Рішення № 135794797, 16.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/26735/25

Провадження № 2/638/275/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Шамраєв М.Є., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 103226974 від 30.05.2021 у розмірі 59910,66 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.05.2021 року з власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту № 103226974. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на веб-сайті Товариства. Зазначив, що законодавством України передбачено оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля, який прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 103226974 від 30.05.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на веб-сайті Товариства, таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит№ 103226974 від 30.05.2021 року з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 20000 грн, проте відповідачем належним чином кредитні зобов`язання не виконані. Посилався на те, що 30.09.2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги № 09Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № № 103226974 від 30.05.2021 року на користь ТОВ «Діджи фінанс», а ТОВ «Діджи фінанс», відповідно, набуло права вимоги до відповідача. Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед ТОВ «Діджи фінанс» становить 59910,66 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15013,00 грн; заборгованість за відсотками 44897,66 грн., у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.01.2026 по справі відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачу направлялась ухвала суду про відкриття провадження від 19.01.2026 за зареєстрованою адресою місця проживання, натомість до суду повернувся конверт з поштовим повідомленням «За закінченням терміну зберігання».

Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) зробила висновок, що «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».

Цю правову позицію неодноразово використовував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду на підтвердження належності вручення стороні судових рішень, які повернулися із відміткою «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини» (постанова від 26.04.2021 у справі № 916/335/18, ухвала від 22.04.2021, ухвала від 13.10.2020 у справі № 910/5211/18 та інші).

Окрім цього, у постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: «у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі».

Також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: «до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Схожу позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.

Повернення листа за закінченням терміну зберігання свідчить про належне повідомлення відповідача й у третейському процесі (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 876/74/20).

Таким чином Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Також Верховний Суд в окремій ухвалі від 23.01.2019 зазначив, що «ані Закон про поштовий зв`язок, ані Правила надання послуг поштового зв`язку не передбачають для судових повідомлень, направлених рекомендованим листом, довідки із зазначенням причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання», яка засвідчується підписом працівника поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля. Зазначене за своїм сутнісним змістом не є причиною невручення, а є причиною повернення».

Суд ураховує в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України указані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відзиву або клопотань з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

30.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103226974, за умовами якого кредитодавець (ТОВ «Мілоан») зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом, у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до умов договору сума кредиту складає 20000 грн, кредит надається строком на 15 днів з 30.05.2021 року.

Відповідно до п.1.4 позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 14.06.2021.

Згідно з п.1.5.2 проценти користування кредитом: 30.00 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п.1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 1.7 договору тип процентної ставки за цим договором фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього договору.

Згідно з п.2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4 у випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.1 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 договору.

Відповідно до п.2.2.2 нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.

Як убачається з п. 2.3.1.1. Договору пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.com.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://tengo.com.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Згідно п. 2.3.1.2 Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Мета отримання кредиту сторонами погоджена в п. 1.1 кредитного договору, - з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконання обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника ОСОБА_1 , його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 103226974 від 30.05.2021 містить графік платежів, відповідно до якого встановлено кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Позивачем надано Паспорт споживчого кредиту № 103226974 в якому зазначені умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо.

Відповідно до анкети-заявки № 103226974 від 30.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» погоджена сума кредиту, строк кредиту, ставка процентів. Крім того, зазначена анкета відображає процес оформлення та розгляду заяви.

Платіжним дорученням № 28154276 від 30.05.2021 підтверджено перерахування коштів у сумі 20000,00 грн. ОСОБА_1 згідно з договором № 103226974.

Відповідно до п.3.2.6 договору Товариство має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди позичальника.

30.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу №09Т, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання цього Договору.

30.09.2021 акт приймання передачі Реєстру прав вимог від 30.09.2021 до Договору факторингу №09Т від 30.09.2021 був підписаний ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс».

Відповідно до платіжних інструкцій, ТОВ «Діджи фінанс» здійснило ТОВ «Мілоан» оплату згідно з Договором відступлення прав вимоги №09Т від 30.09.2021.

З наданого позивачем Витягу з Додатку до Договору факторингу №09Т від 30.09.2021 убачається, що ТОВ «Діджи фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 59910,66 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15013,00 грн; заборгованість за відсотками 44897,66 грн.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення, сформованою ТОВ «Мілоан», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 103226974 від 30.05.2021 становить в сумі 59910,66 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15013,00 грн; заборгованість за відсотками 44897,66 грн.

Як убачається з досудової вимоги від 25.07.2025, скерованої директором ТОВ «Діджи фінанс» за адресою проживання ОСОБА_1 , що міститься у кредитному договорі № 103226974 від 30.05.2021, останньому було запропоновано сплатити заборгованість в сумі 59910,66 грн. на користь ТОВ «Діджи фінанс» та роз`яснено, що у випадку невиконання вимоги ТОВ «Діджи фінанс» буде ініційовано заходи щодо стягнення заборгованості в судовому порядку.

За наданою, інформацією з АТ КБ «Приват Банк», вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком було емітовано картку № НОМЕР_2 . 30.05.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_2 було зараховано кошти у сумі 20000 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до позивача перейшли права первісного кредитора ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 103226974 від 30.05.2021 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, доходить висновку, що знаходить своє підтвердження обставина наявності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Діджи фінанс» заборгованості за кредитним договором № 103226974 від 30.05.2021.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення, сформованою ТОВ «Мілоан», по Договору про споживчий кредит № 103226974 від 30.05.2021 відповідач здійснив 14.06.2021, 21.06.2021, 28.06.2021, 05.07.2021, 13.07.2021, 20.07.2021 платежі на рахунок кредитора на погашення тіла кредиту в сумі 1000 грн, 950 грн., 902 грн., 857 грн., 814 грн., 464 грн., на погашення процентів у сумі 30 грн., 13.30 грн., 12,67 грн., 11,97 грн., 165 грн., 67 грн., за період користування кредитом з 30.05.2021 по 14.06.2021, на погашення комісії по пролонгації 1000 грн., 950 грн., 902 грн., 857 грн., 814 грн., 464 грн.

Отже, ОСОБА_1 було сплачено тіло кредита в сумі 4987,00 грн., відсотки у сумі 299,94 грн. та погашення комісії по пролонгації у сумі 4987,00 грн.

Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.

Разом з тим, відповідно до п.1.3 Договору строку кредиту становить 15 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в п.2.3.1.2 цього Договору.

Так, п. 2.3.1.2 договору визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.

Так, останнім днем дії кредитного договору було 14.06.2021, проте відповідач після 14.06.2021 не здійснив повну оплату за Кредитним договором ні по прострочених процентах, ні по прострочених зобов`язаннях по кредиту, тому враховуючи п.2.3.1.2 Договору строк користування кредитом було пролонговано на 60 календарних днів поспіль (максимальний термін пролонгації), тобто до 13.08.2021 включно, оскільки у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом.

Отже, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані на заборгованість не більше строку кредиту (15 календарних днів) та строку пролонгації (60 календарних днів) передбачених п.2.3.1.2 Договору, а саме до 13.08.2021.

Однак, позивачем проценти за користування кредитом нараховувалися до 20.09.2021 включно, що суперечить умовам Договору, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 103226974 від 30.05.2021 у сумі 31385,96 грн, яка складається з 15013,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 16372,96 грн - заборгованість за відсотками. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно наданого платіжного доручення, звертаючись до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1269,05 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 82, 247, 259, 263-265, 279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором № 103226974 від 30.05.2021 у розмірі 31385 (тридцять одну тисячу триста вісімдесят п`ять) грн. 96 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» судовий збір у розмірі 1269,05 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя М.Є. Шамраєв