Рішення № 135794647, 26.03.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5362/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600)

до відповідача: Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552)

про стягнення 427116,63 грн., -

за участю учасників справи:

від позивача: Рудюк Ю.А., діє в порядку самопредставництва

від відповідача: Алябова О.Є., діє в порядку самопредставництва

Суть спору: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської обласної прокуратури про стягнення 427116,63 грн., з яких: 245427,83 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію, 113770,93 грн. 15% річних та 67917,87 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у жовтні 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5362/25; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 12.02.2026 о 15:45.

21.01.2026 за вх.№2270/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві відповідач просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності за заявленими позовними вимогами та у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі. У поданому відзиві відповідач вказує, зокрема, наступне:

- перебіг позовної давності щодо основного боргу почався 22.11.2022 та закінчився 22.11.2025; у той же час, позовну заяву подано 30.12.2025; окрім того, матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач визнав борг у конкретному розмірі, підписав акт звірки взаєморозрахунків, звертався до позивача із заявами про відстрочення, реструктуризацію або підтвердження наявності боргу; посилання позивача на листування або відсутність заперечень не відповідає вимогам статті 264 ЦК України та сформованій практиці Верховного Суду і не може вважатися підставою для переривання перебігу позовної давності; у зв`язку з зазначеним, відповідач вважає, що суд має застосувати наслідки спливу строку позовної давності, передбачені статтею 267 ЦК України, та відмовити у задоволенні позову;

- позивач, заявляючи вимогу про стягнення основного боргу, не обмежив розрахунок 90-денним строком постачання, не довів фактичні обсяги споживання саме в межах цього строку та не підтвердив правові підстави для продовження постачання після його спливу; окрім того, позивач обґрунтовує суму боргу фактично односторонньо складеним актом купівлі-продажу за жовтень 2022 року та рахунком, які відповідачем не підписані, складені без підтвердження погодження фактичних обсягів споживання, ґрунтуються на даних оператору системи розподілу без доказів їх прийняття відповідачем;

- за відсутності належно погодженої умови, застосування 15% річних є безпідставним, а за умови доведеного прострочення допустимим є лише стягнення 3% річних; за матеріалами позову вбачається, що позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат без належного обґрунтування початку періоду прострочення, без помісячного застосування офіційних індексів Держстату, без розкриття формули розрахунку, а також за період, який не підтверджений актами ОСР та виходить за межі доведеного споживання (жовтень 2022 року).

22.01.2026 за вх.№2474/26 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просив суд змінити порядок розгляду справи №916/5362/25 та призначити її до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

27.01.2026 за вх.№3004/26 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та вказує, зокрема, наступне:

- у даній справі застосовується п`ятирічний строк позовної давності, погоджений сторонами у комерційній пропозиції №5, яка є невід`ємною частиною договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; перебіг цього строку продовжувався на період дії карантину; перебіг строку зупинявся на період дії воєнного стану; за таких обставин строк позовної давності очевидно не сплив, а посилання відповідача на його пропуск є юридично необґрунтованим;

- факт постачання та обсяги споживання підтверджуються: повідомленням Оператора системи розподілу (надалі - ОСР) про перехід відповідача на постачання постачальником "останньої надії"; звітами ОСР про фактичні обсяги спожитої електричної енергії; листом відповідача від 27.07.2023 №34-149ВИХ-23, у якому відповідач визнає наявність заборгованості та пропонує укладення мирової угоди, що відповідно до статті 82 ГПК України є доказом, який підлягає оцінці судом;

- комерційною пропозицією №5 прямо передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання споживач зобов`язаний сплатити: суму боргу з урахуванням індексу інфляції; 15% річних від простроченої суми; отже, застосування саме такого розміру процентів є реалізацією договірної волі сторін, а не довільним нарахуванням;

- рахунок та акт купівлі-продажу електричної енергії за жовтень 2022 року були направлені відповідачу 14.11.2022 електронною поштою, що відповідає усталеній практиці ділового обороту; неповернення підписаного акта та відсутність письмових зауважень не свідчать про відсутність зобов`язання, а лише про неналежну поведінку боржника; навіть у разі неотримання рахунку, відповідно до пункту 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, обов`язок оплати виникає не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо договором не передбачено інше; розрахунок інфляційних втрат та 15% річних: здійснений помісячно; базується на офіційних індексах інфляції; є прозорим, арифметично правильним та перевірним.

28.01.2026 за вх.№3357/26 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях відповідач вказує, зокрема, наступне:

- саме по собі посилання позивача на комерційну пропозицію №5 не підтверджує факту погодження відповідачем п`ятирічного строку позовної давності, оскільки позивач не надав суду жодного належного доказу прийняття відповідачем цієї комерційної пропозиції у спосіб, передбачений статтями 626, 628, 638 ЦК України; у матеріалах справи відсутні докази підписання відповідної пропозиції, акцепту її умов або вчинення відповідачем інших дій, які б беззаперечно свідчили про усвідомлену згоду саме на зміну строку позовної давності; більше того, правова природа постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" виключає автоматичне застосування умов комерційної пропозиції у частині погіршення правового становища споживача;

- позивач обмежується загальними посиланнями на дані оператора системи розподілу (ОСР), не надаючи при цьому суду доказів, які дозволяли б однозначно ідентифікувати конкретні точки комерційного обліку, що належать саме відповідачу, період фактичного постачання електричної енергії, а також співвідношення між даними ОСР та заявленими до стягнення сумами; надані звіти ОСР, на які посилається позивач, не містять належних ідентифікуючих реквізитів, які б дозволяли суду безсумнівно встановити, що зазначені у них обсяги електричної енергії стосуються саме Одеської обласної прокуратури, а не іншого споживача; вони не містять погодження відповідача, не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та самі по собі не підтверджують виникнення грошового зобов`язання у заявленому позивачем розмірі; акт купівлі-продажу електричної енергії за спірний період відповідачем не підписаний, а доказів його отримання уповноваженою особою відповідача позивач суду не надав.

У судовому засіданні 12.02.2026 судом у протокольній формі задоволено клопотання відповідача за вх.№2474/26 та оголошено про перехід до загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.03.2026 о 12:40. У підготовчому засіданні 05.03.2026 судом у протокольній формі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2026 об 11:15.

У судовому засіданні 26.03.2026 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.03.2026 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Справа №916/5362/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

У судовому засіданні 26.03.2026 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 26.03.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Натомість повне рішення складено 16.04.2026 у зв`язку з введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді. Відповідні процесуальні строки на апеляційне оскарження вказаного рішення обчислюються з дати складання повного тексту (16.04.2026), на що суд звертає увагу сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.2018 №1344 Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Листом від 17.10.2022 АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" повідомило позивача про те, що визначено випадок, коли постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам, а саме здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник: Одеська обласна прокуратура (код ЄДРПОУ 03528552) - попередній електропостачальник ТОВ "ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ", припинено з 17.10.2022.

В матеріалах справи наявне повідомлення оператора системи про точки комерційного обліку споживачів, постачання електричної енергії за якими здійснюється постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" у жовтні 2022 року, в якому вказано споживача - Одеську обласну прокуратуру, перелік точок комерційного обліку, а також E-mail споживача - odesprok.public@ukr.net.

Окрім того, в матеріалах справи наявний звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за жовтень 2022 року, в якому відображені точки комерційного обліку електричної енергії/площадки вимірювання споживача - Одеської обласної прокуратури та фактичний корисний відпуск електроенергії по кожній точці комерційного обліку електричної енергії/площадки вимірювання; всього 43688 кВт*год.

В матеріалах справи наявний договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", відповідно до якого:

- цей договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним договором приєднання споживача - Одеська обласна прокуратура до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі постачальник), в особі начальника відділу договірної роботи та технічного виконання Гулого Андрія Сергійовича, що діє на підставі довіреності від 20.12.2022 №31, споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках; цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та комерційної пропозиції, що є додатком 1 до цього договору;

- умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України;

- за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція);

- постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави;

- початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ; у разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником "останньої надії" вважаються прийнятими споживачем;

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору (далі комерційна пропозиція); спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника;

- ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором; збільшення ціни (тарифу) на електричну енергію може бути здійснено у разі дотримання постачальником умов надання послуг, передбачених у пункті 3.3 глави 3 цього договору; ціна (тариф) на електричну енергію визначається за результатами конкурсу; сторони домовилися про те, що ціна (тариф) на електричну енергію, визначена за результатами конкурсу, є обов`язковою для сторін з дати введення її в дію; якщо конкурс на визначення постачальника не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника встановлюється регулятором згідно із затвердженою ним методикою; інформація про діючу ціну (тариф) на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному вебсайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування; ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни; розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць;

- оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем; всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки; якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ; у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені; пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором; споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції;

- цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Також в матеріалах справи наявна комерційна пропозиція №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", відповідно до якої:

- ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (далі - ціна) формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179 (далі - Порядок); розрахунковий період календарний місяць, на який визначається ціна;

- споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку;

- остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі; рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ос або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2 цієї комерційної пропозиції; датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом); у разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше);

- акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі - акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем; обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 №2118; після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку;

- споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача; підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника; у разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений;

- за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника; нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку; у разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим договором починають нараховуватися постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду;

- керуючись статтею 259 ЦК України, сторони договору домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років;

- цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ; у випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони договору використовують наступні адреси електронної пошти: постачальника - pon@uie.kiev.ua; споживача - зазначена на вебсайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу постачальника, телефонограмою), та/або надана постачальнику оператором системи розподілу (передачі); такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.

Також в матеріалах справи наявна додаткова угода до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та протокол проведення переговорів щодо закупівлі електричної енергії на умовах постачальника "останньої надії".

У листі від 28.12.2022 зазначено, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" направляє Одеській обласній прокуратурі для підписання в 2 (двох) примірниках нижче зазначених в додатку документів, а саме: договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; комерційна пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; додаткова угода №1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; протокол проведення переговорів щодо закупівлі електричної енергії. В матеріалах справи наявні докази направлення 28.12.2022 вищевказаних документів відповідачу електронною поштою (odesprok.publik@od.gp.gov.ua; odesprok.public@ukr.net).

В матеріалах справи наявні:

- акт №028490 купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 31.10.2022 (підписаний з боку позивача) за жовтень 2022 року на суму 245427,83 грн. (43688 кВт*год, ціна - 4,68145 грн., оператор системи розподілу - АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ");

- рахунок №000003528552/13/О10/35911 від 08.11.2022 (за жовтень 2022 року) на суму 245427,83 грн.

В матеріалах справи наявні докази направлення 14.11.2022 акту та рахунку відповідачу електронною поштою (odesprok.publik@od.gp.gov.ua; odesprok.public@ukr.net).

У розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію Одеською обласною прокуратурою (03528552) станом на 23.12.2025 зазначено: рахунок №000003528552/13/010/35911 від 08.11.2022 на суму 245427,83 грн. (43688 кВт*год).

У листі від 27.07.2023 відповідач пропонував позивачу укласти мирову угоду на сплату основного боргу за поставлену у лютому 2021 року електричну енергію.

Також в матеріалах справи наявний розрахунок відсотків річних (15%) на суму 113770,93 грн. (22.11.2022-24.12.2025) та інфляційних втрат на суму 67917,87 (22.11.2022-30.11.2025).

У попередженні про припинення постачання електричної енергії від 01.12.2025 позивач повідомив відповідача про те, що Одеською обласною прокуратурою не виконано умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині порушення строків оплати за договором на загальну суму 245427,83 грн.

У листах від 16.12.2025 та від 17.12.2025 відповідач повідомив позивача про те, що Одеська обласна прокуратура є бюджетною організацією та оплата заборгованості за минулі роки видатками поточного року не передбачена та можлива тільки за рішенням суду.

Несплата відповідачем вартості спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за жовтень 2022 року стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 245427,83 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію, 113770,93 грн. 15% річних та 67917,87 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов?язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв?язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Закон України "Про ринок електричної енергії" (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п.16 ч.1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 11 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника "останньої надії" ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються відповідно до цього Закону. Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 5-12 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" та ціну (тариф) на послуги оператора системи передачі. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний повідомляти споживача на своєму веб-сайті або через медіа про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії". Споживачі постачальника "останньої надії" оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії" здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником "останньої надії" при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором. Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії. Ціна (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" визначається за результатами конкурсу. У разі якщо конкурс на визначення постачальника "останньої надії" не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника "останньої надії" встановлюється Регулятором згідно із затвердженою ним методикою та має враховувати економічно обґрунтовані витрати, пов`язані з особливим режимом роботи та ризиками від провадження діяльності постачальника "останньої надії", а також норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого електропостачальника. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті. Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу. Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку. Постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті. Постачальник "останньої надії" складає та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті щорічний звіт про господарську діяльність постачальника "останньої надії", який має містити інформацію про кількість споживачів постачальника "останньої надії", загальний обсяг поставленої електричної енергії та середню тривалість постачання.

Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

За п.1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" - домовленість між постачальником "останньої надії" та споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу на термін до 90 днів постачальником "останньої надії" за цінами постачальника "останньої надії".

Відповідно до п.3.4.1 ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" повідомляє споживача про умови постачання, ціну на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника шляхом оприлюднення зазначеної у цьому пункті інформації на своєму офіційному вебсайті.

За п.3.4.4 ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу. Про кінцевий строк постачання електричної енергії постачальник "останньої надії" має повідомляти споживача у виставлених рахунках кожні 30 днів. Повідомлення про припинення електропостачання надаються споживачу відповідно до процедури, передбаченої цими Правилами. Якщо споживач постачальника "останньої надії" не уклав договір із новим електропостачальником по закінченню терміну договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", розподіл та постачання електричної енергії такому споживачу припиняється шляхом здійснення відключення електроустановки такого споживача.

Відповідно до п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Пунктом 5.2.1 ПРРЕЕ передбачено, що постачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

У відповідності до п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з п.п. 6.2.3-6.2.4, 6.2.8 ПРРЕЕ початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави. Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в термін протягом наступного робочого дня про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо споживач протягом 90 днів не укладе відповідний договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об?єктів) має бути припинено оператором системи. У разі нездійснення оператором системи припинення електроживлення об?єкта (об?єктів) споживача через 90 днів з першого дня постачання йому електричної енергії постачальником "останньої надії", обсяги електричної енергії, спожитої цим споживачем, починаючи з 91 дня покладаються адміністратором комерційного обліку на втрати оператора системи.

Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 №1179 (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), поширюється на постачальника "останньої надії" та визначає методику формування цін, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Згідно з п.п. 1.4-1.6 Порядок №1179 ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", включає в себе ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" та ціну (тариф) на послуги оператора системи передачі. Розрахунок ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", та всіх її складових здійснюється без врахування податку на додану вартість. Постачальник "останньої надії" формує ціни, за якими він здійснює постачання електричної енергії споживачам, на розрахунковий період і оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет не пізніше ніж за 1 день до їх застосування.

Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - ККО) визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

Згідно з п.п. 72 п.1.2.1 ККО точка комерційного обліку (ТКО) - фізична або умовна (віртуальна) точка (як елемент інформаційної моделі ринку), ідентифікована відповідним EIC-кодом, якої стосуються дані комерційного обліку електричної енергії, які використовуються для розрахунків між учасниками ринку електричної енергії та/або для формування звітності.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов?язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов?язання.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за спожиту відповідачем електричну енергію за жовтень 2022 року.

Як було зазначено судом, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є публічним договором приєднання, вважається укладеним у визначених законодавством України та ПРРЕЕ випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". При цьому положеннями ПРРЕЕ, зокрема типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який є додатком до ПРРЕЕ, не передбачено наявність відповідної форми/додатку заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Так, за наявності фактичного споживання електричної енергії відповідачем та обставин, що відповідач як споживач був обізнаний про постачання йому електричної енергії у спірний період постачальником "останньої надії" та у разі не доведення відповідачем обставин щодо обрання ним іншого постачальника, аніж постачальник за договором "останньої надії", такий факт як не отримання відповідачем від позивача будь-яких повідомлень, заяв чи пропозицій про укладення договору як з "постачальником останньої надії" не може свідчити про неукладення такого договору.

Господарський суд наголошує, що:

- листом від 17.10.2022 оператор системи розподілу - АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" повідомив постачальника (позивача) про випадок, коли постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам, а саме здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник: Одеська обласна прокуратура (код ЄДРПОУ 03528552) - попередній електропостачальник ТОВ "ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ", припинено з 17.10.2022;

- у повідомленні оператора системи розподілу про точки комерційного обліку споживачів, постачання електричної енергії за якими здійснюється постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" у жовтні 2022 року, вказано споживача - Одеську обласну прокуратуру, перелік точок комерційного обліку, а також E-mail споживача - odesprok.public@ukr.net;

- у звіті щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за жовтень 2022 року відображені точки комерційного обліку електричної енергії/площадки вимірювання споживача - Одеської обласної прокуратури та фактичний корисний відпуск електроенергії по кожній точці комерційного обліку електричної енергії/площадки вимірювання; всього 43688 кВт*год.

Додатково позивачем 28.12.2022 електронною поштою (odesprok.publik@od.gp.gov.ua; odesprok.public@ukr.net) направлено відповідачу документи для підписання документів, а саме: договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; комерційну пропозицію для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; додаткову угоду №1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; протокол проведення переговорів щодо закупівлі електричної енергії.

Таким чином, за наявними матеріали справи судом доведено, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини за фактом споживання електричної енергії на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та комерційної пропозиції, які наявні в матеріалах справи.

На підставі даних оператора системи розподілу щодо обсягів споживання відповідачем електроенергії у спірному періоді, позивачем сформовано акт №028490 купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 31.10.2022 (підписаний з боку позивача) за жовтень 2022 року на суму 245427,83 грн. (43688 кВт*год, ціна - 4,68145 грн.) та рахунок №000003528552/13/О10/35911 від 08.11.2022 (за жовтень 2022 року) на суму 245427,83 грн. Вказані акт та рахунок були направлені 14.11.2022 відповідачу електронною поштою (odesprok.publik@od.gp.gov.ua; odesprok.public@ukr.net).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що обсяги спожитої відповідачем електричної енергії за жовтень 2022 року, які вказані в акті та рахунку, відповідають тим даним, які надані оператором системи розподілу, а тому вказані обсяги мають бути сплачені відповідачем у повному обсязі. Іншого відповідачем не доведено та не спростовано тих обсягів, які встановлені ОСР та взяті позивачем за основу при виставленні рахунків, а також ціну спожитої електричної енергії.

Таким чином, дослідивши надані докази, враховуючи вищевстановлені судом обставини, господарський суд зазначає, що враховуючи умови укладеного договору та комерційної пропозиції, приймаючи до уваги обсяг та вартість спожитої електроенергії, відображеної у виставленому позивачем рахунку за жовтень 2022 року, господарським судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати спожитої ним у жовтні 2022 року електричної енергії, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлену електричну енергію за договором "останньої надії" в розмірі 245427,83 грн., що підтверджується за наявними матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Доводи відповідача про те, що позивач обґрунтовує суму боргу фактично односторонньо складеним актом купівлі-продажу за жовтень 2022 року та рахунком, які відповідачем не підписані, складені без підтвердження погодження фактичних обсягів споживання, ґрунтуються на даних оператору системи розподілу без доказів їх прийняття відповідачем - не приймаються судом до уваги, оскільки акт та рахунок на оплату були скеровані позивачем відповідачу на електронні адреси відповідача, в тому числі які вказані оператором системи розподілу, а тому відповідно до положень пункту 4.14 ПРРЕЕ та п.п. 4.3, 16.2 комерційної пропозиції вищевказаний рахунок направлений відповідачу належним чином.

Доводи відповідача про те, що надані звіти ОСР, на які посилається позивач, не містять належних ідентифікуючих реквізитів, які б дозволяли суду безсумнівно встановити, що зазначені у них обсяги електричної енергії стосуються саме Одеської обласної прокуратури, а не іншого споживача, не приймаються судом до уваги, оскільки у наданих ОСР документах (повідомленнях, звіті) відображені точки комерційного обліку електричної енергії/площадки вимірювання споживача - Одеської обласної прокуратури та фактичний корисний відпуск електроенергії по кожній точці комерційного обліку електричної енергії/площадки вимірювання, загальний обсяг яких співпадає з відомостями, вказаними позивачем у акті та рахунку.

Додатково господарський суд наголошує, що у разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником "останньої надії" вважаються прийнятими споживачем, в тому числі комерційної пропозиції, яка є невід`ємним додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Щодо заявлених до стягнення з відповідача 15% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Сплата 15% річних передбачена п.7.4 комерційної пропозиції.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2025 у справі №903/602/24 вказано, що суд може зменшити розмір процентів річних у кожному конкретному випадку з урахуванням таких підтверджених обставинами справи підстав, зокрема, як дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов?язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов?язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу тощо, а також дотримуючись принципів розумності, справедливості, пропорційності та балансу між інтересами боржника і кредитора. Розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), - це законодавчо встановлений та мінімальний розмір процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником, не підлягає зменшенню судом. Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони входять до складу грошового зобов?язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем вартості спожитої електричної енергії за жовтень 2022 року, перевіривши розрахунки позивача 15% річних та встановивши їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу, проте приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, доводи сторін, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, а також те, що відповідач є бюджетною установою, на яку в умовах воєнного стану покладені відповідальні обов`язки, в умовах триваючої повномасштабної агресії рф та враховуючи її наслідки, господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні обставини, які є підставою для зменшення нарахованих 15% річних до законодавчо встановленого та мінімального розміру (3%), що становить суму 22754,19 грн., в решті відсотків річних судом відмовляється.

Натомість враховуючи факт прострочення сплати відповідачем вартості спожитої електричної енергії за жовтень 2022 року, перевіривши розрахунки позивача інфляційних втрат та встановивши їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу, господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заявлених позивачем до стягнення 67917,87 грн. інфляційних втрат.

Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Приписи ст. 260 ЦК України передбачають, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої з урахуванням внесених до неї в подальшому численних змін, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 на усій території України з 12.03.2020 встановлено карантин.

Законом України №540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту:

"12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту, в редакції Закону України № 3450-IX від 08.11.2023:

"У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Суд зазначає, що карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 (постанова Кабінету міністрів України від 27.06.2023 №651), проте правовий режим воєнного стану продовжує діяти і на даний час.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені, а у подальшому - зупинені на строк дії воєнного стану, який (загальновідомий факт) діє безперервно до цього часу.

Згідно з Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14 травня 2025 року №4434-IX (набрання чинності з 04.09.2025) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 по справі №903/602/24 зауважено, що у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Вирішуючи питання щодо клопотання відповідача про застосування до вимог позивача строків позовної давності, суд зазначає, що відповідно до змісту п.п. 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України загальний строк позовної давності, визначений ЦК України, був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (з 12.03.2020 по до 30.06.2023), а також зупинений на час дії в Україні воєнного стану (введений з 24.02.2022) до 04.09.2025.

Окрім того, господарський суд враховує, що у комерційній пропозиції зазначено, що керуючись статтею 259 ЦК України сторони договору домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років;

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності для звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами прзивачем не пропущений, з огляду на що клопотання відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та стягнення з відповідача 245427,83 грн. основного боргу, 22754,19 грн. відсотків річних та 67917,87 грн. інфляційних втрат, в решті позовних вимог судом відмовляється.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви через систему Електронний суд покладаються на відповідача як на сторону, з неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" - задовольнити частково.

2.Стягнути з Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600) 245427 /двісті сорок п`ять тисяч чотириста двадцять сім/ грн. 83 коп. основного боргу, 22754 /двадцять дві тисячі сімсот п`ятдесят чотири/ грн. 19 коп. відсотків річних, 67917 /шістдесят сім тисяч дев`ятсот сімнадцять/ грн. 87 коп. інфляційних втрат та 5125 /п`ять тисяч сто двадцять п`ять/ грн. 40 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 16 квітня 2026 р. у зв`язку з введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді.

Суддя Ю.С. Бездоля