Ухвала суду № 135791414, 14.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14193/26

Провадження № 1-кс/761/9538/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , із застосуванням відеоконференції із прокурором ОСОБА_3 та захисником ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_5 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.193 КПК України, відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22025000000000652 від 29.05.2025,

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.193 КПК України, відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22025000000000652 від 29.05.2025.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що ГСУ СБ України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000652 від 29.05.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_8 , будучи власником товариства з обмеженою відповідальністю «Новатек-Електро», (ЄДРПОУ 31095003, зареєстроване за адресою: м. Одеса, вул. Адмірала Лазарєва, 59) та товариства з обмеженою відповідальністю «Елімпекс» (ЄДРПОУ 30562594, зареєстроване за адресою: м. Одеса, вул. Кінна, 14, кв. 16, а також власником польської компанії «NOVATEK-ELEKTRO Polska sp. z o.o» (код: 7010358362, місцезнаходження: ul. Genewska 31, 03-940 Warszawa) та естонської компанії «OVERVIS OU» (місцезнаходження: Harju maakond, Tallinn, Kesklinna Linnaosa, Tuukri tn 19-315, 10120, registry code: 14451255), не пізніше 14 квітня 2022 року, більш точний час на даний момент встановити не виявляється за можливе, перебуваючи у невстановленому на даний час досудовим розслідуванням місці, визначивши допомогу (пособництво) державі-агресору шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів її представникам, як основне джерело для здобуття коштів та матеріальних благ свого існування, діючи з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення шляхом скоєння умисних особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки (пособництво державі - агресору), створив, керував та приймав участь у злочинній організації.

13 лютого 2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, однак особисто вручено не було, оскільки останній перебуває за межами території України, а саме в Республіці Білорусь, та не з`являється на виклики слідчого.

У зв`язку з перебуванням ОСОБА_7 за межами території України та відсутності можливості вручення йому письмового повідомлення про підозру із вказаної підстави, 13 лютого 2025 року, повідомлення про підозру та повістки про виклик опубліковані в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме газеті «Урядовий кур`єр», та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Крім того, 13.02.2025 року, письмове повідомлення про підозру направлено засобом поштового зв`язку на адресу проживання ОСОБА_7 .

Також, 13.02.2025 року, на месенджери «Telegram», «WhatsApp» та «Viber», зареєстрованими за номерами мобільного зв`язку, якими користується ОСОБА_7 , відправлено повідомлення про підозру та повістки про виклик, однак останній до Головного слідчого управління СБ України не з`явився.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_9 повідомив, що його вітчим ОСОБА_7 восени 2023 року виїхав за межі території України.

На виклики до слідчого 17.02.25, 18.02.25, 19.02.25, 10.03.25, 11.03.25, 12.03.25, 26.04.25, 28.04.25, 29.04.25, 02.05.25, 19.05.25, 20.05.25, 19.09.25, 04.11.25, 05.11.25, 06.11.25, 03.03.26, 04.03.26, 05.03.26 та 07.03.26 підозрюваний не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, у зв`язку з чим є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_7 переховується від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а встановити його фактичне місцезнаходження не представляється можливим.

Відповідно до інформації з Державної прикордонної служби України підозрюваний ОСОБА_7 , 13.10.2023, виїхав за межі території України через пункт пропуску Маяки-Удобне та на територію України не повертався.

29.05.2025 матеріали досудового розслідування було виділено з кримінального провадження № 2202400000000443 від 17.05.2024 на підставі постанови прокурора, у окреме кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025000000000652 від 29.05.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

30.05.2025 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у державний та міжнародний розшук та цього ж дня досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000652 зупинено на підставі п. 2, ч. 1 ст. 280 КПК України.

Таким чином, враховуючи, суспільно небезпечний характер вищевказаного кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких та покарання у вигляді позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання судом останнього винуватим, є всі підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків інших учасників у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання із зазначених у ньому підстав, просив задовольнити та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Захисник зазначив, що відсутні дані, які б об`єктивно свідчили, що ОСОБА_7 оголошений в міжнародний розшук, зокрема направлення її до виконання. Крім того, зазначив, що матеріалами клопотання не містять і даних про його перебування на тимчасово окупованій території України та або країни-агресора. З огляду на, що клопотання подано з порушенням вимог ст. 196 КПК України, а тому просив його повернути.

Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ГСУ СБ України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000652 від 29.05.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

13 лютого 2025 року відповідно до вимог ч. 3 ст. 111, ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, в тому числі шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме газеті «Урядовий кур`єр», та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Крім того, 13.02.2025 року, письмове повідомлення про підозру направлено засобом поштового зв`язку на адресу проживання ОСОБА_7 .

Також, 13.02.2025 року, на месенджери «Telegram», «WhatsApp» та «Viber», зареєстрованими за номерами мобільного зв`язку, якими користується ОСОБА_7 , відправлено повідомлення про підозру.

На виклики до слідчого 17.02.25, 18.02.25, 19.02.25, 10.03.25, 11.03.25, 12.03.25, 26.04.25, 28.04.25, 29.04.25, 02.05.25, 19.05.25, 20.05.25, 19.09.25, 04.11.25, 05.11.25, 06.11.25, 03.03.26, 04.03.26, 05.03.26 та 07.03.26 підозрюваний не з`явився, про причини неприбуття не повідомив.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_9 повідомив, що його вітчим ОСОБА_7 восени 2023 року виїхав за межі території України.

Відповідно до інформації з Державної прикордонної служби України підозрюваний ОСОБА_7 , 13.10.2023, виїхав за межі території України через пункт пропуску Маяки-Удобне та на територію України не повертався.

29.05.2025 матеріали досудового розслідування було виділено з кримінального провадження № 2202400000000443 від 17.05.2024 на підставі постанови прокурора, у окреме кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025000000000652 від 29.05.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

30.05.2025 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у державний та міжнародний розшук, виконання якого доручено ГУ «І» ДЗНД «СБ України» та 30.06.2025 заведено оперативно- розшукову справу категорії «Розшук».

Таким чином, доводи адвоката про відсутність в матеріалах клопотання даних про оголошення підозрюваного ОСОБА_7 в міжнародний розшук є неспроможними.

30.05.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000652 зупинено на підставі п. 2, ч. 1 ст. 280 КПК України.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_7 та причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження.

Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи наведене, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, слідчий суддя вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Згідно з ч.6 ст.193 КПК слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч.6 ст.193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст.25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.

При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_7 , який ухиляється від явки до органу досудового розслідування, суду, оголошений у державний, міждержавний та міжнародний розшук, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст.111-2 КК України, яке віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, отже існують ризики, що останній переховується від органів досудового розслідування та суду, може незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, вчинити нові або продовжуватиме вчиняти кримінальне правопорушення.

Зазначені ризики є суттєвими, і як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_7 будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.

Слідчий суддя звертає увагу, що в даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін`юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов`язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.

Згідно з ч.4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

При цьому час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт за ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.

Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.

Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст. 193 КПК України, містять достатньо обґрунтувань, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, у відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави для підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки останній оголошений у державний, міжнародний розшук, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що ч.6 ст.193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку вказаної норми, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя