Постанова № 135789567, 10.04.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18594/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

1. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи

26.08.2025, о 17 год 59 хв, в м. Рівне по вул. Романа Шухевича, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

2. Пояснення осіб, які беруть участь в справі про адміністративне правопорушення

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказав, що, рухаючись транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Рівне по вул. Романа Шухевича, був безпідставно зупинений працівниками поліції ніби то за те, що не пристебнувся паском безпеки, однак на підтвердження цього працівники поліції не надали йому жодних доказів, зазначив, що працівники поліції перевіряли його персональні дані по невідомих автоматизованих системах, намагалися зробити так, щоб він вийшов з авто, такі дії він розцінив як намагання доставити його до центру комплектування та соціальної підтримки. Після чого поліцейський назвав йому ознаки наркотичного сп`яніння, та запропонував пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що він відмовився, оскільки вважав, що його зупинили незаконно, повідомив поліцейських, що пройде такий огляд самостійно. Вказав, що самостійно пройшов огляд, за результатами якого встановлено, що він не перебував в стані наркотичного сп`яніння.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Дупак В.Г. подав до суду письмові заперечення, в яких просив закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На доведення доводів посилався на порушення порядку проведення огляду, що виразилось у вимозі пройти огляд без фактичного встановлення ознак наркотичного сп`яніння, незаконність зупинки транспортного засобу, відсутність в матеріалах справи акту огляду водія на стан наркотичного сп`яніння, вказав, що причиною відмови ОСОБА_1 від проходження огляду були небезпідставні побоювання що працівники поліції проти його волі доставлять до центру комплектування та соціальної підтримки, зазначив, що за результатами проходження огляду в медичному закладі за власною ініціативою у ОСОБА_1 не виявлено ознак сп`яніння.

В судовому засіданні захисник Дупак В.Г. підтримав вказані заперечення.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що зупинив транспортний засіб «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 за порушенням вимог ПДР, а саме водій не був пристебнутий паском безпеки. В ході спілкування ОСОБА_1 відмовився пред`являти документи для встановлення його особи та наголошував на незаконності зупинки авто, просив надати докази порушення ним вимог ПДР. Після чого виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, запропонував пройти огляд в медичному закладі, на що останній відмовився, забажав пройти такий огляд самостійно. Вказав, що неодноразово роз`яснював ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, акт огляду не складався, оскільки водій відмовився від огляду.

В судове засідання, призначене на 09 год 00 хв 10.04.2026, ОСОБА_1 , його захисник Дупак В.Г. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили, клопотань про розгляд справи у їх відсутності чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом, не надіслали.

З огляду на те, що ОСОБА_1 та захисник Дупак В.Г. висловили свою позицію щодо суті пред`явленого обвинувачення шляхом надання пояснень безпосередньо в судовому засіданні та в письмових запереченнях, враховуючи, що участь особи при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника та його захисника, на підставі наявних доказів.

3. Мотиви суду

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суб`єкт зазначеного правопорушення спеціальний - особа, яка керує транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.

Зі змісту сформульованої у ст. 130 КУпАП диспозицій слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).

За приписами п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Ознаками нарк отичного сп`яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), а саме порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Водій ОСОБА_1 погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм законодавства держави Україна, проте вимоги вказаного пункту ним дотримано не було.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №434961 від 26.08.2025 встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративного правопорушення.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.

Отже такий доказ суд вважає належним та допустимим, крім того обставини, викладені у вищезазначеному протоколі, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.

З направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та зафіксовано ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції зупинений транспортний засіб «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , в ході спілкування та перевірки документів у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість обличчя, про що поліцейським повідомлено останнього (файл «PSS-20250826-180725UTC+0300», хронологічний відрізок: 09:30 і далі за відео). В подальшому працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився, повідомив, що пройде вказаний огляд самостійно (файл «PSS-20250826-182725UTC+0300», хронологічний відрізок: 05:10 і далі за відео).

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, отриманий у встановленому законом порядку, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

4. Оцінка доводів сторони захисту

4.1. Щодо правомірності зупинки транспортного засобу

Доводи сторони захисту про неправомірність зупинки транспортного засобу суд вважає безпідставними.

З відеозапису видно, що причиною зупинки транспортного засобу було порушення водієм вимог Правил дорожнього руху (п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»), а саме ОСОБА_1 керував авто, не пристебнувшись ременем безпеки, про що він повідомлявся працівником поліції (файл «PSS-20250826-173724UTC+0300», хронологічний відрізок: 02:40 і далі за відео).

Факт правомірності зупинки транспортного засобу також підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5578534 від 26.08.2025, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Суд додатково звертає увагу, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

4.2. Щодо проведення огляду без фактичного встановлення ознак наркотичного сп`яніння

Щодо доводів про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, які б могли стати підставами для проведення медичного огляду, суд зазначає, що виявлення та оцінка ознак сп`яніння, які має водій, належать до виключних повноважень поліцейського за його суб`єктивним сприйняттям, але суд може їх врахувати, якщо вони підтверджуються іншими доказами у справі.

У силу приписів ч.1 ст.130, ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України проходження водієм огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу поліцейського, який установив наявність підстав для висновку про перебування водія в стані наркотичного сп`яніння, відповідно до встановленого законодавством порядку є безумовним обов`язком водія. Незгода водія із наявністю в нього ознак сп`яніння не звільняє його від обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, виконати вимогу поліцейського про проходження відповідного огляду.

Наявність ознак наркотичного сп`яніння не є тотожним наявності стану наркотичного сп`яніння, який можливо встановити лише за результатами відповідного огляду на стан названого сп`яніння, та згадані ознаки не вказують на перебування водія в цьому стані, але є однією з передумов, які на вимогу поліцейського зобов`язують водія пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого законодавством порядку. Однак у порушення вимог закону ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився.

Доводи про неповідомлення працівниками поліції ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що поліцейськими повідомлено ОСОБА_1 про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд в медичному закладі, на що останній відмовився (файл «PSS-20250826-180725UTC+0300», хронологічний відрізок: 09:30 і далі за відео).

Таким чином, працівники поліції, виявивши ознаки наркотичного сп`яніння, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, що об`єктивно підтверджується наявними доказами у цій справі.

4.3. Щодо причин відмови від проходження огляду

Суд визнає неспроможними доводи щодо причин відмови від проходження огляду, що зумовлено побоюваннями ОСОБА_1 що працівники поліції проти його волі доставлять до центру комплектування та соціальної підтримки.

Такі твердження, на переконання суду, є способом його захисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне, та спростовуються дослідженими доказами.

Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан сп`янінням у встановленому законом порядку.

Суд наголошує, що не має правового значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП. Проте таких обставин судом не встановлено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцію та законами України.

За змістом ст. ст. 7, 23 Закону України «Про Національну поліцію» від працівників поліції вимагається діяти об`єктивно та неупереджено.

Європейський суд з прав людини вказує, що провокація має місце, коли: ініціатива виходить від правоохоронців, а не від особи («Тейксейра де Кастро проти Португалії»»); особу ставлять у ситуацію, де вона фактично змушена вчинити дії, які кваліфікуються як правопорушення («Раманаускас проти Литви»); правоохоронці не просто фіксують факт порушення, а створюють умови для його вчинення («Баннікова проти Росії»).

На переконання суду, дії та характер спілкування поліцейських не можна розцінювати як провокацію з метою доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду в медичному закладі, зокрема роз`яснено, що за відмову від проходження огляду передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

4.4. Щодо самостійного проходження ОСОБА_1 медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я

Суд критично оцінює висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.08.2025, який засвідчує, що ОСОБА_1 на момент проведення огляду не перебував у стані наркотичного сп`яніння, виходячи з наступного.

З аналізу змісту відеофіксації та вказаного вище висновку вбачається, що ОСОБА_1 пройшов зазначений вище огляд у медичному закладі після складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення самостійно на підставі власної заяви (за відсутності поліцейського, в порядку самозвернення).

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, що полягає у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, є закінченим з моменту відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого порядку (в закладі охорони здоров`я).

За змістом п.6 розділу Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду (на стан сп`яніння) в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення.

У п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року також передбачено, що, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Таким чином, із моменту відмови водія ОСОБА_1 на неодноразові вимоги поліції від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння ним було вчинено закінчене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, після чого поліцейський із дотриманням нормативних положень обґрунтовано зафіксував фактичні обставини цього правопорушення в протоколі. Тому проходження ОСОБА_1 самостійно огляду в закладі охорони здоров`я вже після закінчення вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і, більше того, після його фіксації у відповідному процесуальному документі суб`єктом владних повноважень, не спростовує наявність у діях ОСОБА_1 події та складу вказаного вище адміністративного правопорушення.

В аспекті викладеного вище суд також зауважує, що за змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, незалежно від того чи перебував водій у стані наркотичного сп`яніння чи ні.

Окрім того, названий вище огляд у медичному закладі не відповідає порядку такого огляду, визначеного в ст.266 КУпАП, положеннях Інструкції, оскільки здійснений без направлення і доставлення ОСОБА_1 для огляду поліцейським (проведено огляд на підставі власної заяви), а також огляд у медичному закладі й складення висновку за результатами огляду проведено без залучення поліцейського, присутність якого при огляді є обов`язковою.

Вказаний доказ не спростовує факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння та не впливає на висновок про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

4.5. Щодо відсутності в матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів

Суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту щодо відсутності в матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що ставить під сумнів допустимість зібраних поліцейськими доказів винуватості ОСОБА_1 та законності процедури огляду водія, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10 Розділу ІІ Інструкції, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Аналіз вказаного положення дає підстави стверджувати, що акт огляду складається у разі проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд зауважує, що в даному випадку ОСОБА_1 ставиться в провину порушення п. 2.5 ПДР, а саме відмова від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, відтак посилання захисника на відсутність в матеріалах справи акту огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не має істотного значення для вирішення питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

5. Мотиви призначення адміністративного стягнення

При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд звертає увагу на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Суд враховує, що притягнення до адміністративної відповідальності водіїв за вказане правопорушення пов`язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.

Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.

При цьому, суд виходить з того, що при визначенні стягнення необхідно враховувати його виховну дію, оскільки покарання, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.

Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, яке є тяжким, зважаючи на суспільну небезпечність правопорушення, підвищену соціальну чуттєвість та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненському області/ Рівненська область/21081300. Код отримувача (ЄДПРОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300. Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

В разі несплати порушником в п`ятнадцятиденний строк сума штрафу відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі. Квитанцію про сплату штрафу та судового збору необхідно надати суду в цей же строк.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн. Обл./ Рівнен.міс.тг/22030101. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК