Рішення № 135789500, 09.04.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"09" квітня 2026 р. Справа № 755/20122/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

02 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю"Факторинг Партнерс" звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення кредитної заборгованості у загальному розмірі 21 376 грн та судових витрату по сплаті судового збору 2 422,40 грн і витрати на правничу допомогу 13 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10 лютого 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №7569155. Кредитним договором встановлена сума кредиту (загальний розмір) : 5 000 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 2.20 % в день та застосовується у межах строку кредиту. 27 січня 2025 було укладено договір №27.01/25-Ф відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №7569155. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №7569155 від 10.02.2024 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 21 376 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 580 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 15 796 грн.

Процесуальні дії та рішення у справі.

20 жовтня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за вказаним позовом передано до Вишгородського районного суду Київської області за підсудністю.

02 грудня 2025 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

09 квітня 2026 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідача, в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.

Позиції учасників справи.

Представник позивача в позовній заяві просить розгляд справи проводити у її відсутність, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, крім того повідомлялась через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі, а тому суд, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Відповідач повідомлялась шляхом направлення судових повісток, що підтверджується поштовим повідомленням, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися на адресу суду «адресат відсутній». Крім того, про призначення судового засідання відповідача повідомлялось шляхом здійснення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик відповідача в судові засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача.

Відповідно до відомостей, отриманих з Державного реєстру щодо внутрішньо переміщеної особи, підтверджено фактичне місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові повідомлення надсилалися на зазначену адресу, проте поштове відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній», що, відповідно до правової позиції Верховного Суду, є належним врученням.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань відповідача про повторне відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

10 лютого 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №7569155 у електронній формі. На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір): 5 000 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 2.20 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Договір укладено в електронній форм з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С4634.

12 лютого 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №7569155, яка є невід`ємною частиною Договору про споживче кредитування №7569155 від 10.02.2024 року, на умовах якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 1 000 грн, у зв`язку із чим загальна сума кредиту складає 6 000 грн. Тип кредиту кредит. Денна процентна ставка становить 2.20%.

Листами ТОВ «Пейтек» від 29.01.2025 року та довідкою ТОВ «Авентус Україна» від 12.03.2025 року підтверджено перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 згідно договору №7569155. Дата переказу 10.02.2024 року в сумі 5 000 грн на маску картки НОМЕР_1 ; дата переказу 12.02.2024 року в сумі 1 000 грн на маску картки НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» за договором №7569155 від 10.02.2024 року, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 21 376 грн, з яких: 5 580 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 15 796 грн.

27 січня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №27.01/25-Ф, відповідно до якого ТОВ «Авентус України» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №7569155.

Відповідно до Реєстру боржників від 27.01.2025 до договору факторингу №27.01/25-ф від 27.01.2025 року ТОВ «Факторинг партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7569155 в сумі 21 376 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 5 580 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 15 796 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг партнерс» за кредитним договором №7569155 від 10.02.2024 року, ОСОБА_1 станом на 13.09.2025 року має заборгованість в сумі 21 376 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 5 580 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 15 796 грн.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст.526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020№ 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст.642 ЦК України).

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

При цьому, Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (тобто з 24.12.2023 по 22.04.2024) - 2,5%; протягом наступних 120 днів (тобто з 23.04.2024 по 19.08.2024) - 1,5%.З 20.08.2024 року 1%.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Мотиви та висновки суду.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір. Відповідач не виконував свої зобов`язання, не здійснював платежі за кредитом, у повному обсязі кредит не погасила 15 796 грн. Згідно зі ст. 525, 526, 530, 1048 ЦПК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і у встановлений строк, кредитодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики.

Досліджуючи розрахунок заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом, суд встановив, що позивач визначив розмір заборгованості за нарахованими процентами у сумі 15 796 грн, обчисливши їх за період з 10.02.2024 по 09.06.2024 за ставкою 2.20 % за кожен день користування кредитом.

Визначаючи розмір заборгованості в частині процентів за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування, суд, з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», виходив з того, що максимальний розмір денної процентної ставки становить: з 24.12.2023 не більше 2,5 %, з 22.04.2024 не більше 1,5 %, з 20.08.2024 не більше 1 %.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами за період з 10.02.2024 по 09.06.2024 не відповідає вимогам зазначеного Закону.

За власними розрахунками суд встановив, що сума процентів, яка підлягає стягненню, становить:

за період з 10.02.2024 по 21.04.2024 9 372 грн (6 000,00 грн х 71 днів х 2,2 %);

за період з 22.04.2024 по 09.06.2024 4 320 грн (6 000,00 грн х 48 днів х 1,5 %);

Отже, загальна сума заборгованості за процентами становить 13 692 грн.

Таким чином, у межах заявлених позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 19 272 грн, з яких: 5 580 грн заборгованість за тілом кредиту, 13 692 грн - заборгованість за процентами.

В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн, на підтвердження чого надано: заявку на надання юридичної допомоги №1178 від 01.08.2025 року, прайс-лист із видом послуг, витяг із акту №17 про надання юридичної допомоги.

Згідно з витягом з акта приймання-передачі, вартість наданих правничих послуг становить 13 000 грн, до яких включено: надання консультації, вивчення документів, складання позовної заяви.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із положень статті 137 ЦПК України, відповідно до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема: зв`язок витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість і пропорційність до предмета спору, поведінку сторін, стадію розгляду справи, а також вжиті заходи щодо досудового врегулювання спору.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом виконаних робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

Як зазначено у практиці Великої Палати Верховного Суду (постанова від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц), суд при визначенні суми відшкодування має враховувати критерії реальності, необхідності та розумності витрат, а не лише їх договірне визначення між адвокатом та клієнтом.

Аналогічний підхід висловлено Європейським судом з прав людини, який наголошує, що компенсації підлягають лише фактичні, необхідні та розумні витрати (зокрема, рішення у справах «East/West Alliance Limited проти України» та «Лавентс проти Латвії»).

Оцінивши подані докази, суд враховує, що справа є незначної складності, була розглянута у спрощеному провадженні, без участі представника позивача у судових засіданнях (за його заявою), а обсяг виконаних адвокатом робіт обмежувався підготовкою позовної заяви та аналізом документів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не повною мірою відповідає критеріям розумності та співмірності, у зв`язку з чим підлягає зменшенню до 3 000 грн як фактично обґрунтованого та необхідного розміру.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №0558860049 від 26.09.2025 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Із 21 376 грн позовних вимог, з яких судом задоволено 19 272 грн, що становить 90,16%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 184 грн 04 коп. (2 422,40 ? 90,16 %) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 705 грн (3 000,00 ? 90,16 %), а інша частина судових витрат покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 272-273, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 19 272 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 184 грн 04 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 2 705 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521; ідентифікаційний код 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Олійник С.В.