Ухвала суду № 135789113, 13.04.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 квітня 2026 року справа № 580/3545/26 м. Черкаси Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства "Надія" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу в частині,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ПП "Надія" (далі - позивач) з позовом до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач - 1), Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач -2), в якому просить:

- визнати протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року 10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» в частині пунктів Додатку до наказу служби охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації від 23 листопада 2010 року 10/03-21: пункт 1 - житловий будинок пристава Табачникова, м.Черкаси, вул.Б.Вишневецького, 2; пункт 40 житловий будинок, м.Черкаси, Замковий узвіз, 1.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов містить такі недоліки.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач, у позовній заяві посилається на те, що наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 23.11.2010 року 10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» є нормативно-правовим актом, тому за змістом статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності, особами, щодо яких його застосовано, а також особами, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

При цьому, у позові не посилається на порядок розгляду, передбачений ст. 264 КАС України, а наводить загальні норми, передбачені КАС України, а тому існують протиріччя між викладеною у позовній заяві позицією позивача та порядком розгляду спорів, передбачених ст. 264 КАС України.

Разом з тим, у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тому, перевіряючи законність рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання своїх управлінських функцій, судам з метою уникнення істотних порушень норм процесуального права необхідно розмежовувати поняття «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт».

Судом встановлено, що в провадженні Черкаського окружного адміністративного суду вже перебувала на розгляді справа, при розгляді якої, суд розглядав питання сксування наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року 10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» в частині, як нормативно-правовий акт.

Разом з тим, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 (справа 580/4318/23) рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року скасовано. Позов Приватного підприємства «Надія» та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Приватного підприємства «Крупське» до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та нечинним наказу в частині - залишено без розгляду.

У даній справі Верховний суд виснував, що під час вибору і застосування норм права до спірних правовідносин, суд мав кваліфікувати спірний адміністративний акт як індивідуальний, а не нормативно - правовий, у тому числі, для цілей визначення строку його судового оскарження та перевірки дотримання такого строку позивачами, наслідків його пропуску.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд згідно з ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначене є обов`язком, а не правом суду.

Позивач не урахував вимоги ч.ч.1,2 ст.122 КАС України, згідно з якими позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вказаного обов`язку позивач не дотримався, зважаючи, що відповідна заява відсутня.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.

Тому, позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Наявні підстави залишити її без руху та зобов`язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.

Частинами 1-4 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 3674-VI (далі Закон України 3674-VI).

Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 4 цього ж Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що така подана в електронній формі, містить одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку позивач має сплатити судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Позивачем до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Надія" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу в частині - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ