Ухвала суду № 135788492, 25.03.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/45800/25

Провадження № 1-кс/947/3975/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування в рамках кримінального провадження № 12025160000001275 від 11.12.2025 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 332, ч. 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025160000001275 від 11.12.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. ч. 2, 3 ст. 15, ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 332, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що до 24.02.2022 громадяни України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та інші невстановлені слідством особи здійснювали посередницьку діяльність у сфері міждержавного усиновлення дітей шляхом безпосередньої участі у процесах оформлення та супроводу справ, пов`язаних з усиновленням (удочерінням) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в сім`ї іноземців.

Одним з установлених способів підбору іноземними громадянами дітей з України до 24.02.2022 є проведення благодійними організаціями з України та США так званих «хостингів», під час яких сім`ї громадян США, які з різних причин бажають усиновити та/або взяти на виховання дитину, приймають у себе на відпочинку та оздоровленні українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на літні канікули, новорічні та різдвяні свята, щоб познайомитися з ними ближче, обрати бажану дитину та встановити з нею контакт.

Разом з цим, законодавство України передбачає, що усиновлення (удочеріння) дитини, яка є громадянином України, іноземцями провадиться, якщо були вичерпані всі можливості щодо передачі під опіку, піклування, на усиновлення чи виховання в сім`ї громадян України.

Однією з обов`язкових умов, які висуваються до потенційних усиновителів, в тому числі іноземних громадян, є особиста присутність в Україні особи, яка бажає усиновити дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування під час процедури міждержавного усиновлення.

Внаслідок збройної агресії рф проти України, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, на всій території України з 24.02.2024 введено правовий режим воєнного стану, на період дії якого обмежено виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 60 років та жінкам-військовозобов`язаним.

При цьому, згідно роз`яснень Міністерства соціальної політики України, оприлюднених 13.03.2022, міждержавне усиновлення в Україні неможливе, оскільки це пов`язано з ризиками для безпеки дітей, неможливістю якісної перевірки документів та забезпечення найкращих інтересів дитини.

Крім того, політика Управління Верховного комісара ООН у справах біженців щодо усиновлення полягає в тому, що діти, евакуйовані до інших держав внаслідок надзвичайної ситуації, у тому числі діти, яким на території інших держав надано статус біженця, не можуть бути усиновлені, оскільки більшість із них не є сиротами, або немає офіційних достовірних підтверджень цьому.

Також, з 21.04.2022 урядом США започатковано програму «Uniting for Ukraine» (U4U) для українських біженців та їх сімей, яка надає громадянам України можливість в`їхати на територію США по тимчасовому гуманітарному паролю без необхідності отримання традиційної імміграційної чи гостьової візи, за наявності спонсора. Відповідно до цієї програми, бенефіціару надаються наступні преференції у вигляді прав на: проживання в США терміном до 2 років; дозвіл на роботу; податковий номер; можливість отримання водійських прав та посвідчення особи; можливість отримати медичне страхування; можливість отримати мінімальну соціальну фінансову допомогу; можливість дітям навчатись у школі; можливість відкрити банківський рахунок; можливість відвідувати курси англійської мови.

Своєю чергою, норми чинного законодавства України (ст. 216 Сімейного кодексу України, ст. ст. 24, 32 Закону України «Про охорону дитинства»), міжнародні договори, учасником яких є держава Україна, забороняють отримання будь-якими особами будь-якої неправомірної фінансової або іншої вигоди від діяльності щодо усиновлення (удочеріння) дитини, встановлення над нею опіки чи піклування, передання на виховання в сім`ю громадян, а також незаконне переміщення, вивезення та неповернення дітей з-за кордону, їх викрадення, торгівлю дітьми, що закріплено у Декларації прав дитини (прийнята резолюцією (ХІV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року), ст. ст. 11, 21, 35 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифіковано Постановою ВР №789-ХІІ від 27.02.1991), ст. 17 Європейської конвенції про усиновлення дітей від 27.11.2008 року (ратифіковано Законом №VІ (3017-17) від 15.02.2011), ст. 32 Конвенції про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення від 29.05.1993.

Не дивлячись на такі законодавчі обмеження та заборони,

ОСОБА_7 , використовуючи особливості та відмінності законодавства США та України щодо легітимності посередницької діяльності в міждержавному усиновленні, а також гуманітарні преференції, які надаються біженцям з України за програмою «Uniting for Ukraine» (U4U), розуміючи, що реалізація незаконної посередницької та комерційної діяльності в міждержавному усиновленні та виконання взятих на себе перед громадянами США зобов`язань потребує додаткових зусиль для подолання непередбачуваних перепон, які виникли через повномасштабну збройну агресію рф проти України, а також залучення інших осіб, які будуть об`єднані єдиною метою незаконного збагачення за рахунок систематичного здійснення протиправної діяльності, діяти за чітко розробленим планом та під її контролем, в невстановлений достеменно час, але не пізніше березня 2022 року, розробила план злочинної діяльності, який передбачав створення внутрішньо стійкого об`єднання декількох осіб - організованої групи, метою якої є вчинення злочинів, пов`язаних із переміщенням в США та передачею громадянам цієї країни раніше обраних на «хостингах» неповнолітніх і малолітніх українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою їх експлуатації у вигляді усиновлення (удочеріння) з метою наживи.

Розроблений ОСОБА_7 план протиправної діяльності передбачав наступні етапи його виконання:

-встановлення та використання співучасниками позаслужбових контактів, знайомств, налагодження корупційних зв`язків з посадовцями органів і служб у справах дітей;

-залучення до злочинної діяльності громадян України у якості опікунів, піклувальників раніше обраних громадянами США дітей для подальшого їх перевезення на територію цієї країни;

-надання залученим «перевізникам» для використання при встановленні опіки, піклування необхідних засобів у вигляді завідомо підроблених офіційних (довідки про доходи та договори оренди житла) та інших неправдивих документів (свідоцтва про хрещення дітей);

-супроводження порадами, вказівками та усуненням перешкод, у тому числі здійснюючи на посадових осіб тиск, видаючи себе внаслідок обману впливовим високопосадовцем, всього процесу прийняття органами і службами у справах дітей «позитивних» рішень на користь залучених «перевізників» про встановлення незаконної опіки (піклування) над раніше визначеними дітьми;

-безпосереднє переміщення залученими опікунами, піклувальниками дітей на територію США для передачі на виховання в сім`ї громадян цієї країни;

-отримання під оманливими приводами від громадян США грошових коштів у якості винагороди за послуги із забезпечення вивезення за межі України, переправлення на територію США та подальшу передачу дітей в сім`ї громадян цієї країни на виховання, утримання та усиновлення (удочеріння).

Схема установлення в Україні незаконної опіки (піклування) полягала у забезпеченні потенційних «перевізників» завідомо підробленими офіційними (довідки про доходи, договори оренди житла) та іншими неправдивими документами (свідоцтва про хрещення дітей), на підставі яких органами і службами у справах дітей, та з урахуванням складених посадовими особами цих органів недостовірних актів обстеження житло-побутових умов потенційних опікунів (піклувальників), приймались «позитивні» рішення на користь залучених «опікунів» про встановлення опіки (піклування) над раніше визначеними дітьми.

При цьому, визначений постановою Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» порядок встановлення опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, умовно поділяється на загальний та спрощений.

Загальний порядок встановлено для всіх осіб, які не перебувають з дитиною у сімейних, родинних відносинах, що передбачає проходження особою, в сім`ю якої влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, курсу навчання з проблем виховання таких дітей в місцевому Центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (далі за текстом - Центр), як передбачено п. 39 Постанови КМУ.

У особи на цьому етапі виникає обов`язок підтвердити свою відповідність установленим законодавством критеріям щодо можливості виконання обов`язків опікуна, піклувальника, зокрема: певний вік, стан здоров`я, належні житлово-побутові умови, матеріальний стан у вигляді офіційного доходу, відсутність судимостей тощо (п. 40 Постанови КМУ), які необхідно підтвердити офіційними документами шляхом їх подачі до місцевої Служби у справах дітей перед початком проходження курсів.

При цьому, представники місцевої Служби у справах дітей здійснюють перевірку особи та поданих нею документів на відповідність критеріям щодо можливості виконання обов`язків опікуна, піклувальника, обстежують житло-побутові умови за місцем проживання, про що обов`язково складають акт за встановленою формою, а також видають направлення про проходження курсів навчання (п. 41-1 Постанови КМУ).

Після успішного проходження курсу навчання та отримання від Центру відповідної рекомендації, така особа, з урахуванням проведеної представниками місцевої Служби у справах дітей перевірки поданих нею документів, підлягає постановці на облік потенційного опікуна, піклувальника шляхом внесення відомостей про неї до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів у вигляді Єдиної інформаційної аналітичної системи «Діти» (ЄІАС «Діти»).

За результатами перевірки документів, проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та обстеження умов проживання заявника місцева Служба у справах дітей готує: висновок про можливість заявника бути опікуном, піклувальником; реєструє осіб у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників з одночасним внесенням до ЄІАС «Діти» відомостей про потенційного опікуна; готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.

Одночасно з цим представники місцевої Служби у справах дітей підбирають та пропонують потенційному опікуну, піклувальнику дитину (дітей) для передання під опіку, піклування, а також видають направлення для знайомства з дитиною (дітьми).

У разі встановлення контакту особи з дитиною (дітьми) та підтвердження після знайомства наміру взяти дитину (дітей) під опіку, піклування, а також отримання згоди від дитини (дітей, які досягли певного віку, що дозволяє висловити свою думку) на передачу під опіку, піклування такій особі, місцева Служба у справах дітей направляє на розгляд органу місцевого самоврядування висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини разом з поданими особою документами для прийняття рішення про встановлення опіки, піклування над дитиною (дітьми).

Спрощений порядок встановлено для родичів дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, оскільки вони не зобов`язані проходити курси навчання в Центрі (абз. 2 п. 39 Постанови).

Крім того, під час дії на території України воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи: заяву; копію паспорта громадянина України; документи, що підтверджують сімейні, родинні зв`язки особи з дитиною; довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку; довідку про наявність чи відсутність судимості (п. 79 Постанови).

При цьому, представники місцевої Служби у справах дітей здійснюють перевірку особи та поданих нею документів на відповідність критеріям щодо можливості виконання обов`язків опікуна, піклувальника, обстежують житло-побутові умови за місцем проживання, про що обов`язково складають акт за встановленою формою.

Подальший процес встановлення опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, такий самий, як і при загальному порядку, тобто місцева Служба у справах дітей: складає висновок про можливість заявника бути опікуном, піклувальником; реєструє осіб у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників з одночасним внесенням до ЄІАС «Діти» відомостей про потенційного опікуна, піклувальника; отримує від такої дитини згоду на влаштування під опіку, піклування в сім`ю особи; готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини, який разом з документами заявника подає на розгляд органу місцевого самоврядування.

За наслідками обох порядків, опікун, піклувальник після прийняття органом місцевого самоврядування рішення про встановлення опіки, піклування над дитиною (дітьми), набуває всі права та обов`язки щодо підопічної дитини (дітей), які за своїм змістом та обсягом прирівнюються до батьківських.

Розуміючи, що реалізація злочинного плану вимагає чітких узгоджених дій значної кількості людей, при достеменно невстановлених обставинах, у різний проміжок часу, ОСОБА_7 включила до складу організованої групи та залучила до злочинної діяльності ОСОБА_8 та інших невстановлених осіб, які умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, надали свою добровільну згоду на участь у тривалій злочинній діяльності під керівництвом ОСОБА_7 .

Також, для забезпечення отримання швидких та позитивних рішень органів виконавчої влади щодо встановлення опіки над обраними громадянами США дітьми, погоджень щодо виїзду таких дітей за кордон, рішень щодо відстрочки від мобілізації для опікунів, ОСОБА_7 в якості пособника залучила до складу організованої групи ОСОБА_9 , який за вказівками останньої, видаючи себе обманом за високопоставленого посадовця, здійснював вплив на посадових осіб відповідних державних органів.

Для реалізації спільного злочинного плану учасники організованої групи в різний час завербували у якості «перевізників» 6 чоловіків призовного віку ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ), які не входили до складу організованої групи, для яких, за отриману матеріальну винагороду від громадян США, використовуючи підроблені документи та сталі корупційні зв?язки в органах і службах у справах дітей, супроводжували весь процес встановлення в Україні фіктивної опіки (піклування) над такими дітьми (неповнолітніми та малолітніми братами ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , братами ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , братами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , братом та сестрою ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , а також ОСОБА_26 ), готували та організували подальше незаконне переправлення цих дітей та їх незаконних опікунів через державний кордон України задля подальшого переміщення на територію США з метою незаконної передачі дітей третім особам за отриману грошову винагороду.

При цьому співучасники, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, використали положення п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації опікуни, піклувальники, на утриманні яких перебуває дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, віком до 18 років.

Своєю чергою, так звані «перевізники», тобто фіктивні опікуни (піклувальники), надавали згоду на участь у злочинній схемі з метою ухилення від можливого призову на військову службу під час мобілізації в України, а також подальшого спрощеного в`їзду з сім`ями на територію США за гуманітарною програмою U4U (Uniting for Ukraine) і безперешкодного проживання на території цієї країни.

Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановлені особи, в період приблизно з березня 2022 року по 2025 рік вчинили у складі організованої групи ряд умисних злочинів, пов`язаних із замахом на переміщення та переміщенням в США для незаконної передачі громадянам цієї країни неповнолітніх і малолітніх українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою їх експлуатації у вигляді усиновлення (удочеріння) з метою наживи, та організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Одночасно з цим, в указаний період часу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як спільно, так і окремо одна від одної, діючи умисно, з метою наживи, готувалися, організували та вчинили за попередньою змовою групою осіб з іншими невстановленими особами, із залученням до протиправних дій інших громадян України (6 чоловіків призовного віку - ОСОБА_27 ,

ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , та 2 жінок - ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ), ряд аналогічних злочинів щодо інших 13 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (неповнолітніх та малолітніх сестри та брата ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , братів ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , братів ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , брата та сестри ОСОБА_42 та ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 ), пов`язаних з їх експлуатацією у вигляді незаконного переміщення до США для передачі на виховання, утримання, усиновлення (удочеріння) громадянам цієї країни з метою наживи, та організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Установлено, що рішенням Снігурівської державної адміністрації Миколаївської області від 24.01.2019 №12-р «Про надання статусу дітей, позбавлених батьківського піклування», малолітній ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Заочним рішенням Снігурівського районного суд Миколаївської області від 12.12.2018 у справі №485/1812/17 позбавлено ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З 2019 року ОСОБА_51 перебувала в КЗ «Миколаївський спортивний ліцей» Миколаївської обласної ради, ЄДРПОУ 04589981 (до 07.07.2021 КЗ «Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації» Миколаївської обласної ради).

За запрошенням некомерційної американської організації «LifeLine Hosting» (2704 Слайд Каньон Авеню, Н Лас Вегас, Невада, 89081, США) від 26.07.2019 року та за сприяння Благодійної Організації «Міжнародний благодійний фонд «Золота рибка» (ЄДРПОУ 40651879), на оздоровленні («хостингу») у Сполучених Штатах Америки в період з 17.12.2019 по 16.01.2020, під керівництвом та у супроводі членів МБФ «Золота рибка» перебувала група дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які є вихованцями дитячих закладів України, серед яких ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Надалі, за запрошенням некомерційної американської організації «LifeLine Hosting» (2704 Слайд Каньон Авеню, Н Лас Вегас, Невада, 89081, США, виконавчий директор ОСОБА_63) від 05.11.2021 року та за сприяння Міжнародного Благодійного Фонду «Золота Рибка» (ЄДРПОУ 40651879), на оздоровленні («хостингу») у Сполучених Штатах Америки в період з 15.12.2021 по 15.01.2022, під керівництвом та у супроводі членів МБФ «Золота Рибка» перебувала група дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які є вихованцями дитячих закладів України, серед яких ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, в періоди з 17.12.2019 по 16.01.2020 та з 15.12.2021 по 15.01.2022, невстановлені співучасники забезпечили знайомство ОСОБА_51 із громадянкою США ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка мала на меті усиновити дитину з України.

Після отримання від громадянки США ОСОБА_53 підтвердження про намір удочерити ОСОБА_51 , ОСОБА_8 , діючи відповідно до плану протиправної діяльності та за вказівкою організатора ОСОБА_7 , за невстановлених обставин, приблизно в лютому 2023 року, підшукала серед чоловічого населення України особу призовного віку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виявив бажання уникнути мобілізації в Україні, безперешкодно виїхати за її межі, отримавши при цьому можливість проживання на території США, залучивши останнього до вчинення кримінальних правопорушень у якості «перевізника» дітей.

Надалі, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 при невстановлених обставинах виготовили підроблену довідку про доходи, видану начебто 27.03.2023 ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «АРКОН», відповідно до якої ОСОБА_54 , в період з вересня 2022 року по лютий 2023 року, працював на посаді офіс-менеджера у ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «АРКОН», та договір оренди квартири, начебто укладеного між ОСОБА_55 (орендодавець) та ОСОБА_6 (орендар) на квартиру

АДРЕСА_1 , які при невстановлених обставинах передали ОСОБА_6 .

Разом з тим, використовуючи зміни у чинному законодавстві України, які дозволяють призначення особи, яка перебуває у родинних відносинах з дитиною, позбавленою батьківського піклування, опікуном (піклувальником) у спрощеному порядку, для безперешкодного призначення ОСОБА_6 опікуном саме обраної громадянкою США ОСОБА_53 дитини ОСОБА_51 , діючи на виконання плану спільної протиправної діяльності, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виготовили та передали ОСОБА_6 свідоцтво про хрещення, в якому зазначили, що останній 16.06.2018 начебто похрестив ОСОБА_51 , що повністю не відповідає дійсності.

Надалі, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надали ОСОБА_6 вказівки щодо його подальших дій, направлених на встановлення піклування над неповнолітньою ОСОБА_51 , а також порядку збирання та подання документів до органів опіки та піклування.

Після чого, ОСОБА_54 , не маючи дійсних намірів виконувати обов`язки опікуна, діючи за вказівками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , керуючись бажанням уникнення мобілізації шляхом отримання можливості бути опікуном (піклувальником) дитини, позбавленої батьківського піклування, та постановки на облік потенційних опікунів (піклувальників), заздалегідь отримавши від останніх завідомо підроблені офіційні документи, які підтверджують його належні матеріальний стан, доходи та житло-побутові умови, у вигляді «Довідки про доходи» за останні 6 місяців (вересень 2022 - лютий 2023 року), виданої начебто 27.03.2023 за №048/03-23 ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «АРКОН» на ім`я ОСОБА_6 та договору оренди квартири АДРЕСА_1 , 18.04.2023 звернувся до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області із заявою про призначення його піклувальником ОСОБА_51 , надавши в якості підтвердження свого родинного зв`язку із вказаною дитиною, раніше надане йому співучасниками підроблене свідоцтво про хрещення, згідно якого начебто ОСОБА_54 16.06.2018 похрестив ОСОБА_56 .

За результатами розгляду заяви ОСОБА_6 , до якої долучено завідомо підроблені документи, рішенням Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області №38/10 від 31.05.2023 ОСОБА_6 призначено піклувальником неповнолітньої ОСОБА_56 .

В той же час, невстановлені співучасники, діючи на виконання єдиного плану протиправної діяльності, з метою переправлення до США та передачі ОСОБА_51 громадянці США ОСОБА_53 , забезпечили отримання останньою гуманітарного паролю для в`їзду ОСОБА_6 разом з ОСОБА_51 в США за програмою «Uniting for Ukraine».

Отримавши всі необхідні документи для виїзду за кордон (рішення щодо встановлення піклування над ОСОБА_51 , гуманітарний пароль, погодження на виїзд дитини за кордон) ОСОБА_54 , під керівництвом ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_51 , 04.09.2023 перетнув на виїзд державний кордон України через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин».

Згідно поданої ним заяви та отриманого дозволу направився через Республіку Польща до США. Останнім встановленим місцем його перебування разом з дитиною ОСОБА_51 станом на 2024 рік є Німеччина. Подальший їх шлях наразі не встановлено.

Своєю чергою, за послуги з переміщення ОСОБА_51 до Сполучених Штатів Америки громадянка США ОСОБА_53 , у період з червня 2022 по липень 2024 років, тобто безпосередньо до, під час та після встановлення незаконного піклування над дитиною ОСОБА_51 , за допомогою платіжних систем «WesternUnion» та «PayPal», сплатила членам організованої та керованої ОСОБА_7 групи грошові кошти: ОСОБА_7 2990 USD - 02.06.2022; ОСОБА_9 500 USD (допис: ОСОБА_57 ) - 08.08.2022; 1070 USD - 08.09.2022; 200 USD (допис: Larisa) - 08.09.2022; 5 USD - 23.05.2023; 500 USD - 23.05.2023; 400 USD - 23.05.2023; 400 USD - 23.05.2023; 400 USD - 31.05.2023; 295 USD - 31.05.2023; 100 USD - 14.06.2023; 5000 USD - 15.09.2023; 500 USD - 01.02.2024; 5 USD - 20.03.2024; 1700 USD - 27.03.2024; 600 USD - 01.05.2024; 1000 USD - 11.06.2024; 1000 USD - 23.06.2024; 1000 USD - 26.06.2024; 1000 USD - 23.07.2024; та ОСОБА_6 550 USD - 19.06.2023.

За викладених обставин, 26.01.2026 року відносно ОСОБА_6 було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 332, ч. 4 ст. 358 КК України, яке було вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (вручено матері підозрюваного - ОСОБА_58 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ).

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно ОСОБА_6 , посилаючись на існування в рамках кримінального провадження обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та те, що підозрюваний ОСОБА_54 переховується від органу досудового розслідування, виїхав за межі України, у зв`язку із чим його оголошено у міжнародний розшук.

У судовому засіданні:

- прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити, долучив до клопотання копію постанови про відновлення досудового розслідування кримінального провадження та копію розписку про отримання захисником копії клопотання про застосування запобіжного заходу;

- захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З матеріалів поданого клопотання вбачається, що 26.01.2026 року відносно ОСОБА_6 було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 332, ч. 4 ст. 358 КК України, яке було вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (вручено матері підозрюваного - ОСОБА_58 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ).

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 332, ч. 4 ст. 358 КК Українипідтверджується долученими до клопотання матеріалами у своїй сукупності, зокрема:

1. інформацією щодо грошових переказів за допомогою платіжних систем «Western Union» та «PayPal», аналізом яких встановлено, що громадяни США переказували грошові кошти учасникам організованої групи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та наближеним до неї особам ( ОСОБА_59 , ОСОБА_60 та ОСОБА_61 ), а також «псевдопікунам» на утримання дітей до їх прибуття у США.

2. проведеними тимчасовими доступами до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, зокрема у: ТОВ «Нова Пошта», Міністерстві соціальної політики, сім`ї та єдності України та Національній сервісній службі (про поїздки дітей у періоди 2020-2021 років на «хостінг» до США саме до тих громадян цієї країни, які перераховували кошти співучасникам у період 2022-2025 років), Пенсійному фонді України та Державній податковій службі (якими підтверджено недостовірність поданих опікунами довідок про доходи до місцевих Служб у справах дітей), Державній прикордонній службі (щодо перетину кодону опікунами, дітьми та співучасниками), Міністерстві закордонних справ України (щодо постановки дітей на консульський облік).

3. результатами аналізу стільникового зв`язку абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , відомості про які отримано в ході проведених тимчасових доступів 18.03.2024, 19.06.2024, 01.10.2024, 02.10.2024, встановлено, що останній контактує з іншими підозрюваними, в тому числі з ОСОБА_11 , ОСОБА_28 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , в часові періоди до, під час та після встановлення опіки, піклування.

4. інформацією від ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «АРКОН», відповідно до якої ОСОБА_54 ніколи не працював у вказаній компанії та, відповідно, не отримував ніяких довідок.

5. допитом свідка ОСОБА_62 від 17.06.2025, яка пояснила, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_54 ніколи не проживав.

Як вбачається з матеріалів клопотання сторони обвинувачення, співробітниками УМП ГУНП в Одеській області, на виконання доручення слідчого було проведено оперативно-розшукові заходи, направлені на пошуки та доставку ОСОБА_6 до слідчого управління ГУНП в Одеській області, однак місце знаходження останнього на території України співробітниками УМП ГУНП в Одеській області встановлено не було.

У свою чергу, згідно відомостей ДПСУ про осіб, які перетнули державний кордон, підозрюваний ОСОБА_54 перебуває за межами України, оскільки 04.09.2023 року перетнув державний кордон «на виїзд» з використанням закордонного паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 у міжнародному автомобільному пункті пропуску «Ягодин».

Станом на теперішній час достеменно встановлено, що підозрюваний ОСОБА_54 перебуває за кордоном та на територію України з 04.09.2023 року не повертався. Враховуючи вищевикладені обставини, 28.01.2026 року постановами слідчого ОСОБА_6 було оголошено у державний та міжнародний розшук у зв`язку з переховуванням від органу досудового розслідування за межами території України.

Відтак, з огляду на викладені обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження наявний.

Також, слідчий суддя вважає, що наразі існує ризик можливого впливу на потерпілих та свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків є об`єктивним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих і свідків та дослідження їх судом.

Зокрема, є свідки, потерпілі та інші підозрювані, з якими

ОСОБА_6 безпосередньо знайомий, йому відомі їх персональні відомості (анкетні дані, місця проживання, інформація відносно рідних, батьків, малолітніх дітей), при цьому, підозрюваний матиме можливість здійснювати вплив на цих осіб з метою зміни ними показань, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, ОСОБА_54 може здійснювати вплив на вказаних осіб з метою зміни їх показів чи відмову від них, а також надання неправдивих висновків.

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_54 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.

Як зазначалося вище, згідно матеріалів клопотання, постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено в міжнародний розшук.

Враховуючи викладене, при вирішенні питання достатності вказаної постанови слідчого для встановлення факту оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, слідчий суддя враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

Частиною 2 ст. 281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий суддя зазначає, що іншого порядку оголошення особи в міжнародний розшук ні чинний Кримінальний процесуальний кодекс України, ані інші спеціальні нормативно-правові акти не містять.

При цьому, згідно розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним Наказом 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5, яким визначено порядок реалізації постанови у міжнародний розшук з публікацією Червоного оповіщення, а саме, що підставою для міжнародного розшуку, зокрема є ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що наявна в матеріалах клопотання постанова слідчого про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 в міжнародний розшук, в повній мірі є достатньою для підтвердження факту оголошення вказаної особи в міжнародний розшук.

Згідно з роз`ясненням Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ відповідно до статті 84 Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07, публікацію циркулярного розшукового повідомлення про міжнародний розшук особи з метою її арешту та подальшої екстрадиції має бути погоджено з центральним органом щодо видачі (екстрадиції) та Генеральному секретаріату Інтерполу мають бути надані чіткі та прямі гарантії, що тимчасовий арешт і видачу (екстрадицію) особи буде запитано у випадку її арешту (затримання) на території країн-членів МОКП-Інтерпол у порядку передбаченому чинним законодавством.

На дев`яносто дев`ятій сесії (27.02-03.03.2017) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст. 83.2 Правил Організації.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.

Враховуючи викладені обставини у сукупності, з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи, що підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук, слідчий суддя приходить до переконання про наявність підстав для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Слідчий суддя наголошує, що нормою 2 ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчого, після затримання підозрюваної особи і не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця здійснення досудового розслідування слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відтак, слідчим суддею протягом 48 годин з моменту доставки підозрюваного до органу досудового розслідування, у випадку його затримання, буде здійснена перевірка необхідності застосування саме такого запобіжного заходу, а не, зокрема, більш м`якого, що належним чином забезпечить права підозрюваного.

Крім того, враховуючи те, що на даний час вирішується питання саме про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вирішення питання про застосування такого запобіжного заходу буде вирішуватися окремо у випадку його затримання, слідчий суддя, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України не вирішує питання про визначення того чи іншого розміру застави, а також, згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, не визначає дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 281, 309, 575 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

За відсутності підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше, як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_6 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1