Ухвала суду № 135787412, 17.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17 квітня 2026 р. Справа № 520/6982/26

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Військова частина НОМЕР_1 , з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 збитки завдані державі, в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 1477,29 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду залишено без руху позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

На виконання ухвали суду через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

З приводу строку звернення до суду суд зазначає наступне.

З посиланням на численну судову практику Верховного Суду (постанова від 22.01.2020 по справі №813/1045/18 та від 24 червня 2021 року по справі № 420/4099/20) щодо строку звернення до суду з аналогічним позовом, в ухвалі про залишення позову без руху судом зроблено висновок, що позивач як суб`єкт владних повноважень має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

В даному випадку, перебіг тримісячного строку звернення до суду слід обраховувати з 30.01.2024, який сплинув 30.04.2024. Тоді як до суду з даним позовом направивши його через систему "Електронний суд" звернувся лише 27.03.2026, тобто зі значним пропуском тримісячного строку звернення до суду, у зв`язку з чим позов залишено без руху.

В клопотанні про поновлення тримісячного строку звернення до суду, в якому представник позивача зазначив, що весь особовий склад військової частини НОМЕР_1 в умовах воєнного стану залучений до виконання завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Також, на протязі декількох місяців та останнім часом, у Чернігівській області відбуваються кожного дня тривалі повітряні тривоги в результаті яких особовий склад військової частини НОМЕР_1 зобов`язаний залишити розташування підрозділу та здійснити заходи забезпечення особистої безпеки, що в свою чергу порушує порядок роботи та несення служби. Крім того, в Україні діє воєнний стан і відповідач виконує першочергові завдання для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Отже, на думку позивача, наявні підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 здійснює заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Однак, суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 99 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548 - XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) у мирний і воєнний час відповідає за організацію і стан правової роботи в бригаді. Під час збройного конфлікту помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) виконує обов`язки юридичного радника командира бригади. Юридичний радник командира бригади під час збройного конфлікту надає консультації командуванню щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права, правил застосування сили та щодо проведення інструктажу особового складу з їх виконання.

З указаних вище норм законодавства вбачається, що офіцери юридичної групи як у мирний, так і у воєнний час відповідають за організацію і стан правової роботи, безпосередньо не стримують ворога на лінії зіткнення та до їх обов`язків не входить забезпечення підрозділів життєво необхідними речами (зброєю, боєприпасами, продуктами харчування, ПММ), що дає можливість виконувати функціональні обов`язки, зокрема, подавати позовні заяви.

Також, суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Неналежна організація процесу судово - претензійної роботи з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 17.08.2022 у справі №240/30759/21.

Крім того, суд звертає увагу, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 року у справі №240/3354/21.

В даному випадку судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із позовною заявою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо позовну заяву подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання позову у більш стислий строк.

З огляду на викладене, зазначені позивачем обставини щодо поновлення строку на подання позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали позивачу скористатись правом на звернення з позовом, ні в позовній заяві, ні в клопотанні про поновлення строку звернення до суду не наведено.

Крім того, суд звертає увагу, що в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, надісланого на виконання ухвали про залишення позову без руху, жодних інших підстав для поновлення строку звернення до суду, ніж тих, що були зазначені в позові та яких вже надавалася оцінка судом в ухвалі про залишення позову без руху, позивачем не наведено.

Згідно положень частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого строку, зазначені позивачем в клопотанні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми - повернути позивачу.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко