Ухвала суду № 135787339, 17.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

17 квітня 2026 року Справа № 520/4882/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження за правилами письмового провадження клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку для подання відзиву та залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №520/4882/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником Військової частини НОМЕР_1 через систему "Електронний суд" 16.04.2026 за вх. №01-26/41580/26 подано відзив на позов, в якому заявлено клопотання про поновлення строку для подання відзиву. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку для подання відзиву представник зазначив, що у зв`язку із воєнним станом в Україні, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, переведенням частини в постійну бойову готовність та службовим навантаженням, відповідачем пропущено строк для подачі відзиву. Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване пропуском встановленого процесуальним законом строку звернення до адміністративного суду.

Розглянувши подані відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 5 ст.162 КАС України визначено, що відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 установлено відповідачу строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду відзиву на позовну заяву у порядку, визначеному ст.162 КАС України.

Копію ухвали суду від 13.03.2026 доставлено в електронний кабінет відповідача, з урахуванням ч. 2 ст. 127 КАС України - 16.03.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відзив подано до суду 16.04.2026.

Відповідно до приписів ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Установлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

З метою реалізації права відповідача на подання відзиву та, враховуючи повідомлені представником відповідача у клопотанні обставини, суд вважає необхідним задовольнити клопотання та поновити строк для подання відзиву.

Щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Підстави та порядок залишення позову без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Водночас, згідно з частинами 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відтак, однією із підстав для залишення позовної заяви без розгляду є недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, що виявлено судом після відкриття провадження у справі (за умови неподання заяви про поновлення такого строку або відсутністю поважних причин для його поновлення).

При цьому, особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Водночас, 11 грудня 2025 року Конституційним Судом України прийнято рішення №1-р/2025 у справі №1-7/2024(337/24) у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України (справа щодо строків звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат), відповідно до якого визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частина 1 статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення зазначено, що частина 1 статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 11 грудня 2025 року втратила чинність частина 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, яка встановлювала тримісячний строк звернення до суду з позовом про виплату належних працівникові сум заробітної плати (грошового забезпечення).

Отже, доводи представника відповідача, наведені у заяві про залишення позовної заяви без розгляду, слід визнати помилковими, оскільки право на звернення позивача до суду з цим позовом відповідно до положень статті 233 Кодексу законів про працю України не обмежене будь-яким строком.

З огляду на вищевикладене, подана представником відповідача заява про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає, адже позивачем строк звернення до суду не пропущено.

Керуючись статтями 12, 118, 121, 122, 123, 240, 257, 260, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку для подання відзиву у справі №520/4882/26 - задовольнити.

Поновити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання відзиву у справі №520/4882/26 та прийняти відзив з доданими документами (вх. №01-26/41580/26 від 16.04.2026) до розгляду.

У задоволенні клопотання представника Військовій частині НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/4882/26 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя О.М. Шляхова