Рішення № 135786737, 07.04.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/13272/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Проскурні Я.О.,

представника позивача Тютюнника В.В.,

представника відповідача Грай К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.05.2025 №0076490-2410-1618-UA53040030000088898 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2020 рік у сумі 27575 грн. 35 коп;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.05.2025 №0076735-2410-1618-UA53040030000088898 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2021 рік у сумі 82800 грн 90 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі самостійно визначеного ним грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 27575,35 грн та 82800,90 грн обрахованого із застосуванням до невідомого об`єкта площею 2123,10 кв.м нежитлової будівлі та із застосуванням ставки у розмірі 0,3, за 2020 рік та 0,65% за 2021 рік, які нічим не передбачені. Зазначає, що зазначені у витязі з ЄДР будівлі використовуються позивачем особисто, є нежитловими сільськогосподарськими будівлями, що підпадають під підпункт «Ж» пункту 266,2.2. статті 226 Податкового кодексу України «будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників» і не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

11.07.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірного рішення, зазначивши про вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства / а.с. 59-63.

Позивач скористався правом подання відповіді на відзив, у якому зазначив, що відповідач виніс оспорювані податкові повідомлення рішення щодо невідомого об`єкту площею 2122 м.кв, який у власності позивача не перебуває. Також відповідач не вірно визначив занальність та тип об`єкту нежитлових будівель згідно Державного (Національного) Класифікатора будівель 1230, 1230.5 замість 1271. Вказує, що рішення Засульської сільської ради від 25.05.2025, яке надане відповідачем не може бути виконане на території, що входить до складу Лубенської міської ради / а.с. 90 93/.

22.01.2026 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті / а.с. 152-153/.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності володіє 10 окремими об`єктами нежитлових будівель, зокрема нежитлова будівля (гостьовий будинок) площею 197,7 кв. м., сарай площею 176,9 кв. м., нежитлова будівля (конюшня) площею 292,9 кв. м., нежитлова будівля 3 (судійська) площею 96,2 кв. м., навіс площею 240,6 кв. м., зимовий манеж площею 460,8 кв. м., нежитлова будівля (К2) площею 98,2 кв. м., нежитлова будівля (будинок садівника) площею 41,2 кв. м., нежитлова будівля (адмінбудівля) площею 142,6 кв. м., їдальня площею 376,0 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Лубенської міської ради від 13.06.2019 «Про становлення ставок для пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , на 2020 рік» та рішення від 18.06.2020 «Про становлення ставок для пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2021 рік» визначено нульову ставку для обрахування податку на майно відмінне від земельної ділянки, зокрема на «будівлі сільськогосподарського призначення».

Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесені податкові повідомлення-рішення від 05.05.2025 №0076490-2410-1618-UA53040030000088898 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2020 рік у сумі 27575 грн. 35 коп ( ставка податку 0,30%) та від 05.05.2025 №0076735-2410-1618-UA53040030000088898 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2021 рік у сумі 82800 грн 90 коп ( ставка податку 0,65%).

Не погодившись з прийняттям податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 розділу ХІІ "Податок на майно" Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку, зокрема за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Матеріалами справи встановлено, що позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2020 рік та за 2021 рік по нежитловій будівлі, яка складається з нежитлової будівлі (гостьовий будинок) площею 197,7 кв. м., сараю площею 176,9 кв. м., нежитлової будівлі (конюшні) площею 292,9 кв. м., нежитлової будівлі (судійська) площею 96,2 кв. м., навісу площею 240,6 кв. м., зимового манежу площею 460,8 кв. м., нежитлової будівлі (К2) площею 98,2 кв. м., нежитлової будівлі (будинок садівника) площею 41,2 кв. м., нежитлової будівлі (адмінбудівля) площею 142,6 кв. м., їдальні площею 376,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 2123,10 кв. м.:

- за 2020 рік ППР № 0076490-2410-1618-UA53040030000088898 на суму 27575,35 грн.

- за 2021 рік ППР № 0076735-2410-1618-UA53040030000088898 на суму 82800,90 грн.

Нарахування податку проведено відповідно до ставок затверджених рішеннями Засульської сільської ради від 07.06.2019 (на 2020 рік) та від 25.06.2020 (на 2021 рік) по класифікації будівель і споруд 1230 «Будівлі торгівельні», 1230.5 «Бази та склади підприємств торгівлі і громадського харчування».

Водночас позивач вважає, що не є платником указаного податку відповідно до підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку такому доводу позивача, суд зазначає наступне.

За змістом підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Застосування підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником (юридичною та фізичною особою), друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесений до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку.

Як встановлено матеріалами справи, а саме витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань / а.с. 11 14/ ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність з 24.05.2006 року.

Види економічної діяльності:

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний);

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.;

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

56.10. Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;

55.20 Діяльність засобів розміщення на період відпустки та іншого тимчасового проживання;

55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, кореноплодів і бульбоплодів;

01.30 відтворення рослин;

01.43 Розведення коней та інших тварин родини конячих

01.47 Розведення свійської птиці;

01.50 Змішане сільське господарство

02.30 Збирання дикорослих недеревних продуктів

03.12 Прісноводне рибальство

03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура);

46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

До матеріалів справи долучені також договори оренди землі від 30 листопада 2012 року, відповідно до яких Орендодавець ОСОБА_2 надає, а орендар Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приймає у строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення котрої: ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Войнихівської сільської ради Лубенського району Полтавської області / а.с. 27 -31/.

Таким чином судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 займається веденням товарного сільськогосподарського виробництва та має у своїй власності нежитловій будівлі, які складаються з нежитлової будівлі (гостьовий будинок) площею 197,7 кв. м., сараю площею 176,9 кв. м., нежитлової будівлі (конюшні) площею 292,9 кв. м., нежитлової будівлі (судійська) площею 96,2 кв. м., навісу площею 240,6 кв. м., зимового манежу площею 460,8 кв. м., нежитлової будівлі (К2) площею 98,2 кв. м., нежитлової будівлі (будинок садівника) площею 41,2 кв. м., нежитлової будівлі (адмінбудівля) площею 142,6 кв. м., їдальні площею 376,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 2123,10 кв. м., які використовує у господарській діяльності.

Отже, належні позивачу на праві власності будівлі за адресою: АДРЕСА_1 використовуються для ведення селянського (фермерського) господарства.

Таким чином, позивач надав докази, які підтверджують факт безпосереднього використання ним вищезазначеного об`єкту нерухомості у сільськогосподарській діяльності.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва"; 1271.2 "Будівлі для птахівництва"; 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна"; 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні"; 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 "Будівлі тепличного господарства"; 1271.7 "Будівлі рибного господарства"; 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва"; 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Отже, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Таким чином, нежитлова будівля, які належить позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", використовуються ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником.

Крім того, норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов`язок отримати від Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві" експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об`єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018:2000, проте, такі дії платника могли б спростити процес податкового адміністрування податку на нерухомість.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача.

Відповідач у межах спірних правовідносин не довів, що будівля нерухомості, яка належать позивачу на праві власності, не є будівлями сільськогосподарського призначення. Здійснюючи донарахування податку, контролюючий орган не довів наступне: чим він керувався при визначенні позивачу розміру податкового зобов`язання, який документ щодо класифікації будівель і споруд використав, чому на стадії податкового адміністрування (контролю) не отримав інформацію щодо класифікації будівель від компетентної установи, що вказує на недотримання відповідачем як суб`єктом владних повноважень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при прийнятті рішень.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що нежитлова будівля, яка належить позивачу на праві власності, не є об`єктом оподаткування відповідно до пункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Відповідач також не довів, що позивач впродовж 2020-2021 років використовував належний йому на праві власності об`єкт нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.05.2025 №0076490-2410-1618-UA53040030000088898 та №0076735-2410-1618-UA53040030000088898 підлягають скасуванню.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.05.2023 у справі №380/10802/22.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄРДПОУ 44057192) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.05.2025 №0076490-2410-1618-UA53040030000088898 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2020 рік у сумі 27575,35 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.05.2025 №0076735-2410-1618-UA53040030000088898 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2021 рік у сумі 82800,90 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.04.2026.

Суддя С.С. Бойко