Ухвала суду № 135786596, 17.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7342/26

УХВАЛА

17 квітня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 17.03.2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеська міська рада, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Управління Державного-архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради щодо не реагування та не вжиття заходів передбачених законом на незаконну та безпідставну будівельну діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на орендованій ділянці штучного піщаного пляжу між траверсами №15 та №15а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса.

2. Зобов`язати Управління Державного-архітектурного будівельного контролю Одеської міської провести позапланову перевірку щодо порушень суб`єктом містобудування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Одеса, пляж «Золотий берег».

3. Визнати протиправною бездіяльність Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради щодо не проведення перевірки належного утримання території піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

4. Зобов`язати Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради провести перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на території піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса з урахуванням вимог діючих нормативно-правових актів.

Ухвалою судді від 23.03.2026 року позов залишено без руху.

30.03.2026 року від позивача до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 23.03.2026 року.

У вказаній заяві позивачем викладено вимоги в такій редакції:

1. Визнати протиправною бездіяльності Управління Державного-архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради щодо не проведення позапланової перевірки та не зупинення будівельних робіт відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, що здійснюються фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на орендованій ділянці штучного піщаного пляжу між траверсами №15 та №15а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса.

2. Зобов`язати Управління Державного-архітектурного будівельного контролю Одеської міської відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI провести позапланову перевірку щодо порушень суб`єктом містобудування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Одеса, пляж «Золотий берег».

3. Визнати протиправною бездіяльність Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради щодо не реагування на звернення редакції онлайн-медіа «ТЕЗА ОДЕЩИНИ» та не проведення перевірки належного утримання території піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

4. Зобов`язати Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради провести перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на території піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса з урахуванням вимог діючих нормативно-правових актів.

Ухвалою судді від 07.04.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.

15.04.2026 року (вх.№40946/26) від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявника просить суд заборонити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , а також іншим підрядним організаціям здійснювати будівельні роботи на піщаному пляжі «Золотий берег» між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу «Золотий берег» в м. Одеса, - до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

У вказаній заяві зазначено, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що на території пляжу «Золотий берег» в місті Одеса фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 зводяться не тільки каркаси які, імовірно, передбачені робочим проектом «Поновлення місця відпочинку на орендованій ділянці штучного піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу «Золотий берег», а і капітальні споруди з бетонним укріпленням, що є недопустимим. Забудова ФОП ОСОБА_2 фактично здійснюється «за мовчазною згодою» Управляння ДАБК Одеської міської ради та Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, яка відображається у протиправній бездіяльності цих Управлінь. Позивач звертає увагу суду на те, що дозвіл на виконання будь-яких будівельних робіт фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 не видавався. Договором оренди берегозахисної споруди №75-ор та додатками до нього не передбачено право орендаря здійснювати забудову піщаного пляжу. Право передачі прав орендаря в суборенду самим Договором №75-ор заборонено (пункт 4.1.6. Договору №75-ор), відомості про правові підстави укладання між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 , а саме отримання згоди орендодавця, відсутні. В той же час, ФОП ОСОБА_2 активно здійснюється забудова піщаного пляжу «Золотий берег» між траверсами №15 та №15а. Характер будівництва не відповідає суті та умовам основного договору оренди берегозахисної споруди №75-ор. Під час проведення Комісією Управлінням ДАБК Одеської міської ради засідання щодо звернення юридичної особи з приводи незаконної забудови піщаного пляжу Комісією не враховано положення п.4.1.8. Договору №75-ор про обов`язковість укладення Додаткової угоди між сторонами Договору у разі поліпшення орендованого майна, що впливають на зміну його вартості. Представник ФОП ОСОБА_2 на засіданні комісії 09.01.2026 зазначив, що споруди на зазначеному пляжі були зруйновані внаслідок стихійного лиха 30.09.2025 та наразі на пляжі проводиться повне відновлення всіх споруд. Тобто, фактично встановлення нового майна (рухомого і нерухомого) проводиться без дотримання процедури передбаченої умовами Договору №75-ор, а саме без укладення Додаткової угоди з обумовленою проєктно-кошторисною документацією. Між тим, з доданих до позову фото-матеріалів чітко вбачається зведення на піщаному пляжі не просто каркасів, а будівель з бетонним укріпленням, капітальних нерухомих будівель.

На думку заявника, поки суд буде розглядати подану ОСОБА_1 позовну заяву ФОП ОСОБА_2 закінчить будівництво на пляжі, що призведе до ускладнення виконання рішення суду відповідачами та відновлення порушених прав і інтересів громади у разі задоволення позову.

Як стверджує ОСОБА_1 , невжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-яким особам будівельні роботи призведе до продовження протиправного будівництва, а відтак виконання рішення суду буде ускладнене або взагалі безрезультатним, оскільки об`єкт неправомірного будівництва буде завершеним (спорудженим), в той час коли подання позовної заяви має на меті вирішити питання про припинення будівельних робіт, що має наслідком припинення будівництва. При цьому, вказано у заяві, є очевидними ознаки протиправності здійснюваного будівництва, оскільки воно взагалі не повинно проводитись за умовами діючих норм та правил користування піщаним пляжем.

У заяві вказано, що законодавець необхідність вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі пов`язує з наявністю таких ризиків:

по-перше, істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення у разі невжиття таких заходів: у разі не встановлення заборони ФОП ОСОБА_2 та іншим особам здійснювати будівництво на піщаному пляжі «Золотий берег» то до початку літнього сезону 2026 року вказаний пляж буде повністю забудований. При цьому рішення суду про задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідачів провести необхідні дії задля зупинення протиправних дій ФОП ОСОБА_2 не матиме того вагомого значення який повинен містити в себе застосований судом захист прав та інтересів, оскільки забудований пляж призведе до виникнення інших обов`язків контролюючого органу, а саме надання відповідних приписів та звернення до суду у разі їх не виконання. Між тим, такі правовідносини потребують тривалого часу і як результат понад двох років вказаний пляж буде забудований бетонними конструкціями та нерухомими об`єктами для здійснення комерційної діяльності, а мешканці територіальної громади та моя сім`я не зможуть отримувати всі блага піщаного пляжу оскільки на ньому не буде навіть вільного місця для відпочинку. Відтак, публічний інтерес цього спору додатково свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову в цій справі, з метою відвернення тієї значної шкоди, що може бути заподіяна у разі незабезпечення позову;

по-друге, істотне ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача у разі невжиття таких заходів. Через менше ніж два місяця відкривається літній сезон. Вже в січні-лютому піщаний пляж «Золотий берег» активно забудовувався ФОП ОСОБА_2 . У разі не вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будівництво, до відкриття сезону пляж буде повністю забудований, що призведе до повної відсутності в мене, моєї родини та всіх мешканців м. Одеси можливості користуватися благами пляжу, активно відпочивати на березі моря, оздоровлюватись, оскільки всю його частину займуть бетонні конструкції та платні місця для відпочинку. Це не перший випадок забудови місцевих пляжів та результат цього призвело до забруднення пляжів та відсутності місця для відпочинку;

по-третє, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та відповідне порушення прав, свобод або інтересів. Місцеве пляжі є чи не найбільш важливою частиною Одеської територіальної громади. Органи місцевого самоврядування повинні невідкладно та гостро реагувати на всі потенційні випадки порушення прав користування пляжами. Натомість, відповідачі, можливо, свідомо ігнорують звернення небайдужих осіб на протиправні дії, що вчиняються на пляжі «Золотий берег». Не провели жодної перевірки та не застосували жодних заходів реагування щодо забудови території пляжу.

Враховуючи наведене, вказано заявником, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання відповідного судового рішення або, навіть, унеможливити його виконання, а також призведе до необхідності докладати значні зусилля для поновлення прав та інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з пп.1, 2 ч.2 чт.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1, ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 3 статті 151 КАС України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо припинення дії або призупинення дії сертифікатів, схвалень, допусків;

4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлення для Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій;

5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;

6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);

7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;

9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;

10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці;

11) зупинення дії рішень (індивідуальних актів) Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих на виконання Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків", а також встановлення для Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їхніх посадових та службових осіб/членів заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень (індивідуальних актів).

Згідно з ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Як наслідок, забезпечується можливість виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

Положеннями ч. 2 ст. 151 КАС України регламентовано, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими, репутаційними, службовими та професійними наслідками.

Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 у справі №140/8745/21 зауважив, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про ймовірність ускладнень, пов`язаних з виконанням рішення суду, або про очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у адміністративному провадженні.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача.

Разом з тим, суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Крім того, очевидні ознаки протиправності рішення, дій бездіяльності та порушення ними прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що рішення, дії, бездіяльність відповідача явно суперечать вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Разом з тим, оцінку вказаним доказам буде надано під час розгляду справи по суті

Суд зазначає, що саме суб`єкт звернення із відповідною заявою (клопотанням) про вжиття заходів забезпечення позову повинен обґрунтувати існуванням передбачених статтею 150 КАС України підстав для забезпечення позову. Зазначений висновок узгоджується із нормою частини 1 статті 9 КАС України, в силу якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Однак, наведені заявником доводи й аргументи не є достатніми та переконливими для висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити незворотні зміни у правовому становищі позивача, а ймовірність існування ризику, у зв`язку з яким і мали б, на його думку, вживатися заходи забезпечення позову.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку про наявність підставі для відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 9, 150-154, 156, 243, 248, 256, 293, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Згідно із ч.2 ст.256 КАС України, ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.А. Вовченко