Рішення № 135786506, 17.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/18183/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.10.2018 №62,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 17.10.2018 №62, відповідно до якого закрито дисциплінарну справу стосовно позивача, порушену рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 03.07.2018 №48.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.10.2018 позивачем отримано індивідуальний акт - рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 17.10.2018 №62, відповідно до якого дисциплінарну справу стосовно позивача, порушену рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 03.07.2018 №48 закрито.

Оскаржуваний акт порушує права, свободи, інтереси позивача та прийнятий: 1) не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) без використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) не розсудливо.

Оскаржуваний акт прийнято з порушеннями процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що виразилось у наступному.

1) Рішення дисциплінарної палати юридичної особи «Кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури М.Києва» від 03.07.2018 №48 щодо порушення стосовно Позивача дисциплінарної справи не є рішенням про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката у розумінні ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

2) За заявою (скаргою) ОСОБА_2 від 26.12.2017 (на яку посилається оскаржуваний акт) не може бути порушено дисциплінарну справу.

За вищезазначеною заявою (скаргою) ОСОБА_2 дисциплінарну справу не може бути передано до КДКА Черкаської області і, відповідно, розглядатись нею.

3) В діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку.

4) Відповідач не дослідив у повному обсязі обставини дисциплінарної справи, та закрив її в зв`язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, а не закрив дисциплінарну справу відносно позивача у зв`язку з відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку.

З урахуванням цього позивач обирає такий спосіб захисту, як визнання протиправним та скасування індивідуального акту - рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 17.10.2018 №62.

Процесуальні дії

05.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 17.10.2018 №62.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2011 року відкрито провадження у справі.

10.12.2018 за вхід.№125193 надійшов відзив на позовну заяву, в якому наголошено на такому. Безспірним є те, що до КДКА Черкаської області 19 вересня 2018 року за вх.№195/0/1-18 надійшла дисциплінарна справа, порушена 03.07.2018 року відносно адвоката ОСОБА_1 рішенням №48 дисциплінарної палати КДКА м.Києва.

Вказана дисциплінарна справа була скерована головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздовим О.М. на розгляд до ДП КДКА Черкаської області з підстав, передбачених п.п. 2.3.17-2.3.18 Регламенту ВКДКА та ст. 66 Правил адвокатської етики.

Таким чином, у ДП КДКА Черкаської області не було правових підстав, передбачених, вказаними вище правовими актами, не прийняти до розгляду дисциплінарну справу та не розглядати цю справу в передбаченому порядку.

В подальшому, дисциплінарною палатою КДКА з дотриманням вимог п.п. 43-49 Положення, було проведено підготовку до розгляду справи та 17.10.2018 року на засіданні палати в якому приймала участь і адвокат Сухомлинова Н.І. було розглянуто її і винесено рішення про закриття дисциплінарної справи на підставі вимог, передбачених ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у зв`язку із спливом річного терміну з дня вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Доречним буде звернути увагу суду на те, що всі надані документи , а також письмові та усні пояснення адвоката Сухомлинової Н.І., які були надані нею як до засідання, так і безпосередньо в процесі розгляду справи, приєднані до справи та враховані при винесенні оскарженого рішення. Зокрема, це стосується і її доводів про оскарження в судовому порядку рішення ДП КДКА м.Києва про порушення відносно неї означеної дисциплінарної справи.

Додатково маємо вказати і на те, що посилання адвоката Сухомлинової Н.І. на непроведення перевірки повноважності ДП КДКА міста Києва, рішенням якої 03.07.2018 року було порушено дисциплінарну справу відносно неї, а за цих умов і не прийняття рішення про закриття вказаної справи з підстав відсутності у її діях складу дисциплінарного проступку, слід визнати побажанням, яке не грунтується на вимогах чинного законодавства. Адже у зазначених вище нормативних актах, якими регламентовано діяльність КДКА регіону і зокрема дисциплінарної палати та процедуру розгляду дисциплінарних справ, не передбачено повноваження іншої ДП КДКА перевіряти повноважність та компетентність органу, яким було порушено таку справу. Таке рішення згідно ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, або до суду. Цим, правом і скористалась адвокат Сухомлинова Н.І., про що вказують матеріали дисциплінарної справи, які і надала сама позивач.

Вважаємо доводи адвоката Сухомлинової Н.І., які зазначені у позовній заяві щодо незаконності винесеного ДП КДКА Черкаської області рішення за №62 від 17.10.2018 року про закриття дисциплінарної справи є безпідставними, а тому просимо суд в задоволенні позову відмовити.

26.12.2018 за вхід.№131174 надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем, зокрема, зазначено, що КДКА Черкаської області в своєму рішенні зазначила, що з 06.06.2018р. по 20,08.2018 року проводились дисциплінарною палатою КДКА м. Києва дії по підготовці до розгляду дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 згідно вимог, передбачених ст.ст.40-41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та приписів, передбачених «Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може бути наслідком його дисциплінарної відповідальності», затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 №120.

Згідно протоколу засідання Дисциплінарної палати КДКА м.Києва від 02.08.2018р. (це вже 30 денний термін з 03.07.2018 - дня порушення дисциплінарної справи) розгляд дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 було відкладено. Розгляд дисциплінарної справи не зупинявся.

Наголошую також, що 20 серпня 2018 року це вже 48 день з дня порушення дисциплінарної справи. Отже, КДКА Черкаської області розглянуло дисциплінарну справу вже поза межами строків для її розгляду, що є порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме ч.1 статті 40.

15.12.2022 року набрав чинності Закон України №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

За приписами п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання положень Закону №2825-IX та відповідно до Порядку №399, дану справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 року, справа №640/18183/18 передана судді Потоцькій Н.В.

Згідно даних автоматизованої документообігу «Діловодство спеціалізованого суду», судове рішення по суті в адміністративній справі №640/18183/18 не ухвалено.

Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято до провадження справу №640/18183/18 в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття до провадження» від 14.04.2025 у справі №640/18183/18 надіслано одержувачу - ОСОБА_1 в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 14.04.25 20:24

Ухвала про прийняття до провадження від 14.04.2025 направлена на електронну адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області ІНФОРМАЦІЯ_1 18.04.2025. Повідомленням, що надійшло на поштову адресу n.pototska@adm.od.court.gov.ua, підтверджено доставлення документів відповідачу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 є адвокатом і здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 30.03.1999 №1310, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 03.07.2018 року №48 вирішено:

Порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1310 від 30 березня 1999 року, видане Київською міською КДКА).

19 вересня 2018 року за вх.№195/10/1-18 до КДКА Черкаської області надійшла дисциплінарна справа, яка була порушена 03.07.2018 року дисциплінарною палатою КДКА м.Києва відносно адвоката ОСОБА_1 .

Вказана дисциплінарна справа, головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздовим О.М. скерована на підставі п.2.3.17, п.2.3.18 Регламенту ВКДКА та ст. 66 Правил адвокатської етики, до КДКА Черкаської області для розгляду по суті у зв`язку з відсутністю кворуму на засіданні дисциплінарної палати КДКА м.Києва по причині заявлених 20.08.2018 року, самовідводів членами цієї палати.

Дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області 17.10.2018 року прийнято рішення №62, яким вирішено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 , свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №1310, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, 30.03.1999 року, закрити на підставі вимог, передбачених ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Судом також встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суд міста Києва від 13.08.2020 у справі №826/11904/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про визнання протиправним та скасування Рішення №48 від 03.07.2018 року про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарної справи відмовлено повністю.

Рішення набрало законної сили 29.09.2020 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90979222).

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Змістом спірних правовідносин є правомірність/протиправність рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 17.10.2018 №62, відповідно до якого закрито дисциплінарну справу стосовно позивача, порушену рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 03.07.2018 №48.

Правовідносини, які є предметом розгляду даної справи врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правилами адвокатської етики та «Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 №120.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 12 Правил адвокатської етики (в редакції станом на 09.06.2017), всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Статтею 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

За приписами статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Згідно з пунктами 2, 3 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 №120 (далі - Положення №120) дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як передбачено пунктом 9 Положення №120, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до пункту 12 Положення №120, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Вимоги до заяви (скарги) визначені пунктом 14 Положення №120.

Положеннями пункту 31 Положення №120 встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Згідно з пунктом 39 Положення №120, дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Відповідно до пункту 40 Положення №120, розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно з пунктом 43 Положення №120, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Як встановлено судом, Дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області 17.10.2018 року прийнято рішення №62, яким вирішено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 , свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №1310, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, 30.03.1999 року, закрити на підставі вимог, передбачених ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Підставами для скасування вказаного рішення позивачем визначено, зокрема таке: 1) Рішення дисциплінарної палати юридичної особи «Кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури М.Києва» від 03.07.2018 №48 щодо порушення стосовно Позивача дисциплінарної справи не є рішенням про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката у розумінні ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 2) За заявою (скаргою) ОСОБА_2 від 26.12.2017 (на яку посилається оскаржуваний акт) не може бути порушено дисциплінарну справу.

При наданні правової оцінки твердженням позивача судом враховується, що рішення від 03.07.2018 №48 було предметом судового розгляду. Так, рішенням Окружного адміністративного суд міста Києва від 13.08.2020 у справі №826/11904/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про визнання протиправним та скасування Рішення №48 від 03.07.2018 року про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарної справи відмовлено повністю.

У рішенні суду встановлено наступне:

«… Згідно з частиною другою статті 46 Закону №5076-VI адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

За приписами частин першої, десятої та одинадцятої статті 50 Закону Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №5076-VI визначено, що адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вважає рішення від 03.07.2018 №48, прийняте відповідачем протиправним з огляду на те, що воно винесене нелегітимною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією.

Відповідач в свою чергу наголошує на тому, що позивач маніпулює недоведеними твердженнями та перекручує зміст судових рішень посилаючись, зокрема, на рішення у справі №826/5078/17. Так, ухвалою від 09.08.2017 у даній справі адміністративний позов ОСОБА_4 щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а не відмовлено в задоволенні, як зазначає позивач. Тобто, суд в даному випадку не давав оцінку правомірності або неправомірності реєстраційних дій, створення та функціонування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287).

Суд приймає дані твердження відповідача, стосовно того, що в адміністративній справі №826/5078/17 не було надано оцінки спірним діям та рішенням, оскільки позов було залишено без розгляду, що містить інші правові наслідки, аніж відмова в задоволенні позовних вимог.

Також, відповідач звертає увагу на Рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153.

Відповідно до Рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153 "Про затвердження висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва" встановлено, що Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КМ КДКА) з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і вказана обставина викликає обґрунтовані сумніви правомірної діяльності такої комісії також і відповідно до Закону України "Про адвокатуру", яким не було передбачено створення КДКА у такий спосіб (відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України).

Пунктом 6 вказаного рішення визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і наразі здійснює організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтв про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Відповідно до частини першої та третьої статті 57 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Як зазначає відповідач, з метою відновлення органів адвокатського самоврядування у місті Києві, 11.06.2016 рішенням Ради адвокатів України №155 "Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва" було вирішено скликати Конференцію адвокатів міста Києва з метою обрання Голови та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, а також вирішення питань щодо персонального складу Ради адвокатів міста Києва.

За посиланням відповідача 08.10.2016 Конференцією адвокатів м. Києва було прийнято рішення про висловлення недовіри та дострокового відкликання Голови Ради адвокатів міста Києва - ОСОБА_5 та членів Ради адвокатів міста Києва. Обрано нового Голову Ради адвокатів міста Києва - ОСОБА_3 та оновлено склад Ради адвокатів міста Києва. Також було обрано новий склад членів Дисциплінарної та Кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва. Головою Кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва було обрано - ОСОБА_4 .

На обґрунтування правомірності скликання зазначеної конференції відповідачем надано суду копію постанови Апеляційного суду міста Києва від 22.03.2018 №22-ц/796/1372/18 (№761/582/2017-ц), якою відмовлено у задоволенні позову щодо визнання нечинними та скасування, зокрема, рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №155 "Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту Конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва".

При цьому, законність рішень Ради адвокатів України щодо скликання конференції адвокатів м. Києва у 2016 році підтвердив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду своїм рішенням від 28 листопада 2018 року, залишивши без змін постанову Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2018 року №22-ц/796/1372/18 (№761/582/2017-ц), якою підтверджено, що Рада адвокатів України при прийнятті рішень №152 від 13 листопада 2015 року та №155 від 11 червня 2016 року ("Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва") діяла у межах повноважень, визначених законом та мала правові підстави для скликання за своєю ініціативою конференції адвокатів м. Києва. Верховний Суд також встановив, що законними є цілий перелік нормативно-правових актів, які є похідними від рішення РАУ №155 від 11 червня 2016 року щодо скликання конференції адвокатів м. Києва.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що посилання позивача щодо нелегітимності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, Рішенням Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153 та постановою Апеляційного суду міста Києва 22.03.2018 №22-ц/796/1372/18 (№ 761/582/2017-ц), якою визнано правомірність скликання конференції адвокатів міста Києва 08.10.2016.

Відтак, суд зазначає, що оскаржуване рішення від 03.07.2018 №48 прийняте суб`єктом, який наділений відповідним повноваженнями щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката, а тому доводи позивача відносно нелегітимності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, судом відхиляються.

Слід зазначити, що предметом спірних правовідносин є визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 03.07.2018 №48 про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарної справи…».

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Так, згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Загальноприйнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.

Преюдиційність безпосередньо пов`язана з презумпцією істинності судового рішення, конституційною нормою про обов`язковість судового рішення (частина друга статті 129 Основного закону України), а також такими складовими верховенства права як принцип правової визначеності, легітимних очікувань, процесуальної економії, а також заборони зловживати процесуальними правами.

У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець закінчене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.

Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти).

Згідно з правовим висновком, що міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №753/11000/14-ц, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

За цих обставин суд відхиляє твердження позивача щодо протиправності прийнятого рішення від 03.07.2018 № 48 про порушення стосовно Позивача дисциплінарної справи.

При цьому, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що у ДП КДКА Черкаської області не було правових підстав, передбачених, вказаними вище правовими актами, не прийняти до розгляду дисциплінарну справу та не розглядати цю справу в передбаченому порядку.

Також суд вважає необгрунтованими доводи позивача про те, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку.

У рішенні Окружного адміністративного суд міста Києва від 13.08.2020 у справі №826/11904/18 встановлено: «… Суд також зазначає, що незважаючи на Рішення адвокатів України №211 від 23.09.2017 року, позивач, знаючи, що збори адвокатів під назвою «Звітно-виборчої конференції адвокатів міста Києва 07.10.2017» не набули ознак конференції адвокатів міста Києва в розумінні статей 47, 55 статті 57 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" прийняла участь у вищевказаних зборах адвокатів, висунула свою кандидатуру для обрання до складу нелегітимної «Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287)…».

Вказане рішення позивачем а ні в апеляційному, а ні в касаційному порядку не оскаржувалось.

З огляду на преюдиційність встановлених обставин відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, суд відхиляє твердження позивача.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.10.2018 №62 - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області (адреса: бульвар Шевченка, буд. 194, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 35827350, електронна пошта: v.khlystunenko@vkdka.org)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА

.