Ухвала суду № 135785250, 17.04.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

17 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/18211/25

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати з 01.04.2019 пенсії в розмірі 70% від розміру грошового забезпечення, замість встановлених раніше 90% від розміру грошового забезпечення, з обмеженням пенсії максимальним розміром в розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та проводити виплату пенсії з 01.04.2019 в повному обсязі, без обмеження її максимальним розміром 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням основного розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення, як було встановлено раніше під час призначення пенсії.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

08.08.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, у відзиві відповідачем викладено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відмовлено.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху для подання клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Вказана ухвала суду була надіслана на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, поштове повідомлення повернулось на адресу суду 12.03.2026 з відміткою у трекінгу пошти "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Станом на 17.04.2026 позивачем вимоги ухвали суду про залишення позову без руху не усунуті.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 продовжено розгляд справи №240/18211/25.

Суд дослідивши матеріали справи та зміст позову, вирішуючи питання щодо строку звернення до суду з цим позовом, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу на те, що законодавець визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа визначилася, чи реалізуватиме своє право на звернення до суду за захистом порушених прав.

При вирішенні справи суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС, у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Позивач посилається на те, що суми пенсії були нараховані йому, однак не виплачені по причині застосування до пенсії обмеження максимальним розміром.

Строки встановленні статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України регламентують період часу протягом якого особа може звернутися до суду за захистом порушених прав, а строки встановлені статтею 87 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" регламентують визначення періоду за який може бути виплачена пенсія за минулий час.

Отже, строки встановлені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України та строки встановлені статтею 87 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" є різними за своєю суттю та не є тотожними.

На звернення до суду з позовом поширюються положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а на виплату пенсії положення статті 87 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Тобто положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України стосуються строків звернення до суду, а положення статті 87 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" суті спору.

Водночас порушене право в адміністративному суті може бути захищене лише у разі дотримання строків звернення до суду.

Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №420/19263/24 у пунктах 53-55 постанови зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових (п. 53 постанови).

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву (п. 54 постанови).

Посилання позивачки на лист відповідача не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав. Такий лист лише фіксує дату початку активних дій щодо з`ясування порядку нарахувань, тоді як перша виплата пенсії за віком була здійснена за два роки до отримання листа, що надає позивачці об`єктивну можливість знати про розмір виплати та її склад (п. 55 постанови).

Висновки Верховного Суду щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду у справах зазначеної категорії висловлені у постановах Верховного Суду від 23.12.2025 у справі №420/6238/25, від 10.02.2026 у справі №560/18689/24, від 18.02.2026 у справі №200/3137/24.

Суд вважає, що звернення позивача до відповідача з метою врегулювання спірних питань не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Таким чином, позовні вимоги належать розгляду за шість місяців, що передували моменту звернення з позовом до суду, тобто з 17.01.2025, а позовні вимоги за період з 01.04.2019 до 16.01.2025 належить залишити без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Приписами пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин визнання пропуску строку звернення до суду поважними на виконання ухвали суду про залишення позову без руху не надано, а тому наявні правові підстави для залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині позовних вимог за період з 01.04.2019 по 16.01.2025 щодо нарахування та виплати пенсії в розмірі 70% від розміру грошового забезпечення, замість встановлених раніше 90% від розміру грошового забезпечення, з обмеженням пенсії максимальним розміром в розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.М. Гурін