Рішення № 135785074, 17.04.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/22483/25

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Центр" про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Центр", в якому просить винести рішення про надання дозволу про погашення заборгованості у сумі 512735,95 грн. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Центр", що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг, який не сплачений у добровільному порядку, у зв`язку з чим було винесено рішення про опис майна в податкову заставу.

Ухвалою судді від 30.09.2025 відкрито провадження в цій справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

24.12.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що починаючи від моменту повномасштабного вторгнення рф, ТОВ «Граніт-Центр» змушене було припинити всю виробничу діяльність у зв`язку з близькістю до регіонів, в яких у 2022 році велись бойові дії, а також через загибель працівників. З огляду на це, у ТОВ «Граніт-Центр» у 2022-2025 роках відсутній прибуток, а отже і кошти для сплати податків в повному обсязі. Зауважено, що у травні 2024 року ТОВ «Граніт-Центр» звернулось до Новоборівської сільської ради з метою поділу земельної ділянки, що перебуває в оренді, оскільки ділянка, необхідна для обслуговування будівель та споруд відповідача, становить не більше 0,50 га. Проте, незважаючи на численні звернення відповідача, Новоборівською сільською радою не було прийняте рішення щодо поділу земельної ділянки та припинення права оренди на більшу частину земельної ділянки. Також зазначено, що відповідач не отримував і не був належним чином проінформований про складення та направлення позивачем податкової вимоги №0000472-1305-0605 від 21 січня 2022 року та рішень про стягнення коштів платника податків з рахунків в банках у рахунок погашення податкового боргу від 12 червня 2023 року №1754/06-30-13-06 та від 11 вересня 2023 року №3053/06-30-13-06.

31.12.2025 представником позивача подано відповідь на відзив.

06.01.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

13.01.2026 представником позивача подано додаткові пояснення.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-Центр" (далі - ТОВ "Граніт-Центр") перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 512735,95 грн. з орендної плати з юридичних осіб.

Судом встановлено, що контролюючим органом було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №0000472-1305-0616 від 21.01.2022.

Керівником контролюючого органу було винесено рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу відповідача №1754/06-30-13-06 від 09.11.2022 та №3053/06-30-13-06 від 11.09.2023.

Також було винесено рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу відповідача від 28.08.2024 за №288/4-0630.

З метою виконання рішень керівника позивачем до банківських установ надсилались платіжні інструкції на суму податкового боргу, однак вони були повернуті контролюючому органу без виконання, а тому погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів не призводять до сплати податкового боргу.

На підставі рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу відповідача №1482/06-30-13-06 від 11.05.2023 податковим керуючим було проведено опис такого майна, за результатами якого складено акт опису майна №225/06-30-13-06 від 17.05.2023.

Для стягнення податкового боргу позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд враховує таке.

Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог статті 67 Конституції України, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) відповідач, як платник податків, зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За змістом пункту 41.4 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до положень підпунктів 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, продаж майна, яке перебуває у податковій заставі, здійснюється у разі недостатності або відсутності коштів за результатами заходів, здійснених з метою стягнення податкового боргу шляхом списання грошових коштів, які перебувають у власності божника, зокрема на його банківських рахунках.

Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом, наступні: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Такий правовий висновок сформовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 березня 2023 року по справі № 440/11471/21.

Отже, ПК України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати, в першу чергу, недостатність у такого платника грошових коштів (готівкових чи на рахунках у банку), достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів, та чим це підтверджується.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 512735,95 гривень, який у добровільному порядку не погашений.

Із повідомлень про повернення платіжних інструкцій щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Граніт-Центр" вбачається, що кошти, необхідні для забезпечення виконання таких інструкцій, на рахунках платника у банку відсутні.

Суд звертає увагу, що на виконання рішення позивач вчинив необхідні дії, спрямовані на погашення боргу за рахунок грошових коштів боржника, зокрема направляв платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) таких коштів до банківських установ, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на цих рахунках.

Таким чином, згідно з вимогами статті 95 ПК України в разі недостатності коштів на рахунках платника податків контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, що податковим керуючим здійснено опис майна відповідача, що підтверджується актом опису від 17.05.2025 за №225/06-30-13-06.

При розгляді даної справи судом враховано висновки Верховного Суду у постанові від 28 березня 2023 року по справі № 440/11471/21 та встановлено наявність усіх умов для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про надання Головному управлінню ДПС у Житомирській області дозволу на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Центр" за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, згідно з вказаним актом опису.

Враховуючи викладене, належним способом захисту прав в даному випадку є саме надання дозволу Головному управлінню ДПС у Житомирській області на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Центр" в розмірі 512735,95 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису від 17.05.2025.

Щодо доводів відповідача про неотримання, неналежне повідомлення про складення та направлення позивачем податкової вимоги №0000472-1305-0605 від 21 січня 2022 року та рішень про стягнення коштів платника податків з рахунків в банках у рахунок погашення податкового боргу від 12 червня 2023 року №1754/06-30-13-06 та від 11 вересня 2023 року №3053/06-30-13-06, суд зазначає таке.

Контролюючим органом було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №0000472-1305-0616 від 21.01.2022.

Вказана податкова вимога була повернута із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Суд наголошує, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 42.4 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

24.01.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №826/14361/16 вказав, що для встановлення факту направлення (вручення) фізичній особі податкового повідомлення-рішення поштою у встановленому законодавством порядку, дослідженню підлягають: відповідність адреси одержувача у поштовому відправленні місцю проживання або останньому відомому місцезнаходженню фізичної особи; повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому зазначено дату вручення або причини невручення тощо.

З огляду на положення п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 ПК України та той факт, що конверт був направлений відповідачу за актуальною на той час податковою адресою і при цьому у матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем та скасування податкової вимоги, у відповідача виникає кореспондуючий обов`язок зі сплати узгодженого податкового боргу.

До того ж Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі № 826/11455/15 дійшов висновку про те, що невиконання платником податків обов`язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв`язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.

Суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою проживання. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 10.02.2023 року у справі №160/5278/19.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДПС у Житомирській області щодо стягнення податкового боргу з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують, надіслана у встановленому порядку відповідачу, що підтверджується необхідними доказами.

Згідно з нормами частини першої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ: 44096781) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Центр" (вул. Набережна, 20, с-ще Нова Борова, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12114, код ЄДРПОУ 35388545) про погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, задовольнити.

Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Житомирській області на погашення податкового боргу в розмірі 512735 (п`ятсот дванадцять тисяч сімсот тридцять п`ять) грн. 95 коп. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Центр", що перебуває у податковій заставі згідно із актом опису майна від 17.05.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

17.04.26