Ухвала суду № 135784981, 17.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 квітня 2026 року Справа №200/2602/26

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В, ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2026 року до Донецького окружного адміністративного суду, через свого представника- адвоката Єфанова І.Д., який діє на підставі ордера від 06.04.2026, звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), в якій просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , у нарахуванні та виплаті з 01.12.2023 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області(пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з часу припинення цього права з 01.12.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, встановлено особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити інші поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин його пропуску.

В цій ухвалі судом зазначено про неприйняття судом доводів позивача, наведених клопотанні про поновлення строку звернення до суду, про неможливість своєчасного звернення до суду із таким позовом, оскільки 07 листопада 2023 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року по справі № 200/2437/23 суду набуло законної сили, в листопаді 2023 року пенсія ОСОБА_2 була за вказаним рішенням перерахована в повному об`ємі та в грудні 2023 року він отримав підвищений розмір пенсії., тому саме з грудня 2023 року позивач мав можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії або бездіяльність), у зв`язку із чим звернувшись 06.04.2026 року до суду з позовними вимогами про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій ОСОБА_1 , нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, з часу припинення цього права з 01.12.2023 року, позивач пропустив строк звернення до суду.

Суд також не прийняв доводи представника позивача щодо проживання та реєстрації позивача в зоні активних бойових дій (місто Костянтинівка Краматорського району Донецької області), що унеможливлювало вчасне звернення до суду, оскільки з долученої до позовної заяви копії довідки ВПО№1807-7002212748 слідує, що з 18.03.2025 ОСОБА_2 фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, позивач не повідомив інформації про певні обставини, які могли б чинити перешкоду у зверненні до суду та могли бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

У поданому на виконання ухвали суду про залишення позову без руху клопотанні позивач зазначив аналогічне вказаному у доданому до позові клопотанні, оцінка якому надана в ухвалі від 10.04.2026, а також послався на те, що має батьків похилого віку з інвалідністю та робоче місце та місце реєстрації представника позивача Усенка В.Є., місто Костянтинівка Донецької області, до липня 2025 року він проживав в ньому, в зоні активних бойових дій, до суттєвого пошкодження своєї квартири, після чого виїхав на тимчасове проживання в м. Черкаси.

Даючи оцінку заяві про поновлення процесуального строку та вирішуючи вимоги апеляційної скарги відповідача щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд зауважує наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Водночас поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Верховний Суд наголошував, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Суд звертає увагу, що пенсія носить щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний щомісячно, таким чином наявність батьків похилого віку з інвалідністю не змінює моменту, коли позивач мав дізнатися про порушення своїх прав.

Суд також не приймає до уваги посилання представника позивача, що представник позивача евакуювався лише в 2025 році до м. Черкаси, оскільки саме позивач є отримувачем щомісячних пенсійних виплат.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Суд не вбачає правових підстав відступати від запропонованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підходу до розуміння положень статті 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 року у справі №990/115/22 викладено правовий висновок, відповідно до якого питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Суд зазначає, що самого лише факту проживання позивача на території активних бойових дій недостатньо для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Позивач не довів тих обставин, що ним вживались заходи з моменту евакуації з території активних бойових дій на безпечну територію, в с. Кодня Житомирської області з 18.03.2025 року, які перешкоджали йому в реалізації права на звернення до суду з дотриманням встановленого строку.

Отже, зазначену позивачем причину пропуску строку звернення до суду (перебування на території активних бойових дій) не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка подає позовну заяву, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами, а тому клопотання про поновлення процесуального строку задоволенню не підлягає.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Таким чином, станом на тепер суд позбавлений можливості поновити позивачу строк звернення до суду через неповідомлення ним обставин, що унеможливили його своєчасне звернення до суду, зокрема, відомості про такі обставини, що тривати б у період пропуску строку звернення до суду та до часу такого звернення.

Безпідставне поновлення строку є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду також не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи Стаббігс та інші проти Великобританії рішення від 21.02.1986 справа, "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980 року, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975 року).

На думку Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" (2006) необхідно досліджувати, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявника.

Частинами 1-2 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.п. 1, 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на неповідомлення позивачем суду необхідних для вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду обставин та ненадання будь-яких відповідних доказів, що могли б свідчити про існування поважних причин, що перешкоджали йому вчасно звернутись до суду або у розумний строк до відповідача, то станом на теперішній час підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні, отже, клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає, а позов підлягає поверненню, що в свою чергу не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду із цими позовними вимогами (зокрема, із обґрунтуванням належних підстав для поновлення строку звернення до суду).

З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Стойка