Рішення № 135784543, 17.04.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/16853/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дії щодо неврахування ОСОБА_1 при обчисленні розміру пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» довідок, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області від 03.10.2024 за №274/18/03-20-10-02-12 та №275/18/03-20-10-02-12 та переведення з 07.10.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування".

Зобов?язання Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві з 07.10.2024 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 60 % заробітної плати державного службовця на підставі довідок, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області від 03.10.2024 за №274/18/03-20-10-02-12 та №275/18/03-20-10-02-12 (з урахуванням виплачених сум).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року в справі №140/15020/24, яке набрало законної сили, позовні вимоги було задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 14.10.2024 №032350009194 про відмову в переведені на пенсію за віком за нормами Закону України Про державну службу ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України Про державну службу, з 07.10.2024, зарахувавши до стажу державної служби періодів роботи в податкових органах з 07.07.1997 по 05.08.2020; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року відповідач листом від 22.12.2025 повідомив позивача про те, що процесі виконання судового рішення під час переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» було встановлено, що її розмір є меншим, ніж розмір пенсії за віком, який вона отримували відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на зазначене позивача було переведено з 07.10.2024 на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», як більш вигідний для позивача вид пенсії.

Таким чином, рішення суду виконано у повному обсязі шляхом здійснення переведення та визначення розміру пенсії відповідно до чинного законодавства, а виплата пенсії на даний час проводиться у більш вигідному для позивача розмірі.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо неврахування при обчисленні пенсії довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області, оскільки відповідно до пункту 4 Порядку №622 обчислення пенсії повинно здійснюватись з урахуванням довідок, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що у процесі виконання судового рішення під час переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» було встановлено, що її розмір є меншим, ніж розмір пенсії за віком, який позивач отримувала відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».

3 огляду на зазначене позивача було переведено з 07.10.2024 на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», як більш вигідний для Позивача вид пенсії.

Таким чином, рішення суду виконано у повному обсязі шляхом здійснення переведення та визначення розміру пенсії відповідно до чинного законодавства, а виплата пенсії на даний час проводиться у більш вигідному для позивача розмірі.

Крім того, зазначив, що резолютивною частиною вищезазначених рішень суду не було зобов?язань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо врахування для обчислення розміру пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» довідок, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області від 03.10.2024 за №274/18/03-20-10-02-12 та 3275/18/03-20-10-02-12.

З огляду на вищевикладене просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 08.06.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року в справі №140/15020/24, яке набрало законної сили, позовні вимоги було задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 14.10.2024 №032350009194 про відмову в переведені на пенсію за віком за нормами Закону України Про державну службу ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України Про державну службу, з 07.10.2024, зарахувавши до стажу державної служби періодів роботи в податкових органах з 07.07.1997 по 05.08.2020; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року відповідач листом від 22.12.2025 повідомив позивача про те, що процесі виконання судового рішення під час переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» було встановлено, що її розмір є меншим, ніж розмір пенсії за віком, який вона отримували відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на зазначене позивача було переведено з 07.10.2024 на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», як більш вигідний для позивача вид пенсії.

Таким чином, рішення суду виконано у повному обсязі шляхом здійснення переведення та визначення розміру пенсії відповідно до чинного законодавства, а виплата пенсії на даний час проводиться у більш вигідному для позивача розмірі.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неврахування при обчисленні пенсії довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII (надалі також - Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-XII (надалі також - Закон №3723-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом пункту 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством, тобто відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10.12.2015 за №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 за №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 за №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Із змісту листа відповідача від 22.12.2025 видно, що підставою для відмови у врахуванні довідок виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області від 03.10.2024 за №274/18/03-20-10-02-12 та №275/18/03-20-10-02-12 стало переведення позивача з 07.10.2024 на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», як більш вигідний для позивача вид пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 25 травня 2023 року в справі № 580/3805/22.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України «Про державну службу», "Про службу в органах місцевого самоврядування», "Про статус народного депутата України», "Про наукову і науково-технічну діяльність», та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачці з 08.06.2020 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Надалі рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 140/15020/24 ОСОБА_1 переведено на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 07.10.2024 із зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в податкових органах з 07.07.1997 по 05.08.2020.

Таким чином, право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивачкою реалізовано у 2025 році.

На виконання вказаного судового рішення під час здійснення переведення позивачки на пенсію державного службовця встановлено, що розмір такої пенсії є меншим, ніж розмір пенсії за віком, яку вона отримувала відповідно до Закону № 1058-IV.

З урахуванням зазначеного позивачку з 07.10.2024 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV як на більш вигідний вид пенсійного забезпечення.

У подальшому позивачка звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою, в якій просила: 1) врахувати при обчисленні розміру пенсії державного службовця довідки, видані Головним управлінням ДПС у Волинській області від 03.10.2024 № 274/18/03-20-10-02-12 та № 275/18/03-20-10-02-12; 2) здійснити переведення на відповідний вид пенсії з 07.10.2024.

До заяви позивачкою долучено зазначені довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу державної служби.

Суд зазначає, що пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено: у разі призначення особі пенсії відповідно до інших законів України, зокрема Закону України «Про державну службу», виплата такої пенсії продовжується до моменту переведення за бажанням особи на інший вид пенсії або може бути поновлена у розмірі, який було встановлено до такого переведення.

Отже, позивачка має право на поновлення пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», однак виключно у розмірі, який було визначено на момент її первинного призначення (переведення), без урахування подальших змін.

Суд встановив, що відмова органу Пенсійного фонду у переведенні позивачки на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» обумовлена не відсутністю права на такий вид пенсії, а недоцільністю такого переведення, оскільки його наслідком є зменшення розміру пенсійної виплати.

Таким чином, предметом спору у цій справі є не право позивачки на пенсію державного службовця як таке, а правомірність врахування довідок про заробітну плату при визначенні її розміру.

Суд дійшов висновку, що врахування зазначених довідок при переведенні з одного виду пенсії на інший фактично призведе до перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку зі зміною (збільшенням) складових заробітної плати, що суперечить вимогам чинного пенсійного законодавства.

Крім того, довідки Головного управління ДПС у Волинській області від 03.10.2024 № 274/18/03-20-10-02-12 та № 275/18/03-20-10-02-12 видані для цілей призначення пенсії відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII та статті 37 Закону № 3723-XII.

Водночас, починаючи з 07.10.2024, позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, що виключає можливість застосування зазначених довідок для перерахунку пенсії у спірних правовідносинах.

Суд бере до уваги правову позицію, викладену у Рішенні Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022 у справі №3-132/2018 (5462/17), ухваленому за конституційною скаргою щодо перевірки на відповідність Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII.

У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України визнав вказане положення таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), у частині, в якій воно унеможливлювало здійснення перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XІІ зі змінами. Водночас Суд наголосив на обов`язку Верховної Ради України внести відповідні законодавчі зміни з метою врегулювання порядку і механізму перерахунку пенсій, призначених за зазначеною нормою, з урахуванням приписів Конституції України, принципу правової визначеності та висновків цього Рішення.

Таким чином, Конституційний Суд України підтвердив необхідність законодавчого унормування механізму реалізації права на перерахунок пенсії державного службовця, однак до моменту такого врегулювання саме по собі визнання норми неконституційною не створює підстав для автоматичного перерахунку пенсії в судовому порядку без відповідного законодавчого механізму.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року в справі № 520/6418/21, від 19 березня 2025 року в справі №300/936/23, від 17.09.2025 в справі №560/5257/22, в ухвалах від 22.01.2026 в справі № 340/9050/23, від 18.02.2026 у справі №140/9210/24.

Оскільки предметом розгляду цієї справи є встановлення права позивачки на перехід на пенсію державного службовця саме з врахуванням довідок, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області від 03.10.2024 за №274/18/03-20-10-02-12 та №275/18/03-20-10-02-12 про складові заробітної плати державного службовця, то суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача, рішення не підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про зобов`язання до вчинення дій.

Відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Ю. Сорока