Вирок № 135784056, 17.04.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3137/22

17 квітня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022255320000598 від 10.09.2022 про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богуславець Золотоніського р-ну Черкаської обл., громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого 24.12.2021 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 01 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 01 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_7 , будучи раніше судимим вироком Золотоніського міськрайонного суду від 24.12.2021 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, та протягом року після засудження за цією статтею вчинив новий злочин. 10 вересня 2022 року ОСОБА_7 , діючи умисно, всупереч встановленому порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», перебуваючи поблизу магазину «Спокуса» по вул. Баха в м. Золотоноша Черкаської обл., без мети збуту, з метою особистого вживання, незаконно придбав, знайшовши полімерний пакунок з кристалічною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновку експерта від 28.10.2022 № СН-19/124-22/10170-НЗПРАП, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,629г., яку в подальшому без мети збуту зберігав при собі у правій кишені куртки, до моменту її виявлення та вилучення 10.09.2022 близько 16.40 год. під час здійснення особистого обшуку працівниками Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області за адресою: вул. Смірнова 4, с. Богуславець, Золотоніського р-ну, Черкаської обл..

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні у вчиненні інкримінованого йому обвинуваченням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, винним себе не визнав у повному обсязі та надати пояснення по суті обвинувачення відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. Протягом розгляду справи постійно підтримував позицію свого захисника.

Захисник адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні просила задовольнити клопотання про визнання доказів недопустимими від 03.12.2025, яке приєднано до матеріалів справи. Просила визнати ОСОБА_7 невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309 КК України та виправдати у зв`язку з недоеденістю його винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Не зважаючи на позицію захисту та не визнання ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, його винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні доводиться та підтверджується сукупністю, належних, допустимих та достатніх доказів, перевірених, досліджених, проаналізованих та оцінених судом.

Показаннями свідка ОСОБА_9 , який будучи допитаним у судовому засіданні надав показання про наступне. Спочатку свідок повідомляв, що він не був присутнім під час затримання ОСОБА_7 .. Після ознайомлення свідка з протоколом затримання з додатками останній повідомив: що він разом з ОСОБА_10 були понятими під час затримання ОСОБА_7 , але не розумів, що ця слідча дія так називається; підпис у протоколі затримання належить йому; на фотографії, яку долучено до протоколу, зображений також він. У подальшому свідок повідомив, що ОСОБА_7 говорив, що знайшов поліетиленовий пакетик, як зазначено у протоколі допиту.

Показаннями свідка ОСОБА_11 , який будучи допитаним у судовому засіданні надав показання про те, що він працює старшим уповноваженим Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області. Він перебував у с. Богуславець Золотоніського р-ну Черкаської обл. з колегою, де по вул. Спортивна у другій половині дня проходив ОСОБА_7 , який раніше був судимий. Під час спілкування ОСОБА_7 повідомив свідка, що у нього є паперовий згорток з наркотичною речовиною і продемонстрував його. Після чого ОСОБА_7 поклав згорток у кишеню, а ОСОБА_11 повідомив про подію на лінію «102». Приблизно через 25-30 хв. прибула слідчо-оперативна група, свідок забезпечив слідчу дію двома понятими. Під час затримання у ОСОБА_7 був вилучений з кишені згорток з кристалічною речовиною, який в подальшому було поміщено до сейф-пакету і опечатано. Під час слідчої дії ОСОБА_7 опір не чинив. Оскільки після затримання ОСОБА_7 минув значний час, більш детально він не пам`ятає обставини слідчої дії.

Рапортом помічника чергового Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 від 10.09.2022, яким зафіксовано, що 10.09.2022 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 6639 від 10.09.2022. Відповідно до фабули ЄО 10.09.2022 о 14.49 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10.09.2022 о 14.48 год. по вул. Спортивна 1 в с. Богуславець Золотоніського р-ну при поверхневому огляді ОСОБА_7 було виявлено поліетиленовий згорток із кристалічноподібною речовиною.

Протоколом затримання особи від 10.09.2022, проведеним із застосуванням фотографування, відповідно до якого дізнавач ОСОБА_13 на підставі ч. 6 ст. 298-2, 298-3 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 КПК України, у присутності двох понятих здійснив обшук затриманої особи ОСОБА_7 , під час якого було виявлено та вилучено у правій кишені куртки один поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною, яку поміщено до сейф-пакету № PSP1119046. До протоколу додані фотографії, на яких зображені учасники слідчої дії, затриманий ОСОБА_7 , пакет з речовиною та його вміст.

Висновком судової експертизи № CЕ-19/124-22/10170-НЗПРАП від 28.10.2022 відповідно до якої кристалічна речовина білого кольору, яка надана на експертизу (в стандартному пакеті з полімерного матеріалу НПУ № PSP1119046), містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон. Маса наркотичного засобу метадону становить 0,629 г..

Постановою старшого дізнавача Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 від 22.10.2022, якою визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022255320000598 від 10.09.2022: полімерний пакунок з кристалічною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого заборонено метадон, масою 0,629 г..

Оглянутим у судовому засіданні речовим доказом: полімерного пакунку № PSP1119046, на якому містяться підписи двох понятих, у якому знаходилася кристалічна речовина білого кольору.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 28.02.2025 № СЕ-19/124-25/2990-ПЧ, з якого вбачається, що підпис від імені ОСОБА_9 у графі «2:» під графою «ПОНЯТІ:» на наданому сейф-пакеті Національної поліції України PSP1119046 виконаний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні не надав показання, оскільки відповідно до листа ЗОЛОТОНІСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ від 17.01.2024 № 6604/32.8-24, останній 23.04.2023 помер.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно із ст.92 КПК України на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.

Суд зауважує, що наданий прокурором в якості доказу витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12022255320000598 від 10.09.2022 не може бути доказом вини особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 761/28347/15-к (провадження № 51-500 км 18).

Окрім того, стороною обвинувачення були надані суду інші документи, які є процесуальними рішеннями, відомостями, які вирішують певні процедурні питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують, а саме: постанову про звільнення підозрюваної особи від 10.09.2022 та постанову про призначення експертизи від 16.09.2022. Аналізуючи вказані докази, суд прийшов до висновку, що через відсутність в їх змісті відомостей про наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, судом в якості доказів наявності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, вказані документи не можуть бути враховані.

Всі інші докази надані стороною обвинувачення є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Доводи сторони захисту, викладені в письмовому клопотанні, про недопустимість зібраних у справі доказів, зокрема, протоколу про затримання від 10.09.2022 з додатком, через відсутність законних підстав зупиняти і оглядати ОСОБА_7 , порушення права на свободу ОСОБА_7 , порушення права щодо негайного повідомлення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги про затримання, порушення права на захист затриманої особи, проведення двох слідчих дій одночасно з одними і тими ж понятими по різним кримінальним провадженням, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Розглядаючи питання законності затримання, суд звертає увагу, що особистий обшук особи під час затримання визнається складовою частиною затримання особи в порядку статті 208 КПК України, тому для оцінки допустимості доказів, отриманих під час фактичного затримання особи, зокрема доказів, знайдених у ході особистого обшуку особи, слід виходити з того, чи було саме затримання законним у значенні статті 208 КПК України, а саме чи існували обставини, які давали підстави для затримання. У зв`язку із цим, слід дослідити три питання, що пов`язані із законністю затримання: чи було воно здійснено уповноваженими особами; чи могло воно бути здійснене до внесення відомостей у ЄРДР; чи існували передбачені законом підстави для затримання.

Суд зазначає, що факт затримання може визначатися не лише протоколом затримання, але й іншими засобами доказування. Судова практика виходить з того, що факт затримання особи може встановлюватися не лише протоколом затримання, але й іншими доказами, а відомості, зазначені у протоколі, можуть бути спростовані або, навпаки, підтверджені іншими доказами. Таку правову позицію виклав у своїй постанові у справі №344/2995/15-к Верховний Суд, при цьому ним також було вказано, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Верховний суд вказав, що, встановлюючи обставини затримання, у тому числі час фактичного затримання та наявність підстав для затримання, суди мають виходити з дійсних обставин, встановлених на підставі усієї сукупності доказів, наданих сторонами, включаючи, але не обмежуючись відповідним протоколом. В іншій справі №204/6541/16-к Верховний суд вказав на те, що не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів.

Що стосується наявності підстав для затримання, то в обставинах цієї справи, не можна сказати, що затримання обвинуваченого працівником поліції (старшим уповноваженим) було здійснено безпідставно.

Навпаки, як вбачається із досліджених доказів, у тому числі показань свідка ОСОБА_11 та протоколу затримання з додатком, працівники поліції під час виконання своїх посадових обов`язків, здійснюючи перевірку щодо можливої причетності обвинуваченого до незаконного зберігання наркотичних засобів, отримали від нього відповідь про те, що у нього є згорток з наркотичним засобом, тобто отримали інформацію про вчинення кримінального правопорушення, що давало їм достатні підстави підозрювати його в причетності до кримінального правопорушення, про яке відразу було повідомлено старшим оперуповноваженим Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 на лінію «102».

Проте, працівники поліції, враховуючи обставини, які мали місце 10.09.2022 до 16.40 год., на момент повідомлення ОСОБА_7 про наявність у нього згортку з наркотичною речовиною, не мали достатніх доказів того, що речовина в згортку - є наркотичним засобом, що заборонений до обігу, оскільки це можливо встановити тільки після проведення відповідних експертних досліджень.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманий або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Підсумовуючи викладене у сукупності з досліджуваного питання, суд вважає, що матеріали провадження не містять відомостей про те, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 10.09.2022 до 16.40 год. затримувався в аспекті положень ст.ст. 208, 209 КПК України щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а тому й не потребувало складення відповідного протоколу такої слідчої дії, як і не проводився особистий обшук в порядку ст.ст. 234, 237 КПК України, а також і його поверхневий огляд, оскільки останній добровільно повідомив про наявність у нього згортку з наркотичним засобом.

Згідно з ч. 4. ст. 213 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установлений законодавством строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до п. 7 Порядку інформування центрів з надання безоплатної правничої допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою КМУ № 1363 від 28 грудня 2011 року, протягом години з моменту реєстрації повідомлення заявника або уповноваженого з прав людини уповноважена службова особа центру проводить перевірку інформації про затримання особи шляхом підготовки і надсилання від імені такого центру запиту факсимільним зв`язком або електронною поштою на адресу відповідного центрального, регіонального або міжрегіонального органу. Протягом години після надходження запиту відповідний центральний, регіональний або міжрегіональний орган шляхом надсилання факсограми або листа електронною поштою у відповідь спростовує інформацію про затримання особи або підтверджує таку інформацію з повідомленням адреси місця для конфіденційного побачення адвоката з такою особою у порядку, встановленому для суб`єктів подання інформації.

Протягом години з моменту реєстрації повідомлення суб`єкта подання інформації про затримання особи або відповіді відповідного центрального, регіонального або міжрегіонального органу на запит, що підтверджує інформацію про затримання особи, уповноважена службова особа центру в установленому порядку призначає адвоката шляхом видачі доручення для надання такій особі безоплатної вторинної правничої допомоги, копія якого із зазначенням реєстраційного номера повідомлення за допомогою факсимільного зв`язку, електронної пошти або через систему передається суб`єкту подання інформації та реєструється ним.

Відповідно до відповіді на запит Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області від 15.06.2023 № 504/04-13, о 17.12 год. 10.09.2022 на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0-800-231-103 надійшов дзвінок дізнавача Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 , яким було повідомлено про затримання о 16.40 год. 10.09.2022 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. За результатами пошуку адвоката було видане доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги на ім`я адвоката ОСОБА_15 .. Час видачі доручення 17.50 год. 10.09.2022.

Також Золотоніським РВП ГУНП в Черкаській області на адвокатський запит надано відповідь від 27.06.2023 № 7955/65/02-2023 про те, що згідно наявних документів-журналів доставлених осіб по Золотоніському РВП ОСОБА_7 був доставлений дізнавачем ОСОБА_13 о 17.30 год. 10.09.2022 та вибув о 18.00 год. 10.09.2022. Час прибуття адвоката ОСОБА_15 о 17.35 год. 10.09.2022, а час залишення адвокатом приміщення Золотоніського РВП о 18.00 год. 10.09.2022.

Враховуючи положення наведених норм, суд вважає, що дізнавачем Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 не було порушено право ОСОБА_7 на захист та в контексті ст. 223 КПК України негайно направлено запит до Центру з надання безоплатної правової допомоги для призначення захисника, який судячи з п. 7 Порядку інформування центрів з надання безоплатної правничої допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою КМУ № 1363 від 28 грудня 2011 року, опрацьовувався Центром протягом певного часу, що і пояснює видачу доручення о 17.50 год. 10.09.2022.

Посилання сторони захисту на те, що дізнавач ОСОБА_14 одночасно проводила оглдя місця події за місцем проживання ОСОБА_16 і затримувала та складала протокол затримання ОСОБА_7 від імені іншого дізнавача, в присутності одних і тих же учасників, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до протоколу затримання від 10.09.2022 протокол складав дізнавач Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_17 .. Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні не повідомляв, що він одначасно брав участь у двох слідчих діях.

Крім того, вирішуючи питання про оцінку порушень, які вказані захисником у клопотанні про визнання доказів недопустимими під час затримання ОСОБА_7 , суд враховує, що згідно з протоколом затримання особи від 10.09.2022 захисник ОСОБА_15 був присутній, про що свідчить його підпис в протоколі. Також суд враховує, що жодних зауважень і доповнень до протоколу ні самим ОСОБА_7 , ні захисником, ні понятими, зокрема в контексті порушення права затриманого на захист та несвоєчасне отримання захисником повідомлення про затримання ОСОБА_7 , не надходило.

Затримання в порядку статей 207 або 208 КПК України за визначенням є несподіваною для його учасників подією, що зумовлює й неможливість забезпечити присутність захисника в той час і в тому місці, де може відбутися таке затримання.

Таким чином, відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст. 208 КПК України, та під час її особистого обшуку не може вважатися порушенням кримінального процесуального закону. Тому часткова відсутність захисника під час проведення затримання і особистого обшуку не призвело до обмеження у користуванні правовою допомогою ОСОБА_7 , оскільки ці дії могли бути проведені без участі захисника.

Що стосується порушень прав затриманої особи і їх вплив на допустимість доказів суд, відповідно вказаних вище правових позицій Верховного суду, вважає, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК України істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Таким чином, сторона, яка стверджує про процесуальні порушення, має не лише довести наявність таких порушень, а й обґрунтувати, що ці порушення позначилися або могли позначитися на результаті судового розгляду, у тому числі на допустимості доказів, використаних у судовому розгляді.

За таких обставин справи суд вважає, що протокол затримання та особистого обшуку ОСОБА_7 від 10.09.2022 та додатки до нього є належним та допустимим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Доводи сторони захисту, викладені в письмовому клопотанні, про недопустимість зібраних у справі доказів, зокрема, висновку почеркознавчої експертизи від 28.02.2025 № СЕ-19/124-25/2990-ПЧ, через порушення Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

За клопотанням прокурора у справі ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.02.2025 призначено у кримінальному провадженні № 12022255320000598 від 10.09.2022 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України. На вирішення вказаної експертизи поставлено питання: чи виконані підписи на сейф пакеті PSP 1119046 з наркотичним засобом метадон (маса 0,629 г.) свідком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи іншою особою, у графі «поняті» під № 1 чи під № 2? Для проведення судової почеркознавчої експертизи надано експертам для дослідження: сейф пакет PSP 1119046, упакований до сейф-пакету № 5429641; зразки підписів ОСОБА_9 , що містяться в протоколі допиту свідка від 10.09.2022 біля прізвища « ОСОБА_18 » (Т. 1 а.с. 206-207); зразки підпису ОСОБА_9 , що містяться в протоколі затримання особи від 10.09.2022 у п. 2 в графі «підпис» біля прізвища ОСОБА_9 ; експериментальні зразки підпису ОСОБА_9 на поліетиленових пакетах з серіями та номерами WAR0029754, WAR0029757 та на п`яти аркушах паперу формату А4, які відібрані у судовому засіданні 07.02.2025; матеріали кримінального провадження № 695/3137/22. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, методів дослідження) належить до компетенції експерта.

Пунктом 2.1 розділу ІІ вказаної вище Інструкції передбачено, що експерт має право відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи; у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань. Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні надав експериментальні зразки свого підпису на поліетиленових пакетах з серіями та номерами WAR0029754, WAR0029757 та на п`яти аркушах паперу формату А4. Пояснив, що у нього немає інших документів зі зразками його підпису. Під час відібрання зразків підписів у свідка у судовому засіданні, сторона захисту і сторона обвинувачення були присутні і не заявляли додаткових клопотань чи порушень.

Враховуючи, що судовим експертом ОСОБА_19 , який провів судову почеркознавчу експертизу від 28.02.2025 № СЕ-19/124-25/2990-ПЧ, клопотань про надання додаткових матеріалів і зразків до суду не надходило, експерт не відмовився від проведення експертизи, що підтверджує достатність наданих йому матеріалів, суд приходить до висновку, що вказана вище судова почеркознавча експертиза є належним доказом.

Даний висновок експертизи, проведений компетентним спеціалістом, який відповідно до Закону України «Про судову експертизу» має право на проведення експертиз, а також узгоджується з іншими об`єктивними доказами по справі.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_9 про те, що підпис на сейф-пакеті PSP 1119046 не належить йому, оскільки такі показання спростовуються вказаними вище доказами, зокрема, висновком судової почеркознавчої експертизи від 28.02.2025 № СЕ-19/124-25/2990-ПЧ.

Доводи сторони захисту про недопустимість висновку судової експертизи № CЕ-19/124-22/10170-НЗПРАП від 28.10.2022 та речового доказу сейф-пакета PSP 1119046 з наркотичним засобом через відсутність підписів усіх учасників слідчої дії на сейф-пакеті, повідомлення свідком ОСОБА_9 , що він не підписував сейф-пакет і не бачив як згорток упаковували в сейф- пакет, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

З протоколу затримання особи від 10.09.2022, проведеним із застосуванням фотографування, вбачається, що дізнавач ОСОБА_13 на підставі ч. 6 ст. 298-2, 298-3 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 КПК України, у присутності двох понятих здійснив обшук затриманої особи ОСОБА_7 , під час якого було виявлено та вилучено у правій кишені куртки один поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною, яку поміщено до сейф-пакету № PSP1119046. До протоколу додані фотографії, на яких зображені учасники слідчої дії, затриманий ОСОБА_7 , пакет з речовиною та його вміст. Жодних зауважень і доповнень до протоколу ні самим ОСОБА_7 , ні захисником, ні понятими не надходило. Протокол підписаний понятими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , оперуповноваженим ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , захисником ОСОБА_15 , дізнавачем ОСОБА_13 ..

Висновком судової експертизи № CЕ-19/124-22/10170-НЗПРАП від 28.10.2022 встановлено, що кристалічна речовина білого кольору, яка надана на експертизу, містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон. Маса наркотичного засобу метадону становить 0,629 г.. Висновок експертизи, проведений компетентним спеціалістом, який відповідно до Закону України «Про судову експертизу» має право на проведення експертиз, а також узгоджується з іншими об`єктивними доказами по справі.

З дослідницької частини висновку експерта встановлено, що об`єкт надійшов на дослідження в стандартному пакеті з полімерного матеріалу НПУ № PSP1119046, клапан пакету заклеєно. На пакеті є пояснюючий напис: «ОРГАН (підрозділ) ПОЛІЦІЇ: Золотоніський РВП ФАБУЛА: затримання в порядку ст. (напис нерозбірливий) КПК ВИЛУЧЕНО: 1 поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною СЛІДЧИЙ (дізнавач): ОСОБА_13 ПОНЯТІ: 1: (підпис) 2: (підпис) СПЕЦІАЛІСТ: ДАТА ПАКУВАННЯ: 10.09.2022 ЄРДР № 12022-598 «10.09.2022». Упаковка видимих пошкоджень не має (зображення 1.1-1.3 ілюстративної таблиці, що додається до висновку експерта).

Таким чином, вказані об`єкти дослідження надійшли до експертної установи в опечатаному вигляді, цілісність пакування не було порушено, що виключає можливість будь-якої заміни речових доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до постанови старшого дізнавача Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 від 22.10.2022 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022255320000598 від 10.09.2022: полімерний пакунок з кристалічною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого заборонено метадон, масою 0,629 г..

Доводи сторони захисту щодо порушення порядку фіксування вилучених під час обшуку затриманого ОСОБА_7 предметів та речовин, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки ці доводи повністю спростовуються сукупністю досліджених письмових доказів у кримінальному провадженні.

Доводи сторони захисту про недопустимість у справі доказів, а саме постанови про звільнення підозрюваної особи від 10.09.2022 та постанови про призначення експертизи від 16.09.2022, суд не бере до уваги, так як вказані документи не були враховані судом в якості доказів.

Суд визнає необґрунтованими посилання сторони захисту на доктрину "плодів отруйного дерева", яке сформульовано ЄСПЛ в численних справах, та визнання недопустимими усіх доказів, наданих стороною обвинувачення, оскільки порушень норм КПК України при проведенні вказаних процесуальних дій допущено не було і ці докази здобуто не завдяки інформації, отриманій з істотним порушенням прав людини, тому твердження захисника про протилежне не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та зазначені вище докази не викликають у суду сумнівів у їх достовірності.

Зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, в силу вимог ч.6 ст.22 КПК України, суд дослідив докази, надані сторонами обвинувачення та захисту.

При цьому, сторони кримінального провадження не заперечували щодо закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами.

Отже, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_7 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Переконавшись у доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання.

Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

В мотивувальній частині ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.09.2025 у справі № 695/3300/24 (1-кп/695/256/25) встановлено, що із виписки з медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого Медичного центру «Полінар» від 22.05.2025 вбачається, що ОСОБА_7 знаходився на стаціонарному лікуванні з 08.05.2025 по 22.05.2025 з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, стимуляторів. Синдром активної залежності. Згідно консультаційного висновку спеціаліста КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради (наркологічний кабінет) від 02.06.2025 ОСОБА_7 має діагноз: F11.2 РППО сидром залежності (наркоманія).

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, на утриманні неповнолітніх дітей не має, неодружений, не є особою з інвалідністю, раніше судимий.

Згідно ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

У висновку досудової доповіді представника Золотоніського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_20 від 24.09.2025 вказано наступне: беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_7 , його спосіб життя, «середній» рівень ризику вчинення повторно кримінального правопорушення та «середній» рівень ризику небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, історію кримінальних правопорушень, відсутність обтяжуючих обставин, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі в його випадку є можливим та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб). На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. Згідно із ч.5 ст.314-1 КПК України досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, але згідно із ч.1 цієї статті метою досудової доповіді є забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання.

З урахуванням вказаних обставин, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, вчинив нетяжкий злочин у цій же сфері через нетривалий час під час відбування випробування, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 та запобігання нових кримінальних правопорушень можливе лише з призначенням йому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі. Водночас, суд з урахуванням встановлених обставин не вбачає підстав для застосування положень як ст. 69 КК, так і ст. 75 КК.

Згідно з ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує те, що він вчинив кримінальне правопорушення за цим вироком в період відбування іспитового строку, встановленого йому вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.12.2021, яким він засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі на строк один рік та в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на один рік з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає правильним призначити ОСОБА_7 остаточне покарання на підставі ч.ч. 1, 4 ст.71, ст. 72 КК України, а саме шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, у виді позбавлення волі.

Суд дійшов висновку, що призначення такого покарання буде необхідним, достатнім та дієвим заходом для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Під час судових дебатів прокурор просила обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_7 до набрання вироком суду законної сили.

Суд проаналізувавши це клопотання зазначає, що прокурор не зазначив жодного ризику, як підставу для обрання запобіжного заходу у судових дебатах. На досудовому розслідуванні та під час судового розгляду справи запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався. Суд, враховуючи поведінку обвинуваченого, який сумлінно виконував свої процесуальні обов`язки, жодне судове засідання не було відкладене через неявку обвинуваченого, приходить до висновку, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Питання речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

Остаточне покарання ОСОБА_7 визначити на підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.12.2021 у виді позбавлення волі на строк два роки один місяць.

Строк покарання обчислювати з дати приведення вироку до виконання та затримання засудженого ОСОБА_7 .

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирати.

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз № СЕ-19/124-22/10170-ПЗПРАП від 28.10.2022 та № СЕ-19/124-25/2990-ПЧ від 28.02.2025 на загальну суму 6326,42 грн..

Речовий доказ: наркотичний засіб метадон, масою 0,629 г., який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області знищити.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1