Ухвала суду № 135784045, 12.03.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2815/20

номер провадження 4-с/695/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Бабенко К.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша скаргу ОСОБА_1 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Бочаров О.М. звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області зі скаргою в інтересах ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

Скаргу обґрунтовує тим, що 21 лютого 2024 року постановою старшого державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленюк О.В. було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 695/2815/20 від 26.12.2022 року, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, про стягнення за скаржника аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на особовий рахунок дитини у відділені Державного ощадного банку України, починаючи з дня пред`явлення позову 17.11.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вказаний виконавчий лист був пред`явлений до відділу ДВС 20.02.2024 року разом із заявою про відкриття виконавчого провадження громадянкою ОСОБА_3 .

20.04.2025 року на банківські рахунки скаржника було накладено арешт. 23.04.2025 року скаржник звернувся за наданням правової допомоги до адвоката Бочарова Олександра Михайловича. В цей це день представник скаржника звернувся з адвокатським запитом до Золотоніського відділу ДВС з приводу надання постанови на відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та надання довідки про розрахунок заборгованості зі сплати аліментів.

05.05.2025 року представнику скаржника було надано відповідь на адвокатський запит із наданням постанови про відкриття виконавчого провадження та надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів.

Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження сторона скаржника дізналася, що постановою від 18.04.2025 року на скаржника було накладено штраф у розмірі 50% від суми заборгованості в розмірі 84 089,82 гривень у зв`язку з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, що перевищує суму відповідних платежів за 3 роки.

Ознайомившись з виконавчим провадженням скаржник вважає, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів складено неправильно, а постанова про накладення штрафу винесена з порушенням національного законодавства незаконно та протиправно.

Стосовно неправильного розрахунку заборгованості по аліментам скаржник зазначав наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Відповідно до ст. 195 СКУ заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що розрахунок зі сплати аліментів, починаючи з листопада 2020 року по квітень 2025 року був зроблений виходячи з середньої заробітної плати, що не відповідає приписам статті 195 Сімейного кодексу України, оскільки за цей період відповідно до довідки про доходи скаржник мав заробіток (дохід), тому державний виконавець повинен був зробити розрахунок заборгованості по аліментам, з фактичного заробітку (доходу), а не із середньої зарплати заробітної плати працівника для даної місцевості.

Щодо накладення штрафу від 18.04.2025 скаржник указував наступне.

Частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20% суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

У пункті 8 глави XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5,

зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802

(далі - Інструкція № 512/5), визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII.

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання».

Як убачається з матеріалів виконавчого провадження № 74228401, 20.02.2024 року до Золотоніського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява представника стягувача про відкриття виконавчого провадження.

Із змісту оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 18.04.2025 року вбачається, що згідно довідки-розрахунку за боржником мається заборгованість зі сплати аліментів, що перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Разом із тим, з дня пред`явлення виконавчого документа до виконання та до дня винесення постанови про накладання штрафу минув тільки рік, отже державний виконавець на мав права накладати штраф в розмірі 50 % суми заборгованості, оскільки з дня пред`явлення виконавчого листа минув тільки рік, крім того, державний виконавець неправильно розрахував заборгованість по аліментам, що також є самостійною підставою для скасування постанови про накладення штрафу.

Також скаржник указував, що 07.05.2025 року звернувся зі скаргою до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області. 21.05.2025 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області виніс ухвалу в справі № 695/2815/20, якою повернув скаргу скаржнику без розгляду. У зв`язку з цим позивач пропустив строк звернення до суду з поважної причини.

Просив суд поновити йому строк, пропущений для подання даної скарги з поважних причин; визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Андрущенко Ірини Володимирівни в частині розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчого провадженні № 74228401; зобов`язати старшого державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Андрущенко Ірину Володимирівну провести новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів відповідно від отриманого заробітку (доходу) скаржника починаючи з 17.11.2020 року по даний час; визнати незаконними та протиправними дії старшого державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленюк О.В. про накладення штрафу у розмірі 84 089,82 гривень за несплату заборгованості з аліментів протягом 3 років у виконавчому провадженні від 21.02.2024 року № 74228401; визнати незаконною та скасувати постанову від 18.04.2025 року старшого державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленюк О.В. про накладення штрафу у розмірі 84 089,82 гривень за несплату заборгованості з аліментів протягом 3 років у виконавчого провадженні від 21.02.2024 року № 74228401.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.10.2025 поновлено представнику скаржника ОСОБА_1 адвокату Бочарову О.М. строк на подання скарги на дії/бездіяльність органу примусового виконання та відкрито провадження по скарзі ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

У судовому засіданні представник скаржника адвокат Бочаров О.М. заявлені в скарзі вимоги підтримав та пояснив, що державний виконавець для розрахунку розміру аліментів визначив заробіток із середньої заробітної платні по регіону. Однак на той час ОСОБА_1 був офіційно працевлаштований, тому розрахунок заборгованості державним виконавцем був визначений невірно. Також представник вважав, що постановою про накладення штрафу було неправомірно нараховано 50 відсотків штрафу, оскільки виконавче провадження було відкрите лише один рік. Тому державний виконавець мав накласти штраф у розмірі 20 відсотків.

У судовому засіданні державний виконавець Андрущенко І.В. заперечувала проти скарги та вказала, що штраф у розмірі 50 відсотків було накладено правильно, оскільки заборгованість нараховується з моменту звернення до суду. Щодо здійснення розрахунку заборгованості зазначила, що він робився з середнього заробітку по регіону, оскільки боржником не було надано ніяких довідок про доходи.

12.03.2026 державним виконавцем було надано суду розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.03.2026.

З урахуванням наданого розрахунку представник скаржника уточнив заявлені вимоги та підтримав лише вимоги про визнання незаконними та протиправними дій старшого державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленюк О.В. про накладення штрафу в розмірі 84089,82 грн. у виконавчому провадженні №74228401 та про визнання незаконною та скасування постанови від 18.04.2025 старшого державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленюк О.В. про накладення штрафу в розмірі 84089,82 грн. у виконавчому провадженні №74228401.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо визнано, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за цим Кодексом, порушено їх права чи свободи.

Відповідно доч.ч.1,3ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. (ст.451 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.

Судом установлено, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2024 старшим державним виконавцем Золотоніського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Зеленюк О.В. було відкрите виконавче провадження №74228401 по виконанню виконавчого листа №695/2815/20, виданого 26.12.2022 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на особовий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, починаючи з дня пред`явлення позову 17.11.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою старшого державного виконавця Золотоніського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Зеленюк О.В. від 18.04.2025 у виконавчому провадженні №74228401 на боржника ОСОБА_1 було накладено штраф у сумі 84089,82 грн. у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 05.05.2025 сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 становив 171 451,64 грн.

Стороною скаржника до суду було надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2020-2025 роки, з яких вбачається, що ОСОБА_1 був у цей період працевлаштований та отримував доходи.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.03.2026 сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 123773,65 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частинами першою та другою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1,2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 1) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч.2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок стягнення аліментів.

Відповідно до цієї статті порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. (ч.1).

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (ч.2).

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача (ч.4).

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу (ч.14).

У пункті 8 глави XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року№ 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі Інструкція № 512/5), визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71Закону № 1404-VIII.

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається сторонам виконавчого провадження.

Суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про стягнення аліментів з підстав, передбачених пунктами 7, 9статті 39 Закону № 1404-VIII, суми штрафів не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIIIта цією Інструкцією.

При розгляді скарги, суд ураховує правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 року в справі № 2610/27695/2012, згідно з яким: «поняття та різновиди штрафів, що передбачені нормами Закону № 1404-VIII, і штрафу, передбаченого статтею 549 Цивільного кодексу України(далі ЦК України), мають різну правову природу, оскільки в останньому випадку штраф є різновидом неустойки грошової суми або іншого майна, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Поняття штрафу, вжите в частині другій статті 74 Закону № 1404-VIII, стосується випадків покладення відповідальності на боржника за невиконання рішення, та його стягнення проводиться на користь держави.

У той час як суми штрафів за невиконання судових рішень про стягнення аліментів, передбачені частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII, перераховуються на користь стягувача аліментів.

Указане свідчить про те, що правова природа, характер, цільове призначення та стягувач штрафу, визначеного в частині другій статті 63 Закону № 1404-VIII, частині другій статті 74 Закону № 1404-VIII, та штрафу, передбаченого частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII, відмінні, оскільки постанова виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів є рішенням виконавця щодо виконання судового рішення про стягнення аліментів, як це передбачено частиною першою статті 74 Закону№ 1404-VIII. Це дає можливість тлумачити частину другу статті 74 Закону№ 1404-VIII таким чином, що оскарження постанов виконавців про накладення штрафу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів має відмінний порядок від оскарження постанов виконавців про накладення інших штрафів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки предметом регулювання за указаними нормами є як визначення розміру заборгованості за аліментами, так і накладення штрафів за наявності заборгованості, порядок вирішення спору як щодо розміру заборгованості, так і про накладення штрафу з огляду на наявність заборгованості має відбуватися у межах однієї юрисдикції у порядку цивільного судочинства, що буде відповідати принципам верховенства права та ефективності провадження як механізму судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду висновує, що скарга на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки така постанова не є постановою про накладення штрафу в розумінні частини другої статті 63 Закону № 1404-VIII, яка підлягає оскарженню до суду в порядку, визначеному частиною другою статті 74 цього Закону, тобто в порядку адміністративного судочинства.

Скаржник звернувся до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо накладення на нього штрафу в порядку контролю за виконанням судового рішення, тому така скарга має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду відступає від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 682/3112/18, в якій, зокрема, оскаржувалася постанова державного виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів, про те, що відповідно до частини другої статті 74 Закону№ 1404-VIII скарга на постанову державного виконавця про накладення штрафу підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства».

28.08.2018 року набрав чинності Закон №2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», яким доповнено статтю 71 Закону України «Про виконавче провадження» частиною чотирнадцятою такого змісту: «За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу».

Також, цим Законом частину четверту статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» викладено в такій редакції: «Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання».

Із матеріалів скарги вбачається, що виконавче провадження №74228401 по стягненню аліментів з ОСОБА_1 було відкрите 21.02.2024.

Із змісту оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 18.04.2025 року вбачається, що згідно довідки- розрахунку за боржником мається заборгованість зі сплати аліментів, що перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Разом із тим, з дня відкриття виконавчого провадження та до дня винесення постанови про накладання штрафу минув лише один рік.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що державним виконавцем усупереч нормам законодавства невірно враховано період заборгованості та розраховано розмір штрафу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність визнати незаконними та протиправними дії державного виконавця щодо накладення штрафу в розмірі 84089,82 грн. у виконавчому провадженні №74228401 та визнати незаконною та скасувати постанову від 18.04.2025 державного виконавця про накладення штрафу в розмірі 84089,82 грн., винесену в межах виконавчого провадження №74228401.

За таких обставин суд приходить до висновку з урахуванням уточнених вимог про задоволення скарги.

Керуючись вищевикладеним та ст. 257 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу з урахуванням уточнених вимог задовольнити.

Визнати незаконними та протиправними дії старшого державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленюк О.В. про накладення штрафу в розмірі 84089,82 грн. у виконавчому провадженні №74228401.

Визнати незаконною та скасувати постанову від 18.04.2025 старшого державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленюк О.В. про накладення штрафу в розмірі 84089,82 грн. у виконавчому провадженні №74228401.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст ухвали виготовлений 16.03.2026 року.