Рішення № 135783763, 17.04.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/173/26

Провадження № 2/548/322/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Новий Колектор", представник позивача Савченко Тетяна Олексіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2026 представник позивача Савченко Т.О., діючи в інтересах свого довірителя ТОВ "Новий Колектор", звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 19.07.2019 між ТОВ "Споживчий Центр" та відповідачем шляхом підписання електронним підписом було укладено Кредитний договір № 19.07.2019-100003611. Відповідно до умов договору кредит надається у розмірі 7000,00 грн строком на 14 календарних дні, дата повернення - 01.08.2019. Проценти: 1 960 грн 00 коп, що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка).

06.08.2024 між ТОВ "Споживчий Центр" та ТОВ "Новий Колектор" було укладено Договір факторингу № СЦ-060824-13 від 06.08.2024, за яким до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за Кредитним договором № 19.07.2019-100003611 від 19.07.2019.

Отже, позивач набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вищевказаних договором.

У зв`язку із непогашенням отриманого кредиту відповідачем, позивач вказує, що заборгованість останньої станом на 17.12.2025 відповідно до проведеного розрахунку заборгованості становить 12460,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7000,00 грн., заборгованість за відсотками - 1960,00 грн., штраф - 3500,00 грн.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2026 цю позовну заяву було передано для розгляду судді Старокожку В.П.

Ухвалою судді Старокожка В.П. від 02.02.2026 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Внесено виправлення в обліково-статистичну картку на цивільну справу № 548/2736/25 (провадження № 2/548/1185/25) за даним позовом в частині зазначення прізвища відповідачки та зміни прізвища останньої у обліково-статистичній картці із " Уразовської" на " ОСОБА_2 " відповідно до відповіді, наданої 30.01.2026 на запит суду виконавчим комітетом Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідача не надходив.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, слід вважати відповідача ОСОБА_1 належним чином повідомленою про відкриття провадження у справі, оскільки відповідні судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата, надіслані безпосередньо за місцем її реєстрації - АДРЕСА_1 .

Представник позивача у позовній заяві прохав про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов слід задоволити частково, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

19.07.2019 між ТОВ "Споживчий Центр" та відповідачем шляхом підписання електронним підписом було укладено Кредитний договір № 19.07.2019-100003611. Відповідно до умов договору кредит надається у розмірі 7000,00 грн строком на 14 календарних дні, дата повернення - 01.08.2019. Проценти: 1 960 грн. 00 коп, що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка).

Відповідно до копії довідки про перерахування суми кредиту № 156385038 від 19.07.2019, відповідачу було перераховано 7000,00 грн на банківську картку НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за вказаним договором, виготовленого первісним кредитором ТОВ "Споживчий Центр" за період з 19.07.2019 по 01.08.2019 включно, заборгованість ОСОБА_1 становить 8960,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту- 7000,00 грн., заборгованість за відсотками - 1960,00 грн.

Відповідно до довідки про розмір простроченої заборгованості за вказаним кредитним договором виготовленої позивачем ТОВ "Новий Колектор" за період з 19.07.2019 по 17.12.2025 включно, заборгованість ОСОБА_1 становить 12460,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7000,00 грн., заборгованість за відсотками - 1960,00 грн., штраф - 3500,00 грн.

06.08.2024 між ТОВ "Споживчий Центр" та ТОВ "Новий Колектор" було укладено Договір факторингу № СЦ-060824-13 від 06.08.2024, за яким до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за Кредитним договором № 19.07.2019-100003611 від 19.07.2019, що підтверджується копією переліку боржників №1 від 06.08.2024 до цього договору, де заборгованість ОСОБА_1 становить 12460,00 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7000,00 грн., заборгованість за відсотками - 1960,00 грн, штраф - 3500,00 грн.

Цю заборгованість та судові витрати позивач прохає стягнути на свою користь із відповідачки.

Норми права, застосовані судом.

Згідно із ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Суд вважає доведеним факт підписання кредитного договору № 19.07.2019-100003611 від 19.07.2019 між ТОВ "Споживчий Центр" і відповідачкою ОСОБА_1 , укладеного у електронній формі /а.с. 21-23/ та договору факторингу № СЦ-060824-13 від 06.08.2024 між ТОВ "Споживчий Центр" та позивачем /а.с. 11-14/, у результаті чого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором.

На доведення факту укладення цих договорів позивачем надано суду письмові докази, які суд вважає належними та достатніми.

Судом встановлено, що у цьому випадку підлягають застосуванню положення Закону України ''Про електронну комерцію'', оскільки договір був підписаний з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі за допомогою електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що стороною позивача доведено факт погодження між сторонами всіх суттєвих умов договору та належної інформації про підстави та розмір відповідальності позичальника за прострочення виконання зобов`язання. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України ''Про електронну комерцію'', містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Отже, виходячи з принципу правомірності даного правочину, який не визнано судом недійсним, у позичальниці ОСОБА_1 виникло зобов`язання з повернення одержаного кредиту.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені обставини, суд доходить висновку, що, оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу у повному об`ємі не повернуті, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості за вищевказаним договором, укладеним між позивачем та відповідачем, а також враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання відповідачем обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, позивач має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення, зокрема, фактично отриманої суми кредитних коштів.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема, розрахунку заборгованості за вказаним договором, виготовленого первісним кредитором ТОВ "Споживчий Центр" за період з 19.07.2019 по 01.08.2019 включно, заборгованість ОСОБА_1 становить 8960,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7000,00 грн., заборгованість за відсотками - 1960,00 грн /а.с. 8/.

Відповідно до довідки про розмір простроченої заборгованості за вказаним кредитним договором виготовленої позивачем ТОВ "Новий Колектор" за період з 19.07.2019 по 17.12.2025 включно, заборгованість ОСОБА_1 становить 12460,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7000,00 грн., заборгованість за відсотками - 1960,00 грн., штраф - 3500,00 грн., яку разом із судовими витратами прохає стягнути позивач на свою користь /а.с. 10/.

Надані позивачем розрахунок заборгованості та довідка-розрахунок заборгованості за договором відомостей про включення до розміру заборгованості за тілом кредиту та за процентами неправомірно нарахованих сум не містять, відповідачем не спростовані, нарахування, проведені позивачем, здійснені згідно з умовами вищевказаного кредитного договору, які погоджені між сторонами, відсотки нараховані ТОВ "Споживчий Центр" по 01.08.2019 (дата повернення кредиту 01.08.2019) і позивачем не дораховувалися.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає доведеним існування між сторонами по справі договірних зобов`язань та невиконання обов`язку відповідача з повернення кредитних коштів, внаслідок чого у ОСОБА_1 виникла вищевказана заборгованість, яка підлягає стягненню із останнього на користь позивача в розмірі 8960,00 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом, процентами (7000,00 грн + 1960 грн).

У той же час суд доходить висновку, що нарахування позивачем відповідачкою штрафних санкцій в сумі 3500, 00 грн є неправомірним з таких підстав.

Договір факторингу № СЦ-060824-13 укладено 06.08.2024, а у розрахунку заборгованості за вказаним договором, виготовленого первісним кредитором ТОВ "Споживчий Центр" за період з 19.07.2019 по 01.08.2019 включно відсутнє нарахування відповідачу штрафних санкцій в сумі 3500, 00 грн.

Суду не надано розрахунку того, за яких умов нараховано штрафні санкції відповідачці на суму 3500,00 грн, не вказано, за який період вона нарахована та за яких умов, внаслідок чого суд позбавлений можливості перевірити правомірність їх нарахування.

Разом з цим, відповідно до ЗУ ''Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану'' від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Ці наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що вимога про стягнення із відповідачки на користь позивача штрафних санкцій в сумі 3500,00 грн задоволенню не підлягає.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню із відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість у загальній сумі 8960,00 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту та процентах. У іншій частині позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач вказує на те, що ним понесено судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн згідно з платіжною інструкцією №3720476968 від 28.01.2026.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 71,91 % сплаченого позивачем судового збору на підставі платіжної інструкції №3720476968 від 28.01.2026, що становить 1914,53 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 623, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 141, 263- 265, 268, 279, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю ''Новий Колектор", представник позивача Савченко Тетяна Олексіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Новий Колектор" заборгованість за договором № 19.07.2019-100003611 від 19.07.2019 у розмірі 8960 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Новий Колектор" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1914 (одну тисячу дев`ятсот чотирнадцять) грн 53 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Новий колектор'', юридична адреса: вул. Алмазова Генерала, 13 офіс 601, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий