Єдиний державний реєстр судових рішень
єдиний унікальний номер справи 531/2849/25
номер провадження 2/531/14/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2026 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Герцова О. М.,
за участю секретаря судового засідання Капленко Є. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та визнання відсутнім права оренди,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Лип`янка», в особі директора Ольги Кобченко, звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 17.09.2005 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Лип`янка» дійсною та визнати відсутнім у ОСОБА_2 права оренди щодо земельної ділянки площею 2,4554 кадастровий номер 5321682900:00:001:0105.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю імені А. Л. Фисуна та ОСОБА_3 був укладений Договір оренди землі №б/н від 17.09.2005 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 5321682900:00:001:0105. Право власності на земельну ділянку у подальшому перейшло до ОСОБА_1 в порядку спадкування, з яким було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди землі від 17.09.2005 року від 15.09.2015 року. Право оренди зареєстровано 01.03.2016 року, номер запису про інше речове право: 13510126. Протоколом загальних зборів № 148 від 05 вересня 2022 року змінено найменування шляхом зміни назви з ТОВ імені А.Л. Фисуна на ТОВ «Лип`янка». Строк дії даного договору сплив 15 вересня 2025 року. Беручи до уваги факт належного виконання обов`язків орендаря за умовами договору ТОВ Лип`янка» повідомила орендодавця про намір скористатися переважним правом укладення договору оренди на новий строк та надіслало пропозицію щодо продовження договору оренди землі разом із проектом додаткової угоди. Лист- повідомлення орендодавця щодо розгляду пропозиції, проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та прийнятого рішення за результатами розгляду від відповідача не надійшло. Посилаючись на наведене, просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 17 вересня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лип`янка» в запропонованій редакції.
Ухвалою судді від 15.01.2026 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
04.02.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кумечко М. С. надійшов відзив, в якому представник позивача просила відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не бажає продовжувати співпрацю з ТОВ «Лип`янка» та переукладати договір на новий строк. Вказала, що орендар не дотримувався взятих на себе зобов`язань відповідно до умов Договору про внесення змін до Договору оренди земі від 17.09.2005 року, укладеного 15.09.2015 року. Адвокат Кумечко М. С. зазначила, що 13.06.2025 року ОСОБА_1 на поштову адресу орендаря ТОВ «Лип`янка» надіслано лист про небажання в подальшому передавати земельну ділянку з кадастровим номером 5321682900:00:001:0105 загальною площею 2,4554 га в користування орендатору, просив не здійснювати обробіток ґрунту після збору врожаю 2025року та повернути земельну ділянку після закінчення терміну дії Договору. Даний лист було отримано представником ТОВ «Лип`янка». В подальшому представниками ТОВ «Лип`янка» 25.06.2025 року направлено на поштову адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення та проект Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 17.09.2005 року. 11.08.2025 року ОСОБА_1 , повторно, на поштову адресу ТОВ «Лип`янка» надіслав лист про відсутність наміру укладати з ТОВ «Лип`янка» додаткової угоди про продовження терміну дії Договору. Даний лист було отримано представником позивача. З урахуванням наведеного, вважає позовні вимоги ТОВ «Лип`янка» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною безпідставними та необґрунтованими та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
04.02.2026 року від адвоката Ковтун Л. О., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , надійшов відзив, в якому зазначила, що ОСОБА_2 не погоджується з позовними вимогами у повному обсязі, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на відсутність правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною. Крім того, позовні вимоги ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та ігнорують відсутність волевиявлення орендодавця на поновлення договору оренди землі з ТОВ «Лип`янка», що виключає можливість реалізації позивачем переважного права та унеможливлює визнання додаткової угоди укладеною в судовому порядку з огляду на те, що у серпні 2025 року ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про те, що строк дії договору оренди, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лип`янка», закінчується 15 вересня 2025 року. При цьому, ОСОБА_1 , повідомив, що він як законний власник земельної ділянки, завчасно та належним чином повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати договірні відносини з ТОВ «Лип`янка» після закінчення строку дії зазначеного договору, що він не бажає в подальшому співпрацювати з ТОВ «Лип`янка», оскільки вони є недобросовісними орендарями, не виконують встановлені домовленості за договором. Бажаючи укласти договір оренди землі з ОСОБА_2 , досягнувши та узгодивши усіх умов договору, орендодавець надав витяг з ДРРПННМ та листи повідомлення про небажання укладати договір оренди землі на новий строк, з доказами направлення відповідних письмових повідомлень орендарю у встановленому законом порядку та в передбачені договором строки. У зв`язку з отриманням зазначеної інформації, а також з урахуванням категоричної позиції власника майна та проведеною державною реєстрацією припинення дії договору оренди з ТОВ «Лип`янка», між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 15.09.2025р. на узгоджених сторонами умовах. Підсумовуючи, зазначила, що оскільки договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Лип`янка», був укладений на визначений строк та припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, а також, з урахуванням того, що власник земельної ділянки не виявив волі на поновлення договору оренди, правові підстави для подальшого користування земельною ділянкою позивачем були відсутні. За таких обставин ОСОБА_1 , реалізовуючи своє виключне право власника щодо користування та розпорядження земельною ділянкою на власний розсуд, правомірно уклав договір оренди землі з ОСОБА_2 , оскільки на момент укладення нового договору будь-які договірні зобов`язання з ТОВ «Лип`янка» були припинені, переважне право не підлягало реалізації у зв`язку з відсутністю волевиявлення орендодавця, а законодавчі обмеження щодо передачі земельної ділянки в оренду іншій особі були відсутні.
Ухвалою суду від 20.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та визнання відсутнім права оренди до розгляду у відкритому судовому засіданні
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій позовну заяву підтримав та просив її задовольнити. Розгляд справи прохав провести без його участі.
Адвокат Кумечко М. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надіслала до суду письмовий текст промови в судових дебатах, у якому просила відмовити в задоволенні позову і проводити судове засідання без її участі та без участі ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_2 , адвокат Ковтун Л. О., в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву, в якій просила відмовити в задоволенні позову. Розгляд справи прохала провести без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 17.09.2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ імені А. Л. Фисуна було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_3 надав в оренду ТОВ імені А. Л. Фисуна в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 2,46 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Лип`янської сільської ради Карлівського району Полтавської області, строком на 10 років, орендна плата до 2 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що складає 428,47 грн за рік оренди.
03.04.2007 року право оренди земельної ділянки зареєстровано у Карлівському районному відділі Полтавської Регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 040755600338.
Право власності на земельну ділянку у подальшому перейшло до ОСОБА_1 в порядку спадкування, з яким було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди землі від 17.09.2005 року від 15.09.2015 року
Відповідно до п.8 Договір про внесення змін до Договору оренди землі від 17.09.2005 року від 15.09.2015 року договір діє до 15.09.2025 року з моменту укладення даного договору. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
З протоколу № 148 зборів учасників товариства від 05 вересня 2022 року вбачається, що назву товариства з ТОВ ім. А.Л. Фисуна змінено на ТОВ «Лип`янка».
13 червня 2025 року ОСОБА_1 на поштову адресу орендаря ТОВ ім. А.Л. Фисуна (ТОВ «Лип`янка») надіслав лист про небажання в подальшому передавати земельну ділянку з кадастровим номером 5321682900:00:001:0105 загальною площею 2,4554 га в користування орендатору, просив не здійснювати обробіток ґрунту після збору врожаю 2025 року та повернути земельну ділянку після закінчення терміну дії Договору.
З копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№ 3950035712088) вбачається, що лист повідомлення про небажання продовжувати договір оренди земельної ділянки прийнято від відправника ОСОБА_1 13.06.2025 року.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення директор ТОВ «Лип`янка» Ольга Кобченко вказаний вище лист отримала 18.06.2025 року.
Із пропозицією щодо продовження договору оренди землі, датованою 25 червня 2025 року № 91 ТОВ «Лип`янка» звернулося до ОСОБА_1 , в якій запропонувало останній укласти додаткову угоду про продовження дії договору оренди земельної ділянки, який закінчується 15 вересня 2025 року. До пропозиції додано додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
З копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№ 3950035713220) вбачається, що лист повідомлення від 25.06.2025 року та додаткова угода до договору оренди землі прийняті від відправника ТОВ «Лип`янка» 25.06.2025 року.
З трекінгу за № 3950035713220 слідує, що ОСОБА_1 отримав поштове відправлення 27 червня 2025 року.
11.08.2025 року ОСОБА_1 на поштову адресу позивача надіслав лист про підписання акту прийому-передачі.
З копії квитанції поштового відправлення (№ 3950035725686) вбачається, що лист від 11.08.2025 року прийнято від відправника ОСОБА_1 11.08.2025року.
З трекінгу за № 3950035725686 слідує, що ТОВ «Лип`янка» отримало поштове відправлення 15 серпня 2025 року.
Строк дії договору оренди закінчився 15 вересня 2025 року, що не оспорювалось учасниками справи.
Відповідач ОСОБА_1 направляв ТОВ «Лип`янка» заяву-попередження від 13.06.2025 про припинення договору оренди після закінчення строку договору землі та її повернення, оскільки він не має бажання продовжувати орендні відносини, а також 11.08.2025 року лист про підписання акту прийому-передачі, який також отримано відповідачем.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 15.09.2025р. на узгоджених сторонами умовах.
На підставі вказаного договору оренди землі 15.09.2025 державним реєстратором проведено реєстрацію права оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 5321682900:00:001:0105, за ОСОБА_2 , номер запису про інше речове право 61577123.
У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, третьої ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та ЦК України.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.
Відповідно до частин першої та другої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами статті 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.
Випадки та умови, коли права і обов`язки сторін за договором оренди продовжують існувати після закінчення узгодженого строку дії цього договору незалежно від волевиявлення власника, обмежуючи останнього у його правомочностях щодо здійснення права власності, обумовлюються договором або законом.
Законодавець передбачає різні способи продовження строку дії договору оренди на новий строк, які можуть полягати у визначенні для сторони договору необхідності вдатися до активних дій для отримання бажаного результату або, навпаки, у вказівці для досягнення бажаного результату утриматися від певних дій (постанова Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі №692/525/21).
Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладання договору оренди, мала назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачала, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Редакція ст.33 Закону України «Про оренду землі» неодноразово змінювалась.
Зокрема Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) регулюється статтею 126-1 ЗК.
Велика Палата Верховного Суду врахувала, що Закон №340-ІХ істотно змінив підхід до продовження орендних відносин. Він чітко розмежував зміст понять "поновлення договору оренди землі" та "переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк", доповнивши ЗК України статтею 126-1 Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови", Закон України "Про оренду землі" - статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі", яка відсилає до статті 126-1 ЗК України, та виклавши статтю 33 Закону України "Про оренду землі" у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк" (тобто приписи цієї статті незастосовні до поновлення договорів оренди землі). У частині зазначених змін і доповнень Закон №340-ІХ набрав чинності 16 липня 2020 року (постанова Великої палати Верховного суду 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19).
Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час направлення орендарем повідомлення орендодавцю про намір скористатись переважним правом на укладення договору землі на новий строк) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Частиною дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.
Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.
Аналіз положень частини першої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» свідчить про те, що для визнання за орендарем переважного права необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення .
Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).
Водночас реалізація переважного права на укладення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури та за наявності волевиявлення сторін.
Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2019 року у справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року у справі № 923/925/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 912/1138/19, від 17 травня 2022 року у справі № 384/30/21 (провадження № 61-21267 св 21), від 24 квітня 2023 року у справі № 608/2591/21 (провадження № 61-813 св 23) та інших.
Відповідач ОСОБА_1 до закінчення строку дії Договору оренди землі заявою від 13.06.2025 письмово повідомив орендаря про припинення договору оренди після його закінчення та відсутність бажання здавати земельну ділянку в оренду, вказану заяву представником позивача отримано, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення.
Водночас необхідно зазначити, що Законом України «Про оренду землі» не передбачена конкретна форма волевиявлення орендодавця.
Наявність незгоди орендодавця щодо продовження орендних відносин ділянки беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на укладення з позивачем договору оренди землі на новий строк.
Направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для укладення договору оренди у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах:
від 21 січня 2020 року у справі № 379/1354/18 (провадження № 61-17309 св 19),
від 25 березня 2020 року у справі № 379/1439/18 (провадження № 61-1715 св 20),
від 06 квітня 2020 року у справі № 378/382/18 (провадження № 61-2684 св 19),
від 20 серпня 2020 року у справі № 325/1951/19 (провадження № 61-7876 св 20),
від 15 лютого 2023 року у справі № 399/295/11 (провадження № 61-13035 св 22),
від 15 травня 2023 року у справа № 693/137/22 (провадження № 61-1217 св 23),
від 08 березня 2024 року у справі № 604/425/23 (провадження № 61-18021 св 23),
від 21 березня 2024 року у справі № 604/423/23 (провадження № 61-18123 св 23),
від 08 травня 2024 року у справі № 604/483/23(провадження № 61-17970 св 23),
від 27 травня 2024 року у справі № 604/482/23 (провадження № 61-1799 св 24),
від 28 травня 2024 року у справі № 604/648/23 (провадження № 4230 св 24).
Укладення в судовому порядку договору оренди землі за відсутності згоди власника земельної ділянки суперечить закону. Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у справі № 692/531/21 (провадження 61-2885св 22, постанова від 29 червня 2022 року).
Таке право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.
Переважне право покликане забезпечити пріоритет його інтересів, воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами (постанова Верховного Суду від 12.04.2024 у справі №131/970/23).
Таким чином переважне право орендаря, яке передбачено положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі» і може підлягати захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено, а отже правові підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17.09.2005 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Лип`янка» дійсною у запропонованій позивачем редакції - відсутні.
Крім того, враховуючи вище викладене, необхідно зазначити, що отримання ОСОБА_1 листа-повідомлення позивача про намір продовжити дію договору оренди не землі не є підставою для висновку про порушення переважного права позивача, оскільки ОСОБА_1 до закінчення договору та направлення листа-повідомлення письмово повідомив орендаря про припинення договору оренди після його закінчення та відсутність бажання здавати земельну ділянку в оренду.
З урахуванням викладеного не підлягає задоволенню і позовна вимога щодо визнання відсутнім права оренди у ОСОБА_2 .
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, , 258, 259, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та визнання відсутнім права оренди відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 17 квітня 2026 року.
Суддя О. М. Герцов
Судове рішення № 135783326, Карлівський районний суд Полтавської області було прийнято 17.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 531/2849/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: