Ухвала суду № 135783049, 15.04.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1838/25

Провадження №2/369/2902/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Худинець Д.С.,

за участі представника позивача Тихонової Р.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві питання про прийняття заяви про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Білогородської територіальної громади до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Білогородської територіальної громади до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 лютого 2025 року відкрито провадження у справі.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 2017 від 23.12.2025 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/1838/25 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 року вказану справу передано на розгляд судді Пінкевич Н.С.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. від 29 грудня 2025 року вищевказану справу було прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні 15.04.2026 року представник позивача заявила клопотання про прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову.

Судом встановлено, що позивач звертаючись до суду з даним позовом просив суд:

1. Усунути перешкоди у здійсненні Білогородською територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,2488 га з кадастровим номером 3222480401:01:009:0226, що розташовані на території Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області шляхом визнання недійсним рішення V (позачергової) сесії VIII скликання Білогородської сільської ради №140.2/04 від 22.01.2021 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,2488 га (кадастровий номер 3222480401:01:009:0226) у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території с. Білогородка Бучанського (раніше Києво-Святошинського району) Київської області.

2. Усунути перешкоди у здійсненні Білогородською територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,2488 га з кадастровим номером 3222480401:01:009:0226, що розташовані на території Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 3222480401:01:009:0226, індексний номер 56459835 від 04.02.2021.

3. Усунути перешкоди у здійсненні Білогородською територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,2488 га з кадастровим номером 3222480401:01:009:0226, що розташовані на території Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, шляхом їх повернення на користь держави в особі Білогородської територіальної громади з незаконного володіння ОСОБА_1 .

4. Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641.

Звертаючись з заявою про зміну предмету позову позивач просить суд: позовні вимоги у справі № 369/1838/25 розглядати в наступній редакції: «1.Витребувати на користь держави в особі Білогородської територіальної громади з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2488 га з кадастровим номером 3222480401:01:009:0226». «2. Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641».

Заява обґрунтована тим, що Бучанською окружною прокуратурою, встановлено, що на цей час у справі № 369/1838/25 прокуратурою визначено спосіб захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред?явлення негаторного позову в порядку ст. 391 ЦПК України, про усунення перешкод у користуванні належним власником майном шляхом скасування державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації ділянки в Державному земельному кадастрі. Разом з тим, відповідно до релевантних правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц про те, що у разі набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне рухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).

У підготовче судове засідання інші учасники не з`явились, повідомлялись належним чином.

Дослідивши заяву про зміну предмету позову, суд приходить до наступних висновків.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову

Одночасна зміна, і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.

Велика Палата Верховного Суду у свої постановах неодноразово зазначала, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу (див. постанови 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23).

Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (юридичне обґрунтування позову) юридичну кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, оскільки суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно надати правову кваліфікацію спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 та у справі № 904/5726/19, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 22 вересня 2021 року у справі № 904/2258/20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Отже, необхідність зміни предмета позову може виникати у тому випадку, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.

Так, згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зазначила, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то в разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Як вбачається з позовної заяви, звертаючись до суду з позовом позивач просив: усунути перешкоди у здійсненні Білогородською територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом: 1) визнання недійсним рішення Білогородської сільської ради; 2) скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; 3) їх повернення на користь держави в особі Білогородської територіальної громади з незаконного володіння ОСОБА_1 .

При цьому позовні вимоги позивач обґрунтовує статтями 16, 391, 396 Цивільного кодексу України, статтями 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 26, 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Подаючи заяву про зміну позовних вимог, позивач зазначає, що для відновлення прав позивача буде ефективним застосувати спосіб захисту прав у вигляді пред`явлення віндикаційного позову на підставі ст.ст. 387, 400 Цивільного кодексу України.

Таким чином, предметом змінених позовних вимог є фактично вимоги про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, що не є похідними до вимог про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки.

Заява про зміну предмета позову Бучанської окружної прокуратури Київської області є новим позовом, оскільки в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову, що сукупно дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Фактично виникла нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформульованою у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23), яка є обов`язковою для застосування всіма судами.

Таким чином, проаналізувавши подану заяву про зміну предмету позову, суд приходить до висновку, що представник позивача одночасно змінює, як предмет позову про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, зазначене суперечить вимогам статті 49 ЦПК України, а тому вказана заява про зміну предмета позову не може бути прийнята судом, а тому у її прийнятті слід відмовити.

Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 49, 260 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті заяви про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Білогородської територіальної громади до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки.

Заяву повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на дану хвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ