Рішення № 135782924, 17.04.2026, Вишгородський районний суд Київської області

17.04.2026 Справа № 363/7397/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Дрозд В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Споживчий центр» звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 10.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 10.03.2025-100001750, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі - 7 500,00 грн., строком на 168 днів з дати його надання, а саме до 24.08.2025 року; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмір 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом зазначених у графіку платежів та не може бути збільшена в односторонньому порядку; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» та не може бути збільшена в односторонньому порядку; комісія, пов`язана з наданням кредиту - 5 % від суми кредиту та становить 375, 00 грн., яка нараховується кредитором та обліковується у день видачі кредиту і сплачується згідно графіку платежів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 375, 00 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, яка нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів; неустойка: 112, 00 грн., що нараховується за кожен день невиконання / неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного / неналежно виконаного зобов`язання. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі та надано відповідачу кредит у розмірі 7 500, 00 грн. шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 23 631, 00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі - 11 200, 00 грн.; по процентам у розмірі - 7056, 00 грн., по неустойці у розмірі - 5375, 00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Також, представник позивача зазначила, що відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме проведена часткова сплата по зазначеному кредитному договору 19.04.2025 року - 2128, 00 грн., 04.05.2025 року - 2 128, 00 грн., 19.05.2025 року - 700, 00 грн., 20.05.2025 року - 1093, 00 грн., які були враховані під час формування довідки про заборгованість та суми позовних вимог. Окрім того, в частині нарахування неустойки зазначила, що кредитний договір з відповідачем був укладений після набрання чинності змін до ЗУ «Про споживче кредитування», а тому вимога позивача про стягнення неустойки є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як ЗУ «Про споживче кредитування» є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування. Відповідно до умов кредитного договору, з відповідачем був укладений саме споживчий кредитний договір, а тому в цьому випадку мають застосовуватись саме норми ЗУ «Про споживче кредитування». Зважаючи на викладене, вважає, що неустойка за прострочення відповідачем виконання зобов`язання є правомірною та підлягає стягненню. На підставі викладеного просила суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 10.03.2025-100001750 від 10.03.2025 року в розмірі 23 631, 00 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.12.2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.

29.12.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що факт укладання між ним та позивачем кредитного договору та отримання кредитних коштів ним не заперечується. Однак, не погоджується із заявленим позивачем розміром заборгованості та штрафними санкціями, оскільки він потребує перевірки, підтвердження первинними документами та є неспівмірним із фактично отриманими коштами та здійсненими ним платежами. Також, визнає що у процесі виконання зобов`язань за договором мало місце прострочення платежів. Зазначив, що за час дії договору ним було здійснено 7 оплат на загальну суму 9 343, 00 грн., що перевищує суму фактичного отриманого кредиту, а тому просив визнати відсутність заборгованості за тілом кредиту та у випадку встановлення судом підстав для стягнення неустойки зменшити її розмір.

15.01.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач заперечуючи вірність розрахунку спірної заборгованості, власного розрахунку суду не надав. Також, повідомив, що відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Сплачені відповідачем кошти були враховані під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги. В частині нарахування неустойки посилалась на аналогічні доводи викладеним у позовній заяві. Позовні вимоги просила задовольнити та розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

28.01.2026 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що в цивільному процесі саме позивач доводить обставини, на які посилається, зокрема розмір боргу, а відповідач має право заперечувати проти доказів та вимагати їх перевірки. Позивач посилається на ст. 534 ЦК України щодо черговості погашення, водночас для споживчих кредитів діє спеціальна норма ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», яка визначає черговість погашення заборгованості у разі недостатності суми платежу. З огляду на спеціальну норму позивач має показати, як кожен його платіж був розподілений між простроченою сумою кредиту та процентів, поточною сумою кредиту та процентів, іншими платежами, неустойкою, тощо. Також, наголосив, що графік платежів зазначений у договорі не відповідає графіку платежів, що міститься в особистому кабінеті. Під час виконання договору він орієнтувався на графік у особистому кабінеті, бо саме він був практичним інструментом для здійснення платежів та містив перелік сум та дат. Водночас у тексті договору закладена інша, неочевидна для споживача логіка: у перших 11 платежах у колонці розмір платежу з суми кредиту стоїть позначка «-», тобто погашення тіла кредиту не передбачене, а у 12-му платежі одноразово зазначено 7500, 00 грн. тіла кредиту. Загальний розмір 12 - го платежу становить 8 025, 00 грн. (з них 7 500, 00 грн. - тіло кредиту, 525, 00 грн. - відсотки). Такий спосіб подання інформації створює ризик помилки сприйняття: останній платіж не виділений як фінальний або як платіж з повним погашенням тіла кредиту, він поданий у тій самій табличній формі, що і попередні платежі. Окрім того, вказав, що містяться розбіжності у розмірі загальної вартості кредиту. Посилаючись на викладене просив зобов`язати позивача подати до суду детальних розрахунок заборгованості.

09.02.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме детального розрахунку заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви та поданій до суду відповіді на відзив просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач до суду не з`явився, про місце, день та час слухання справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 10.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10.03.2025-100001750 (кредитної лінії), який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором Е539, направленим на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено останнім в інформаційному повідомленні, що є додатком до кредитного договору № 10.03.2025-100001750 (кредитної лінії) від 10.03.2025 року.

Відповідно до п.п. 1-9, 11-12, 16-18 кредитного договору, дата надання/видачі кредиту 10.03.2025 року.

Сума кредиту: 7 500, 00 грн.

Строк, на який надається кредит - 168 днів з дати його надання.

Дата повернення (виплати) кредиту - 24.08.2025 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором.

Процентна ставка «стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка «економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі - «комісія за надання», «комісія»; економічна сутність - плата за надання кредиту) - 5% від суми кредиту та дорівнює 375 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - «комісія за обслуговування», «комісія») - 375 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.91% (денна процентна ставка) = (11475 / 7500)/ 168 ? 100%.

ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 3920,58%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 18975,00 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 11 475, 00 грн.

Неустойка: 112 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 547,5 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюється законом.

Згідно п. 4.1 пропозиції про укладання кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2

Зазначене також підтверджується паспортом споживчого кредиту від 05.04.2025 року, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором А421, направленим на номер телефону НОМЕР_1 .

05.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору (кредитної лінії), відповідно до якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 11 200 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові Транші) .

За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й Транш у розмірі 3700 грн. 00 коп ; дата надання/видачі кредиту (2-го Траншу) - 05.04.2025 року. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_2

Строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 142 днів з дати його надання.

Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини суми кредиту) (надалі - "комісія за надання", "комісія"; економічна сутність плата за надання кредиту) - 5% від суми 2-го Траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 185 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го Траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 560 грн. 00 коп., починаючи з комісії за обслуговування, яка сплачується у тому черговому періоді (у черговому періоді № 2), у якому надається Транш. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюються даним додатковим договором, комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди № 2-4. Грошова сума у розмірі різниці між комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді № 2), у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного додаткового договору, становить 185 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним додатковим договором.

04.01.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2, відповідно до умов якого платіжна установа приймає на себе зобов`язання надавати торговцю послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Згідно листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-2511 від 25.11.2025 року, на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , 05.04.2025 року перераховано кошти у розмірі 3 700, 00 грн., номер транзакції в системі iPay.ua - 701968151, призначення платежу: видача за договором кредиту № 10.03.2025-100001750.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 10.03.2025-100001750 від 10.03.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 23 631, 00 грн., з якої: 11 200, 00 грн. - тіло кредиту, 7056,00 грн. - проценти, 5 375,00 грн. - неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 10.03.2025 року по 24.08.2025 року.

Відповідно до наданого представником позивача детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 10.03.2025-100001750 від 10.03.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 13.01.2026 року становить 23 631, 00 грн., з якої: 11 200, 00 грн. - тіло кредиту, 7056,00 грн. - проценти, 5 375,00 грн. - неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 10.03.2025 року по 24.08.2025 року.

З даного розрахунку встановлено, що ОСОБА_1 здійснювалися платежі, зокрема, 23.03.2025 року у розмірі 1 425, 00 грн., 06.04.2025 року у розмірі 1 869, 00 грн., 20.04.2025 року у розмірі 2 128, 00 грн., 04.05.2026 року у розмірі 2 128, 00 грн., 19.05.2025 року у розмірі 700, 00 грн., 20.05.2025 року у розмірі 1 093, 00 грн., а всього у розмірі 9 343, 00 грн., які були зараховані на погашення комісії та відсотків.

При цьому, доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості позивачу ТОВ «Споживчий центр» у повному обсязі, матеріали справи не містять.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості в повному обсязі та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також контррозрахунку розміру заборгованості також не надано.

Враховуючи те, що факт отримання кредитних коштів відповідачем за вказаним договором та додатковим договором до нього не спростований, вказаний кредитний договір та додатковий договір є чинними, в установленому законом порядку недійсними не визнавалися, умовами договору та додатковим договором передбачено сплату процентів за користування грошовими коштами та комісії, яка відповідає умовам договору та додаткову договору і визначення її у договорі та додатковому договору не суперечить Закону, зокрема статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», з чим погодився відповідач, підписуючи їх.

Щодо твердження відповідача про те, що розмір заборгованості підлягає перевірки, суд зазначає наступне.

Укладеним кредитним договором та додатковим договором до нього, чітко передбачено умови нарахування відсотків за користування кредитними коштами та комісії.

Проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

З детального розрахунку заборгованості встановлено, що ОСОБА_1 здійснювалися платежі, зокрема, 23.03.2025 року у розмірі 1 425, 00 грн., 06.04.2025 року у розмірі 1 869, 00 грн., 20.04.2025 року у розмірі 2 128, 00 грн., 04.05.2026 року у розмірі 2 128, 00 грн., 19.05.2025 року у розмірі 700, 00 грн., 20.05.2025 року у розмірі 1 093, 00 грн., а всього у розмірі 9 343, 00 грн., які були зараховані на погашення комісії та відсотків, що узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку у повному обсязі ТОВ «Споживчий Центр» не повернуті, оскільки, відповідач у своєму відзиві зазначає, що факт укладання між ним та позивачем кредитного договору та отримання кредитних коштів ним не заперечується, твердження відповідача щодо невірного нарахування суми заборгованості, не знайшло свого підтвердження, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 11 200,00 грн., по відсотках в розмірі 7 056, 00 грн., є обґрунтованими.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 11 200,00 грн., по відсотках у розмірі 7 056, 00 грн., а всього в розмірі 18 256, 00 грн.

Отже, пред`явлений позов в цій частині є обґрунтованим, відповідає вимогам Закону і підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 5 375, 00 грн., яка нараховувалася ОСОБА_1 позивачем згідно п. 17 договору, то суд зазначає наступне.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який діє і донині.

За таких обставин, оскільки вказану неустойку внаслідок невиконання зобов`язання нараховано позивачем під час дії воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, а не стягненню з відповідача.

Щодо посилання представником позивача в позовній заяві на Закон України «Про споживче кредитування» стосовно нарахування неустойки, суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20) зазначено, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору (оферти) № 10.03.2025-100001750 від 10.03.2025 року сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки, проте п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

Отже, нарахування неустойки відповідачу в розмірі 5375, 00 грн. на вимогах Закону та наявних матеріалах справи не ґрунтуються, є безпідставними та недоведеними.

Отже, враховуючи викладене, пред`явлений позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 1 871, 41 грн., виходячи з розрахунку: (розмір задоволених позовних вимог 18 256, 00 грн.) * 2 422, 40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 23 631, 00 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 1 871, 41 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 527, 530, 610, 611, 627, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 81, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 10.03.2025-100001750 від 10.03.2025 року у розмірі 18 256 (вісімнадцять тисяч двісті п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 871 (одна тисяча вісімсот сімдесят одна) гривень 41 копійку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.Ю. Котлярова