Рішення № 135782370, 16.04.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/417/26

Провадження по справі №2/276/489/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1238-3732 від 13.07.2023 р. в розмірі 19867,50 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 4500,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 15367,50 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.07.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1238-3732 (далі кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 4500,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 день; пільгова % ставка 2,50 % в день; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,0 % в день.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору. Натомість відповідач порушив умови кредитного договору, кредит у повному обсязі кредитодавцю не повернув та не виконав інші свої грошові зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, розмір якої станом на 13.02.2026 року становить 41422,50 грн. що складається із простроченої заборгованості за кредитом в сумі 4500,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 36922,50 грн. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 21555,00 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 19867,50 грн. Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 4500,00 грн. та прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 15367,50 грн., що разом становить 19867,50 грн.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 16.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до позову додав клопотання, в якому просить справу розглянути без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не прибув, 16.04.2026 року направив до суду заяву, в якій зазначив, що позов визнає повністю та просить розглядати справу без його участі.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 13.07.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 у вигляді електронного договору було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1238-3732, який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту, з якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився неухильно дотримуватись умов договору. Кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису Позичальника одноразовим ідентифікатором А0170.

Відповідно до умов договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання відкрити для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених договором, шляхом надання позичальнику ОСОБА_1 кредиту для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: загальний розмір кредиту - 4500,00 грн.; строк кредитування 300 календарних днів; дата видачі кредиту: 13.07.2023; дата повернення (виплати) кредиту: 07.05.2024. За видачу кредиту передбачена плата у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована, базовий період складає 21 календарний день. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за стандартною процентною ставкою: 3,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою.

13.07.2023 року за допомогою системи LiqPay на виконання договору №1238-3732 від 13.07.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 4500,00 гривень, що підтверджується відповідною копією довідки про перерахування кредитних коштів. Номер платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти, співпадає з номером картки, вказаним відповідачем в підписаному ним Кредитному договорі №1238-3732 від 13.07.2023 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1238-3732 від 13.07.2023 року, наданим позивачем, станом на 13.02.2026 року загальний розмір заборгованості позичальника за вказаним кредитним договором становить 41422,50 грн., що складається із простроченої заборгованості за кредитом в сумі 4500,00 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 36922,50 грн.

Наявний у справі розрахунок заборгованості відповідачем в силу принципу змагальності учасників судового процесу не спростовані, факт отримання кредитних коштів та користування ними відповідачем не заперечується.

Як встановлено судом зі змісту розрахунку заборгованості по нарахованим процентам за кредитом, позивач не перевищував встановлені кредитним договором процентні ставки за користування кредитом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача до відповідача, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Оскільки відповідач порушив умови кредитного договору та не сплатив заборгованість за основною сумою боргу та за нарахованими процентами за кредитним договором, позовні вимоги визнав повністю, то суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Виходячи з викладеного, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1238-3732 від 13.07.2023 року у розмірі 19867,50 грн., з яких: 4500,00 грн. - заборгованість за кредитом, 15367,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями ч.1 ст.142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов у повному обсязі та те, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено в повному обсязі, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 1331,20 грн (2662,40 грн х 50%).

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, які складаються із залишку суми сплаченого позивачем при поданні позову судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 247, 263-265, 274-282 ЦПК України, ст. 512, 514, 516, 526, 610, 611, 625, 1050, 1079, 1082 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1238-3732 від 13.07.2023 року в сумі 19867 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 50 копійок.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) 50% судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок, сплаченого згідно платіжної інструкції №14009 від 05.03.2026 року за подання позовної заяви про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 50% сплаченого судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Д.О.Бобер