Ухвала суду № 135776812, 17.04.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5977/23

Провадження № 2/496/125/26

У Х В А Л А

17 квітня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши заяву представника позивача адвоката Собяніної Олени Вадимівни про забезпечення позову по справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_5 , державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області, про продовження строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

25.08.2023 року позивач, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа: Грабовенко-Ворсуляк Діана Миколаївна, державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області, про продовження строку для прийняття спадщини.

17.04.2026 року представником позивача було подано до Біляївського районного суду Одеської області заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, а також ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на державну реєстрацію права власності, користування чи оренди земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок садибного типу загальною площею 220,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 3248401851100, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ 01.3065765.4653941.20241126.67.0000.80.

Суд, дослідивши матеріали заяви, доходить висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Розгляд заяви згідно ст. 153 ЦПК України здійснюється судом без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Суд враховує, що відповідачі як спадкоємці мають реальну можливість оформлення права власності на спірне майно та подальшого його відчуження третім особам, що може істотно ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

З наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предметом позову у даній справі є продовження строку прийняття спадщини після смерті матері позивача і відповідачів, та заявлений представником позивача захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки після настання часу та права, визначеного ч. 1 ст. 1298 ЦК України, на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачами, і в подальшому отримання свідоцтв про право на спадщину свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, то виправданим і доцільним в даному випадку буде забезпечення позову саме шляхом заборони вчиняти певні дії.

Крім того, за змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 17.01.2022 року у справі № 927/461/21 виснував, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права відповідача та баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу і у який спосіб; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Кюблер проти Німеччини», заява № 32715'06).

Враховуючи предмет даного позову, наведені доводи та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за доцільне заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, а також ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на державну реєстрацію права власності, користування чи оренди земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок садибного типу загальною площею 220,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд дійшов висновку, що потреба у зустрічному забезпеченні в даному випадку відсутня.

З урахуванням вищевикладеного суд, доходить висновку про необхідність задоволення заяви представника позивача та вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 258-261, 352-354 ЦПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Собяніної Олени Вадимівни, про забезпечення позову по справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа: Грабовенко-Ворсуляк Діана Миколаївна, державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області, про продовження строку для прийняття спадщини задовольнити.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, а також відповідачу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії, спрямовані на державну реєстрацію права власності, користування чи оренди земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок садибного типу загальною площею 220,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 3248401851100, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ 01.3065765.4653941.20241126.67.0000.80.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 , Усатівська сільська рада Одеського району Одеської області ЄДРПОУ 04377888, місце знаходження за адресою: індекс 67602, Одеська область, Одеський район, с.Усатове, пров. Урядовий, 63.

Роз`яснити позивачу про право на звернення до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання ухвали суду.

Також позивач має право звернутись із заявою про виконання ухвали суду до відповідного органу, що здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Копію ухвали надіслати сторонам у справі для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня вручення (отримання) ухвали.

Повний текст ухвали складено 17.04.2026 року.

Суддя О.П. Портна