Ухвала суду № 135776594, 14.04.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/43/26 Провадження №: 1-кс/630/207/26

У Х В А Л А

Іменем України

14 квітня 2026 року м. Люботин

Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора (дистанційно) ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника (дистанційно) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 від 10 квітня 2026 року по кримінальному провадженню № 12026221320000030 від 15 січня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петропавлівка Богодухівського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України,

в с т а н о в и в:

14 квітня 2026 року до суду надійшло клопотання прокурора окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, але не більше ніж до проведення підготовчого судового засідання, з визначенням застави в розмірі 332800,00 грн.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор ОСОБА_6 вказала, що в провадженні СВ відділення поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026221320000030 від 15 січня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці лютого 2022 року малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своєю сім`єю, а саме: матір`ю - ОСОБА_9 та вітчимом - ОСОБА_10 , у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення Російською Федерацією переїхали за адресою: АДРЕСА_1 , до своїх родичів, а саме: бабусі - ОСОБА_11 та її чоловіка ОСОБА_4 , якого ОСОБА_8 вважала за рідного дідуся.

Так, наприкінці грудня 2022 року, перед новорічними святами, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 перебував за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 в спальній кімнаті на 2 поверсі. У цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, піднявся на другий поверх приватного будинку до кімнати малолітньої ОСОБА_8 . Користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на власному ліжку, та почав знімати з неї верх піжами. Після цього ОСОБА_4 зняв з себе власні штани та, перебуваючи в оголеному стані перед ОСОБА_12 , показав їй власний статевий член, після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, почав своїми руками торкатись до її оголених грудей. Після вчинення вказаних дій ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що повернеться наступного дня та навчить чомусь новому.

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, на наступний день, після вчинення розпусних дій, щодо малолітньої ОСОБА_8 , в кінці грудня 2022 року перед новорічними святами, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в спальній кімнаті на першому поверсі, маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, на першому поверсі приватного будинку зайшов до кімнати спальні, де перебувала ОСОБА_8 , та користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на першому поверсі на ліжку, та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_8 . Після цього підійшов до неї та зняв з неї штани і нижню білизну, почав притискатися до малолітньої ОСОБА_8 .

У подальшому, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 . Ігноруючи вимоги малолітньої ОСОБА_4 про припинення насильства, почав виправдовувати власні дії та повідомив малолітню ОСОБА_8 , що вона повинна знати, як це відбувається.

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, на другий день після вчинення розпусних дій, щодо малолітньої ОСОБА_8 , в кінці грудня 2022 року перед новорічними святами, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, перебуваючи на першому поверсі приватного будинку зайшов до кімнати спальні, де перебувала ОСОБА_8 , та користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, діючи повторно підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на першому поверсі на ліжку, та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_8 . Після цього підійшов до неї та зняв з неї штани і нижню білизну, почав притискатися до малолітньої ОСОБА_8 .

У подальшому, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 .

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, на третій день після вчинення розпусних дій, щодо малолітньої ОСОБА_8 , в кінці грудня 2022 року перед новорічними святами, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, перебуваючи на першому поверсі приватного будинку зайшов до кімнати спальні, де перебувала ОСОБА_8 , та користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, діючи повторно підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на першому поверсі на ліжку, та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_8 . Після цього підійшов до неї та зняв з неї штани і нижню білизну, почав притискатися до малолітньої ОСОБА_8 .

У подальшому, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 .

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону Укарїни «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, на четвертий день після вчинення розпусних дій, щодо малолітньої ОСОБА_8 , в кінці грудня 2022 року перед новорічними святами, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, перебуваючи на першому поверсі приватного будинку зайшов до кімнати спальні, де перебувала ОСОБА_8 , та користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, діючи повторно підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на першому поверсі на ліжку, та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_8 . Після цього підійшов до неї та зняв з неї штани і нижню білизну, почав притискатися до малолітньої ОСОБА_8 .

У подальшому, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 .

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, на п`ятий день після вчинення розпусних дій, щодо малолітньої ОСОБА_8 , в кінці грудня 2022 року перед новорічними святами, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, перебуваючи на першому поверсі приватного будинку зайшов до кімнати спальні, де перебувала ОСОБА_8 , та користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, діючи повторно підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на першому поверсі на ліжку, та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_8 . Після цього підійшов до неї та зняв з неї штани і нижню білизну, почав притискатися до малолітньої ОСОБА_8 .

У подальшому, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 .

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Також, у період часу з 14 січня 2023 року по 15 січня 2023 року, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи стосовно малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, піднявся на другий поверх приватного будинку до кімнати малолітньої ОСОБА_8 , користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на власному ліжку, почав знімати з себе власні штани та перебуваючи в оголеному стані перед ОСОБА_12 , почав своїми руками торкатись до її грудей та проводити по її сідницям власним половим членом.

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

У подальшому, у період часу з 28 січня 2023 року по 29 січня 2023 року, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи стосовно малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, піднявся на другий поверх приватного будинку до кімнати малолітньої ОСОБА_8 , користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, діючи повторно, підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на власному ліжку, почав знімати з себе власні штани та перебуваючи в оголеному стані перед ОСОБА_12 , почав своїми руками торкатись до її грудей та проводити по її сідницям власним половим членом.

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, у період часу з 11 червня 2023 року по 12 червня 2023 року, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, перебуваючи на другому поверсі приватного будинку зайшов до кімнати спальні, де перебувала ОСОБА_8 , та користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, діючи повторно, підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на другому поверсі на ліжку, та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_8 . Після цього підійшов до неї та зняв з неї штани і нижню білизну, почав притискатися до малолітньої ОСОБА_8 .

У подальшому, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 .

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, у період часу з 24 червня 2023 року по 25 червня 2023 року, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, перебуваючи на другому поверсі приватного будинку зайшов до кімнати спальні, де перебувала ОСОБА_8 , та користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, діючи повторно, підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на другому поверсі на ліжку, та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_8 . Після цього підійшов до неї та зняв з неї штани і нижню білизну, почав притискатися до малолітньої ОСОБА_8 .

У подальшому, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 .

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, у період часу з 08 липня 2023 року по 09 липня 2023 року, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, перебуваючи на другому поверсі приватного будинку зайшов до кімнати спальні, де перебувала ОСОБА_8 , та користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, діючи повторно, підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на другому поверсі на ліжку, та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_8 . Після цього підійшов до неї та зняв з неї штани і нижню білизну, почав притискатися до малолітньої ОСОБА_8 .

У подальшому, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 .

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, у період часу з 22 липня 2023 року по 23 липня 2023 року, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, перебуваючи на другому поверсі приватного будинку зайшов до кімнати спальні, де перебувала ОСОБА_8 , та користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, діючи повторно, підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на другому поверсі на ліжку, та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_8 . Після цього підійшов до неї та зняв з неї штани і нижню білизну, почав притискатися до малолітньої ОСОБА_8 .

Надалі, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 .

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, у період часу з 12 серпня 2023 року по 13 серпня 2023 року, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, перебуваючи на другому поверсі приватного будинку зайшов до кімнати спальні, де перебувала ОСОБА_8 , та користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, діючи повторно, підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на другому поверсі на ліжку, та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_8 . Після цього підійшов до неї та зняв з неї штани і нижню білизну, почав притискатися до малолітньої ОСОБА_8 .

У подальшому, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 .

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, у період часу 02 вересня 2023 року по 03 вересня 2023 року, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, перебуваючи на другому поверсі приватного будинку зайшов до кімнати спальні, де перебувала ОСОБА_8 , та користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, діючи повторно, підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на другому поверсі на ліжку, та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_8 . Після цього підійшов до неї та зняв з неї штани і нижню білизну, почав притискатися до малолітньої ОСОБА_8 .

У подальшому, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 .

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, у період часу з 22 вересня 2023 року по 23 вересня 2023 року, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проте, нехтуючи цим, діючи наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_8 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, перебуваючи за вищевказаною адресою, перебуваючи на другому поверсі приватного будинку зайшов до кімнати спальні, де перебувала ОСОБА_8 , та користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та в кімнаті відсутні будь-які інші сторонні особи, діючи повторно, підійшов до ОСОБА_8 , яка перебувала у кімнаті на другому поверсі на ліжку, та почав знімати власний одяг в присутності ОСОБА_8 . Після цього підійшов до неї та зняв з неї штани і нижню білизну, почав притискатися до малолітньої ОСОБА_8 .

У подальшому, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 .

Вказаними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_8 , яка набула фрагментарних, поверхневих уявлень щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства, відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Органом досудового розслідування 16 січня 2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а саме зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

До підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 16 січня 2026 року застосовано запобіжних захід у вигляді тримання в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на строк до 16 березня 2026 року, з визначенням застави в розмірі 332800,00 грн.

В подальшому 13 березня 2026 року ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід був подовжений на строк до 16 квітня 2026 року, з визначенням застави в розмірі 332800,00 грн.

07 квітня 2026 року повідомлено ОСОБА_4 про зміну та нову підозру, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України, тобто особливо тяжких злочинів, за які передбачено максимальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

10 квітня 2026 року слідчим у кримінальному провадженні на підставі доручення прокурора підозрюваному та його захиснику, потерпілій та її законному представнику було повідомлено про завершення досудового розслідування та про відкриття матеріалів кримінального провадження і надання доступу до них. 10 квітня 2026 року підозрюваний та його захисник почали ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у двох томах.

Отже, наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та матеріали досудового розслідування відкриті стороні захисту для ознайомлення. Але виникає потреба виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, у відповідності до ст. 291 КПК України.

Однак строк запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , спливає 16 квітня 2026 року, і виникає необхідність продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , оскільки процедура ознайомлення сторін з матеріалами кримінального провадження на завершена.

На переконання прокурора строк дії запобіжного заходу слід продовжити через існування ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: а саме: підозрюваний, знаходячись на волі, з огляду на тяжкість ймовірного покарання у виді довічного позбавлення волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинене, в тому числу у спосіб виїзду за кордон України; може незаконно впливати на малолітню потерпілу та її законних представників і свідків з метою примусити їх змінити раніше надані показання або відмовитися від надання показань; та вчинити інші тяжкі кримінальні правопорушення, подібні до тих, у вчиненні яких він вже підозрюється.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримала та просила його задовольнити, виходячи з обставин, викладених у такому клопотанні.

Захисник ОСОБА_5 і підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання прокурора з підстав, викладених у клопотанні.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані слідчим на обґрунтування клопотання докази, встановив наступне.

З представленого слідчим витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12026221320000030 від 15 січня 2026 року вбачається, що до реєстру первісно 15 січня 2026 року були внесені відомості про те, що до відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від організації «СОС Дитяче містечко» щодо вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які відбувалися в період часу з 2022 по 2025 роки її нерідним дідусем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_1 .

Органом досудового розслідування є відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області. Постановою начальника СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 15 січня 2026 року призначені слідчі, уповноважені на здійснення досудового розслідування, серед яких є слідчий ОСОБА_13 .

Відповідно до постанови керівника Харківської обласної прокуратури від 20 лютого 2026 року у кримінальному провадженні № 12026221320000030 здійснення процесуального керівництва доручено групі прокурорів, до якої включено прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 .

Отже клопотання подано уповноваженим прокурором.

16 січня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026221320000030 ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, - зґвалтуванні, тобто вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Крім того, 06 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про додаткові 14 епізодів вчинення протиправних дій відносно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

07 квітня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026221320000030 ОСОБА_4 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, згідно з якою ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 16 січня 2026 року до підозрюваного ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого завершується 16 березня 2026 року, з одночасним встановленням для підозрюваного ОСОБА_4 заставу в розмірі 332800,00 грн.

Постановою керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області від 11 березня 2026 року був продовжений строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 16 квітня 2026 року.

Ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 13 березня 2026 року застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений в межах досудового розслідування на строк до 16 квітня 2026 року включно.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Ч. 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України. Це зокрема:

електронний рапорт Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 15 січня 2026 року про надходження зі служби «102» повідомлення від головного спеціаліста Служби у справах дітей Солоніцевської сільської ради, яка отримала повідомлення від організації «СОС Дитяче містечко» щодо дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала з дідусем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , і під час спілкування дитини підтвердила, що дідусь її торкався, обмежував рух, притискав до себе, та що відбувся половий контакт, і що така подія відбувалась під час проживання в будинку дідуся влітку 2025 року, а також в 2022 року під час вимушеного проживання родини за вказаною адресою;

протокол від 15 січня 2026 року прийняття заяви від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про вчинене кримінальне правопорушення, в якому вона просить вжити заходів до її вітчима ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 , та який з 2022 по 2025 роки за місцем свого мешкання вчиняв сексуальне насильство над її донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

свідоцтво НОМЕР_1 від 27 січня 2014 року про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

витяги з реєстру територіальної громади, в яких вказано, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживають за однією адресою: АДРЕСА_2 ;

протокол огляду місця події від 15 січня 2026 року, згідно з яким в період часу з 20-14 год. і до 20-45 год. був проведений огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де в житловому будинку була виявлена житлова кімната розмірі 4х4 м, улаштована на горищі другого поверху, всередині якої були виявлені ящики з м`якими іграшками та двоспальне ліжко, на якому лежали три подушки від дивану, і на оббивці однієї з подушок з використанням ультрафіолетового світла виявлені сліди речовини невідомого походження в формі крапель;

протокол допиту від 15 січня 2026 року малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведеного в присутності законного представника та психолога, та яка пояснила слідчому, що наприкінці лютого 2022 року вона разом зі своєю сім`єю переїхала мешкати до будинку своєї бабусі ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , де вона проживає зі своїм чоловіком ОСОБА_4 . В своїх поясненнях малолітня ОСОБА_8 описала те, як наприкінці грудня 2022 року ОСОБА_4 приходив до неї в кімнату п`ять днів поспіль, у вечірній час, торкався її тіла, заборонив розповідати про це кому-небудь, та врешті здійснив з нею половий акт, чим зробив їй боляче. Побідне повторилось на початку 2023 року, коли ОСОБА_4 прийшов до неї в кімнату вночі і знову здійснив з нею половий акт. Також потерпіла пояснила, що влітку 2023 року, коли вона з батьками приїжджала в гості до бабусі по п`ятницях і залишалась в будинку на всі вихідні, ОСОБА_4 вчиняв з нею полові акті раз на тиждень. Усі полові акти відбувались в її кімнаті, на ліжку. Вона зверталась до бабусі з проханням, що б вона попросила дідуся не приходити до неї в кімнату.

протокол допиту від 16 січня 2026 року в якості свідка ОСОБА_14 , яка пояснила, що працює на посаді психолога в Центрі надання соціальних послуг Солоніцевської селищної ради Харківської області та має відповідну освіту, і що вона на прохання директора Центру у складі комісії з числа представників поліції, Служби у справах дітей та відділення соціальної роботи Центру виїхала до місця проживання дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для перевірки інформації, повідомленої в зверненні організації «СОС Дитяче містечко», про вчинення сексуального насильства над дитиною. Вона, як психолог, поспілкувалась з дитиною та встановила, з боку дідусем дитини вчинялись дії, які викликали у дитини страх і сильний дискомфорт, бо дії з боку дідуся мали характер статевого акту та вчинялись на ліжку за місце проживання дідуся, та які мали повторювальний характер

протокол допиту від 16 січня 2026 року в якості свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що працює психолога в МБО «БФ «СОС Дитяче містечко», і що 22 грудня 2025 року вона відвідувала філію «Протопопівська гімназія» КЗ «Вільшанський ліцей» Солоніцевської селищної ради Харківської області для надання психологічної допомоги дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час першої бесіди дитина перебувала в стані тривожності і змогла пояснити лише те, що її дідусь торкався її інтимних частин тіла. Наступна зустріч з дитиною у неї, ОСОБА_15 , відбулась 05 січня 2026 року, і під час бесіди їй вдалось з`ясувати, що дідусем дитини вчинялись дії, які викликали у дитини страх і сильний дискомфорт, і що дитина намагалась чинити опір діям свого дідуся. З огляду на емоційний стан дитини під час надання відповідей на запитання, вона, ОСОБА_15 , кваліфікувала вчинені по відношенню до дитини дії як сексуальне насильство. Тому вона одразу повідомила про до Солоніцевської селищної ради Харківської області від імені організації, в якій працює;

протокол допиту від 16 січня 2026 року свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , і що в неї є рідна донька ОСОБА_16 і онука ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та підтвердила, що донька і онука наприкінці лютого 2022 року приїхали до неї проживати. Згодом вона, ОСОБА_11 , почала помічати зміни у поведінці ОСОБА_17 , яка стала замкненою, тривожною, почала уникати випадків перебування наодинці, і наполегливо просила, аби ОСОБА_18 не заходив до неї в кімнату. Такі прохання онука висловлювала не одноразово, але пояснити причину не хотіла, хоча виглядала наляканою. Згодом вона, ОСОБА_11 , помітила, що в її онуки виникає страх присутності її чоловік ОСОБА_18 ;

висновок судово-медичної експертизи № 09-92/2026 від 19 січня 2026 року щодо проведеного огляду малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якої встановлено порушення дівочої пліви у вигляді розривів, у кількості трьох, давність яких на час обстеження становить понад два тижні;

протокол від 19 лютого 2026 року додаткового допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведеного в присутності законного представника та психолога, та яка пояснила слідчому про обставини свого проживання в будинку своєї бабусі ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , де вона проживає зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , і того, як ОСОБА_4 поводився з нею і вчиняв з нею дії, характерні для статевого акту;

висновок психолога від 19 лютого 2026 року щодо оцінки проведеного допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та в якому психолог вказав, що під час такого допиту виявлений комплекс ознак, які притаманні розповіді дитини про подію, яка пов`язана з фізичним розбещенням та зґвалтуванням, і що психоемоційний стан дитини характеризується ознаками психотравми та симптомами посттравматичного стресового реагування, що є наслідком пережитого насильницького досвіду та потребує тривалої психологічної допомоги і реабілітації;

висновок судово-психологічної експертизи № 31 від 04 березня 2026 року, в якому вказано про відсутність у малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виявлено схильності до фантазування і до навіювання, і що вона могла правильно сприймати обставини події та може давати про них відповідні показання, і що подія кримінального провадження для неї була психотравмувальною та спричинила психологічні (моральні) страждання.

Керуючись принципом презумпції невинуватості, наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива судового розгляду обвинувачення, яке може бути пред`явлено ОСОБА_4 після завершення досудового розслідування, а лише надається аналіз обґрунтованості повідомленої підозри, суспільної небезпеки злочинних діянь, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 .

Слід відмітити, що незважаючи на важливість критерію обґрунтованості підозри, визначення вказаного терміну в кримінальному процесуальному законодавстві відсутнє. Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Аналізуючи положення практики ЄСПЛ, можна дійти висновку, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами.

При вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою слідчий суддя враховує тяжкість покарання, яке може загрожувати йому у разі визнання винуватим у особливо тяжких кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється на підставі оголошеній йому нової підозри, яку слідчий суддя визнає обґрунтованою

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя вважав підтвердженим наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; та незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, дослідивши подані прокурором документи, дійшов переконання що вони підтверджують те, що раніше встановлені ризики лише підвищились з огляду на загрозу призначення підозрюваному найсуворішого покарання уразі визнання винним в судовому порядку, і такі ризик виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

За таких обставин, застосування до підозрюваного на даний час більш м`якого запобіжного заходу є неможливим, а тому раніше обраний запобіжний захід слід продовжити з метою запобігання існуючим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Виникнення іншого ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено належним чином.

Разом з цим, слід взяти до уваги ту обставину, що на даний час у кримінальному провадженні № 12026221320000030 слідчим на виконання доручення прокурора підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 було вручено 10 квітня 2026 року повідомлення про відкриття сторонами матеріалів кримінального провадження та завершення досудового розслідування відповідно до положень ст. 290 КПК України.

Досудове розслідування, наслідком якого є звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування. До цього слід додати, що законодавчі обмеження на проведення слідчих (розшукових) дій «прив`язані» саме до закінчення, а не до завершення досудового розслідування.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

Отже, починаючи з 11 квітня 2026 року розпочався строк ознайомлення підозрюваного та його захисника з матеріалами досудового розслідування, який не включається у строк досудового розслідування. Та оскільки на даний час ознайомлення сторін кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування триває і момент закінчення ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування наразі спрогнозувати неможливо, то відповідно це впливає на неможливість для слідчого і прокурора визначити дату, коли обрахування строку досудового розслідування буде відновлено.

З огляду на ці обставини, строк застосування до підозрюваного запобіжного заходу, який був визначений до 16 квітня 2026 року, завершиться раніше настання події закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до 12 червня 2026 року включно.

Метою тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 poкy, п.32.SeriesA,№ 182 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п.55. Series А, №300-А).

Крім того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддані суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

При вирішенні питання щодо можливості продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно звернути увагу, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя також бере до уваги, що інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу підозрюваного ОСОБА_4 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.

При постановленні слідчим суддею 16 січня 2026 року ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був визначений розмір застави в сумі 332800,00 грн., достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом. Раніше визначений розмір застави слід залишити без змін на період продовження запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 181, 194, 615 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 від 10 квітня 2026 року по кримінальному провадженню № 12026221320000030 від 15 січня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів, тобто до 12 червня 2026 року включно.

Встановити для ОСОБА_7 заставу в розмірі 332800,00 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України (Реквізити: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк одержувача ДКСУ м. Київ, рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 630/43/26 від 14 квітня 2026 року ( ОСОБА_4 ), Люботинський міський суд Харківської області).

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з під варти у зв`язку з внесенням застави вважати підозрюваного таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави згідно ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- з`являтися на виклик до органу досудового розслідування, прокурора або суду, а вразі неможливості з`явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатись із с. Ударне Харківського району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з малолітньою потерпілою, її законними представниками і свідками та іншими учасниками кримінального провадження.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора або суду, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним у цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддяОСОБА_1