Ухвала суду № 135776505, 17.04.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження № 1-кс/641/719/2026 Справа № 641/3567/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Харків

Слідчий суддя Слобідського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222050000022 від 06.02.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_8 , 2016 року народження, ОСОБА_9 , 2019 року народження, ОСОБА_10 , 2022 року народження, ОСОБА_11 , 2025 року народження, не працюючого, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И В :

До Слобідського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222050000022 від 06.02.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, з визначенням застави у розмірі 829 900,00 грн.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42026222050000022 від 06.02.2026 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні.

В ході розслідування встановлено, що у відповідності до ст. 2 Конституції України, суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

З огляду на ст. 1 Закону України «Про державний кордон України», Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»(зі змінами), в Україні введено воєнний стан та продовжено його дію. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» відповідний Указ затверджений.

Крім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію" (зі змінами), оголошено проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію"» відповідний Указ затверджений.

Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 р. «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» визначений порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону, з огляду на п. 26 яких, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в пунктах 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також пункті 2-14 цих Правил.

У відповідності до вищевикладеного, на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам, громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, у зв`язку із бажанням виїхати за кордон, ОСОБА_12 , здійснював заходи з пошуку офіційних законних шляхів виїзду до європейських країн через державний кордон України.

На початку лютого 2026 року від спільного знайомого на ім`я ОСОБА_13 , ОСОБА_12 отримав інформацію про те, що незнайомий йому громадянин ОСОБА_6 надає послуги з організації виїзду за кордон. Після чого ОСОБА_12 познайомився з ОСОБА_6 .

Під час особистого спілкування, ОСОБА_6 поцікавився анкетними даними ОСОБА_12 , а також обставинами, які можуть впливати на можливість виїзду за кордон, після чого повідомив, що має особисті зв`язки зі співробітниками Державної прикордонної служби України, має вплив на них та спільно з ними організовує незаконне переправлення осіб через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, зокрема чоловіків мобілізаційного віку, за грошову винагороду.

При цьому ОСОБА_6 повідомив, що у разі відсутності законних підстав для виїзду за кордон, ОСОБА_12 може скористатися варіантом незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, організацію якого він забезпечить.

За цих обставин, в період дії воєнного стану, у лютому 2026 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у невстановленому місці, у ОСОБА_6 виник прямий умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів.

При цьому ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій (порушення встановленого порядку перетину кордону), передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) і бажаючи їх настання (вчинення активних дій), керуючись корисливим мотивом, тобто маючи на меті незаконне збагачення за рахунок грошових коштів громадян України, усвідомлюючи факт введення воєнного стану в Україні, проведення загальної мобілізації та встановлений порядок перетину державного кордону, вирішив організувати незаконне переправлення ОСОБА_12 через державний кордон України.

Так, 10.03.2026 приблизно о 19:10 ОСОБА_12 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , перебував на паркувальному майданчику супермаркету «Рост», що розташований за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, буд. 2, де зустрівся з останнім.

Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_6 прибув на автомобілі марки «Toyota Prado», д.н.з. НОМЕР_1 . Під час зустрічі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_12 про умови незаконного переправлення через державний кордон України.

Крім того, ОСОБА_12 повідомив, що перебуває у статусі самовільного залишення військової частини (СЗЧ), на що невстановлена особа повідомила, що це не є перешкодою для незаконного переправлення, однак потребує додаткової грошової винагороди у розмірі 1000 доларів США.

Також ОСОБА_12 було повідомлено про необхідність наявності паспорта для виїзду за кордон, а у разі необхідності запропоновано сприяння в його оформленні за грошову винагороду у розмірі 1200 доларів США.

В ході розмови ОСОБА_6 повідомив, що організація незаконного переправлення через державний кордон України коштує 17 000 доларів США, додатково 1000 доларів США у зв`язку зі статусом СЗЧ, а також окремо 1200 доларів США за виготовлення закордонного паспорта, при цьому наголосивши, що вся сума коштів має бути передана наперед, після чого буде розпочато організацію переправлення.

Також ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_12 , що після отримання грошових коштів його буде посаджено до вагону потяга під супровід провідника та доставлено до м. Луцька, де його тимчасово розмістять у житлі для очікування зміни прикордонних нарядів.

Надалі, за його словами, працівники Державної прикордонної служби України забезпечать безперешкодний виїзд ОСОБА_12 з території України, а прикордонники Республіки Білорусь його в`їзд на територію цієї держави, після чого останній зможе виїхати до Республіки Польща.

При цьому ОСОБА_6 зазначив, що жодних проблем із працівниками Державної прикордонної служби України не виникне, оскільки останні обізнані про вказану схему та з ними досягнуто відповідних домовленостей.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та з корисливою метою, 16.04.2026 близько 16:00, перебуваючи за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, буд. 2 біля супермаркету «Рост» зустрівся з ОСОБА_12 , для отримання від останнього грошових коштів в розмірі 19 200 доларів США, для оформлення нового закордонного паспорту для ОСОБА_12 та подальшу організацію незаконного перетину державного кордону України.

В ході спілкування ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , останній повідомив щодо необхідності надання додаткових 100 доларів США, оскільки минуло багато часу з їх останньої зустрічі та вартість послуг збільшилась до загальної суми 19 300 доларів США.

Так, 16.04.2026 приблизно о 16 год. 22 хв. ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у розмірі 19 300 доларів США за організацію незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Вказаними діями ОСОБА_6 з корисливим мотивом вчинив умисні дії з організації незаконного переправлення ОСОБА_12 через державний кордон України, здійснення керівництва такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів з корисливих мотивів.

Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинені за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.

Крім того, в період дії воєнного стану, 10.03.2026 приблизно об 19:10, під час зустрічі за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 2, біля супермаркету «Рост», у ході спілкування з ОСОБА_12 у ОСОБА_6 виник прямий умисел на обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення співробітниками Державної міграційної служби України щодо оформлення нового закордонного паспорту для ОСОБА_12 , який перебуває в статусі СЗЧ та співробітниками Державної прикордонної служби України щодо сприяння у перетині державного кордону України ОСОБА_12 за надання неправомірної вигоди.

При цьому ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій (обіцянка здійснити вплив на прийняття рішення службовими особами Державної міграційної служби України та Державної прикордонної служби України), передбачаючи суспільно небезпечні наслідки (створення умов для незаконного сприяння у перетині державного кордону України) і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок грошових коштів ОСОБА_12 , повідомив останньому, що має особисті зв`язки та можливості впливу на співробітників Державної міграційної служби України та Державної прикордонної служби України та може забезпечити виготовлення нового закордонного паспорту для ОСОБА_12 та подальший його безперешкодний перетин державного кордону України.

Після чого ОСОБА_6 обіцяв ОСОБА_12 здійснити вплив на прийняття рішення співробітниками Державної міграційної служби України та Державної прикордонної служби України щодо сприяння у виготовленні нового закордонного паспорту для ОСОБА_12 та його подальшого перетину державного кордону України, за умови надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, про що останній повідомив у ході подальших зустрічей та переговорів щодо організації незаконного переправлення через державний кордон України.

Продовжуючи реалізувати злочинний умисел, спрямований на обіцянку здійснити вплив на співробітників Державної прикордонної служби України щодо сприяння у виготовленні нового закордонного паспорту для ОСОБА_12 та Державної прикордонної служби України щодо сприяння у перетині державного кордону України за надання неправомірної вигоди, 16.04.2026 близько 16:20 під час зустрічі з ОСОБА_12 за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, буд. 2 біля супермаркету «Рост», ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, повторно підтвердив можливість виготовлення нового закордонного паспорту співробітниками Державної міграційної служби України та організації безперешкодного перетину державного кордону України із залученням співробітників Державної прикордонної служби України, щодо яких, за його словами, наявні відповідні домовленості та можливість впливу на їх рішення.

Так, 16.04.2026 приблизно о 16 год. 22 хв. ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у розмірі 19 300 доларів США за виготовлення нового закордонного паспорту для ОСОБА_12 , організацію незаконного переправлення останнього через державний кордон України та вплив на прийняття рішення співробітниками Державної міграційної служби України та Державної прикордонної служби України.

Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме - обіцянка здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди та одержання такої неправомірної вигоди.

16.04.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2. ст. 369-2 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та просили його задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід більш м`який, або застосувати менший розмір застави.

ОСОБА_6 підтримав думку захисника, просив в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання його сім`ї.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий та прокурор, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та при розгляді клопотання, довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, що підтверджується сукупністю доказів, на які слідчий та прокурор послались у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення (злочину), за яке законом передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, а також тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за, яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнути відповідальності, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, з чого виникають ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд вважає реальним ризик, передбачений п.п. 2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проводяться та заплановане проведення низки слідчих та процесуальних дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити. Крім того, існує ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Всі вищевикладені ризики у їх сукупності свідчать про неможливість їх запобігання шляхом застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного під час кримінального провадження.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, судом, відповідно до ст.182 КПК України визначається розмір застави та встановлюється обов`язок виконання підозрюваним одного або кількох обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , наявність чотирьох малолітніх дітей, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у сумі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, та застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 16:28 години 16 квітня 2026 року.

Строк дії ухвали до 14 червня 2026 року.

Визначити розмір застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, а саме на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (р/р UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172), згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти після внесення застави на вказаний рахунок, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків доручити відділу поліції № 2 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя- ОСОБА_1