Рішення № 135776351, 16.04.2026, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/7/26

№2/687/123/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 квітня 2026 року селище Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області

в складі судді Горобець Н.О.,

справа № 687/7/26;

сторони та інші учасники справи:

позивач ТОВ «Коллект Центр»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чемерівці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В грудні 2025 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулось до Чемеровецького районного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, вказавши, що 20.01.2019 року між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №95114704000 (далі - Договір). Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав кредит в сумі 11900,00 грн зі сплатою 55% річних, строком до 10.02.2021 року.

20.05.2020 року між АТ «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») було укладено Договір факторингу №170, згідно з умовами якого АТ «Укрсиббанк» передає (відступає) ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» приймає належні АТ «Укрсиббанк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників

21.05.2020 року між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено Договір факторингу № 04/21/05/2020/1, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

28.12.2022 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 28-12/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» (відступає) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Станом на день формування позовної заяви загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 88628,53 грн, з яких 19947,76 грн заборгованість за тілом кредиту, 36492,33 грн заборгованість за процентами нарахованими на дату відступлення прав вимоги, 31801,64 грн заборгованість за процентами нарахованими згідно умов договору після відступлення прав вимоги по дату формування розрахунку, 386,80 грн заборгованість за пенею/штрафами.

Позивач просив стягнути з відповідача 88628,53 грн заборгованості, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Відповідач відзиву до суду не подав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача, разом з поданням позовної заяви подав також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Чемеровецького районного суду від 12 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просив судові засідання по справі проводити без його участі, позов підтримує у повному обсязі, не заперечую щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судові засідання 09.03.2026 року, 24.03.2026 року, 16.04.2026 року не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надійшло.

16.04.2026 року ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи, та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

20 січня 2019 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір-анкета про відкриття та комплексне обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №95114704000 (далі Договір).

Відповідно до п. 2.2., п. 2.3. Договору ліміт кредитування встановлюється у розмірі 11900,00 грн. Строк користування кредитним лімітом з 20.01.2019 року по 10.02.2021 року. Процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки 55% річних, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями 55% річних (а.с. 7-8).

20 січня 2019 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода до Договору-анкети про відкриття та комплексне обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №95114704000 (далі Додаткова угода).

Згідно п.1 Додаткової угоди сторони домовились, що в межах ліміту користування, встановленого згідно умов п. 2.2. Договору банк надає клієнту кредит в сумі 10900,00 грн. При цьому з дати підписання цієї Додаткової угоди ліміт кредитування, встановлений згідно умов п.2.2 Договору, зменшується на суму кредиту, виданого згідно умов п.1 цієї Додаткової угоди, а суми сплачені клієнтом в рахунок погашення кредиту поновлюють ліміт кредитування, встановлений згідно умов п. 2.2 Договору.

Кредит надається для особистих потреб в сумі 10000,00 гривень на придбання товару, а саме мотоблоку Кентавр 8к. При цьому загальна вартість товару 15000,00 грн, розмір платежу за товар, що сплачується клієнтом за рахунок власних коштів 5000,00 грн, розмір платежу за товар за рахунок кредитних коштів 10000,00 грн, комісія за надання послуг з управлвння кредитом при отриманні (встановлені) та використані кредиту 900,00 грн (п. 2 Додаткової угоди).

Відповідно до п.3 Додаткової угоди сторони домовились про наступні умови використання та повернення кредиту, а саме:

- процентна ставка за користування кредитом становить 0,00001% річних,

- комісія за управління кредитом становитиме 2,50 % (включається до суми ануїтетних платежів). Протягом дії пільгового періоду на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями застосовується пільгова комісійна ставка, що складає 0,00% річних. Строк дії пільгового періоду з 20.01.2019 по 12.08.2019.

- клієнт зобов`язується повернути суму кредиту, плату за використання кредиту, інші платежі шляхом внесення на картковий рахунок клієнта, відкритий згідно умов Договору, кошти у сумі достатній для щомісячної сплати платежів, відповідно до Графіку платежів, зазначеного у п.3.3 цієї Додаткової угоди, але не пізніше 10.02.2020 (а.с. 8 зворотній бік 9)

20.05.2020 року між АТ «Укрсибанк» і ТОВ «ФК «Інвестхіллс Веста» укладено договір факторингу №170, за умовами якого АТ «Укрсибанк» за плату відступило ТОВ «ФК «Інвестхіллс Веста» своє право грошової вимоги до боржників за цілим рядом договорів, у тому числі до ОСОБА_1 за договором № СТХ26205966110355 від 21.01.2019 року.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №170 від 20.05.2020 року в реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № СТХ26205966110355, сума заборгованості за основною сумою боргу - 19947,76 грн, сума заборгованості за процентами 7906,92 грн, сума заборгованості за комісією 386,80 грн, а всього 28241,48 грн.

21.05.2020 року між ТОВ «ФК «Інвестхіллс Веста» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №04/21/05/2020/1, за умовами якого ТОВ «ФК «Інвестхіллс Веста» за плату відступило ТОВ «Вердикт Капітал» своє право грошової вимоги до боржників за цілим рядом договорів, у тому числі до ОСОБА_1 за договором № СТХ26205966110355 від 21.01.2019 року.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №04/21/05/2020/1 від 21.05.2020 року в реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № СТХ26205966110355, сума заборгованості за основною сумою боргу - 19947,76 грн, сума заборгованості за процентами 7906,92 грн, сума заборгованості за комісією 386,80 грн, а всього 28241,48 грн.

28.12.2022 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №28-12/2022, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» за плату своє право вимоги, що належало йому на підставі раніше укладеного з ТОВ «ФК «Інвестхіллс Веста» договору факторингу.

Пунктом 5.2 цього договору визначено, що права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором і набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору № про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №28-12/2022 року в реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір №26205966110355, сума заборгованості за основною сумою боргу - 19947,76 грн, сума заборгованості за процентами 36492,33 грн, сума заборгованості за комісією 386,80 грн, а всього 56826,89 грн.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Досліджені судом докази, підтверджують, що АТ «Укрсиббанк», ТОВ «ФК «Інвестхіллс Веста», ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги є обов`язковими для виконання.

Також наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу прав грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором №26205966110355, укладеним 21 січня 2019 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 .

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з`ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.

Судом встановлено, що між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 дійсно було укладено кредитний договір від 20 січня 2019 року.

В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за договором своєчасно та належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 20.05.2020 року заборгованість становить 28241,48 грн, з яких 19947,76 грн заборгованість за тлом кредиту, 7906,92 грн заборгованість за процентами, 386,80 грн заборгованість за комісією.

Згідно з розрахунками заборгованості, наданим ТОВ «Коллект центр», загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 20.11.2025 року становить 88628,53 грн, з яких 19947,76 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7906,92 грн - заборгованість за процентами станом на 21.05.2020 року, 28585,41 грн заборгованість за процентами за період 21.05.2020 року по 27.12.2022 року, 31801,64 грн заборгованість за процентами за період з 28.12.2022 року по 20.11.2025 року, 386,80 грн заборгованість за пенею (а.с. 10, 11).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості суд визнає необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору сторони встановили строк користування кредитом з 20.01.2019 року по 10.02.2021 року. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати проценти за користування кредитом.

ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку. При цьому позивач не заявив до ОСОБА_1 вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами нарахованими поза межами строку дії кредитного договору є безпідставними

Отже, загальний розмір заборгованості за процентами становить 16783,23 грн (7906,92 грн (проценти станом на 20.05.2020 року) + 7643,92 грн. (проценти за період з 21.05.2020 року по 31.12.2020 року 19947,76х55%/366х225днів) + 1232,39 грн (проценти за період з 01.01.2021 року по 10.02.2021 року 19947,76х55%/365х41день)).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки пені (штрафу) в сумі 386,80 грн, суд приходить до наступного.

Відповідно до положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 386,80 грн пені (штрафу) підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «Коллект Центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 36730,99 грн, з яких: 19947,76 грн. заборгованість за тілом кредиту, 16783,23 грн. - заборгованість по процентам.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2422,40 грн.

Позивачем 01 липня 2024 року укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024 з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с. 71-73).

Відповідно до Витягу з Акту №16 про надання юридчної допомоги від 28.11.2025 року Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надані послуги, пов`язані із усною консультацією з вивчення документів, підготовки пропозиції, складання позовної заяви, на що витрачено 10 год. Вартість наданих послуг 25000,00 гривень (а.с. 77).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними. Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів. Участі в судового засіданні представник позивача не брав.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25000,00 грн, який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

При розподілі судових витрат по сплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 88628,53 грн. та задоволено на суму 36730,99 грн, тобто на 41,44 % (36730,99х100:88628,53). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1003,84 грн (2422,40х40,43%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 36730 (тридцять шість тисяч сімсот тридцять) гривень 99 коп. заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в сумі 1003 грн (одна тисяча три) гривні 84 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3 офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Н.О. Горобець