Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №613/2183/25 Провадження № 1-кп/613/90/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 22024220000000436 від 26 березня 2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ст. Максимівка, Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у період після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну з боку держави-агресора (російської федерації), яке розпочалось 24 лютого 2024 року, вирішив стати на шлях протиправної діяльності та вчинив злочин проти основ національної безпеки України, пов`язаний з несанкціонованим поширенням інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , як мешканець с. Крисине Богодухівського району, був достатньо обізнаним щодо місць розташування важливих торгівельних, промислових, транспортних та інших комунікаційних об`єктів м. Богодухів, так і на території прилеглих до нього населених пунктів, добре орієнтувався на місцевості. 24 лютого 2024 року російською федерацією (далі - рф), державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна. В результаті вчинення вказаних дій військовими формуваннями держави агресора рф було тимчасово окуповано частину території України, перелік яких затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004. У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку.
У свою чергу ОСОБА_5 перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, не пізніше 14 лютого 2025 року, використовуючи інстальований на власному мобільному телефоні моделі «Redmi Note 11» (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ) застосунок месенджера «Telegram» та авторизований у ньому аккаунт, що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , добровільно налагодив постійний зв`язок з раніше йому знайомим жителем Харківської області «особою, стосовно якої проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні» який використовував аккаунт у вказаному месенджері з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна». ОСОБА_5 було відомо, що вказана особа не є представником Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань або уповноваженою особою державних органів України.
В подальшому ОСОБА_5 не пізніше 18 березня 2025 року, перебуваючи за місцем свого проживання, з використанням інстальованого на власному мобільному терміналі застосунку «Telegram», отримав від раніше йому знайомого жителя Харківської області, особи, стосовно якої проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні (далі - замовник отримання інформації), пропозицію щодо надання йому відомостей та інформації про військову обстановку та місцезнаходження у м. Богодухові, а також у прилеглих до нього населених пунктах, особового складу та військової техніки ЗС України та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства, залучених до надання відсічі збройній агресії рф проти України.
У відповідь на зазначену пропозицію ОСОБА_5 , оцінивши ситуацію, що склалася, усвідомлюючи, що він є громадянином України, але, перебуваючи під інтелектуальним впливом російської пропаганди, не маючи патріотичних проукраїнських переконань, дотримуючись антиукраїнської політико-ідеологічної мотивації, та, поділяючи, і, підтримуючи нинішні принципи офіційної ідеології російської федерації, надав свою згоду та виявив добровільне бажання щодо співпраці у забезпеченні проведення несанкціонованого поширення інформації про рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, розраховуючи на те, що надана ним інформація буде передана державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам.
Як підсумок, ОСОБА_5 , виказавши свою згоду та бажання до активної співпраці щодо виконання поставлених йому вказаною вище особою завдань, спрямованих на несанкціоноване поширення військово-значущої інформації, пов`язаної з доведенням її до відома останнього, як до можливого координатора комунікації з представниками держави, що здійснює збройну агресію проти України, усвідомлено поставив собі за мету вчинення злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану.
З метою реалізації вищезазначеного кримінально-протиправного наміру, діючи умисно, добровільно ОСОБА_5 , не викликаючи підозри, шляхом особистого спостереження, а також спілкування з іншими невстановленими особами з числа місцевого населення, здійснив дії, направлені на здобуття інформації щодо переміщення, руху та розташування підрозділів Збройних Сил України, які безпосередньо задіяні в військових заходах з надання відсічі збройній агресії рф.
Володіючи необхідною інформацією ОСОБА_5 18 березня 2025 року, перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, більш точне місце органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, діючи умисно, усвідомлюючи факт повномасштабного збройного нападу держави-агресора рф на Україну та введення на всій території України правового режиму воєнного стану, використовуючи власний авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , у період з 18.45 год. по 18.50 год. в особистому листуванні з замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , поширив отримані ним відомості про актуальне на зазначену дату місце дислокації підрозділів Збройних сил України у приміщеннях на території м. Богодухів Харківської області, виразивши зацікавленість у нанесенні по території вказаного місцезнаходження сил оборони України ракетно-бомбових ударів.
Того ж дня, під час спілкування, замовник отримання інформації надіслав о 18.50 год., о 19.21 год. та о 19.27 год. ОСОБА_5 запит на отримання точної географічної дислокації військового підрозділу Збройних Сил України із відображенням контурів такої території на місцевості.
В подальшому, на виконання вищевказаної домовленості, ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії, використовуючи належний йому мобільний телефон «Redmi Note 11» (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ), відкрив інстальований в ньому застосунок картографічного веб-сервісу «Google Марs» та о 19.25 год. того ж дня виготовив скрін-шот місцевості на території м. Богодухів Харківської області за місцем розташування підрозділів Збройних Сил України, що оточене з усіх сторін двома вулицями, позначеними умовними лініями різних кольорів.
Відразу після цього, ОСОБА_5 , використовуючи авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , усвідомлюючи можливість отримання вказаної інформації представниками держави агресора у разі її поширення, того ж дня, у період з 19.26 год. по 19.27 год. надіслав замовнику отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , виготовлений ним перед цим скрін-шот місцевості на території м. Богодухів Харківської області з умовними позначеннями, а також пояснювальні повідомлення з назвами вулиць, які прилягають та межують з даною територією.
Надалі ОСОБА_5 отримав від замовника отримання інформації повідомлення про опрацювання вказаної інформації та вказівки на видалення поширених відомостей та пов`язаних з цим даних з власного мобільного пристрою. Разом з цим, у ході подальшої діяльності зі збору інформації про сили оборони України, 19 березня 2025 року ОСОБА_5 надійшов запит у месенджері «Telegram» від вищевказаного замовника отримання інформації щодо більш детальних відомостей стосовно вищевказаної дислокації сил оборони України у вигляді текстового повідомлення: «По вч подробности спрашивали, сеолько и чего там. Ничего нового?», на що ОСОБА_5 , використовуючи авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , у період з 20 год 11 хв по 20 год 12 хв того ж дня повідомив про відсутність змін у наданих співрозмовнику відомостях, заявивши про свою обізнаність щодо ведення ним розвідувальної діяльності та подальшого отримувача вказаного роду інформації - представника держави-агресора («Ничего», «Ещё и спрашуют», «Какие кацапюри», «Они доиграются», «Как в*бут из той части», «Будет им сколь там», «И чего», «А что ещё не доложили», «Розведчики», «По мимо меня»).
Крім цього, 20 березня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, продовжуючи діяти зі злочинним протиправним умислом, використовуючи авторизований на власному мобільному телефоні «Redmi Note 11» (IME11: НОМЕР_1 , IME12: НОМЕР_2 ) аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , діючи умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, у період з 15.56 год. по 15.57 год в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом P46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області військових паливозаправників, зазначивши їх кількість, про що було обумовлено раніше.
23 березня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, більш точне місце органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, не маючи наміру щодо припинення своєї протиправної діяльності, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, охопленого єдиною метою, використовуючи авторизований на власному мобільному телефоні «Redmi Note 11» (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ) аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , у період часу з 13.32 год. по 13.34 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , у відповідь на запитання останнього російською мовою: «А чё ОСОБА_11 ищут? Какие версии?», надіслав відомості щодо перебування підрозділів Збройних Сил України, які залучені до виконання завдань з надання відсічі збройній агресії рф проти України, у лісовій місцевості, що оточена околицями м. Богодухів та с. Лозова Богодухівського району Харківської області.
Згідно отриманих від військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України відомостей за № 225/11/229 від 01 квітня 2025 року у вказані дати на зазначеній місцевості та безпосередній близькості до вказаної місцевості дійсно дислокувались підрозділи Збройних Сил України, що були задіяні при виконанні завдань з відсічі збройної агресії рф на території Харківської області, а також перебували та переміщувались їх транспортні засоби та озброєння.
Разом з цим, ОСОБА_5 , проживаючи в с. Крисине Богодухівського р-ну Харківської обл. безпосередньо біля автодороги P46 сполученням «Богодухів Харків», на досягнення вищевказаної домовленості із замовником отримання інформації, не маючи наміру щодо припинення своєї протиправної діяльності, здійснював візуальне спостереження та збір інформації щодо переміщення вказаним транспортним сполученням сил оборони України з метою її доведення до відома останнього, як до координатора комунікації із представниками держави, що здійснює збройну агресію проти України.
Так, 19 березня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського р-ну Харківської обл., продовжуючи діяти зі злочинним протиправним умислом, використовуючи авторизований на власному мобільному телефоні «Redmi Note 11» (IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ) аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , діючи умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, о 13.56 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом P46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області у напрямку м. Богодухів військової техніки з особовим складом підрозділів Збройних Сил України, а саме текстові повідомлення наступного змісту: «Один Хамер один БТР на колесах на бог», «Своим ходом».
22 березня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, продовжуючи діяти зі злочинним тривалим у часі умислом, використовуючи власний авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, о 17.28 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом Р46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області у напрямку м. Богодухів Харківської області військової техніки з особовим складом підрозділів Збройних Сил України, а саме текстове повідомлення наступного змісту: « ОСОБА_7 ».
05 квітня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області продовжуючи діяти зі злочинним тривалим у часі умислом, використовуючи власний авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, у період часу з 15.05 год. в по 15.06 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом P46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області у напрямку м. Богодухів Харківської області військової техніки з особовим складом підрозділів Збройних Сил України, а саме текстові повідомлення наступного змісту: «Мангал на бог», «Да» (відповідь на питання співрозмовника « ОСОБА_8 »), «На трале» (відповідь на питання співрозмовника « ОСОБА_9 на прицепе?».
14 квітня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Богодухів Харківської обл., продовжуючи діяти зі злочинним тривалим у часі умислом, використовуючи власний авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, о 05.58 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_10 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом P46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області у напрямку м. Харків військової техніки з особовим складом підрозділів Збройних Сил України, а саме текстові повідомлення наступного змісту: «Четыре колёсных БТР на хар», «Обварены», «Готовы к бою».
19 квітня 2025 року ОСОБА_5 , не припиняючи втілювати в життя свій протиправний задум, перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, продовжуючи діяти зі злочинним тривалим у часі умислом, використовуючи власний авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, о 19.16 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом P46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області у напрямку м. Богодухів Харківської області військової техніки з особовим складом підрозділів Збройних Сил України, а саме текстове повідомлення наступного змісту: « ОСОБА_7 ».
21 квітня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, продовжуючи діяти зі злочинним протиправним умислом, використовуючи власний авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , діючи умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, о 19.14 год. та о 19.26 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом P46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області військової техніки з особовим складом та озброєнням підрозділів Збройних Сил України, а саме текстові повідомлення наступного змісту: «М 777 КамАЗ повез на хар», «С бк», а також «На бог три замера старых», «Обвареные», «Сеткой», «Хамера».
Згідно отриманих від ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 805/7256 від 12 серпня 2025 року у вказані дати на зазначеній місцевості та безпосередній близькості до вказаної місцевості дійсно переміщувалась військова техніка з особовим складом та озброєнням підрозділів Збройних Сил України, що були задіяні при виконанні завдань з відсічі збройної агресії рф на території Харківської області.
Крім цього, ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського р-ну Харківської обл., більш точне місце органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, 22 квітня 2025 року за невстановлених органом досудового розслідування обставин отримав відомості щодо дій підрозділів Збройних Сил України з відбиття повітряних ударів держави-агресора на території Богодухівської міської територіальної громади Харківської області за допомогою зенітного озброєння, а також про місця їх дислокації.
Того ж дня, 22 квітня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, більш точне місце органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, діючи умисно, усвідомлюючи факт повномасштабного збройного нападу держави-агресора рф на Україну та введення на всій території України правового режиму воєнного стану, розраховуючи на роль співрозмовника як комунікатора з представниками держави, що здійснює збройну агресію проти України, не маючи наміру щодо припинення своєї протиправної діяльності, використовуючи авторизований на власному мобільному телефоні «Redmi Note 11» (IME11: НОМЕР_1 , IME12: НОМЕР_2 ) аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , у період з 13.17 год. по 13.20 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , поширив отримані ним відомості про актуальне на зазначену дату місце дислокації зенітного озброєння та особового складу Збройних сил України на місцевості Богодухівської міської територіальної громади Харківської області, повідомивши про безпосереднє виконання зазначеними підрозділами завдань з відбиття повітряних ударів військових формувань держави-агресора.
Згідно отриманих від військової частини НОМЕР_5 Збройних Сил України відомостей за № 1151 від 24 липня 2025 року у вказану дату на зазначеній місцевості дійсно дислокувались підрозділи та озброєння Збройних Сил України, що були задіяні при виконанні завдань з відсічі збройної агресії РФ на території Харківської області.
В результаті ОСОБА_5 у період з 18 березня по 22 квітня 2025 року здійснив поширення інформації щодо переміщення, місць перебування військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань, залучених до надання відсічі збройній агресії, їх транспортних засобів, озброєння та військової техніки, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам. Вищевказана надана ОСОБА_5 інформація не була такою, що отримана в результаті її розміщення у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами. Крім того, зміст листування між ОСОБА_5 та раніше йому знайомим жителем Харківської області, особою, стосовно якої проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, 18, 19, 20 та 23 березня 2025 року містить мовні та комунікативні ознаки, що свідчать про погодження або скоординовані дії (зокрема у формі пропозицій, згод, розподілу чи підтвердження завдань), які стосуються збору, збереження та передачі інформації про Збройні Сили України в умовах конспірації.
Зокрема зміст листування від 19 березня 2025 року містить інформацію про цілеспрямовану зацікавленість у військовій обстановці (пересування техніки, ситуація у військових частинах, можливі прориви, відхід підрозділів, відсутність зв`язку з військовими), визнання збору інформації про ЗСУ, а також має ознаки стеження та розвідувальної діяльності співрозмовниками та визнання зазначеними особами процесу подальшої передачі вказаної інформації третій стороні. Паралельно простежується агресивно-пропагандистські наративи, ворожа риторика щодо українців, роздуми про легалізацію в рф та скепсис щодо політичних процесів.
Ці характеристики підтверджують, що комунікація мала організований і цілеспрямований характер, що спрямований на збір, збереження та передачу інформації про ЗСУ в умовах конспірації, направлений на її подальшу передачу третій стороні.
Вказані підсумки зазначені у висновку експерта № 14/Л/3/2 від 18 серпня 2025 року за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, проведеної 2 сектором, який дислокується в м. Харків, 3 відділу судово-експертної лабораторії 4 центру (Центру судових і спеціальних експертиз) ІСТЕ СБУ.
Таким чином, ОСОБА_5 у вказаний вище період часу вчинив кримінально карані дії, пов`язані з несанкціонованим поширенням інформації про переміщення, рух та розміщення Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, основними складовими взаємозв`язаними мотивами та ознаками якого є:
- спеціальний антидержавницький мотив - вчинення діяння на шкоду інтересам України;
- мета - заподіяння шкоди національній безпеці України, надання інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України;
- доведення через мережу «Інтернет» до невизначеного кола осіб несанкціонованої інформації про рух, переміщення та розміщення військової техніки, українських військовослужбовців в умовах воєнного стану, вчинене з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам;
-головним кримінально караним фактором щодо не санкціонованості розповсюдженої інформації являється факт відсутності розміщення чи поширення цієї інформації Міністерством оборони України, Генеральним штабом ЗСУ, Службою безпеки України, Головним управлінням розвідки України у відкритому доступі;
- добровільний характер його протиправної, злочинної діяльності, здійснений з власного бажання, без фізичного та психічного примусу;
-спрямованість всіх його дій, пов`язаних з поширенням несанкціонованої інформації про переміщення, рух та розміщення Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань і бажанням цього, характеризують усвідомленість того, що він вчинив протиправне, злочинне діяння проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, тобто, у поширенні інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, оскільки така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 днів, оскільки, на даний час останній перебуває під вартою, строк дії якої закінчується 18 квітня 2026 року. Крім того, ризики передбачені п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу наявні і на даний час, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вважав, що вказане клопотання прокурора не підлягає задоволенню, оскільки, в клопотанні відсутнє обґрунтоване обвинувачення, ризики, які зазначив прокурор є припущеннями та не підтверджуються жодними доказами, а навпаки допитані свідки спростовують позицію прокурора. Також зазначив, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце реєстрації в Богодухівському районі Харківської області та на утриманні останнього знаходиться неповнолітній син, який є особою з інвалідністю, а тому вважав за можливе обрати менш суворий запобіжний захід. Зазначив, що відсутність в рішенні суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначення застави є порушенням ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, що зазначено в рішенні «Рідкодубський та інші проти України»
Обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, підтримав позицію свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання прокурора, приходить до слідуючого.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 18 лютого 2026 року, ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 18 квітня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Строк перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, який продовжено ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 18 лютого 2026 року, спливає 18 квітня 2026 року. Закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати неможливо з об`єктивних причин.
Частиною 6 статті 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 2 ст. 177 КПК України закріплює, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Так, у своєму клопотанні прокурор Богодухівської окружної прокуратури Харківської області зазначає, що метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є факт продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Суд приходить до висновку, що наведені прокурором підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
У справі «Сергій Волосюк проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що згідно обвинувального акту останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом України про кримінальну відповідальність може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Вказане дає суду достатні підстави для продовження застосування до обвинуваченого такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у вигляді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_5 перебуваючи не в умовах попереднього ув`язнення, може здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» №31315/96 від 25 квітня 2000 року, визнано достатнім мотивування судів, що прийняли рішення про тримання під вартою, з огляду, в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Крім того, оскільки інкримінований обвинуваченому злочин спрямований проти національної безпеки України, тому перебуваючи на волі, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, тому є всі підстави для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, суд вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
На переконання суду продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який в цьому випадку полягає у необхідності забезпечення права учасників справи на розгляд справи у розумний строк та усунення небезпеки вчинення протиправних діянь обвинуваченими та, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Отже, враховуючи існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених ст. 178, ч. 3 ст. 183 КПК України, клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109 114-2, 258 258-6, 260, 261, 402 405, 407, 408, 429, 437 442-1 КК України.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 314, 331, 371- 372 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора, про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити строком на 60 днів, тобто до 13 червня 2026 року включно, з подальшим його утриманням в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя
Судове рішення № 135776251, Богодухівський районний суд Харківської області було прийнято 17.04.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 613/2183/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: