Ухвала суду № 135773100, 17.04.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1204/26

Провадження № 1-кс/452/311/2026

УХВАЛА

Іменем України

17 квітня 2026 року м. Самбір

слідчий-суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , із участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ Самбірського РВП ГУ НП ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з прокурором у залі суду в місті Самборі Львівської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, санітарного інструктора дезінфектора медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший сержант», раніше не судимого, -

- підозрюваного за матеріалами досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 6 травня 2025 року за №62025140120000674 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

У зв`язку з цим та наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді місцевого суду із погодженим з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону клопотанням про застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що спонукатиме підозрюваного переховуватися від слідства та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на осіб, які разом з ним проходили військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника; продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується тим, що підозрюваний перебуваючи на волі буде ухилятися від виконання обов`язків військової служби, оскільки перебуватиме поза межами військової частини та місця служби, а тому менш суворий запобіжний захід буде недостатній для запобігання вказаним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Заслухавши позицію прокурора про доцільність застосування запобіжного заходу тримання під вартою, однакову позицію слідчого, пояснення підозрюваного та думку його захисника адвоката, котрі висловили думку про можливість обрання стосовно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу як домашній арешт, або просили визначити альтернативний запобіжний захід заставу, вивчивши зібрані в кримінальному провадженні матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід тримання під вартою виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України до осіб, які підозрюються у вчиненні військового кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід тримання під вартою.

Як встановлено із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років; тому, оскільки таке є регламентованим відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до ОСОБА_5 через те, що останній раніше не судимий та підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також те, що підозрюваному у вчиненні військового кримінального правопорушення застосовується виключно запобіжний захід тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 у суді враховано, що такий запобіжний захід є винятковим щодо особи, а прокурором та слідчим одночасно доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. У суді встановлено, що особа може переховуватися від органів досудового розслідування або суду в даному кримінальному правопорушенні, незаконно впливати на свідків, продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, а також підозрюється у вчиненні військового кримінального правопорушення, що в сукупності свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам і, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування.

Окрім наведеного і передбачених ст. 178 КПК України обставин, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховано вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Тому, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що знайшло підтвердження у судовому засіданні наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; із урахуванням тяжкості скоєного і того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя приходить до переконання, що в судовому розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, відтак, стосовно ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням вимог ст. 197 КПК України на строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні за №62025140120000674, що обчислювати із часу фактичного затримання особи 15.04.2026р.; прокурором та слідчим доведено в судовому засіданні, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція за який передбачає покарання до десяти років позбавлення волі, існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігти ризикам встановленим ч. 1 ст. 177 КПК України і наведеним у зверненні слідчого під час розгляду цього клопотання.

Разом з тим задовольняючи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному відповідний розмір застави як альтернативний до взяття під варту, запропонований стороною захисту, оскільки таке випливає із судової практики у подібних справах та доцільності такого, подальшої ефективності розгляду самого кримінального провадження вже судом.

У відповідності до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Відтак, ураховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, беручи до уваги майновий та сімейний стан особи, а також те, що тільки родичі можуть внести помірну заставу, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави 40(сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 133120грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Обговорюючи питання визначення розміру застави слідчий суддя дійшов такого висновку виходячи з наступного:

Стороною обвинувачення дане по суті підтримано і не опротестовувалось, оскільки це є прерогативою слідчого судді.

У відповідності до вимог Кримінального процесуального Закону розмір застави визначається слідчим суддею також із урахуванням обставин кримінального правопорушення, інших даних про особу підозрюваного та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Розмір застави визначається за п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому, виходячи з мети застави, головним критерієм за яким слідчим суддею такий розмір був визначений є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 його процесуальних обов`язків і, саме така позиція міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти. Аналогічної думки ЄСПЛ дотримався в справі «Істоміна проти України», - де зазначив, що передбачена гарантія пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст. ст. 131, 132, 176, 177, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 370-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Самбірського РВП ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , - підозрюваного за матеріалами досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 6 травня 2025 року за №62025140120000674, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування, до 18 травня 2026 року включно.

Одночасно визначити розмір застави у 40(сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму становить суму 133120гривень (сто тридцять три тисячі сто двадцять грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Львівській області: ЄДРПОУ- 26306742, депозитний рахунок UA598201720355219002000000757; банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики слідчого СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , не відлучатись з населеного пункту, де він фактично проживає АДРЕСА_1 без дозволу слідчого; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити до 18 травня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА у Львівській області, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Львівська установа виконання покарань « (№19).

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Із моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню Самбірським РВП ГУ НП у Львівській області після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя