Постанова № 135772246, 16.04.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/2670/26

Провадження №: 3/336/1501/2026

П О С Т А Н О В А

про накладення адміністративного стягнення

16 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Турчинський Максим Ігорович, за участі секретаря судового засідання Єршової Алли Олексіївни,

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце роботи начальник сулжби засобів ураження озброєння логістики ВЧ НОМЕР_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №80 від 19.03.2026р., складеного старшим оперуповноваженим в ОВС управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області ДСР Національної поліції України, майором поліції Черновим Д.І., - відповідно до п.1 примітки до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1, ст. З Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Враховуючи викладене - начальник речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 є військовою посадовою особою ЗСУ, оскільки безпосередньо наділений організаційно-розпорядчими та адміністративного- господарськими обов`язками.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.07.2025 року №206 - майора ОСОБА_1 начальника служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 вважати таким, який з 20.07.2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах затвердженого Постановою КМУ від 03 травня 2000 року №748 (далі - Положення) інвентаризаційна комісія - робоча група, до якої входять військовослужбовці або працівники військової частини з відповідним досвідом роботи у сфері організації ведення військового (корабельного) господарства і обліку військового майна, не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації.

Відповідно до Положення, інвентаризація військового майна - перевірка інвентаризаційною комісією фактичної наявності, кількості, якісного стану (категорійності) і комплектності військового майна у підрозділах, на складах, в їдальнях, в парках, майстернях та на інших об`єктах військового (корабельного) господарства, а також звіряння отриманих результатів з даними книг або карток обліку матеріальних цінностей, звітів, службових листів тощо (далі - облікові документи).

Відповідно до ч.3 Положення, метою проведення інвентаризації є встановлення фактичної наявності військового майна, його якісного стану (категорійності) і комплектності, виявлення обсягів нестачі, надлишку та надлишкового військового майна, а також відображення результатів інвентаризації в інвентаризаційних описах або відомостях наявності та якісного стану майна (далі - інвентаризаційний опис).

Відповідно до абз.2 ч.4 Положення, інвентаризація проводиться за наказами (розпорядженнями) командира (начальника) військової частини, вищестоящих командирів (начальників), а також за рішенням органу досудового розслідування, прокурора або суду.

Відповідно до матеріалів перевірки встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2025 року №1062/нагд у військовій частині НОМЕР_3 призначена позапланова інвентаризація з 30.07.2025 по 18.08.2025 року, в зв`язку з передачею військової частини НОМЕР_3 від командира військової частини НОМЕР_1 до командира військової частини НОМЕР_4 , яку проведено комісією у складі: голова комісії-підполковник ОСОБА_2 , члени комісії: капітан ОСОБА_3 ; майор ОСОБА_4 ; майор ОСОБА_5 ; капітан ОСОБА_6 ; майор ОСОБА_7 ; майор ОСОБА_8 ; майор ОСОБА_9 ; майор ОСОБА_10 ; капітан ОСОБА_11 ; майор ОСОБА_12 ; майор ОСОБА_13 ; майор ОСОБА_14 ; майор ОСОБА_15 ; підполковник ОСОБА_16 ; майор ОСОБА_17 ; капітан ОСОБА_18 ; капітан ОСОБА_19 ; майор ОСОБА_20 ; капітан ОСОБА_21 .

На виконання вказаного наказу, інвентаризаційна комісія у вказаному складі, провела інвентаризацію, та скала Акт інвентаризації військового майна засобів ураження служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_3 . Акт затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_22 .

Відповідно до змісту вищевказаного Акту, комісія не виявила будь-яких невідповідностей або порушень допущених службою ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_3 . Вказаний акт інвентаризації підписаний всіма членами комісії, в тому числі й начальником служби ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 .

На момент проведення інвентаризації, військова частини НОМЕР_3 знаходилась в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 , відповідно до директиви військової частини НОМЕР_5 від 28.07.2023№Д-43/дск, та відповідно ОСОБА_1 - начальник служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 був відповідальний за підпорядкований напрямок у військовій частині НОМЕР_3 . Тобто, під час призначеної інвентаризації, ОСОБА_1 начальник служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , фактично перевіряв підпорядкований підрозділ (службу ракетно-артилерійськовго озброєння військової частини НОМЕР_3 ), щодо якої, мав обов`язок, під час несення служби здійснювати перевірки та контролювати облік й використання майна.

Після передачі військової частини НОМЕР_3 від військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_4 , було встановлено наявні розбіжності в обліку майна.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 30.08.2025 року №380 «Про призначення службового розслідування», було призначено службове розслідування з метою з`ясування обставин, причин та умов, що сприяли розбіжностям у фінансовому обліку втрат та нестач у військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідно до пояснень наданих одним з членів комісії з проведення службового розслідування, заступником начальника відділу з морально- психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_23 встановлено, що фактично, в розумінні Статуту внутрішньої служби ЗСУ - військова частина НОМЕР_1 є бригадою. Військовій частині (бригаді) НОМЕР_1 була підпорядкована військова частина НОМЕР_3 . В розумінні Статуту внутрішньої служби ЗСУ військова частина НОМЕР_3 фактично є підрозділом військової частини НОМЕР_1 , тобто підрозділом бригади. У зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_3 передавалася з підпорядкування військової частини НОМЕР_1 до іншої військової частини, було проведено позапланову інвентаризацію. Вказана інвентаризація була проведена зі значними недоліками, крім того, інвентаризація проводилась зацікавленими в результатах інвентаризації особами. Начальники служб бригади, перевіряли наявність та облік майна у підпорядкованих служб підрозділу, за напрямками по яким вони були відповідальні впродовж служби, та у разі виявлення недоліків у підпорядкованих службах, до начальників служб бригади були б питання, як вони здійснювали контроль та облік майна впродовж несення служби та за наслідком начальники служб бригади могли б бути притягнуті до відповідальності за порушення вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ та функціональних обов`язків.

Відповідно до п.9 Положення - голова і члени інвентаризаційної комісії несуть відповідальність за свідоме внесення до інвентаризаційних описів перекручених даних про наявність і якісний стан (категорійність) військового майна, що підлягає інвентаризації, його кількість, комплектність тощо, а також за несвоєчасність проведення інвентаризації, неправильність оформлення її результатів.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до п. 2.1. Методичних рекомендацій «щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» Національного агентства з питань запобігання корупції - основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес, наявність службових (представницьких) повноважень, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес. Такі службові повноваження мають дискреційний характер (тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень) а також наявність суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

Практично це означає, що кожен службовець (посадова особа) при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.

Також не слід виходити з того, що джерелом приватного інтересу можуть бути лише приватні, позаслужбові відносини. Приватний інтерес в окремих випадках може виникати й зі службових повноважень, тобто полягати у зацікавленості в ухваленні або неухваленні певних рішень, результатах службових розслідувань, дисциплінарних провадженнях, інвентаризацій, за наслідком яких особа може понести юридичну відповідальність тощо.

При вирішення питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Враховуюче те, що відповідно до Положення, інвентаризаційна комісія - робоча група, до якої входять військовослужбовці або працівники військової частини з відповідним досвідом роботи у сфері організації ведення військового (корабельного) господарства і обліку військового майна, не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації. Можна дійти висновку, що комісія це колегіальний орган.

Відповідно до ч.2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» - у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Відповідно до вступної частини Статуту внутрішньої служби Збройних сил України - Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.

Відповідно до статті 82 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади в мирний і воєнний час відповідає за відповідний вид забезпечення бригади цією службою; за підготовку підрозділів бригади відповідно до своєї спеціальності; за забезпечення бригади озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утримання в порядку і справності.

Відповідно до статті 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади зобов`язаний: стежити за справністю озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби в підрозділах бригади і на підпорядкованому складі, організовувати їх правильну експлуатацію (використання) та забезпечувати при цьому виконання вимог безпеки; вести облік і складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом бригади звірку облікових даних, в установлені терміни проводити перевірку підрозділів відповідно до своїх обов`язків із складанням відповідних актів.

Відповідно до статті 84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади за спеціальністю має право проводити раптові перевірки наявності і стану озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів зі своєї спеціальності. Про всі виявлені недоліки і вжиті для їх усунення заходи начальник служби зобов`язаний письмово доповідати своєму безпосередньому начальникові....

Вказані положення також містяться в функціональних обов`язках начальника служби ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 .

Проводячи інвентаризацію майна в розрізі ракетно- артилерійського озброєння, в підпорядкованій частині НОМЕР_3 , начальник служби ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 був зацікавлений в результатах проведення інвентаризації, оскільки у разі виявлення тих чи інших порушень, комісія могла встановити, що причиною таких порушень є несвоєчасний та недостатній контроль зі сторони ОСОБА_1 в розрізі служби ракетно-артилерійського озброєння підлеглої частини НОМЕР_3 , що відповідно вплинуло б на умови проходження ним служби. Отже, за таких обставин, розуміючи, що результати інвентаризації можуть стосуватися його безпосередньо, під час проведення такої інвентаризації, у ОСОБА_1 був наявний приватний не майновий інтерес, зумовлений обставинами проходження служби, тобто не бажанням нести будь-яку відповідальність за результатами інвентаризації. А отже підписуючи акт інвентаризації майна ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 вчиняв дію в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах затвердженого Постановою КМУ від 03 травня 2000 року №748 в інвентаризаційну комісію повинні входити особи - не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації. Ознака «не пов`язаності» і міститься в нормі з метою недопущення виникнення конфлікту інтересів. Сама по собі участь у інвентаризації служби ракетно- артилерійського озброєння підпорядкованого підрозділу військової частини НОМЕР_3 і є конфліктом інтересів.

Суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями впливала на об`єктивність відображення відомостей в акті інвентаризації, та полягала в тому, що з одного боку, ОСОБА_1 як начальник служби ураження озброєння логістики та член комісії з інвентаризації, повинен проводити інвентаризацію відповідно до Положення про інвентаризацію, не допускаючи подання перекрученої інформації в актах інвентаризації, не бути пов`язаним зі службами (підрозділами), майно яких перевіряється тощо, а з іншого боку, ОСОБА_1 був явно пов`язаний службовими відносинами зі службою, яку він перевіряв, крім того як людина, ОСОБА_1 чітко усвідомлював, що у разі виявлення розбіжностей в акті інвентаризації, відповідальність щодо причин та умов, які сприяли таким розбіжностям буде лежати в тому числі й на ньому, що відповідно тягне за собою певні негативні наслідки, настання яких, як і кожна людина, ОСОБА_1 не бажає. Тобто, ОСОБА_1 під час інвентаризації підпорядкованої служби, був зацікавлений в результатах інвентаризації, така зацікавленість і є конфліктом інтересів.

Дослідивши акт інвентаризації майна засобів ураження служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_3 не встановлено про те, що ОСОБА_1 або хтось з членів комісії повідомляв про виникнення конфлікту інтересів, в той же час акт інвентаризації підписаний ОСОБА_1 .

Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2026 року №1789/27/113 ОСОБА_1 не повідомляв про виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, під час проведення інвентаризації.

Відповідно до наданих пояснень голови інвентаризаційної комісії ОСОБА_24 , останній зазначив, що під час проведення інвентаризації жоден з членів комісії не повідомляв про виникнення конфлікту інтересів. Також, ОСОБА_24 зазначив, що начальники служб військової частини НОМЕР_1 , під час несення служби, мають обов`язок систематично перевіряти облік і використання майна, щомісячно проводити звірку у тотожних службах підпорядкованої частини НОМЕР_3 , про що, вони складають рапорти. Проте, начальники служб військової частини НОМЕР_3 не мають повноважень щодо перевірки тотожних служб військової частини НОМЕР_1 , оскілки НОМЕР_1 не знаходиться в підпорядкуванні НОМЕР_3 .

ОСОБА_24 зазначив, що у разі якщо у відповідній службі військової частини НОМЕР_3 під час проведення перевірок будуть виявленні значні недоліки, та буде встановлено, що вказані недоліки допущені в тому числі у зв`язку з тим, що начальник відповідної служби військової частини НОМЕР_1 неналежно виконував свої обов`язки, щодо перевірки обліку та контролю використання майна НОМЕР_3 , неналежного проведення звірок з НОМЕР_3 , начальник відповідної служби військової частини НОМЕР_1 може бути притягнутий до відповідальності разом з начальником служби НОМЕР_3 .

Після проведення інвентаризації, інвентаризаційною комісією, яка складалась з військових посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 17.09.2025 року №463 було проведено службове розслідування, яким встановлено неналежну організацію проведення позапланової інвентаризації військового майна у військовій частині НОМЕР_3 та неналежний контроль за списанням військового майна військової частини НОМЕР_3 та порушення вимог законодавства членами інвентаризаційної комісії - військовими посадовими особами військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 - начальник служби ураження озброєння логістики В/Ч НОМЕР_1 міг брати участь у інвентаризаційній комісії, яка перевіряла підпорядкований підрозділ (В/Ч НОМЕР_3 ), про те не брати участі у перевірці підпорядкованої служби - служби ракетно-артилерійського озброєння В/Ч НОМЕР_3 про що, зробити запис у протоколі (акті) інвентаризації, таким чином не допустивши виникнення конфлікту інтересів.

Отже, ОСОБА_1 будучи військовою посадовою особою ЗСУ маючи приватний немайновий інтерес зумовлений службовими обставинами, порушив вимоги ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнала вину та пояснив судді про обставини призначення комісіє та проведення інвентаризації, вважає, що у нього не були відносини підпорядкованості та наявності реального конфлікту інтересів.

У судовому засіданні прокурор вважала встановленими та доведеними обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що в діях особи наявний склад корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вказане правопорушення, пов`язане з корупцією має формальний склад, тобто є таким, що не передбачає наслідків як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони.

У той же час, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення з формальним складом завжди є діяння.

Отже, відсутність шкоди суспільним або державним інтересам від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього, не можуть бути підставами для застосування положень ст. 22 КУпАП.

Досліджені суддею матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема протокол та інші матеріали, долучені до протоколу узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують встановлені обставини.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються як адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.172-7 КУпАП, а саме - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При накладенні стягнення, суддя згідно з вимогами ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З урахуванням викладеного, вважаю за необхідне накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, що забезпечить функцію запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись положенням ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», ст.172-7 КУпАП, ст.ст.283, 284,285, 294 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 гривень, який підлягає стягненню у дохід держави за реквізитами: Отримувач - УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997, Код банку отримувача (МФО) - 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) - UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету - 21081100, призначення платежу: справа 336/2670/26, Адміністративні штрафи та інші санкції (державний бюджет).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в дохід держави судовий збір, який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень за реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ

Строк пред`явлення виконавчого документу « »_______20__рік.

Постанова набрала законної чинності « »______20__рік.

Дата видачі « »______20___рік.