Рішення № 135771089, 06.04.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/630/26

Провадження № 2/307/265/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бряник М.М.,

секретар судового засідання Бабинець Г.М.,

за участю позивачки - ОСОБА_1

представника позивача, адвоката -Марич І.Ю.,

розглянуши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марич Іван Юрійович до Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс", де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марич Іван Юрійович звернулася в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс", де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про звільнення майна з-під арешту.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у листопаді 2006 року позивачка оформила право власності на будівлю з офісними приміщенням в м.Тячів, вул. Голоші, 5 "а" та отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно за №35 від 24.11.2006 року, видане Тячівською міськрадою на підставі рішення виконкому міськради №433 від 21.11.2006 року. У 2007 році позивачка передала в оренду одну кімнату вказаної будівлі ПП "Транс Вестерн Груп", оренда якої припинилась у 2008 році.

Готуючи у 2024 році зазначену офісну будівлю до відчуження позивачка, у порядку підготовки документів до укладення угоди довідалась, що це її нерухоме майно перебуває під арештом і такі відомості містяться в базах данних ДРРПНМ з 2008 року. Після подання необхідних запитів до державного ресторатора та до Тячівського Відділу ДВС, вона довідалась, що у 2008 році на виконанні у Тячівському відділі перебувало виконавче провадження №17707864 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області про стягнення суми у розмірі 25982,00 грн. з ПП "Транс Вестерн Груп" на користь ЗАТ ТЕК "Західукртранс". На виконання зазначеного документу відділом ДВС було відкрито виконавче провадження, винесено постанову про арешт майна боржника та заборони його відчуження, а по факту накладено арешт та заборону на майно, що не було власністю боржника та перебувало в його оренді. В подальшому винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на той час. Рішення про скасування заборони /арешту не приймалося. Матеріали завершеного виконавчого провадження №17707864, через сплив строків архівного зберігання, не збережені.

Позивачка зазначає, що вона не маючи відношення до вказаного виконавчого провадження, її обмежено у можливості розпорядитися цим майном (відчужити), через помилкове накладення такого арешту з підстав користування майном згідно договору оренди, боржником у ВП №17707864 - ПП "Транс Вестерн Груп". Вона не може усунути зазначену перешкоду у вигляді арешту її майна шляхом звернення до органу ДВС із заявою про скасування такого арешту через те, що виконавче провадження звершено, стятувачем повторно не подано судового наказу до виконання, підстав для поновлення виконавчого провадження не має та вона не являлася стороною цього виконавчого провадження.

Вказує, що такими діями суттєво обмежено права позивачки щодо її власності, що створює перешкоди у здійсненні нею свого права на вільне володіння та розпорядження своїм майном.

Зазначає, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, оспорений арешт нерухомого майна був накладений на підставі винесеної виконавцем відділу Державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції у виконавчому провадженні постанови про арешт майна боржника ПП "Транс Вестерн Груп", який по суті на той час був лише орендарем приміщення.

Листом керівника Тячівського відділу ДВС повідомлено, що у 2008 році на виконанні у відділі ДВС Тячівського РУЮ перебувало виконавче провадження №17707864 примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області про стягнення суми у розмірі 25982,00 грн з ПП "Транс Вестерн Груп" на користь ЗАТ ТЕК "Західукртранс". Підставою арешту та заборони на нерухоме майно , розташоване в АДРЕСА_1 а став наказ Господарського суду Закарпатської області №7-172-2008 від 09.12.2008 р. Також повідомлено, що матеріали виконавчого провадження знищені за закінченням строку зберігання, перевірити інформацію за даними автоматизованої системи виконавчого провадження не є можливим через знищення виконавчого провадження. Питання про вжиття заходів щодо зняття арешту з спірного майна було по суті відхиллено.

Оскаржити дії виконавця вона не може, через те, що не є стороною виконавчого провадження, а тому захищаючи свої майнові права просить суд усунути перешкоди у здійсненні позивачкою розпоряджання своїм майном, а саме зняти арешт та заборону на відчуження права нерухомого майна ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , внесені 29.07.2010 року реєстратором Закарпатської філії ДП «Інформаційний центр МЮ України" в Єдиний реєстр заборон на відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером 10089308 на підставі постанови відділу ДВС Тячівського РУЮ у ВП 17707864 від 28.07.2010 року.

09.03.2026 представник відповідача ПАТ "Транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс", ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому вказує, що видача витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно з 1 жовтня 2002 року БТІ здійснюються тільки на спеціальних бланках установленої форми. Витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виконані з 1 жовтня 2002 року не на спеціальному бланку, є недійсними. Зазначає, що відповідно до п. 2 Наказу Міністерства юстиції України від 20.09.2002 року за № 84/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2002 р. за № 773/7061, "Про надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно на спеціальних бланках", бюро технічної інвентаризації, які підключені до електронного Реєстру прав, здійснюють видачу витягів про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, витягів з Реєстру прав та оформлення свідоцтв тільки на спеціальних бланках за зразком, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20 червня 2002 року № 55/5 (z0519-02 ) "Про затвердження зразків та описів спеціальних бланків для видачі витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтв про право на власність", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 червня 2002 року за № 519/6807.

Вказує, що позивачка на підтвердження права власності надав до суду Свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно за №35 від 24.11.2006 року як правовстановлюючий документ на нерухоме майно, однак реєстрація такого права оформлена у вигляді «реєстраційної картки», що суперечить п. 6 Наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року та п. 2 Наказу Міністерства юстиції України від 20.09.2002 року за № 84/5.

З огляду на вказане, відповідач вважає за необхідне звернути увагу суду щодо з`ясування питання підтвердження дійсності державної реєстрації представлених правовстановлюючих документів, підстави проведення якої здійсненні з порушенням положень визначених Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року за № 7/5 та Наказом Міністерства юстиції України від 20.09.2002 року за № 84/5.

Одночасно, просить при розподілі судових витрат за результатами розгляду справи, врахувати, що саме дії державного виконавця могли призвести до обмеження права на володіння нерухомим майном позивача, а участь ПрАТ ТЕК "Західукртранс" як відповідача в даній справі формальна.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 17.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 12.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Марич І.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. Позивачка зазначила, що арештоване майно належить їй на праві особистої власності в одній цілій та відношення до виконавчого провадження в межах якого накладено арешт, вона не має.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в підготовче засідання не з`явився. У відзиві від 09.03.2026 року представник просить розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в підготовче засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка являється власницею в одній цілій частині нерухомого майна в складі офісного приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією доданого до матеріалів справи, свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно №35 від 24.11.2006 року затверджено рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради №433 від 21.11.2006 року та реєстраційної картки на документ про право приватної власності, нерухоме майно зареєстрованого в Тячівському РПТІ 24.11.2006 в реєстровій книзі №1нжф під реєстровим №107 (а.с.13-14). Доказів, які б спростовували дійсність цієї реєстрації та достовірність цього свідоцтва , відповідач суду не надав.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованим станом на 14.10.2024 року вбачається, що нерухоме майно розташоване за адресою АДРЕСА_1 згідно реєстраційного номера обтяження перебуває під арештом. Підставою обтяження є постанова про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження у якому боржником являється ПП "Трансвестерн Груп", якого зазначено власником належного позиваці нерухомого майна та правонаступником якого, являється Приватне акціонерне товариство транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" (а.с.15,24).

З відповіді начальника Тячівського ДВС А.Токар від 25.12.2025 року №101218 вбачається, що згідно бази даних АСВП - спецрозділ, встановлено, що на виконанні відділу перебувало виконавче провадження АСВП №17707864 з примусового виконання наказу №7-172-2008 від 09.12.2008, виданого Господарським судом Закарпатської області, «про стягнення суми у розмірі 25982,00 грн. з ПП "Транс Вестерн Груп" на користь ЗАТ ТЕК "Західукртранс"», де боржником виступає ПП "Транс Вестерн Груп" (ЄДРПОУ 17707864). 01.03.2010 державним виконавцем відділу Мокрянин Н.В. керуючись ст. ст. 3, 18, 24 Законом України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції на той час) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 27.07.2010 державним виконавцем відділу Мокрянин Н.В. керуючись ст. 55 Законом України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції на той час) винесено постанову про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження. 27.09.2010 державним виконавцем відділу Мокрянин Н.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, станом на 25.12.2025, наказу №7-172-2008 від 09.12.2008, виданого Господарським судом Закарпатської області, на виконанні Тячівського відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не перебуває та оригінал виконавчого документу відсутній. Докази направлення постанови про повернення виконавчого документу, та оригіналу наказу №7-172-2008 від 09.12.2008, виданого Господарським судом Закарпатської області, у відділі ДВС відсутні та надати копії виконавчого документу не має можливості. Відповідно до бази даних АСВП, АСВП (архів) та АВСП (спецрозділ) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_2 , Тячівським відділом державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, арешт на нерухоме майно не накладався, та на виконанні відсутні відкриті або не виконані виконавчі провадження відносно вище зазначеної фізичної особи (а.с.16-22).

Отже, судом встановлено, що документів на підставі яких було накладено арешт на майно позивачки не збереглися та не здійснюється жодних дій направлених на задоволення інтересів будь-яких фізичних чи юридичних осіб та стороною цього виконавчого провадження у межах якого накладено арешт, позивачка не являється.

В іншому порядку усунути перешкоди у вільному володінні та розпорядженні майном позивачка не може.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вимоги позивачів, що ґрунтуються на їх праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

Також, 27 січня 2023 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 343/565/21, провадження № 61-186св22 (ЄДРСРУ № 108654298) викладено правову позицію, щодо особливостей визначення відповідачів у справі про зняття арешту з майна.

Верховний Суд зазначив що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 174/474/17).

Крім того у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) зроблено правовий висновок про те, що орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На сьогодні позивачка має намір розпорядитися належним їй майном, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на належне їй майно в межах виконавчого провадження, стороною якого вона не являється, порушує право власності позивачки.

Згідно із ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми закону, те, що збереження арешту майна чинить позивачці перешкоди в користуванні та розпорядженні своїм майном, а правові підстави для збереження арешту на нерухоме майно, відсутні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою сплачено 1331,20 грн. судового збору. В судовому засіданні позивачка просила залишити за нею витрати пов`язані зі сплати судового збору, тому з огляду на принцип змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 50, 59. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс", де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про усунення перешкод та звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні позивачкою права розпорядження майном та скасувати арешт та заборону на нерухоме майно належне позивачці ОСОБА_1 в одній цілій, згідно свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно, виданого 24.11.2006 за №35, на підставі рішення виконкому Тячівської міської ради №433 від 21.11.2006 та зареєстрованого в Тячівському РПТІ 24.11.2006 (запис в реєстровій книзі 1нжф. реєстровий номер 107), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 10089308, накладеного постановою Відділу ДВС Тячівського РУЮ від 27.07.2010 у виконавчому провадженні №17707864 з виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 09.12.2008 №7-172-2008 про стягнення з ПП "Транс Вестерн Груп" на користь ЗАТ Транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" грошових коштів у розмірі 28580,2 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс", код ЄДРПОУ 13825481, місце реєстрації за адресою: м. Дрогобич, вул. П.Орлика, 22, Львіська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34982020, адреса: м. Тячів, вул. Лазівська, 2, Тячівського району Закарпатської області.

Дата складення повного судового рішення 16 квітня 2026 року.

Головуючий М.М. Бряник