Ухвала суду № 135770929, 16.04.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/263/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_4 , які брали участь в режимі відеоконференції, обвинуваченого ОСОБА_9 ,захисника ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_11 про стягнення застави в дохід держави та зміни запобіжного заходу на тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000336 від 14.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

У провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000336 від 14.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно зміненого обвинувачення, 14 грудня 2020 року близько 11 години

10 хвилин, ОСОБА_9 , керуючи в стані алкогольного сп?яніння транспортним засобом марки «RENAULT» моделі «SANDERO», 2016 р.в. синього кольору, д.н.з

НОМЕР_1 , з чотирма пасажирами, рухаючись по автодорозі М-25, з с. Косонь в напрямку с. Велика Бийгань, Берегівського району, в районі 45-го покажчика, проявив неуважність до дорожньої ситуації що склалася, не дотримався безпечної дистанції, тим самим грубо порушуючи вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3(6), 2.9(a), 10.1, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з задньою частиною попутного транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «21061», під керуванням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який стояв на своїй смузі для руху та намагався виконати маневр ліворуч. Після зіткнення автомобіль марки «RENAULT», моделі «SANDERO», 2016 р.в. синього кольору, д.н.з НОМЕР_1 , виїхав в праве по ходу руху узбіччя де ще допустив зіткнення передньою лівою частиною з деревом та перекинувся на правий бік.

З технічної точки зору, суперечність дій водія автомобіля марки «RENAULT» моделі «SANDERO», 2016 р.в. синього кольору, д.н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_9 технічним вимогам пункту 12.3 чинних Правил дорожнього руху України, перебувають в причинному зв?язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «RENAULT» моделі «SANDERO», 2016 р.в. синього кольору, д.н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_13 , отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому шийного відділу хребта, переломів 2-10-го ребер справа по задньопідпаховій лінії та 1-10-го зліва по середньопідпаховій лінії, розривів нижніх долей обох легенів, двобічного гемотораксу, що і стало безпосередньою причиною її смерті. Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені виступаючими частинами салону автомобіля, при умові знаходження його в момент дорожньо-транспортної пригоди на пасажирському сидінні легкового автомобіля. При судово-токсикологічному дослідженні виявлено етиловий алкоголь в концентрації 2,94 %.

Окрім цього, пасажир автомобіля марки «RENAULT» моделі «SANDERO», 2016 р.в. синього кольору, д.н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді вивиху плеча та лівого стегна, які виникли від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, по ударному механізму спричинення, або в результаті співударяння з тупими предметами, якими могли бути виступаючи частини салону автомобіля.

Дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження та смерть потерпілого (том 5 а. с. 184-190).

23.12.2025 року прокурор Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_11 подав клопотання про стягнення застави в дохід держави та зміни запобіжного заходу на тримання під вартою, а саме просив звернути сплачену на користь обвинуваченого ОСОБА_9 заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 126 120 гривень в дохід держави та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави (том 9 а. с. 166-170).

У поданому клопотанні вказано, що прокурор вважає необхідним застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він порушив вимоги ухвали суду, не виконав покладених на нього зобов`язань, на виклики суду не з?являється, в судові засідання не приходить, поважність причин неявки не надає, чим перешкоджає кримінальному провадженню.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу 08.01.2026 року отримано суддею ОСОБА_14 (том 9 а. с. 185-186).

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав, наведених в ньому.

Представник потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 повністю підтримав клопотання прокурора, зазначивши, що судовий розгляд триває вже більше 5 років. Обвинувачений декілька разів без поважних причин не з`являвся в судове засідання, що свідчить про його ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків та затягування розгляду кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_4 підтримала позицію свого представника.

Захисник ОСОБА_10 вважав клопотання прокурора безпідставним та зазначив, що у його змісті не вказано жодної дати неявки обвинуваченого в судове засідання. Крім того, зазначив, що ним було подано виписки з медичних карток стаціонарного хворого та довідки про тимчасову непрацездатність обвинуваченого. Оскільки він є інвалідом 3 групи, під час розгляду справи декілька разів знаходився на лікуванні.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника.

Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та заставодавець ОСОБА_15 в судове засідання не з`явилися.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.12.2020 року обвинуваченому ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 126 120 грн. При цьому обвинуваченому визначено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та навчання: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказану заставу, згідно квитанції від 17.12.2020 року, було сплачено заставодавцем ОСОБА_15 , у зв`язку з чим обвинувачений був звільнений з-під варти та на нього покладено відповідні процесуальні обов`язки.

23.01.2026 року захисником було подано виписки з медичних карток стаціонарного хворого та довідки про тимчасову непрацездатність, які підтверджують, що обвинувачений перебував на стаціонарному лікуванні у періоди з 20.03.2024 року по 05.04.2024 року, з 03.06.2024 року по 14.06.2024 року, з 24.03.2025 року по 28.03.2025 року, з 18.11.2025 року по 27.11.2025 року, з 15.12.2025 року по 24.12.2025 року, що об`єктивно унеможливлювало його участь у судових засіданнях (том 9 а. с. 250, 251, 252, 253, 254).

Крім того, надані документи свідчать про те, що протягом 2024-2026 років обвинувачений лише один раз не з`явився в судове засідання без поважних причин, що не може свідчити про систематичне ухилення від виконання процесуальних обов`язків.

Водночас прокурором у поданому клопотанні не наведено жодної конкретної дати судового засідання, на яке обвинувачений не з`явився без поважних причин, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення ним покладених обов`язків.

Суд також враховує, що з моменту отримання справи головуючим суддею 08.01.2026 року обвинувачений з`являється у судові засідання, що свідчить про належне виконання ним процесуальних обов`язків на даний час.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що доводи прокурора про наявність підстав для звернення застави в дохід держави та зміни запобіжного заходу на тримання під вартою є необґрунтованими.

За таких обставин суд вважає, що підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш суворий та звернення застави в дохід держави немає.

Керуючись ст.ст. 178, 182, 193, ст.ст. 372, 395 КПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_11 про стягнення застави в дохід держави та зміни запобіжного заходу на тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000336 від 14.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_16