Ухвала суду № 135770918, 16.04.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/147/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого ІЛЬТЬО І. І., при секретарі судового засідання Гарані О.А., за участю представника позивача за первісним позовом Радь І.І., представника відповідача за первісним позовом Невмержицького В.П., представника співвідповідача ОСОБА_1 та представника третьої особи Майор І.В., розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про передачу справи за територіальною підсудністю у об`єднаній цивільній справа за первісним позовом Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення коштів за надання послуг, третя особа на стороні позивача за первісним позовом Адвокатське бюро «МАЙОР І ПАРТНЕРИ», за зустрічним позовом представника позивача ОСОБА_3 адвоката Невмержицького Володимира Павловича до Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС» про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги та за зустрічним позовом представника ОСОБА_4 адвоката Левченко Владислава Вікторовича до Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС», третя особа: Адвокатське бюро "Майор і ПАРТНЕРИ" про визнання недійсним Договору про надання правової допомоги № 01-07/11 від 18.12.2020 року та Додаткової угоди № 1 від 11.11.2021 року,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області перебуває об`єднана цивільна справа за первісним позовом Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення коштів за надання послуг, третя особа на стороні позивача за первісним позовом Адвокатське бюро «МАЙОР І ПАРТНЕРИ», за зустрічним позовом представника позивача ОСОБА_3 адвоката Невмержицького Володимира Павловича до Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС» про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги та за зустрічним позовом представника ОСОБА_4 адвоката Левченко Владислава Вікторовича до Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС», третя особа: Адвокатське бюро "Майор і ПАРТНЕРИ" про визнання недійсним Договору про надання правової допомоги № 01-07/11 від 18.12.2020 року та Додаткової угоди № 1 від 11.11.2021 року.

14.02.2025 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про передачу справи за територіальною підсудністю до Печервського районного суду міста Києва.

Своє клопотання представник відповідачки мотивує тим, що позов у даній справі подано з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки відповідач не проживає за зареєстрованим місцем проживання у м. Берегове Закарпатської області, а її місцем проживання, як зазначається у клопотанні та його доповненні, є м. Київ, зокрема квартира за адресою: АДРЕСА_1 . На підтвердження наведених доводів представник відповідача посилається на те, що після закінчення строку дії договору найму (оренди) житла від 06.10.2023 року відповідачка ОСОБА_3 припинила проживання за адресою у м. Берегове, у зв`язку з чим, вказана адреса не може вважатися місцем проживання відповідача для цілей визначення територіальної підсудності.

Крім того, у клопотанні зазначається, що відповідачем нібито було вчинено дії, спрямовані на виключення відомостей про її реєстрацію за адресою у м. Берегове, а також на зміну місця проживання.

Також представник відповідача зазначив, що позивачу начебто було достеменно відомо про фактичне місце проживання відповідача у м. Києві ще до звернення до суду, з огляду на що, на його думку, позов мав бути пред`явлений саме до суду за місцем такого проживання, а саме до Печерського районного суду м. Києва.

18.02.2025 року від представника позивача за первісним позовом Завадяк О.П. надійшли заперечення на клопотання про передачу справи за підсудністю, обґрунтовую тим, що позовна заява подана з дотриманням правил територіальної підсудності, визначених ЦПК України, оскільки на момент звернення до суду та відкриття провадження у справі зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача є м. Берегове Закарпатської області, що підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема витягом з реєстру територіальної громади від 06.10.2023 року та відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 16.01.2025. Саме ці офіційні відомості були отримані судом у порядку, передбаченому процесуальним законом, та покладені в основу визначення територіальної підсудності при відкритті провадження у справі, що повністю відповідає вимогам частини першої статті 27 ЦПК України. При цьому представник позивача обґрунтовано звертає увагу на те, що навіть за умови фактичного перебування особи за іншою адресою, визначальним для цілей встановлення територіальної підсудності є саме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, а не фактичне місцезнаходження особи, що прямо випливає із змісту статті 27 ЦПК України. Окремо наголошено, що подані відповідачем докази, зокрема інформація з електронного застосунку «Дія», договір найму житла, а також інші документи, не є належними доказами зміни зареєстрованого місця проживання відповідачки станом на момент подання позову, а тому не можуть впливати на визначення підсудності справи.

Крім того, представник позивача звертає увагу суду на суперечливість позиції відповідача, яка в різних процесуальних документах одночасно посилається як на проживання у м. Києві, так і на перебування за межами України, що свідчить про непослідовність доводів та їх спрямованість виключно на зміну підсудності справи.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю є необґрунтованим, таким, що не підтверджене належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим просить суд відмовити у його задоволенні.

Разом з тим, 10.07.2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Невмержицького В.П. надійшло доповнення до клопотання про передачу справи за підсудністю, до якого долучено, зокрема витяг з реєстру територіальної громади Київської територіальної громади, сформований 29.04.2025 року, відповідно до якого 28.04.2025 року здійснено реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , та вважає, що зазначені обставини є безумовною підставою для передачі справи за територіальною підсудністю до іншого суду.

Окрім цього, на обґрунтування своїх доводів представник відповідача фактично ототожнює поняття фактичного місця проживання (перебування) особи з її зареєстрованим місцем проживання, вказуючи, що саме фактичне місцезнаходження відповідача повинно враховуватися при визначенні належного суду для розгляду даної справи.

У зв`язку з наведеним, представник відповідача просить суд передати цивільну справу №297/147/25 для розгляду за встановленою територіальною підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

02 березня 2026 року згідно Розпорядження №57/2026/01.1-09/6 від 02.03.2026 року керівника апарату Берегівського районного суду Закарпатської області у зв`язку із перебуванням на лікарняному судді Гецко Ю.Ю., відповідно до п. 2.3.43 та п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду здійснено повторний автоматизований розподіл судових справ, що знаходились в провадженні головуючого судді Гецко Ю.Ю..

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 року, дану цивільну справу передано головуючому судді Ільтьо І.І..

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 березня 2026 року прийнято дану об`єднану справу до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 31 березня 2026 року.

Представник відповідача Невмержицький В.П. в підготовчому судовому засіданні підтримав своє клопотання про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача Левченко В.В. в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про передачу даної справи за підстудністю.

Представник позивача Радь І.І. в підготовчому судовому засіданні заперечив щодо клопотання, просив відмовити, оскільки на момент подання позовної заяви до суду, відповідачка ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою в м. Берегове.

Представник третьої особи Майор І.В. в підготовчому судовому засідання просив у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши думку сторін, дослідивши позовну заяву, клопотання представника відповідача за первісним позовом, заперечення представника позивача, та доповнення до клопотання про передачу справи за підсудністю, суд приходить до наступного висновку.

Підсудність у цивільному судочинстві - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ. Підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Так, відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 6, 7, 8 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2025 року відкрито провадження у справі за позовною заявою Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС» до ОСОБА_3 про стягнення коштів за надання послуг та призначено до підготовчого судового засідання.

Разом з тим, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, судом в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, витребувано інформаціюз витягу з Єдиного державного демографічного реєстру №1040042 від 16.01.2025 року, згідно якого встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована 06.10.2023 року за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Стаття 44 ЦПК України, встановлює обов`язок добросовісного користування процесуальними правами та забороняє їх зловживання.

З аналізу наведених норм прямо вбачається, що для цілей визначення загальної територіальної підсудності у спорі з фізичною особою визначальним є саме зареєстроване місце проживання або перебування відповідача, а не припущення сторони щодо її фактичного місцезнаходження, тимчасового перебування, приватних домовленостей про користування житлом чи суб`єктивної обізнаності іншої сторони про побутові обставини життя відповідача.

Пунктом 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року №265 встановлено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання ща однією з таких адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» визначено, що до реєстру територіальної громади вносяться такі відомості про особу: місце проживання (перебування), якої зареєстровано: адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Таким чином, спеціальне законодавство у сфері декларування та реєстрації місця проживання визначає, що офіційні відомості про зареєстроване/задеклароване місце проживання особи містяться у відповідних реєстрах, а їх внесення, зміна чи зняття здійснюються у передбаченому законом порядку. Саме витяг з реєстру територіальної громади є документом, який підтверджує такі офіційні відомості, а порядок декларування/реєстрації, зміни та зняття з реєстрації врегульований Законом України № 1871-IX та постановою Кабінету Міністрів України № 265.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з позовом, а також на момент відкриття провадження у справі, офіційно підтвердженим зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_3 було АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру Берегівської територіальної громади від 06.10.2023 року та відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від №1040042 від 16.01.2025 року.

З огляду на викладене, саме Берегівський районний суд Закарпатської області був належним судом для пред`явлення даного позову на час його подання. Підстав стверджувати, що станом на 14.01.2025 року справа належала до територіальної юрисдикції підсудності Печерського районного суду м. Києва, матеріали справи не містять.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що після закінчення строку дії договору оренди відповідач не проживає у м. Берегове, не спростовують встановленої законом та підтвердженої офіційними реєстрами обставини щодо зареєстрованого місця проживання відповідача на момент подання позову.

Крім того, судом досліджено договір найму (оренди) житла № 1 від 06.10.2023 року, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_3 передано у строкове платне користування з метою проживання частину житлового будинку, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 строком до 06.10.2024 року.

Разом з тим, сам по собі строк дії договору найму житла або припинення користування певним житлом не змінює автоматично відомостей реєстру територіальної громади та не породжує автоматичної зміни підсудності цивільної справи.

Так само не можуть бути визнані належними та достатніми доказами для цілей зміни підсудності посилання представника відповідача на інформацію із застосунку «Дія», оскільки така інформація в поданому вигляді не замінює офіційної відповіді органу реєстрації чи Єдиного державного демографічного реєстру щодо стану зареєстрованого місця проживання на релевантну дату. Більше того, самі долучені відповідачем матеріали первісно не містять офіційного підтвердження того, що на час пред`явлення позову її зареєстрованим місцем проживання вже було м. Київ.

Суд окремо звертає увагу, що витяг з реєстру територіальної громади м. Києва, на який посилається сторона відповідача у доповненні до клопотання, засвідчує реєстраційну дію від 28.04.2025 року. Тобто така зміна місця реєстрації відбулася вже після подання позову 14.01.2025 року та після відкриття провадження 17.01.2025 року.

Відтак наведений документ не спростовує належність підсудності справи Берегівському районному суду Закарпатської області на момент виникнення процесуальних правовідносин та не створює підстав для передачі справи до іншого суду.

Суд виходить із того, що підсудність оцінюється з урахуванням обставин, які існували на момент звернення до суду. Інше тлумачення призводило б до очевидно неприпустимого наслідку, за якого будь-яка сторона могла б довільно змінювати суд, уповноважений на розгляд вже відкритої справи, шляхом подальшої зміни своєї реєстрації після подання позову. Такий підхід суперечив би завданню цивільного судочинства, принципу правової визначеності та фактично нівелював би правила територіальної підсудності, встановлені процесуальним законом.

Крім того, суд бере до уваги й те, що позиція сторони відповідача не є послідовною. Так, в одних поданих матеріалах стверджується про проживання у місті Києві, тоді як в інших містяться посилання на перебування відповідача за кордоном. Долучені копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон та сторінок із відмітками про перетин кордону самі по собі не доводять ні існування на момент подання позову зареєстрованого місця проживання у м. Києві, ні втрати відповідачем реєстрації у м. Берегове, ні належності спору до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.

Ці документи лише свідчать про наявність у відповідачки закордонного паспорта та факти окремих поїздок, але не вирішують питання підсудності.

Крім того, не впливають на вирішення клопотання і доводи про договір найму житла від 06.10.2023 року. Такий договір є цивільно-правовим документом, що міг бути підставою для певних реєстраційних дій, однак сам по собі не визначає суд, компетентний розглядати цивільну справу, і не змінює імперативних правил територіальної підсудності, встановлених процесуальним законом.

Навпаки, наявні в матеріалах справи офіційні відомості свідчать, що саме за адресою у м. Берегове відповідач ОСОБА_3 була зареєстрована на релевантний момент, і саме за цією адресою судом та сторонами здійснювалося процесуальне листування на початковій стадії розгляду справи. Це додатково підтверджує обґрунтованість висновку про належність справи до територіальної юрисдикції Берегівського районного суду Закарпатської області.

Суд також враховує положення статті 32 ЦПК України, відповідно до яких спори між судами про підсудність не допускаються.

Наведена норма процесуального закону спрямована на забезпечення стабільності визначеної підсудності та недопущення ситуацій, за яких сторони шляхом подання відповідних заяв або зміни обставин після відкриття провадження могли б впливати на визначення суду, уповноваженого на розгляд справи.

З урахуванням того, що провадження у даній справі було відкрито належним судом із дотриманням правил територіальної підсудності, подальші доводи сторони відповідача щодо необхідності передачі справи до іншого суду фактично зводяться до оскарження вже визначеної підсудності, що суперечить вищезазначеним положенням процесуального закону.

Оцінюючи в сукупності первісне клопотання про передачу справи за підсудністю, заперечення на нього та подане згодом доповнення, суд приходить до висновку, що сторона відповідача не надала належних, допустимих та достатніх доказів того, що станом на момент пред`явлення позову дана цивільна справа належала до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва. Натомість доповнення до клопотання фактично підтвердило, що реєстрація місця проживання у м. Києві виникла лише 28.04.2025 року, тобто вже після відкриття провадження.

За таких обставин, суд розцінює подання клопотання та подальше наполягання на передачі справи за підсудністю, попри наявність офіційних реєстраційних даних про місце проживання відповідача у м. Берегове на час подання позову, як недобросовісне користування процесуальними правами.

Зміна реєстрації вже під час розгляду справи з подальшим використанням цієї обставини як підстави для передачі справи до іншого суду фактично спрямована на штучну зміну належної підсудності та затягування розгляду справи, що є несумісним із вимогами статті 44 ЦПК України.

Таким чином, клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про передачу цивільної справи за встановленою підсудністю та подане до нього доповнення є необґрунтованими, внутрішньо суперечливими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не містять передбачених статтею 31 ЦПК України правових підстав для передачі справи до іншого суду.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 27,31,32,187,258,260,353,354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про передачу цивільної справи №297/147/25 за територіальною підсудністю до Печерського районного суду міста Києва відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Іван ІЛЬТЬО