Рішення № 135767882, 17.04.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/3605/25

Провадження №2/718/1335/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд у складі:

головуючої судді Мінів О.І.,

секретаря судових засідань Анучкіної О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в залі суду м. Кіцмань цивільну справу №718/3605/25 року за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», інтереси якого представляє Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кретидним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

У грудні 2024 року до Кіцманського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №1320646657856, відповідно до якого відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3 800 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 01.05.2024 р. між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 01052024. Згідно даного Договору факторингу 01.05.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1320646657856 від 25.07.2023 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 10 563,75 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3800 грн.; заборгованість за відсотками становить 6763,75грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0грн.; заборгованість за пенею становить 0грн.

Враховуючи вищенаведене просили суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1320646657856 від 25.07.2023 року на загальну суму 10 563,75 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Кіцманського районного суду від 07 січня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. (а.с.53)

Представник позивача ТзОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з`явився, в позовних вимогах просить справу розглядати без участі представника позивача, у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення. Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному веб-порталі судової влади. Заяв чи клопотань від нього не надходило. Відзиву на позов останній не подав, доводів позивача не спростував.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду, по наявним в справі матеріалам.

Фактичні обставини встановлені судом

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.07.2023 ОСОБА_1 звернулася із анкетою-заявою на отримання кредиту. (а.с.19)

25.07.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1320646657856.

Згідно з п.1.1 договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п.1.2 договору сума кредитного ліміту складає 3 800 грн., тип кредиту кредитна лінія.

Строк кредитування: 120 днів. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит Кредитодавцю 22.11.2023 або достроково.(п.1.3 Договору)

Відповідно до п.1.3.1. Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати, зазначену у Графіку платежів (додаток 1), 13.08.2023, протягом дії кредиту.

Згідно з п.1.4 тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п.1.4.2 Договору базова процентна ставка складає 2,5% від суми Кредиту за кожний день користування кредитом, та застосовується у межах строку кредитування, зазначеного в п.1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

Згідно з п. 2.23 Договору, кредит надається шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок клієнта, за реквізитами платіжної картки, вказаної клієнтом у особистому кабінеті, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення електронного договору.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується листом від ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», відповідно до якого 25.07.2023 о 16:06 на картку № НОМЕР_1 здійснено зарахування на суму 3 800,00 грн., номер транзакції 1270673604.

Аналогічні умови кредитування зазначені в Паспорті споживчого кредиту та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якими ОСОБА_1 ознайомилася 25.07.2023 та підписав електронним підписом Z4L5H6.

Пунктом 5 Паспорту споживчого кредиту встановлено порядок повернення кредиту (графік платежів).

01.05.2024 ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» уклали Договір факторингу № 01052024. Згідно з Договором факторингу 01.05.2024 відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1320646657856 від 25.07.2023.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») документально підтвердженою і становить 10 563,75 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3800,00 грн; заборгованість за відсотками становить 6763,75 грн.

Розрахунок заборгованості підтверджує існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.

Позивач вживав заходів досудового врегулювання спору, а саме: відповідачу було направлено досудову вимогу № 3467811484 - АВ від 15.08.2025 року, проте, відповідач заборгованість кредитним договором не сплатив.

Таким чином, ТзОВ «Діджи фінанс», набуло право грошової вимоги до відповідача.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Договори були укладені шляхом їх безпосереднього підписання позичальником електронним цифровим підписом.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний кредитний договір № 1320646657856 від 25.07.2023 року, та паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Тобто, підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення а також вказані відсотки за користуваня кредитом, відповідач погодилася із вказаними умовами договору та розміром відсоткової ставки, тому зобов`язана його виконувати в повному обсязі. Жодних порушень нарахувань чи неправильності вказаного розміру заборгованості щодо нарахованих відсотків за користування кредитом, судом не встановлено.

Як слід за ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст.1078 ЦК України слідує, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4)виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З ст. 514 ЦК України слідує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 1082 ЦК України слідує, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Згідно опису вкладення цінного листа вбачається, що ОСОБА_1 позивачем було направлено позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1320646657856, акт приймання передачі реєстру прав вимоги до договору факторингу №01052024, акт про надання правничої допомоги, копію виписки про ств. ТОВ «Діджи Фінанс», копію витягу з додатку до договору факторингу, копію деталізованого розрахунку за кредитним договором №1320646657856, копію детального опису робіт виконаних адвокатом, копію довідки про ідентифікацію, копію договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025, копію договору про надання фінансового кредиту № 1320646657856 від 25.07.2023, копію договору факторингу № 01052024 від 01.05.2024, копію додаткової угоди № 1320646657856 до договору № 42649746 від 01.01.2025, копію доказів видачі коштів за кредитним договором , копію доказів оплати за договором факторингу № 01052024 від 01.05.2024, копію досудової вимоги, копію наказу про призначення директора ТОВ «Діджи Фінас», копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію статуту ТОВ «Діджи Фінас».

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку та відомостей ТОВ «ФК «Віва Капітал» про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 по кредитному договору № 1320646657856.

Враховуючи вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.

Крім цього, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 гривень.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 року (а.с.16-18), додаткову угоду до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 17.11.2025 року (а.с.36), акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 17.11.2025 року (а.с.9), детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості , на суму 6000 гривень (а.с.14).

Таким чином, представником позивача підтверджено обсяг наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, N 33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, N 37246/04).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд враховує критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Але, як вбачається з Постанови ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, у розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Згідно додаткової угоди № 1320646657856 до договору № и42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 укладеної між адвокатом Лівак І.М. та ТОВ «Діджи Фінанс» даний договір доповнено новими пунктами наступного змісту: п.1.2 адвокат зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 (а.с.36).

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М. необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості на виконання договору адвокатом було здійснено складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи, позивач, формування додатків до позовної заяви, та загальну вартість наданих послуг визначено в розмірі 6 000 грн.

Суд, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи критерії розумності та співмірності, а також повного задоволення позовних вимог, відстуності заперечень з сторони відповідача, дійшов до висновку, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6 000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.525,526,612,1050 ЦК України, ст.ст.258 - 260,263 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», інтереси якого представляє Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кретидним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, 07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за кредитним договором № 1320646657856 від 25.07.2023 року у розмірі 10 563 (десять тисяч п`ятсот шістдесят три) гривні 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, 07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок, та понесені вирати на правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса місця знаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.І. Мінів