Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 953/7221/22
н/п 2/953/56/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2026 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судового засідання Кот Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №953/7221/22 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплопостачання та гарячу воду, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача КП «Харківські теплові мережі» - Вірютіна О.В. звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до якого просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги опалення та гарячу воду в розмірі 78672,51 гривні та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-ІV від 24.06.2004 року та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630. Проте, обов`язку щодо повної та своєчасної сплати за надані послуги відповідачі не здійснюють, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.04.2014 по 31.10.2022 в розмірі 78672,51 гривень.
У зв`язку з викладеним представник позивача звернулась до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2022 справу передано для розгляду головуючій судді Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 20.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 задоволено позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі». Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.04.2014 по 30.10.2022 у розмірі 78672 (сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 51 копійку. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню в рівних частках.
08 грудня 2025 року ОСОБА_4 в особі представника адвоката Зудер`янц В.В. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, відповідно до якої просить суд поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 року; переглянути заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 року; скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 року і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 29.12.2025 задоволено заяву відповідача ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення у справі № 953/7221/22 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплопостачання та гарячу воду. Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 по цивільній справі № 953/7221/22 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплопостачання та гарячу воду - скасовано. Справу № 953/7221/22 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплопостачання та гарячу воду постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
18.01.2026 електронним шляхом до суду надійшла заява представника ОСОБА_4 адвоката Зудер`янц В.В. про застосування строків позовної давності, відповідно до змісту якої вказує, що період нарахувань при обчисленні суми основного боргу починаючи з 01.04.2014 по 30.10.2022. Однак, як вбачається з копії свідоцтва про народження відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01.04.2014 ОСОБА_4 був неповнолітнім (досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 ). На час утворення вказаної заборгованості відповідач був неповнолітньою особою тому не здатний здійснювати свої права самостійно у повному обсязі та виконувати свої грошові зобов`язання. Тому, відповідно, відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не може бути відповідачем у справі в період з 01.04.2014 по 14.07.2015.
Крім того вказує, що нормами ст.ст. 257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена строком в один рік. Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у позові. Як вбачається, позивач зазначає період нарахувань при обчисленні суми основного боргу починаючи з 01.04.2014 по 30.10.2022. Таким чином суми нарахувань по "основному боргу", позивачем заявлено за межами трирічного строку позовної давності. Як свідчать матеріали справи з позовом КП «ХТМ» звернулось до суду 14.12.2022 року. На думку представника, заявлені позивачем за період з 01.04.2014 року та по 02.04.2017 року, щодо стягнення заборгованості за теплопостачання та гарячу воду. заявлено поза межами позовної давності. Виходячи з викладеного, просить застосувати наслідки спливу позовної давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
Беручи за основу розрахунок заборгованості (Відомість про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періодів платежу), наданий позивачем, заборгованість за послуги з теплопостачання в розмірі 16152,52 грн. (період з 04.2014 року по 03.2017 року) заявлені за межами позовної давності. Враховуючі викладене, можливе задоволення позовних вимог в розмірі 62519,99 грн. за період з 02.2017 року по 31.10.2022 року.
18.01.2026 електронним шляхом до суду надійшла заява представника ОСОБА_4 адвоката Зудер`янц В.В., відповідно до змісту якої вказує наступне.
Заочним рішенням суду від 16.08.2023 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.04.2014 по 30.10.2022 у розмірі 78672 (сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 51 копійку. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню в рівних частках. Постановою від 26.11.2025 року приватним виконавцем Кудряшовим Дмитром В`ячеславовичем було відкрито ВП №79681096 на підставі виконавчого лист № 953/7221/22 виданого 16.10.2025 Київським районним судом м. Харкова про: Стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.04.2014 по 30.10.2022 у розмірі 78672 (сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 51 копійку. Згідно повідомлення стягувача залишок боргу складає 75 454,29 грн. Та стягнення з зазначених осіб на користь КП «Харківські теплові мережі» витрат по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню в рівних частках. Відповідно до інформації з постанови про відкриття ВП від 26.11.2025 року №79681096 боржником є ОСОБА_4 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнення відбувається з виконання заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 по цивільній справі № 953/7221/22 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплопостачання та гарячу воду. В наступному, Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.12.2025 року скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 по цивільній справі № 953/7221/22. Постановою від 31.12.2025 року приватним виконавцем Кудряшовим Д.В., на підставі п.5 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», вирішено: закінчити виконавче провадження з примусового виконання: назва документу: виконавчий лист № 953/7221/22 виданий 16.10.2025 документ видав: Київський районний суд м.Харкова про: Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.04.2014 по 30.10.2022 у розмірі 78672 (сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 51 копійку. 2. Припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення. 3. Копію постанови направити сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ. Цим повідомляє, що в ході примусового виконання заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 по цивільній справі № 953/7221/22 (до його скасування судом) з банківських кредитних карток боржника ОСОБА_4 було списані кошти в порядку стягнення за ВП № 79681096 з виконання виконавчого документу - виконавчий лист № 953/7221/22 виданий 16.10.2025 Київським районний судом м. Харкова. Для з`ясування суми, яка була фактично стягнута приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. з банківських кредитних карток боржника ОСОБА_4 в порядку стягнення за ВП № 79681096 з виконання виконавчого листа № 953/7221/22 виданий 16.10.2025 Київським районний судом м. Харкова, адвокатом В.В. Зудер`янц було спрямовано на електронну адресу приватного виконавця відповідний запит. Після отримання цієї інформації, відповідь на адвокатський запит буде надана суду. Вважає, що Інформація про фактичне виконання заочного рішення суду до його скасування, необхідна для визначення фактичної суми заборгованості за теплопостачання та гарячу воду, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів.
02.02.2026 електронним шляхом до суду надійшла заява представника ОСОБА_4 адвоката Зудер`янц В.В., відповідно до змісту якої вказує, що згідно листа вих. № 79681096) 1092, який надійшов на запит адвоката, Стягнуті кошти, які надійшли на рахунок приватного виконавця та розподілені в порядку ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» » наступним чином: № ВП 9681096 борг на користь стягувача 48511,65 грн основна винагорода 4851,17 грн мінімальні витрати ВП з урахуванням 69,00 грн)469,00 грн Всього разом 53831,82 грн. Беручи за основу розрахунок заборгованості (Відомість про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періодів платежу), наданий позивачем, заборгованість за послуги з теплопостачання в розмірі 16152,52 грн. (період з 04.2014 року по 03.2017 року) заявлені за межами позовної давності. Враховуючи викладене, можливе задоволення позовних вимог в розмірі 14008,34 грн. за період з 02.2017 року по 31.10.2022 року: ( 78672грн (сума стягнута за рішенням суду) - 16152,52 грн. (період з 04.2014 року по 03.2017 року,заявлені за межами позовної давності) - 48511,65 грн (сума боргу на користь стягувача стягнута в межах виконавчого провадження).
03.02.2026 електронним шляхом до суду надійшла заява представника позивача КП «Харківські теплові мережі» Вірютіної О.В. про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої вказує, що у провадженні Київського районного суду м.Харкова знаходиться справа за позовною заявою КП Харківські теплові мережі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. Заявлені КП Харківські теплові мережі позовні вимоги підлягають уточненню. Просить прийняти уточнення позовних вимог; Прохальну частину позовної заяви викласти в наступній редакції: Просить стягнути в солідарному порядку заборгованість за опалення та гарячу воду з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в розмірі 3786,29 грн. за період з 01.04.2014 по 31.07.2015. Просить стягнути в солідарному порядку заборгованість за опаленняяі та гарячу воду з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розмірі 74886,22 грн. за період з 01.08.2015 по 31.10.2022р. Судові витрати покласти на Відповідачів.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. 03.02.2026 електронним шляхом до суду надійшла заява представника позивача КП «Харківські теплові мережі» Вірютіної О.В. з проханням розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Також вказує, що строки позовної давності були зупинені з 02.04.2020 по 03.09.2025. Для заборгованості, яка виникла у період з 02.04.2020 по 03.09.2025, строк позовної давності починає розраховуватись з 04.09.2025, а для заборгованості, яка виникла до 02.04.2020 рахується строк з моменту виникнення заборгованості до 02.04.2020, залишок строку давності продовжуємо розраховувати з 04.09.2025. Інформаційно повідомляє, що розрахунок заборгованості за період з 04.2017 31.10.2025 складає 62519,80 грн. Також повідомляє, що у ході виконання заочного рішення по справі № 953/7221/25, приватним виконавцем було перераховано на особовий рахунок Відповідачів 48511,65 грн.
У судове засідання відповідач ОСОБА_4 та його представник адвокат Зудер`янц В.В. не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку. У поданих до суду заявах по суті справи представник відповідача просить провести судове засідання без участі відповідача ОСОБА_4 та його представника адвоката В.В. Зудер`янц, врахувати наданий розрахунок заборгованості при ухваленні рішення.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час, день та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.
Згідно із ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що всторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, будь-яких заяв чи клопотань до суду подано не було, суд вважає можливим провести судовий розгляд справи за відсутності сторін.
Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме даними, які містяться в Довідці про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 28.11.2022, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до змісту заяви представника позивача про уточнення позовних вимог, позивач просить стягнути в солідарному порядку заборгованість за опалення та гарячу воду з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в розмірі 3786,29 грн за період з 01.04.2014 по 31.07.2015; стягнути в солідарному порядку заборгованість за опалення та гарячу воду з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розмірі 74886,22 грн за період з 01.08.2015 по 31.10.2022.
КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідачі, в свою чергу, споживають зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов`язань.
Відповідачі є споживачами послуг, що надає КП «Харківські теплові мережі», з опалення та підігріву води шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року. Підключення будинку АДРЕСА_2 .Курчатова підтверджується актами підключення/відключення), які підписані представником КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувачем будинку КП "Жилкомсервіс".
Судом встановлено, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , числитися заборгованість за надані позивачем послуг з опалення та підігрів води за період з 01.04.2014 по 31.10.2022 у розмірі 78672,51 гривень.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно зі статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
У частині першій статті 19 Закону №1875-ІV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, разом з тим відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону №1875-ІV обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону №1875-ІV споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону №1875-ІV виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18).
Приписами пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 68 ЖК України, плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами, у строки, визначені угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Згідно з пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, постачання холодної та гарячої води, плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води або до затверджених нормативів (норм) споживання.
Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.
Згідно з пунктом 8 «Правил надання населенню послуг по водо-теплопостачанню і водовідводу», послуги надаються відповідно до умов договору. Але це не означає, що під час відсутності такого договору, відповідачі мають право користуватися послугами, що фактично надаються і не оплачувати їх.
Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Це випливає з положення статті 11 ЦК України відповідно до якої, цивільні права і зобов`язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дії громадян.
Такими діями відповідачів є фактичне користування послугами, що надаються позивачем.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг з опалення та підігріву води, які надавало їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Відповідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Як вбачається з положень частини 1статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідачі є споживачами послуг опалення та підігріву води шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 за період з 01.04.2014 по 31.10.2022 відповідачі мають заборгованість за послуги з централізованого опалення та підігрів води в розмірі 78672,51 гривень.
Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувались наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Заборгованість за надані послуги рахується за особовим рахунком і списання, переведення, розподіл з цього внутрішньогосподарського документа будь-яких сум є правом кредитора і ніхто не може втручатися в порядок ведення внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства.
Особовий рахунок є номерним, що дозволяє ідентифікувати його відповідно до конкретного житлового приміщення та являє сукупність даних про житлове приміщення. Особовий рахунок оформлюється на житлове приміщення, а не на особу. Виходячи з цього, відкриття особового рахунку відбувається шляхом переоформлення вже відкритого номерного особового рахунку на іншого квартиронаймача або власника.
Відповідно до змісту заяви представника позивача про уточнення позовних вимог, позивач просить стягнути в солідарному порядку заборгованість за опалення та гарячу воду з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в розмірі 3786,29 грн за період з 01.04.2014 по 31.07.2015; стягнути в солідарному порядку заборгованість за опалення та гарячу воду з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розмірі 74886,22 грн за період з 01.08.2015 по 31.10.2022.
З огляду на зазначене, суд, за результатами розгляду справи, вважає доведеним позивачем факт не виконання відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обов`язку щодо оплати вартості отриманих послуг з опалення та підігріву води в період з 01.04.2014 по 31.07.2015 в розмірі 3786,29 гривень, а також відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - в період з 01.08.2015 по 31.10.2022 в розмірі 74886,22 гривень.
Відповідачем ОСОБА_4 подано заяву про застосування строків позовної давності до заявлених вимог.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року № 6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 зроблено висновок про те, що за договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п.6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 по справі №911/3681/17).
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", та від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Суд зазначає, що правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.
Як свідчать матеріали справи, датою звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною заявою є 14.12.2022, а період нарахуванням останнім заборгованості за надані послуги з опалення та підігрів води становить з 01.04.2014 по 31.10.2022.
Як вище зазначалося, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з опалення та підігріву води за період з 01.04.2014 по 31.10.2022 в розмірі 78672,51 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною заявою 14.12.2022 та період нарахування останнім заборгованості за надані послуги з опалення та підігріву води - з 01.04.2014 по 31.10.2022, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі за період з 02.04.2017 по 31.10.2022, в силу п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову (14.12.2022) не спливла та продовжувалася на строк дії карантину (до 30.06.2023).
Разом з цим, в межах розгляду даної справи позивач не довів, а суд не встановив обставин, що вказували б на поважність причин пропуску позовної давності, що дає суду підстави для відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з опалення та підігріву холодної води за період з 01.04.2014 по 01.04.2017 включно, що є підставою для відмови у задоволені позову в цій частині.
При обчислені строку позовної давності судом були враховані положення статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до яких, плата за-комунальні послуги нараховується щомісячно, а отже перебіг позовної давності починається після не сплати (часткової оплати) чергового платежу. Також судом враховано вимоги п. 18 ч. 1 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, які були чинні на день звернення позивача до суду з позовною заявою, відповідно до яких зазначено, що розрахунковим період для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Також, в ході розгляду справи судом встановлено, що на виконання зочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2023, яким задоволено позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.04.2014 по 30.10.2022 у розмірі 78672 (сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 51 копійку, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню в рівних частках, Київським районним судом м.Харкова 16.10.2025 видано виконавчі листи, пред`явлені представником позивача до виконання.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 31.12.2025 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №953/7221/22, виданого 16.10.2025 (ВП №79681096) на підставі п.5 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з даними листа приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 21.01.2026 вих. №79681096/6092, на виконанні приватного виконавця перебуває виконавче провадження №79681096 з виконания виконавчого листа виданого 16.10.2025 953/7221/22 Київським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду на період з 01.04.2014 по 30.10.2022 у розмірі 78672 (сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 51 копійку. Згідно повідомлення стягувача залишок боргу складає 75 454,29 грн, яке було завершено на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Стягнуті кошти, які надійшли на рахунок приватного виконавця та розподілені в порядку ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» наступним чином: №ВП 79681096, борг на користь стягувача 48511,65 грн, основна винагорода 4851,17 грн, мінімальні витрати ВП (з урахуванням 69,00 грн) 469,00 грн. Всього разом 53831,82 грн.
Як вказує представник позивача у поданих до суду заявах по суті справи, у ході виконання заочного рішення по справі № 953/7221/25, приватним виконавцем було перераховано на особовий рахунок відповідачів 48511,65 грн.
З огляду на зазначене, суд розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані послуги з опалення та підігріву води за період з 01.04.2017 по 31.10.2022 у розмірі 14008,34 гривень, з урахуванням суми заборгованості за період з квітня 2017 року по 31.10.2022, а також суми грошових коштів, стягнутої в рамках ВП №79681096 при виконанні заочного рішення суду.
Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем КП «Харківські теплові мережі» було сплачено судовий збір в розмірі 2481,00 гривень.
Оскільки, розмір заявлених позовних вимог КП «Харківські теплові мережі» задовольняються судом частково 17,81, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 441,87 гривень (2481/100*17,81 = 441,8661).
На підставі викладеного, керуючись ст..2- 5, 12, 13, 77, 81, 141, 174, 178, 191, 211, 223, 247, 259, 263-266, 268, 273 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з опалення та підігрів води за період з 02.04.2017 по 31.10.2022 у розмірі 14008 (чотирнадцять тисяч вісім) гривень 34 копійки.
У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 441 (чотириста сорок одну) гривню 87 копійок в рівних частках, тобто по 110,47 гривень з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: 61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119.
Відповідачі:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя - С.М. Лисиченко
Судове рішення № 135767232, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 17.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 953/7221/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: