Постанова № 135766499, 15.04.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3182/26

Провадження № 3/344/1209/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, повторно протягом року після вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинив керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, за наступних обставин.

Так, 13 лютого 2026 року о 10 год 45 хв в Івано-Франківському районі, с. Крихівці по вул. Крихівецька, 104А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A6» н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки із застосуванням приладу «Alcotest Drager 6810», результат огляду становив 0,84 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 жодного разу у судові засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи за відомою суду адресою у спосіб визначений законом. Причину неявки суду не повідомив. ОСОБА_1 також міг стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. Оскільки, ОСОБА_1 повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за його відсутність в судовому засіданні законом повністю покладено на нього. Судом вже неодноразово відкладався розгляд справи про адміністративне правопорушення, тому суд розцінює це виключно як спробу уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи та строків притягнення до адміністративної відповідальності. За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, вважаю, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

При цьому суд зазначає, що у рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи, вважаю зазначити наступне.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними з протоколу серії ЕПР1 №590280 від 13.02.2026 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, результатом тесту - Drager Alcotest 6810 (0,84 проміле), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням від 13.02.2026, відеозаписами, долученими до матеріалів справи та переглянутими в судовому засіданні, іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №590280 від 13.02.2026, 13 лютого 2026 року о 10 год 45 хв в Івано-Франківському районі, с. Крихівці по вул. Крихівецька, 104А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A6» н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки із застосуванням приладу «Alcotest Drager 6810», результат огляду становив 0,84 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка з серійним номером ЕПР1 № 590280 уповноваженою на те особою поліцейським та містить підпис працівника поліції, а також інформацію про відмову від підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

В протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.2 ст.130 КУпАП, за якою складено протокол.

Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

При складенні протоколу ОСОБА_1 роз`яснювалися його права і обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.3 ст.266 цього Кодексу, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Тобто, зі змісту протоколу слідує, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону.

Перевірка працівниками поліції стану алкогольного сп`яніння щодо ОСОБА_1 проводилась відповідно до п.3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року (далі - Інструкція), у зв`язку із виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, про що є посилання у відповідній графі акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, з долученням результатів вказаного огляду, що становить 0,84 проміле.

З долучених до матеріалів справи відеозаписів вбачається, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з номерним знаком який не належить цьому засобу та зупинений працівниками поліції. При спілкуванні з водієм працівником поліції виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, про що повідомлено водію та запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Драгер. Водій проходить огляд та з результатом огляду 0,84 проміле погоджується. Від підпису відмовляється, пояснюючи що посвідчення його не позбавляли, а з рішенням суду він не був ознайомлений.

Враховуючи також досліджені відеозаписи та те, що ОСОБА_1 не надано доказів оскарження чи скасування результатів огляду, суд вважає даний результат тесту належним доказом.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Як вбачається із долученої довідки інспектора відділу АП старшого лейтенанта поліції І. Мазуранчик, ОСОБА_1 20.05.2025 року керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, про що був складений протокол серії ЕПР1 № 336018 за ч.1 ст. 130 КУпАП та рішенням Індустріального районного суду м. Харкова (644/4489/25) від 02.09.2025 року накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Таким чином дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, ставлення до скоєного правопорушення, щире каяття, як обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, з оплатним вилученням транспортного засобу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 130, 221, 251, 268, 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, з оплатним вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 665 гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Іванна КОВАЛЮК