Ухвала суду № 135765804, 13.04.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2521/26

Провадження № 2/211/3536/26

У Х В А Л А

іменем України

про передачу справи на розгляд іншому суду

13 квітня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Болозенко Тетяна Олександрівна про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшла вищезазначена позовна заява.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя доходить висновку, що розгляд вказаного позову не підсудний Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з огляду на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно ст. 2, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Територіальна підсудність це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Згідно вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Окрім того, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду даної справи є скасування арешту на все нерухоме майно, що належало ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений Відділом Державної виконавчої служби Довгинцівського РУЮ м. Кривого Рогу згідно Постанови АА-900646 від 04.05.2005 року, реєстраційний номер обтяження 1959054, дата реєстрації 11.05.2005 року та усунення перешкоди у здійсненні позивачем ОСОБА_1 , права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , шляхом припинення обтяження (арешту) нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Болозенко Т.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 брезня 2026 року, зазначено що об`єктом нерухомого майна померлого ОСОБА_2 є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки, місцезнаходженням нерухомого майна, з приводу якого виник спір, є квартира, яка знаходяться в Металургійному районі Дніпропетровської області, суддя дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що розгляд даних позовних вимог не підсудний Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, а тому, з метою дотримання встановлених законом правил територіальної юрисдикції, дана цивільна справа підлягає передачі для розгляду до суду за місцем знаходження нерухомого майна Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Болозенко Тетяна Олександрівна про зняття арешту з нерухомого майна - передати за підсудністю на розгляд до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (50024, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 24).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя І.О. Юзефович