Рішення № 135765737, 16.04.2026, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/2728/25

Провадження 2/172/1197/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.04.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Філіппова Є.Є, за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 16.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-10019418 на суму 5000,00 грн., в електронній формі з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 51967.

На виконання умов кредитного договору, 16.10.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТГІД» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.

16.04.2025 між Первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10019418 від 16.10.2024 року.

Таким чином, відповідно до Реєстру боржників №Б/Н від 16.04.2025 до Договору факторингу 1 до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-10019418 від 16.10.2024 року у розмірі 14601,00 грн., судові витрати на сплату судового збору - 2422,40 грн., на професійну правничу допомогу - 7000,00 грн.

Ухвалою від 03.11.2025 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в позовній заяві просить про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надіслав.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як визначено статтями 11-12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи видно, що 16.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-10019418 на суму 5000,00 грн., в електронній формі з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора.

За цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитодавець надає транш за договором в сумі 5000,00 грн одразу після укладення договору на строк 360 днів.

16.10.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТГІД» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.

Відповідачем не спростований факт отримання ним кредитних коштів у визначеному договором розмірі на платіжну картку. Зокрема відповідач не надав виписки зі свого банківського рахунку, яка б підтверджувала, що 16.10.2024 року не відбулося безготівкове зарахування на його користь грошових коштів у розмірі 5000,00 грн.

Згідно з презумпцією правомірності правочину, що визначена статтею 204 ЦК України, договір кредитної лінії № 00-10019418 від 16.10.2024 року є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.

16.04.2025 між Первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10019418 від 16.10.2024 року.

Таким чином, відповідно до Реєстру боржників №Б/Н від 16.04.2025 до Договору факторингу 1 до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Отже позивач набув право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 00-10019418 від 16.10.2024 року.

Як визначено статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами договору № 00-10019418 від 16.10.2024 року кредитодавець надає транш за договором в сумі 5000,00 грн. одразу після укладення договору строком на 360 днів.

Таким чином відповідач має непогашену заборгованість в сумі 14601,00 грн., яка складається з 6000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8601,00 грн. заборгованість по відсоткам, що підтверджено розрахунком заборгованості.

Правильність таких розрахунків ніким не оспорюється, а тому суд бере їх до уваги.

Тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-10019418 від 16.10.2024 року підлягають задоволенню у розмірі 14601,00 грн.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість підстав для задоволення позову ТОВ «Юніт капітал» в повному обсязі.

Крім того, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн. (судовий збір), які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 3-5 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Таким чином, суд вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 7000,00 грн. неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у суму 2000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 526, 1048-1049, 1054 ЦК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 00-10019418 від 16.10.2024 року у розмірі 14601 (чотирнадцять тисяч шістсот одна) гривня 00 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячічотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.Є.Філіппов