Рішення № 135765499, 17.04.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/908/25

Провадження № 2/743/52/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Юніт капітал» звернулося до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.11.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 113780963 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід?ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім?я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV58R4D.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором № 113780963 складає 26206,10 гривень, а саме: 7100 гривень - заборгованість по кредиту, 19106,10 гривень - заборгованість по відсотках.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.08.2025.

Витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 платіжна картка НОМЕР_1; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки НОМЕР_1 , у період з 20.11.2021 по 25.11.2021 у сумі 7 100 гривень; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 ; чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 .

25.08.2025 справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 08.10.2025 повторно витребувано вищезазначену інформацію. Розгляд справи відкладено до 18.11.2025.

18.11.2025 справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

24.12.2025 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла інформація, що була витребувана судом.

21.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що 20.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 113780963 на суму 7100 гривень, при цьому відповідач визнає зазначену суму як основну заборгованість (тіло кредиту).

Разом з тим, відповідач зазначає, що у період з 14.02.2023 по 16.03.2023 проходив військову службу за мобілізацією, а з 17.03.2023 по 04.06.2025 - військову службу за контрактом, брав участь у бойових діях, є учасником бойових дій, а також 05.07.2024 отримав тяжке поранення, у зв`язку з чим проходив тривале лікування та йому встановлено третю групу інвалідності внаслідок війни.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що має право на пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців, зокрема щодо звільнення від сплати нарахованих відсотків за кредитним договором.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21.01.2026 підготовче засідання відкладено до 27.02.2026 за клопотанням відповідача.

24.02.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач звертає увагу, щонарахування відсотків за кредитним договором № 113780963 від 20.11.2021 здійснювалося за період з 20.11.2021 по 08.04.2022, тобто більш ніж за рік до початку проходження відповідачем військової служби. Таким чином, нарахування відсотків відбувалося поза межами періоду несення відповідачем військової служби, а тому будь-які посилання на пільговий режим для військовослужбовців щодо даного кредитного зобов`язання є юридично безпідставними та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за договором.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.04.2026.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися. Повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином. Від них надійли заяви про розгляд справи без їх участі.

За правилом частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

20.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 113780963 у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора MNV58R4D.

Відповідно до пункту 1.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7100 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Пунктами 1.2, 1.3, 1.7 передбачено, що сума кредитного ліміту, вказана в пункті 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 7100 гривень одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 04.12.2021. Кредитна лінія надається строком на 14 днів від дати отримання кредиту.

Відповідно до пункту 1.8 сторони погодили, що встановлений пункті 1.7 договору строк дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Згідно з пунктом 1.9.1 виключно на період строку, визначеного в пункті 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою 722,20 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до отриманої інформації, що була витребувана від АТ КБ «Приват Банк» на ім`я відповідача емітовано карту № НОМЕР_1 . Випискою по картці підтверджується зарахування на рахунок 20.11.2021 коштів в сумі 7100 гривень. Вказане не оспорюється відповідачем.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019. В подальшому сторони погодили продовжити строк дії договору рядом додаткових угод до 31.12.2024.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 04.01.2022 № 167 до договору

№ 28/1118-01 загальна сума заборгованості за кредитним договором № 113780963 складає 15627 гривень, а саме: 7100 гривень - заборгованість по кредиту, 8527,10 гривень - заборгованість по відсотках.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансов компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 9 до договору № 05/0820-01 загальна сума заборгованості за кредитним договором № 113780963 складає 26206,10 гривень, а саме: 7100 гривень - заборгованість по кредиту, 19106,10 гривень - заборгованість по відсотках.

04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 04/06/25-Ю загальна сума заборгованості за кредитним договором № 113780963 складає 26206,10 гривень, а саме: 7100 гривень - заборгованість по кредиту, 19106,10 гривень - заборгованість по відсотках.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до пункту 6 частини 1 електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з частиною 1 статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частиною 1 статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 № 6-979цс15.

Таким чином позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Надані матеріали підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, а також правонаступництво позивача як нового кредитора на підставі договору відступлення права вимоги.

Водночас, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Задля об`єктивного розгляду справи суд застосовує висновки, зроблені в постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, де зокрема зазначено, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника («за користування кредитом»).

Відповідно до пункту 1.7 договору, кредитна лінія надається строком на 14 днів від дати отримання кредиту.

Відповідно до пункту 1.8 сторони погодили, що встановлений пункті 1.7 договору строк дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Системне тлумачення вищезазначених пунктів дозволяє дійти висновку, що вони регламентують питання обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів як за фактичну кількість календарних днів користування кредитом в межах строку, на який надавався кредит, тобто за правомірну поведінку позичальника («за користування кредитом»), так і за прострочення погашення кредиту, тобто за неправомірну поведінку позичальника як міру відповідальності.

Таким чином проценти за користування кредитом слід нараховувати виключно на строк, на який надано позику, тобто 14 днів.

При цьому суд зазначає, що якщо грошове зобов`язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов`язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов`язання залишається при цьому незмінним. Наприклад, якщо боржник не сплатив гроші за куплене майно, надані послуги в певній сумі, то прострочення грошового зобов`язання не змінює його розміру, яке залишається без змін незалежно від часу прострочення, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що позивачем було виконано умови пункту 1.8 договору, зокрема щодо активації функції продовження строку дисконтного періоду та здійснення оплати всіх фактично нарахованих процентів у встановленому порядку.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що строк кредитування був продовжений у спосіб, передбачений договором, а тому позивачем не доведено належного застосування положень пункту 1.8 договору.

Відповідно, розрахунок процентів, здійснений поза межами строку кредитування, не ґрунтується на умовах договору та вимогах закону, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позиції відповідача стосовно ненарахування відсотків у зв`язку з проходженням позивачем військової служби, судом встановлено, що нарахування відсотків здійснено не в період проходження позивачем військової служби, а відтак суд таке твердження відповідача не приймає до уваги.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та долучених доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, судової практики Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 7100 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 20.11.2021 по 04.12.2021 у розмірі 1968,12 гривень (7100*1,98%*14), які підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2422,40 гривень, які, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (34,61%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 837,92 гривень.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що на підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги у зв`язку із розглядом цієї справи до суду надані такі документи:

- договір про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025;

- додаткову угоду від 05.06.2025 № 25770500959 до договору № 05/06/25-01 від 05.06.2025;

- акт прийому-передачі наданих послуг, в якому зазначено вартість послуг з надання правової допомоги в сумі 7000 гривень, а саме: 5000 гривень - гривень складання позовної заяви, 1000 - вивчення матеріалів справи, 500 гривень - підготовка адвокатського запиту, 500 - підготовка та подача клопотання про витребування доказів.

Водночас, враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу), суд приходить до висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 7000 до 3000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених вимог (34,61%) в розмірі 1038,30 гривень.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: вулиця Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, місто Київ, 01024) заборгованість за кредитним договором № 113780963 від 20.11.2021 в розмірі 9068 (дев`ять тисяч шістдесят вісім) гривень 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: вулиця Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, місто Київ, 01024) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1038 (одна тисяча тридцять вісім) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: вулиця Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, місто Київ, 01024) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 837 (вісімсот тридцять сім) гривень 92 копійки.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.04.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ