Ухвала суду № 13576533, 31.01.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

31.01.11

Справа №5021/215/2011.

Суддя господарського суду Сумської області Котельницька В.Л., розглянувши матеріали

за заявою – Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

до боржника – Приватного підприємства Агрофірми «Злагода -21» (Сумська область, Недригайлівський район, с.Зелене, код 33687587)

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області звернулась Глухівська МДПІ із заявою про порушення справи про банкрутство ППА «Злагода – 21» відповідно до статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мотивуючи свої вимоги тим, що боржник не може сплатити кредитору 385634, 80 грн. (в тому числі податкове зобов’язання в сумі 250962,11 грн., штрафні санкції в сумі 134666,98 грн., пеня в сумі 5,71 грн.) податкової заборгованості протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що заява про порушення справи про банкрутство з доданими документами підлягає поверненню без розгляду враховуючи наступне.

По - перше, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Крім того, в абзаці 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» теж зазначено, що безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов’язаннями підтверджуються виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, до своєї заяви кредитором не додано доказів, які б підтверджували безспірність його вимог до боржника в розумінні абз. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

По-друге, в своїй заяві кредитор вказує, що має вимоги до боржника в сумі 385634, 80 грн. (в тому числі податкове зобов’язання в сумі 250962,11 грн., штрафні санкції в сумі 134666,98 грн., пеня в сумі 5,71 грн.).

Згідно абзацу 3 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство», під податком, збором (обов'язковим платежем) на підставі статті 2 Закону України від 25 червня 1991 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (в редакції Закону від 18 лютого 1997 р. N 77/97-ВР) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено статтями 14 та 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено зазначеним Законом, сплаті не підлягають.

Передбачені Законом України від 4 грудня 1990 р. N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції Закону від 24 грудня 1993 р. N 3813-XII) пеня, штраф, інші фінансові санкції, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, в перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування", не включені.

Вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.

Тому, штрафні санкції в сумі 134666,98 грн. та пеня в сумі 5,71 грн., на які посилається кредитор, не можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство.

Отже, судом може бути враховане лише податкове зобов’язання в сумі 250962,11 грн.

Разом з тим, як вже було зазначено вище, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, тобто 282300 грн. (941 грн. х300).

Враховуючи зазначене, податкове зобов’язання в сумі 250962,11 грн. становить менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а тому вказаної суми недостатньо для порушення справи про банкрутство відповідно до статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але всупереч цьому заявник не довів суду тих обставин, які б слугували підставою для порушення справи про банкрутство.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява Глухівської МДПІ про порушення справи про банкрутство ППА «Злагода – 21» підлягає поверненню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та статті 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 5, 6-9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст.33 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву з доданими до неї документами повернути без розгляду.

Додаток: заява з додатком всього на 91 арк.

2. Роз’яснити заявнику, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

СУДДЯ (підпис) В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА

Суддя Котельницька Вікторія Леонідівна