Ухвала суду № 135764635, 14.04.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/11047/25

Провадження № 1-кс/466/30/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року м. Львів

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з нерухомого майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141390000236 від 08.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4 ст. 358, ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України

в с т а н о в и в:

27.11.2025 року адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з нерухомого майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141390000236 від 08.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4 ст. 358, ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2023 року справі №461/2241/23, в частині скасування арешту, накладеного на будівлю А-1 за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 205,0 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2676930246060.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_4 є власником будівлі А-1 загальною площею 205,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2676930246060), право власності на яке зареєстровано 13.04.2023, що підтверджується інформацією, зазначеною в Інформаційній довідці з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 07.01.2024 №361055010.

Правомірність набуття ОСОБА_4 права власності на об`єкт нерухомого майна підтверджується наступним.

24.03.2023 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір позики грошей на загальну суму 2 000 000,00 грн., які позичальник ОСОБА_5 зобов`язувалась повернути до 10.04.2023.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_5 по договору позики грошей в сумі 2 000 000,00 грн., 24.03.2023 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки за №1022, який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 .

Згідно з умовами договору іпотеки ОСОБА_5 передала в іпотеку ОСОБА_4 приміщення громадської будівлі (їдальні) площею 819,9 кв. м, будівлю А-1 площею 205,0 кв. м. та нежитлове приміщення будівлі охорони та трансформаторної підстанції площею 13,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку із посвідченням приватним нотаріусом ОСОБА_6 договору іпотеки, на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» останньою було накладено заборону відчуження, зазначеного в договорах іпотеки майна до виконання, припинення чи розірвання договору іпотеки, а саме на: громадську будівлю (їдальню) площею 819,9 кв. м по АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження №49689294); будівлю А-1 площею 205,0 кв. м. по АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження №49689684); нежитлове приміщення будівлі охорони та трансформаторної підстанції площею 13,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , (номер запису про обтяження №49690121).

Після реєстрації обтяжень, 24.03.2023 така інформація була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень.

Пунктом 5.4. Договору іпотеки №1022 від 24.03.2023, який укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 передбачено, що за домовленістю сторін, у разі невиконання позичальником зобов`язання у термін, визначений договором позики грошей, цей договір передбачає, що ОСОБА_4 набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за основним договором в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та зареєструвати право власності на предмет іпотеки.

Свої зобов`язання ОСОБА_5 згідно договору позики не виконала у строк до 10.04.2023, у зв`язку з чим ОСОБА_4 набув права стягнення на предмет іпотеки, яке було реалізоване ним шляхом укладення ним договору про задоволення вимог іпотекодержателя №1259 від 13.04.2023, як наслідок набуття права власності на предмет іпотеки.

Представнику ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.11.2025 стало відомо, що ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 10.11.2023 у справі №461/2241/23 задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 та накладено арешт на будівлю А-1 за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 205,0 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2676930246060, власником якого є ОСОБА_4 , шляхом заборони розпорядження та відчуження.

В обґрунтування доцільності накладення арешту на належне ОСОБА_4 майно зазначено, що в провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12021141390000236 від 08.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст. 358, ч.2, 3, 4 ст. 190 КК України.

Також, в ухвалі слідчого судді зазначено, що 05.01.1999 року Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки видано реєстраційне посвідчення згідно якого приміщення побутового призначення (в цілому) за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу укладеного у АТ «Міжнародна Східно-Європейська товарно-фондова біржа» 29.12.1998 р. згідно біржового контракту №344н/98.

Окрім цього, зазначено, що 17.12.2002 року був укладений договір дарування будівель між ОСОБА_8 , (Даруватель), від імені якого діяв ОСОБА_9 з однієї сторони, та ОСОБА_10 гр. Республіки Польща, (Обдарований), відповідно до якого, ОСОБА_8 подарував, а ОСОБА_10 прийняв у дар будівлі загальною нежитловою площею 2120,9 кв.м., а саме: клуб, спальний корпус, їдальня (надалі будівлі), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (що перейменовано з АДРЕСА_2 згідно рішення виконкому Брюховицької селищної ради від 27.06.2000 року за №226) будівлі цегляні, відповідно: клуб загальною площею 682,3 кв.м., позначений на плані літерами А-2, спальний корпус загальною площею 618,7 кв.м., позначений на плані літерами Б-1, їдальня загальною площею 819,9 кв.м., позначена на плані літерами В-1, згідно технічних паспортів, виданих ЛОДКБТІ 10.12.1998р.н.

Поміж іншим в ухвалі слідчого судді зазначено, що 04.08.2010 між Брюховицькою селищною радою та ОСОБА_10 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:10:002:0133, загальною площею 2,073 га., терміном на 20 (двадцять) років. 14.02.2013 ОСОБА_10 згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, зареєстрував право власності на житлові будинки під літ. "2А-1", "А-2", "1А-1", "3А-1", що розташовуються за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, ОСОБА_4 вважає, що слідчому судді не були наведені достатні підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_4 з наступних підстав.

В провадженні Шевченківського районного суду міста Львова перебувала справа №466/1010/22 за позовною заявою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до ОСОБА_13 , ПП «Левтрансбуд», ОСОБА_5 , ТОВ «Фонтан», ОСОБА_14 , третьої особи ОСОБА_15 про визнання недійсним правочинів, припинення права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 04.07.2024 в задоволенні позову відмовлено.

Адвокатом ОСОБА_16 , який представляв інтереси ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомлялось, що усе нерухоме майно, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 наче б то належало громадянину Польщі ОСОБА_10 як і сама земельна ділянка також перебувала в користуванні ОСОБА_10 на підставі договору оренди землі. Вказане майно за однією версією наче б то було подаровано ОСОБА_10 ОСОБА_8 , за іншою ж версією вказане майно будувалось спільно ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_17 на підставі договору про узгодженість дій з реконструкції будівель.

Однак, на адресу Шевченківського районного суду міста Львова у справі №466/1010/22 та на адресу Господарського суду міста Києва по справі №910/3017/23 громадянин ОСОБА_8 скерував заяву, в якій поміж іншим зазначено, що його було допитано як свідка в кримінальному провадженні №12021141390000236 і він вважає за необхідне повідомити, що йому ніколи не належали на праві власності об`єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1 (що перейменована з АДРЕСА_2 ), що у його володінні, користуванні чи розпорядженні ніколи не перебували об`єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1 (що перейменована з вул. Запашна,9), а також те, що жодних договорів доручення, біржових контрактів, довіреностей, договорів дарування з приводу майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (що перейменована з вул. Запашна,9) він не підписував, оскільки таке майно йому ніколи не належало.

30.10.2023 мною було здійснено поїздку в Республіку Польща у виправний заклад (колонію), в якій відбуває термін покарання ОСОБА_10 для зустрічі із ОСОБА_10 , під час якої мною та ОСОБА_10 було укладено договір про надання правової допомоги №29 на представництво його інтересів в судах усіх інстанції під час здійснення цивільного господарського, адміністративного та кримінального судочинства.

ОСОБА_10 особисто була підготовлена та підписана заява від 30.10.2023, яка була скерована в ГУ НП у Львівській області про те, що йому не відомі такі особи як ОСОБА_11 , ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , відтак з ними ОСОБА_10 ніколи не укладалось договорів про спільну діяльність, про узгодженість дій по реконструкції нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 під індивідуальні житлові будинки.

Спілкуючись із адвокатом ОСОБА_10 в Руспубліці Польща 07.06.2024 було передано заяву ОСОБА_10 від 05.06.2024, адресовану керівнику Львівської обласної прокуратури, Начальнику Головного управління Національної поліції у Львівській області та Господарському суду Львівської області, згідно якої останній повідомив, що йому не відома така особа як ОСОБА_8 , відтак з останнім ним жодних договорів дарування будівель по АДРЕСА_1 не укладалось, окрім цього нікого на такі дії ОСОБА_10 не уповноважував.

Також, ним зазначено, що в його користуванні ніколи не перебувала земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:10:002:0133 площею 2,0730 га в смт. Брюховичі по вул. Смолиста,10, яка є предметом судового спору, що перебуває на розгляді в Господарському суді Львівської області (справа №914/3799/23).

ОСОБА_10 повідомив, що жодних майнових чи немайнових претензій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан» (код ЄДРПОУ 23881664) в нього не має, як і жодних боргових зобов`язань перед будь ким в Україні також немає.

Окрім цього, заявник повідомити, що жодних документів по вул. Смолиста, 10 в смт. Брюховичі, він не підписував. Водночас, якщо такі документи будуть встановлені, знайденні просить вважати їх підробленими.

Також, вважаю за необхідне повідомити, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/3017/23 за позовом ТОВ «Фонтан» до Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_11 , за результатами якої позов ТОВ «Фонтан» було задоволено. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/3017/23 від 16.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного суду від 26.02.2024 та постановою Касаційного господарського суду від 25.06.2024 підтверджено правомірність реєстрації права оренди на не земельну ділянку по вул. Смолиста,10 в смт. Брюховичі за ТОВ «Фонтан».

Окрім цього, з описової (мотивувальної) частини ухвали вбачається, що на час винесення ухвали відсутні достатні, належні та допустимі докази, які б вказували на вчинення особою, на майно якого накладено арешт кримінального правопорушення.

Під час винесення ухвали від 10.11.2023 слідчим не було надано інформації щодо розміру шкоди та не вивчено (не досліджено) питання щодо наявності цивільного позову у кримінальному провадженні №12021141390000236 від 08.10.2021.

Згідно витягу з ЄРДР від 08.10.2021 кримінальне провадження №12021141390000236 зареєстроване ще 08.10.2021, однак по сьогоднішній день нікому не оголошено про підозру.

На сьогоднішній день матеріали кримінального провадження №12021141390000236 передані Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області.

ОСОБА_4 є добросовісним набувачем будівлі А-1 площею 205,0 кв. м по АДРЕСА_1 , оскільки така була набута ним у приватну власність за відплатним договором, жодного відношення до вказаного майна громадянин республіки Польща ОСОБА_10 не має.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на будівлю А-1 за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні №12021141390000236 від 08.10.2021 року, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен був з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

У клопотанні старшого слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_7 , погодженим з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_18 не наведено жодного доказу, що будівля А-1 за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Смолиста,10 є предметом злочину чи отримана ОСОБА_4 незаконним шляхом. Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на вказану будівлю.

Також, слідчим не доведено, що за вказаних обставин майно, яке належить ОСОБА_4 було знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Дане майно не зберегло на собі слідів вчиненого кримінального правопорушення та не містить інших відомостей, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження №12021141390000236, в тому числі предметів, що були об`єктом кримінально протиправних дій, таких як гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Задовольняючи клопотання слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова дійшов до висновку, що існують достатні підстави для накладання арешту на майно, оскільки воно є доказом скоєного кримінального правопорушення.

Але, при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного, обґрунтованого рішення, необхідно врахувати: існування обґрунтованої підозри та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи вищевказане, подальше перебування під арештом нерухомого майна порушуватиме баланс між втручанням у права володіння та користування майном та свободою та потребами досудового розслідування, а тому наявні підстави для задоволення вищевказаного клопотання.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 доводи, викладені в клопотанні підтримала та просила клопотання задовольнити. В останнє судове засідання не з`явилася, однак надіслала заяву про розгляд справи без її участі, клопотання просить задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання. В останнє судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

У відповідності до ст. 107 ч. 4 КПК України - у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Ознайомившись з матеріалами клопотання, вважаю, що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що СВ відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141390000236 від 08.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4 ст. 358, ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.

У межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2023 року у справі №461/2241/23 накладено арешт на будівлю А-1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 205,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2676930246060, власником якої є ОСОБА_4 , шляхом заборони розпоряджання та відчуження.

З вказаної ухвали вбачається, що зазначене нерухоме майно являється речовим доказом у кримінальному провадженні.

Разом з цим, положеннями ч.1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, з клопотання вбачається, що на даний час відсутні будь-які обставини, що могли б вказувати на необхідність продовження арешту вказаного нерухомого майна.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження №12021141390000236 від 08.10.2021 року, наданих слідчому судді для огляду встановлено, що останні слідчі дії у вказаному провадженні вчинені в період лютого-березня 2024 року.

Також, в судовому засіданні встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021141390000236 від 08.10.2021 року триває, на час розгляду клопотання жодна особа не набула статусу підозрюваного в рамках зазначеного кримінального провадження.

Крім цього, власник майна ОСОБА_4 навіть не допитувався в якості свідка у вказаному кримінальному провадженні.

Тобто в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021141390000236 від 08.10.2021 року не встановлено, що ОСОБА_4 отримав будівлю А-1 за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Смолиста,10 в незаконний спосіб, і на сьогодні ніким не оспорюється право власності ОСОБА_4 на будівлю А-1.

А отже, при розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , який є власником арештованого нерухомого майна, не приймав участі у реалізації об`єктивної сторони протиправних посягань, він володіє та користується належним майном, набутим у встановленому законодавством порядку та надмірна тривалість вжитих щодо його майна обмежень дійсно суперечить встановленим у ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, одним із яких є запобігання необґрунтованому процесуальному примусу.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права. У даній справі суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для подальшого утримання слідчим майна заявника, що тягне за собою необхідність повернення цього майна його власнику.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У рішеннях по справам «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів, або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини «Смирнов проти України» від 07.06.2007р., рішенні Європейського Суду по справі «Бакланов проти Російської Федерації» від 09.06.2005р., та рішенні Європейського Суду по справі «Фрізен проти Російської Федерації» від 24.03.2005р. наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним. Для утримання речей (майна) державою, у кожному випадку, має існувати очевидна та істотна причина.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що подальше застосування арешту майна заявника порушуватиме баланс між втручанням у його права та свободи та потребами досудового розслідування, а також може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном, що буде порушенням ст.1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим, тому дане клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 170, 174 КПК України слідчий суддя

постановив:

клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з нерухомого майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141390000236 від 08.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4 ст. 358, ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України - задовольнити повністю.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2023 року у справі №461/2241/23, в частині скасування арешту, накладеного на будівлю А-1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 205,0 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2676930246060.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1