Ухвала суду № 135764390, 17.04.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 438/716/22

Провадження № 1-кп/442/69/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2026 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі клопотання захисника ОСОБА_4 ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу та повернення суми застави по обвинувальному акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141110000344 від 28.05.2022 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141110000344 від 28.05.2022 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на особисте зобов`язання та повернення суми застави, внесеної ОСОБА_6 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області у сумі 248 100 грн. Клопотання мотивує тим, що в теперішній час в кримінальному провадженні відсутні будь-які ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 достатньо дотримання ним процесуальних обов`язків обвинуваченого, визначених нормами ст.42 КПК України. Строк дії ухвали суду від 19.10.2022 року та обраного запобіжного заходу у виді застави закінчився 17.12.2022 року. За майже чотири роки після внесення застави, дані кошти втратили свою купівельну спроможність та обезцінились. В межах даного кримінального провадження юридичних підстав для необхідності залишення застави задля забезпечення цивільного позову або відшкодування шкоди в кримінальному провадженні немає.

Обвинувачений підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання. Вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому менш м`який запобіжний захід не забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання з огляду на таке.

Судом встановлено, що ухвалою колегії суддів Бориславського міського суду Львівської області від 19.10.2022 року щодо ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на вказаний час становило 248 100 грн. Цією ж ухвалою на обвинуваченого ОСОБА_4 покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України строком на 2 місяці - до 17.12.2022 року:

На виконання вищевказаної ухвали колегії суддів Бориславського міського суду Львівської області на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області заставу внесено заставодавцем ОСОБА_6 згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівкою AT КБ «Приватбанк» № 0.0.2714930374.1 від 20.10.2022 року в сумі 248 100 грн.

Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків завершився 17.12.2022 та стороною обвинувачення продовження дії таких більше не ініціювалось.

Згідно абз. 3 ч.4 ст.202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний (обвинувачений) вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Поряд з цим, відповідно до вимог ст.182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Вирішуючи питання щодо доцільності зміни обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою (застави), суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, за наявності достатніх підстав вважати, що ця особа може ухилитись від слідства і суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи мають належним чином досліджувати можливість застосування альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

Беручи до уваги викладене, а також доводи клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК зменшились, тому необхідності для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою (застави) щодо обвинуваченого ОСОБА_4 немає, а тому вважає можливим змінити його на більш м`який нічний домашній арешт, що на даний час забезпечить належний рівень процесуальної поведінки обвинуваченого.

Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 року №15 (у редакції постанови КМУ від 18.01.2012 року №27), та змінами, що вносяться до вказаного порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу передбачений й порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінально - процесуальним кодексом України.

Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що клопотання особи, яка вносила заставу в інтересах ОСОБА_4 , про повернення суми застави обґрунтоване та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182,194, 372,376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити частково.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на нічний домашній арешт.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утриматись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

4) не залишати місце свого фактичного постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. без дозволу прокурора, суду;

Роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Строк дії ухвали до 16.06.2026 року.

Повернути заставодавцю ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІВАN: НОМЕР_2 в АТ АКБ «Львів) заставу в сумі 248100 (двісті сорок вісім тисяч сто) гривень, яка була внесена за обвинуваченого ОСОБА_4 на рахунок ТУ ДСА Львівської області у зв`язку з припиненням дії запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1