Рішення № 135764260, 17.04.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.04.2026

Справа № 334/1614/26

Провадження № 2/334/1948/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

встановив:

представник позивача Казубек Л.Ю. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (особовий рахунок, договір № 91204291) за період з 01.11.2021 по 28.02.2025 на загальну суму 25 121,32 гривня.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідачка має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . З 01.11.2021 між сторонами укладений Типовий індивідуальний договір № 91204291 про надання послуги з теплової енергії та послуги гарячої води за вказаною адресою. Загальна сума боргу за період з 01.11.2021 по 28.02.2025 становить 25 121,32 гривня. Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, підтверджується рішенням виконавчого комітету ЗМР.

Представник відповідачки адвокат Кузнєцов Д.О. подав відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні та зазначив, що до позову не додано доказів того, що квартира належить відповідачці у зв`язку з чим в матеріалах справи відсутні докази того, що саме вона зобов`язана була сплачувати за централізоване опалення у вказаній квартирі. До позовної заяви додано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. В той же час позивачем не надано доказів приєднання споживача до умов даного договору, як то передбачено в пункті 4 договору. На підтвердження своїх вимог позивач надав лише довідку про заборгованість та розрахунок заборгованість із проставлянням нарахованих сум. Однак, фактично позивач не надав належних та допустимих доказів того, що послуга була надана відповідачці. Так, до позову не додані ані рахунки на оплату, ані докази їх надсилання відповідачу. Позивач не додав до позову копій актів зняття показань приладів обліку теплової енергії за листопад 2021/лютий 2025 роки по об`єкту: АДРЕСА_2 ; копії акту про прийняття в експлуатацію після повірки вузла комерційного обліку по об`єкту: АДРЕСА_2 . Відсутність вказаних вихідних даних, а також повного комплекту документів вказує на те, що позивач не довів факт надання відповідачці послуг з теплопостачання. В позовній заяві вказано, що факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, підтверджується рішенням виконкому ЗМР, які містяться на офіційному сайті ЗМР. Однак, в матеріалах справи вказані рішення відсутні, відповідно позивачем не доведено перед судом факту надання відповідачці послуг. Позивач в позові не навів відомостей щодо тарифів, які застосовувались у період листопад-лютий 2021/2025 роки, а також посилань на рішення компетентних органів про їх встановлення. В позові позивач навів цитати норм права, які регламентують різні випадки застосування різних формул розрахунку вартості послуги. Однак, в позові повинні бути наведені конкретні норми права, які стосуються саме предмета спору, а не взагалі весь блок нормативних актів, які регламентують діяльність щодо теплопостачання. Отже, фактично позивач в позові не навів формул, по яким здійснені нарахування. В пункті 34 форми типового індивідуального договору вказано, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Однак, разом з тим, дізнатись про розмір нарахування можна за умови направлення на адресу відповідачки відповідного рахунку. В пункті 33 форми типового індивідуального договору вказано, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживача. Без рахунків дізнатись про нараховану до сплати суму неможливо. Отже, станом на цей час у позивача не виникло право вимагати стягнення з відповідачки боргу, оскільки рахунки/вимога не пред`явлені їй до цього часу. Подання позову не є рівноцінною дією з пред`явленням вимоги, оскільки право на звернення до суду у позивача виникає з моменту його порушення.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена сторонам в їх електронні кабінети та отримана ними 05.03.2026. Отже відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України сторони є належним чином повідомленими про розгляд справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до листа Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 27.02.2026 № 06.4-06/02/6730 «Про надання інформації» відповідачка ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 19.04.2021 по теперішній час.

Відповідно до Довідки щодо заборгованості за надані послуги та розрахунку основного боргу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , споживачем послуг, які Концерн «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», надає за адресою: АДРЕСА_1 є відповідачка ОСОБА_1 . Заборгованість перед Концерном за наданими за вказаною адресою послугами за період з 01.11.2021 по 28.02.2025 склала 25 121,32 гривня.

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України від 02.06.2005 № 2633-ІV «Про теплопостачання» (далі Закон № 2633-ІV), Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, та іншими нормативно-правовими актами України.

В розумінні Закону № 2633-ІV та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частиною п`ятою статті 13 Закон № 2189-VIII передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Спірне житлове приміщення розміщене у багатоквартирному будинку.

На підтвердження факту укладання договору з відповідачкою позивач надав копію Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 02.10.2021, який не підписаний відповідачкою.

При цьому матеріали справи не містять документів, які підтверджують, що з відповідачкою був укладений вказаний договір в порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 13 Закону № 2189-VIII, а саме витяг з веб-сайту органу місцевого самоврядування та/або веб-сайту виконавця послуги з опублікованим текстом договору та відомості про розміщення повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 02.10.2021 не є укладеним.

Згідно зі статтею 5 Закону № 2189-VIII позивач надавав послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме надання послуг з постачання теплової енергії.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У статтях 19 та 25 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон № 2633-IV) зазначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 20 Закону № 2633-ІV споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суд встановив, що на підставі вищевказаних норм права між сторонами встановилися договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , за яким проводились нарахування.

Відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг. Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 07 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Свої зобов`язання з надання комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання позивач виконав належним чином, що не спростовано відповідачкою, яка, у свою чергу, порушила свої зобов`язання та своєчасно не вносила оплату за спожиті комунальні послуги, у зв`язку з чим в період з 01.11.2021 по 28.02.2025 за особовим рахунком № НОМЕР_1 має заборгованість в сумі 25 121,32 гривня.

На підтвердження вартості надання послуг та отримання таких споживачем, Концерн «МТМ» надав розрахунок заборгованості за надані послуги по особовому рахунку НОМЕР_1 та довідку щодо заборгованості за надані послуги, які суд визнає належними та допустимими доказами існування заборгованості.

При цьому відповідачка, заперечуючи проти позову, власний контррозрахунок заборгованості не надала.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов є законним та обґрунтованим, а тому його необхідно задовольнити повністю.

Суд не бере до уваги аргументи представника відповідачки про відсутність доказів її права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відповідачка зареєстрована за вказаною адресою з 19.04.2021 по теперішній час, а отже є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58), згідно з якою, принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи вищевказане та задоволення позову із зазначених судом підстав, суд вважає недоцільним надавати детальну відповідь на інші аргументи сторін.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 662,40 гривні.

Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (особовий рахунок, договір № 91204291) за період з 01.11.2021 по 28.02.2025 на загальну суму 25 121 (двадцять п`ять тисяч сто двадцять одна) гривня 32 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» судовий збір у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

позивач Концерн «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», місцезнаходження: вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 32121458,

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя М.В. Фетісов