Ухвала суду № 135764076, 27.03.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4609/26

1-кс/308/1857/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026070000000134, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.03.2026 року, про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що невідомі на даний час особи, діючи за попередньою змовою, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою реалізації злочинного умислу спрямованого на набуття права власності на нерухоме майно потерпілої ОСОБА_5 підробили документи на представництво інтересів останньої та в подальшому, використавши їх, протиправно перереєстрували нерухоме майно останньої, а саме:

-трикімнатну квартиру загальною площею 87,1 м.кв., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 138274321101);

-нежитлове приміщення (паркомісце) загальною площею 20,6 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ 1824765621101);

-паркомісце загальною площею 17,1 м. кв., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Верхогляда Андрія, 16, машиномісце № 240, підвал 2-й рівень (РНОНМ 315522780000).

Зокрема встановлено, що 11.01.2019 року потерпілою ОСОБА_5 за грошові кошти у сумі 70 000 доларів США було придбано трикімнатну квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 87,1 м.кв. у забудовника ОСОБА_6 та гаражне приміщення за грошові кошти у сумі 12 000 доларів США за адресою м.Ужгород, вул.Рилєєва 4 «Д», приміщення №?3, загальною площею 20,6 м.к., яке також придбано у ОСОБА_6 .

Крім цього, потерпілою ОСОБА_5 було придбано за грошові кошти у сумі 515 000 доларів США трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_3 ( ОСОБА_7 ), загальною площею 113,6 м.к., яка була придбана у ОСОБА_8 та паркомісце № 240 за грошові кошти у сумі 40 000 доларів США за вказаною адресою: АДРЕСА_4 ( ОСОБА_7 ) у ТзОВ «БудСпецСервіс».

Зі слів потерпілої, всі вказані об`єкти нерухомого майна були придбані особисто нею, на неї оформлені, тобто усіх вказаних об`єктів нерухомого майна вона була єдиним власником. Під час придбання вказаних об`єктів нерухомого майна, було укладено договори купівлі-продажу та вчинено розрахунки готівковими коштами, тобто будь-яких боргових зобов`язань перед продавцями вона не мала.

У 2022 році ОСОБА_5 разом з чоловіком поїхали за кордон, а саме до Азербаджану. На територію України вони з чоловіком повернулись 19.03.2026 та відразу попрямували до квартири адресою: АДРЕСА_3 . Приїхавши до вказаної квартири, вони не змогли потрапити до її середини бо замки вхідних дверей на квартирі були змінені невідомими особами. В подальшому їм вдалося потрапити до квартири де вони виявили, що у середині були перекидані особисті речі.

Після цього, чоловік потерпілої ОСОБА_9 пішов оплатити за паркомісце у даному будинку за АДРЕСА_5 . Але оплатити паркомісце він не зміг, оскільки з`ясували, що воно належить уже іншим власникам.

В подальшому потерпіла також з`ясувала, що її квартира за адресою: АДРЕСА_1 та паркомісце за вказаною адресою вже не належить їй, а перереєстровано на іншого власника без її відома. Вказане паркомісце за адресою: м. Київ, вул. Верхогляда Андрія, 16, машиномісце № 240 в червні 2025 року, тобто, коли вона перебувала за кордоном, перереєстровано на особу по імені ОСОБА_10 , про яку потерпіла нічого не знає, паркомісце нікому не продавала.

25.03.2026, прибувши в м.Ужгород, ними було встановлено, що вхідні замки до квартири за адресою АДРЕСА_1 не змінені. Також виявлено, що гаражне приміщення за адресою АДРЕСА_2 належить уже не потерпілим, а іншим власникам.

Подальшим розслідуванням установлено, що невідома особа, шляхом підроблення довіреності датованої від 01.12.2025 якою потерпіла ОСОБА_5 начебто уповноважила особу по імені ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від свого імені представляти інтереси в органах державної влади та всіх органах місцевого самоврядування, нотаріусах та інших установах та розпоряджатися її майном. Вказана довіреність була виписана у ОСОБА_12 , хоча у вказаний період часу потерпіла не була у ОСОБА_12 , особу ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 не знає, вказаній особі ніякі довіреності на представлення інтересів не видавала. У вказаному дорученні не вірно було вказано її паспортні дані.

Трикімнатну квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 87,1 м.к. та гаражне приміщення за адресою АДРЕСА_2 на підставі вказаної довіреності, яку потерпіла не видавала, заяви про представлення її інтересів, яку вона не видавала, рішення єдиного учасника товариства №1 від 12.03.2026 та АКТу прийому-передачі майна потерпілої до статутного капіталу товариства, приватним нотаріусом ОСОБА_13 було засвідчено достовірність вказаних документів (перекладу довіреності, рішення єдиного учасника товариства №1 від 12.03.2026, АКТу прийому-передачі майна потерпілої до статутного капіталу товариства від 12.03.2026).

Після цього, невідомою особою, 16.03.2026 у приміщенні державного реєстратора Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району ОСОБА_14 було здійснено відчуження трикімнатної квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 87,1 м.к. та гаражне приміщення за адресою АДРЕСА_2 , при цьому змінено власника майна за ТзОВ «Навчальний центр» Майстер КОУЧ», чим самим позбавлено потерпілу ОСОБА_5 права приватної власності на вказані об`єкти нерухомого майна.

Крім цього потерпіла виявила, що з невідомих причин, з 26.11.2025 вона являється одноосібним власником ТзОВ «Начальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413). Що це за товариство і який його вид діяльності, їй не відомо, оскільки вона його не засновувала і не є його часником. На час уведення її до вказаного товариства вона перебувала за межами території України.

Слідчий зазначає, що вищевказані об`єкти нерухомості були предметом вчинення протиправних дії, що призвело до втрати права власності на них потерпілою, тому їх визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, з метою збереження речових доказів, прокурор у клопотанні просить накласти арешт та заборонити власникам даного майна та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним нерухомим майном, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного майна, а саме на: трикімнатну квартиру загальною площею 87,1 м.кв., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 138274321101), на даний час на праві приватної власності належить ТзОВ «Начальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413); нежитлове приміщення (паркомісце) загальною площею 20,6 м. кв., розташованого за адресою: м. Ужгород, вул. Степана Дьолога (Рилєєва Кіндрата), 4 «Д», приміщення № 3 (РНОНМ 1824765621101), на даний час на праві приватної власності належить ТзОВ «Начальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413); паркомісце загальною площею 17,1 м. кв., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Верхогляда Андрія, 16, машиномісце № 240, підвал 2-й рівень (РНОНМ 315522780000), на даний час на праві приватної власності належить гр. ОСОБА_10 .

Прокурор ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує.

У зв`язку із наявністю реальної загрози відчуження вказаного нерухомого майна третім особам, що унеможливить забезпечення арешту майна, розгляд даного клопотання здійснюється судом без виклику власників майна.

Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026070000000134 від 25 березня 2026 року, в ході якого досліджуються обставини незаконного заволодіння чужим майном ОСОБА_5 , а саме трикімнатною квартирою загальною площею 87,1 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 138274321101), яка на даний час на праві приватної власності належить ТзОВ «Начальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413); нежитловим приміщенням (паркомісцем) загальною площею 20,6 м. кв., за адресою: м. Ужгород, вул. Степана Дьолога (Рилєєва Кіндрата), 4 «Д», приміщення № 3 (РНОНМ 1824765621101), яке на даний час на праві приватної власності належить ТзОВ «Начальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413); паркомісцем загальною площею 17,1 м. кв., за адресою: м. Київ, вул. Верхогляда Андрія, 16, машиномісцем № 240, підвал 2-й рівень (РНОНМ 315522780000), яке на даний час на праві приватної власності належить гр. ОСОБА_10 .

Постановою слідчого ОСОБА_15 від 27.03.2026 року, враховуючи, що вказане нерухоме майно є предметом вчинення протиправних дій, таке визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, на переконання слідчого судді, прокурором, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, доведено необхідність такого арешту грошових коштів з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Прокурором у клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак, за наведених вище обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення судових експертиз, що очевидно переважає над неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення клопотання та арешту майна з метою забезпечення збереження його як речового доказу у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт та заборонити власникам даного майна та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним нерухомим майном, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного майна, а саме на:

- трикімнатну квартиру загальною площею 87,1 м.кв., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 138274321101), на даний час на праві приватної власності належить ТзОВ «Начальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413);

- нежитлове приміщення (паркомісце) загальною площею 20,6 м. кв., розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Степана Дьолога (Рилєєва Кіндрата), 4 «Д», приміщення № 3 (РНОНМ 1824765621101), на даний час на праві приватної власності належить ТзОВ «Начальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413);

- паркомісце загальною площею 17,1 м. кв., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Верхогляда Андрія, 16, машиномісце № 240, підвал 2-й рівень (РНОНМ 315522780000), на даний час на праві приватної власності належить гр. ОСОБА_10 .

Роз`яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 31.03.2026 року о 13 год. 25 хв..

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1