Рішення № 13576374, 25.01.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р. Справа № 7/160/10

м.Миколаїв

За позовом: Концерну «АЛМІ»

(65028, м.Одеса, вул. Болгарська, 1, п/р 2600131512 в АБ «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 23865458)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, ід.н.НОМЕР_2)

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Чернова Г.А., дов. №15від 05.01.2011р.

від відповідача: представник не зявився.

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості в сумі 25135,76 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, вимоги ухвали суду від 13.12.2010р. не виконав. Представник відповідача в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Ухвала суду від 13.12.2010р., надіслана на адресу відповідача, яка зазначена позивачем в позовній заяві та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно з інформацією з ЄДРЮОФОП офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»станом на 24.01.2011р., повернулась до суду з відміткою органу поштового звязку «За закінченням терміну зберігання». За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. однак не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд,

в с т а н о в и в:

26 березня 2010 року за №23/10/Р між концерном «АЛМІ», як постачальником, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, було укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник зобовязався на умовах, передбачених договором, поставляти товари в асортименті, а покупець зобовязався приймати їх та сплачувати їх вартість.

Відповідно до умов п.1.3 договору передбачено, що повне найменування товару, його опис та характеристика, кількість товару, ціна одиниці товару, його вартість містяться у накладних на кожну поставку.

Датою поставки вважається дата підписання накладної (п.3.8 договору).

Згідно з умовами 6.2 договору, товар, поставлений покупцю за договором, підлягає оплаті в строк, що не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору, постачальник поставив покупцю товар (гумку жувальну в асортименті) на загальну суму 19394,34 грн., що підтверджується видатковими накладними №Рк-40236588 від 03.09.2010р., №Рк-40236589 від 03.09.2010р., №Рк-40236590 від 03.09.2010р., №Рк-40236591 від 03.09.2010р., №Рк-40242676 від 13.09.2010р., №Рк-40242684 від 14.09.2010р., №Рк-40242685 від 14.09.2010р., №Рк-40242686 від 14.09.2010р., №Рк-40242690 від 14.09.2010р. та №Рк-40242691 від 14.09.2010р. (а.с. 14-23).

Покупець, в порушення умов договору, за поставлений товар не розрахувався.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На день розгляду справи відповідач не надав доказів погашення боргу в сумі 19394,34 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 8.2 договору, сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату отриманого товару покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення зобовязання, від суми боргу за кожний день прострочки.

На підставі п.8.2 договору позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобовязання за період з 10.09.2010р. по 03.11.2010р. (55 дн., облікова ставка НБУ 7,75%) в загальній сумі 385,11 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3 договору сторони погодили, що за прострочку виконання грошового зобовязання покупець сплачує постачальнику 15% річних від простроченої суми заборгованості.

Таким чином, на підставі приписів ст.625 Цивільного кодексу України та умов п.8.2 договору позивач просить стягнути з відповідача 135,03 грн. втрат від інфляції та 372,69 грн. 15% річних.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, умовами п.8.2 договору його учасники передбачили, що у випадку, якщо прострочення перевищує 21 календарний день, постачальник має право стягнути з покупця додатково штраф в розмірі 25% від суми простроченої заборгованості.

На підставі п.8.2 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 4848,59 грн., оскільки строк заборгованості відповідача за поставлений товар перевищує 21 календарний день.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на те, що такі вимоги приведуть до подвійного стягнення штрафних санкцій та суперечать чинному законодавству, зокрема приписами п.6 ст. 231 Господарського кодексу України, якими передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44,49,82,821,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (відомостя про розрахункові рахунки відсутні, ід.н.НОМЕР_2) на користь Концерну «АЛМІ», 65028, м.Одеса, вул. Болгарська, 1, (п/р 2600131512 в АБ «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 23865458) 19394,34 грн. основного боргу, 385,11 грн. пені, 372,69 грн. 15% річних, 135,03 грн. втрат від інфляції, 202,87 грн. держмита та 190,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Н.О.Семенчук

Рішення підписано суддею «28»січня 2011р.