Постанова № 135763264, 16.04.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/478/26

Провадження 3/681/109/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2026 р. м. Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , місце роботи не встановлено, громадянина України,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Так, 02.04.2026 о 13 год. 00 хв в м. Полонному по вул. Об`їзна дорога 0-231205 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ - 11183», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом та вчинив це правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, чим порушив п 2.1 а Правил дорожнього руху України.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, щиро розкаявся.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Приписи ст. 7 КУпАП визначають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами й посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, відповідно до законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1. 3 Правил дорожнього руху (надалі по тексту - ПДР) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.10 ПДР, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до ч. 9-10 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.1 «а» ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, зокрема посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Таким чином, частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Об`єктом правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає, зокрема, у керуванні транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.

Суб`єктом адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП є особа, яка досягла на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку, згідно з ст. 12 КУпАП.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Поняття повторності розкрито в п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП, повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП також підтверджується сукупністю зібраних у справі та перевірених судом доказів, а саме даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 630127 від 02.04.2026, яким зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1);

- постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 серії ЕНА № 6560972 від 24.01.2026;

- безперервного відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського № 912629, на якому відображено, як ОСОБА_1 , який о 02.04.2026 о 13 год. 00 хв. керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції. На вимогу працівника поліції пред`явити посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії було встановлено, що у ОСОБА_1 таке посвідчення відсутнє. Крім того, з даних відео встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат якого становив 0,18 проміле, що є у межах допустимої норми 0,2 проміле. Надалі працівник поліції проінформував ОСОБА_1 , що оскільки він керує транспортним засобом, не маючи права керування таким, відносно нього буде складане адміністративний протокол. Також даними відеозапису підтверджено (час на відео 13 год. 17 хв), що ОСОБА_1 роз`яснювались його права (диск об`ємом 892 МБ, містить один файл, а.с. 3).

Відповідно до даних довідки, згідно з інформацією баз даних, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не занчиться (а.с. 6).

Разом з тим, суд зазначає, що згідно із п. 3 Розділу I "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою ст. 130 КУпАП).

Відповідно до п. 4, 5 розділу VII вказаної інструкції, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення.

В матеріалах відсутня довідка, що згідно з інформацією бази даних ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за частинами 2-4 ст. 126 КУпАП.

Однак до матеріалів справи долучена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6560972, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Вказана постанова достеменно підтверджує повторність вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених ч. 1 ст. 300-1 цього Кодексу.

Отже, за загальним правилом постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, крім, зокрема, постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яка набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених ч. 1 ст. 300-1 цього Кодексу.

З огляду на положення ст. 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень судом не виявлено судових рішень, з яких би вбачалось, що ОСОБА_1 оскаржував постанову про накладення на нього стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, постанова серії ЕНА №6560972 від 24.01.2026 набрала законної сили на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення. Вказана постанова є складовою кваліфікації повторності вчинення адміністративного правопорушення та не може бути предметом перегляду у цій справі.

Отже, у діях ОСОБА_1 суд вбачає повторність керування транспортним засобом особою, яка протягом року притягувалась за правопорушення, передбачене ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.

Досліджені судом докази у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Приписи КУпАП визначають, що вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Судом не встановлені обставини, визначені статтями 34-35 КУпАП, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особи порушника, суд доходить до висновку накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, без оплатного вилучення автомобіля марки «ВАЗ - 11183», державний номерний знак НОМЕР_1 , оскільки за відомостями, які містяться у матеріалах справи, указаний транспортний засіб належить іншій особі ОСОБА_2 .

При цьому суд враховує сталу судову практику, зокрема роз`яснення Пленуму Верховного Суду, викладені у п. 28 постанови № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» про те, що не можна накладати додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

На переконання суду саме таке стягнення у цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення, враховуючи особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, мету застосування адміністративного стягнення - виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень, приписи ст. 126 КУпАП, з урахуванням принципу законності та справедливості, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді накладення штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 126, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі дві тисячі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн (отримувач ГУК у Хмельницькій області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, що становитиме 81600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.

Суддя Сергій ІЛЛЮК