Ухвала суду № 135762818, 16.04.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2739/26

Провадження № 1-кс/461/2216/26

УХВАЛА

про накладення арешту на майно

16.04.2026 слідча суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшої слідчої відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за№ 42026140000000037 від 19.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Слідча звернулася до слідчої судді зі вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні № 42026140000000037 від 19.02.2026 на майно, яке на праві власності належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на - автомобіль марки «Skoda Octavia» 2020 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026140000000037 від 19.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Головний державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці ДМС України ОСОБА_5 , 28.02.2026, 24.03.2026 та 06.04.2026 перебуваючи на території митного поста «Краковець» Львівської митниці ДМС України у напрямку «на виїзд з України» пункту пропуску «Краківець-Корчова», що розташований за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, с. Краковець, вул. Михайла Вербицького, 54, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 2 500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме: у павільйоні № 3, який знаходиться на території митного поста «Краковець» Львівської митниці ДМС України у напрямку «на виїзд з України» пункту пропуску «Краківець-Корчова», що розташований за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, с. Краковець, вул. Михайла Вербицького, 54, при здійсненні митного оформлення, 28.02.2026 близько 10.38 год. одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 500 (п`ятсот) доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 28.02.2026 становило 21 604 грн. 05 коп.), які знаходились в паспорті ОСОБА_6 для виїзду за кордон, за безперешкодне вивезення останнім 40 000 (сорока тисяч) доларів США через державний кордон України до Республіки Польща без проведення процедури обов`язкового декларування.

Окрім цього, ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме: у павільйоні № 3, який знаходиться на території митного поста «Краковець» Львівської митниці ДМС України у напрямку «на виїзд з України» пункту пропуску «Краківець-Корчова», що розташований за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, с. Краковець, вул. Михайла Вербицького, 54, при здійсненні митного оформлення, 24.03.2026 близько 09.45 год. одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1 000 (однієї тисячі) доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 24.03.2026 становило 43 828 грн. 80 коп.), які знаходились в паспорті ОСОБА_6 для виїзду за кордон, за безперешкодне вивезення 70 000 (сімдесяти тисяч) доларів США через державний кордон України до Республіки Польща без проведення процедури обов`язкового декларування.

Окрім цього, ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме: у павільйоні № 3, який знаходиться на території митного поста «Краковець» Львівської митниці ДМС України у напрямку «на виїзд з України» пункту пропуску «Краківець-Корчова», що розташований за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, с. Краковець, вул. Михайла Вербицького, 54, при здійсненні митного оформлення, 06.04.2026 близько 22.00 год. одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1 000 (однієї тисячі) доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 06.04.2026 становило 43 654 грн. 90 коп.), які знаходились в паспорті ОСОБА_6 для виїзду за кордон, за безперешкодне вивезення 70 000 (сімдесят тисяч) доларів США через державний кордон України до Республіки Польща без проведення процедури обов`язкового декларування, після чого протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена правоохоронними органами, а предмет неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 1 000 (одна тисяча) доларів США вилучені.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у власності ОСОБА_5 відсутнє будь-яке нерухоме майно.

Згідно з реєстраційною карткою транспортного засобу, у власності ОСОБА_5 перебуває автомобіль марки «Skoda Octavia» 2020 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

З огляду на зазначені вище обставини, у ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , з метою виконання завдань кримінального провадження, забезпечення конфіскації майна та запобігання спроб його відчуження до моменту вирішення питання конфіскації судом.

Зважаючи на вказане та з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає такий вид покарання, а також з метою попередження відчуження, приховання чи інших дій з майном, яке належить підозрюваному та підлягатиме конфіскації.

Враховуючи вищенаведене, просить клопотання задовольнити.

Слідча у судове засідання не з`явилася, у клопотанні просить розглядати клопотання без її участі та без участі прокурора.

З метою забезпечення арешту майна, слідча суддя вважає за можливе в порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідча суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Окрім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Як встановила слідча суддя, слідчими слідчого управління ГУНП у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Львівської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026140000000037 від 19.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

07.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Так, згідно з реєстраційною карткою транспортного засобу, у власності ОСОБА_5 перебуває автомобіль марки «Skoda Octavia» 2020 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У свою чергу, ч. 2 ст. 96-2 КК України передбачає, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, слідча суддя з матеріалів клопотання встановила, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення подальшої спеціальної конфіскації.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Матеріали справи свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна та забезпечення подальшої спеціальної конфіскації, а слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Оцінюючи у сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість конфіскації майна як виду покарання у разі засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією ч.3 ст. 368 КК України, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.

Проаналізувавши надані слідчою матеріали та обставини, викладені у клопотанні, слідча суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна. Також враховує, що підозрюваному ОСОБА_5 оголошено підозру за ч.3 ст. 368 КК України, яка передбачає як вид покарання конфіскацію майна, а тому для можливості забезпечення конфіскації майна як виду покарання, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також те, що слідча довела наявність достатніх підстав для накладення арешту на зазначене майно, а тому слідча суддя вважає, за необхідне задовольнити клопотання у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідча суддя -

УХВАЛИЛА:

1. Клопотання задовольнити.

2. Накласти арешт, що полягатиме у позбавлені права відчуження майна, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання у кримінальному провадженні № 42026140000000037 від 19.02.2026 на майно, яке на праві власності належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на - автомобіль марки «Skoda Octavia» 2020 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

3. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42026140000000037 від 19.02.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя ОСОБА_7