Рішення № 135762705, 17.04.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/255/26

Провадження № 2/317/528/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Сидоренка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики № 2577840 від 23.06.2021 у розмірі 17085,20 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 23.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2577840, за умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, який був надісланий на мобільний телефон останнього.

Умовами договору позики встановлені наступні параметри позики: тип позики короткострокова; тип процентної ставки фіксований; мета отримання позики придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою незалежною професійною діяльністю або виконанням найманого працівника; сума позики 4000,00 грн.; позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті.

Відповідач підтвердив, що вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ», які є невід`ємною частиною договору, а також вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики.

13.10.2021 було укладено договір № 13/10-2021, відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2577840.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2577840.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2577840.

Загальний розмір заборгованості за договором позики № 2577840 від 23.06.2021 на день формування позовної заяви складає 17085,20 грн., з яких:

заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 4000,00 грн.;

заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13085,20 грн.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 20.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, відзиву на позов не подав, своїми процесуальними правами скористався на власний розсуд.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При цьому, одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 23.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2577840 (а.с. 7-10).

Пунктом 2.1 договору позики встановлено, що за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України гривні (п. 2.2 договору позики).

Пунктом 2.3 договору позики визначено наступні параметри позики:

? тип позики: короткострокова;

? мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою незалежною професійною діяльністю або виконанням найманого працівника;

? сума позики: 4000,00 грн.;

? строк позики: до 14.07.2021 (21 день).

Згідно пп. 2.4.1 п. 2.4 договору позики проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до додатку № 1 до договору позики.

Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0,57570 від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (пп. 2.4.2 п. 2.4 договору позики).

Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (пп. 2.4.3 п. 2.4 договору позики).

Базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою (пп. 2.4.4 п. 2.4 договору позики).

Відповідно до пп. 2.4.5 п. 2.4 договору позики позикодавець надає позичальнику можливість сплати процентів за користування позикою на акційних умовах (відповідно до пп. 2.4.2 п. 2.4) виключно за умови належного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. У випадку недотримання позичальником умов сплати процентів за користування позикою на акційних умовах, за договором застосовується базова процентна ставка за позикою.

Розмір процентів на прострочену позику фіксований: 1,01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою (п. 2.5 договору позики).

Положеннями п. 2.6 договору позики визначено, що позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання договору.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 договору позики проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включно.

Приписами п. 3.6 договору позики встановлено, що у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (пп. 2.4.3 п. 2.4); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою.

Відповідно до п. 8.3 договору позики позичальник підтверджує, що:

? має всі права та повноваження, необхідні для підписання договору позики;

? у разі, якщо позичальник перебуває в зареєстрованому шлюбі/у фактичних шлюбних відносинах, він діє зі згоди другого з подружжя;

? в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов`язків згідно з Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов`язків згідно з Законом України «Про захист прав споживачів» та Законом України «Про захист персональних даних»;

? отримав інформацію щодо реквізитів та повноважень Національного банку України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;

? вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ», які є невід`ємною частиною договору;

? вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики;

? надає згоду на обробку, зберігання, накопичення, передачу, знеособлення та знищення позикодавцем наданих ним персональних даних для укладення договору не обмежуючись юрисдикцією за місцем укладення договору;

? надає згоду банку-емітенту банківської картки, що зареєстрована в особистому кабінеті позичальника, на списання заборгованості на користь позикодавця.

Згідно з п. 8.8 договору позики сплив строку дії договору не звільняє сторін від виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 8.9 договору позики усі додаткові угоди, а також додатки до договору є його невід`ємними частинами.

У розділі 9 договору позики «Реквізити та підписи сторін» у графі «Позичальник» містяться персональні дані ОСОБА_1 , зокрема: адреса місця проживання, РНОКПП, паспортні дані, номер телефону, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності «f02303», проставлений ОСОБА_1 .

Анкета клієнта-фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС), містить аналогічні відомості щодо персональних даних відповідача (а.с. 13).

До матеріалів справи долучено Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ», затверджені рішенням загальних зборів учасників ТОВ «МАНІФОЮ», протокол № 21 від 12.03.2021 та наказом директора ТОВ «МАНІФОЮ» № 54 від 12.03.2021, якими визначено порядок доступу до інформації щодо товариства та його діяльності з надання фінансових послуг, а також договірної та іншої документації, порядок укладення та виконання договорів позики, іншу інформацію, необхідну для укладення і належного виконання умов договору (а.с. 16-19).

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що договір позики № 2577840 від 23.06.2021 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України. Підстав вважати, що договір укладений з порушенням вимог Закону Україну «Про електронну комерцію» немає.

Згідно з додатком № 1 до договору позики № 2577840 від 23.06.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 узгоджено графік обов`язкових платежів за договором позики та графік нарахування процентів за користування позикою в межах строку позики, визначеного договором (а.с. 11-12).

Відповідно до паспорту позики ОСОБА_1 був ознайомлений з основними умовами надання коштів у позику з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості позики для споживача, порядком повернення позики та іншими важливими правовими аспектами (а.с. 14-15).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 договору позики визначено, що позикодавець має право з метою захисту своїх прав та інтересів укладати договори про відступлення права вимоги або іншого договору щодо розпорядження товариством правом вимоги за договором (доручення, факторингу тощо), з будь-якою третьою особою та передавати персональні дані позичальника таким третім особам, без додаткового повідомлення позичальника про укладення такого договору та/або таку передачу.

13.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» (клієнт) укладено договір факторингу № 13/10-2021, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору право грошової вимоги в сумі 20080973,82 грн., фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 22-26).

Згідно з актом приймання-передавання реєстру боржників від 13.10.2021 за договором факторингу № 13/10-2021 від 31.10.2021, ТОВ «МАНІФОЮ» передало, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняло реєстр боржників, після чого, з урахуванням умов договору факторингу № 13/10-2021 від 31.10.2021, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 32).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 13/10-2021 від 13.10.2021 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер договору 2577840, дата укладення договору 23.06.2021, дата закінчення строку позики 14.07.2021, валюта грн., сума виданої позики ? 4000,00, заборгованість за сумою позики ? 4000,00 грн., заборгованість за процентами за користування позикою ? 5651,60 грн., заборгованість за процентами на прострочену позику ? 2020,00 грн., загальна сума заборгованості за договором ? 11671,60 грн. (а.с. 34-36).

Аналогічні відомості містяться й у витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 13/10-2021 від 13.10.2021 (а.с. 37).

10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, згідно з умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 38-43).

04.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклали додаткову угоду № 10 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, якою у зв`язку із виявленням технічної помилки (описки) сторони вирішили внести зміни в реєстри боржників, що є додатками до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (а.с. 49-54).

28.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (сторона 2) укладено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, за змістом якого сторона 1 має перед стороною 2 непогашені грошові зобов`язання, які виникли на підставі, зокрема, договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 (а.с. 55-56).

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передало, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прийняло реєстр боржників (а.с. 57).

Відповідно до витягу з додатку № 1 до додаткової угоди № 10 від 04.02.2025 ? змін в реєстр боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер договору 2577840, сума заборгованості за основним зобов`язанням ? 4000,00 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами ? 13085,20 грн., загальна сума заборгованості ? 17085,20 грн. (а.с. 62).

Досліджені докази підтверджують, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 2577840 від 23.06.2021.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики № 2577840 від 23.06.2021 видно, що за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 17085,20 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13085,20 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 21).

Заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 4000,00 грн. відповідачу нарахована обґрунтовано, тож підлягає стягненню у повному обсязі.

Що стосується стягнення заборгованості за відсотками, суд виходить з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Договором позики № 2577840 від 23.06.2021 визначено, що кредит надається строком на 21 день. Строк позики до 14.07.2021 (п. 2.3.4 п. 2.3 договору позики).

Відповідно до п. 3.6 договору позики, у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (пп. 2.4.3 п. 2.4); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою.

Отже, продовження строку користування позикою (пролонгація) після 14.07.2021 мало бути формалізовано в додатковій угоді, проте такий документ позивачем суду поданий не був.

За вказаних обставин суд вважає нарахування процентів після 14.07.2021 необґрунтованим, тож відповідач мав сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 483,60 грн.

Відомостей про добровільне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором позики № 2577840 від 23.06.2021 матеріали справи не містять.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Оскільки ОСОБА_1 не сплатив обґрунтовано нараховану заборгованість, суд вважає позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував розрахунок заборгованості позивача, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0594400313 від 29.12.2025 (а.с. 6). Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: (2422,40 грн. х 4483,60 грн.) / 17085,20 грн. = 635,70 грн.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як встановлено судом, у межах розгляду даної цивільної справи ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надавалась професійна правнича допомога адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» на підставі договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 (а.с. 69-71).

Розмір ставок адвокатської винагороди/гонорару визначено у прайс-листі адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС», затвердженому Рішенням Загальних зборів № 01-11/2023 від 01.11.2023 (а.с. 73).

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 3338 від 03.11.2025, сторони за договором № 01-07/2024 від 01.07.2024 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір № 2577840 (а.с. 74).

Згідно з витягом з акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» надало ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» правові послуги у зв`язку з розглядом даної цивільної справи на загальну суму 9000,00 грн. (а.с. 75).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд ураховує, що з 01.07.2024 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» діє рамковий договір, який не вимагає усної консультації щодо кожної судової справи. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума за витрачені 2 години на складання позовної заяви (6000,00 грн.), але пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі: (6000,00 грн. х 4483,60 грн.) / 17085,20 грн. = 1574,56 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу у визначеному судом розмірі є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатським об`єднанням обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України ,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код у ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договором позики № 2577840 від 23.06.2021 у розмірі 4483 грн. 60 коп. (чотири тисячі чотириста вісімдесят три грн. 60 коп.), яка складається з наступного: 4000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 483,60 грн. ? сума заборгованості за відсотками.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код у ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) судовий збір у розмірі 635 грн. 70 коп. (шістсот тридцять п`ять грн. 70 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код у ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1574грн. 56коп. (одна тисяча п`ятсот сімдесят чотири грн. 56 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.І. Сакоян