Рішення № 135762684, 13.04.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/4681/25

Провадження № 2/317/771/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Щербини В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (в особі представника Романенка М.Е.) звернулося до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд»», надіславши на електронну адресу суду позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій заявлено вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 22226,87 грн., а також стягнення судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач послався на те, що 06.08.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») https://miloan.ua/, ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту № 4012521. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/. Законодавством України передбачено оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля, який прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит № 40122521 від 06.08.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства: https://miloan.ua/. Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 4012521 від 06.08.2021 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 6300,00 грн. 11.11.2021 згідно з умовами договору відступлення прав вимоги № 7Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором 4012521 від 06.08.2021 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс»), яке набуло права вимоги до відповідача. Згідно з договором відступлення права вимоги, сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою, документально підтвердженою та становить 22 226,87 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5250,00 грн.; заборгованість за відсотками - 16 535,87 грн.; заборгованість за комісійними винагородами - 441,00 грн.; заборгованість за пенею - 0,00 грн. У зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс». Незважаючи на це позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 25.11.2025 р. позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» суму заборгованості за Кредитним договором №4012521 від 06.08.2021 року у загальному розмірі 6245 грн. 40 коп., з яких: 5250,00 грн. основного боргу, 554 грн.40 коп. відсотків та 441 грн. 00 коп. комісії за надання кредиту. В задоволенні решти позову відмовлено. Також стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 680 грн. 66 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 1404 грн. 92 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду 22.01.2026 р. відповідачем ОСОБА_1 було подано заяву про перегляд заочного рішення (а.с.74-76).

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 05.02.2026 заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25.11.2025 р. скасовано (а.с.111-113).

Ухвалою суду від 13.02.2026 р. цивільну справу після скасування заочного рішення прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі з призначенням до судового розгляду, з повідомленням (викликом) сторін та наданням відповідачу строку на подання відзиву (а.с.118).

11.03.2026 р. відповідачем ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень проти позову послався на наступне: факт отримання кредитних коштів відповідач не заперечує, разом з тим заявлений позивачем розмір заборгованості вважає завищеним, що не відповідає принципам розумності та справедливості. Зокрема нараховані відсотки та штрафні санкції є надмірними та не співмірними з розміром основного зобов`язання. Крім того, вважає заявлені позивачем витрати на правничу допомогу занадто завищеними. Також відповідач послався на ту обставину, що він проходить службу в ЗСУ, у зв`язку з чим не мав можливості контролювати свої фінансові зобов`язання та своєчасно реагувати на кореспонденцію і судові повідомлення. При цьому відповідачем зазначено про те, що у разі задоволення позову він просить зменшити розмір штрафних санкцій та витрат та правничу допомогу (а.с.124-126).

Не погоджуючись з наданим відповідачем відзивом, 17.03.2026 р. представником позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано відповідь на відзив. Оскільки Відповідач в період дії договору на пільгових умовах, кредит не повернув, а продовжував користуватися кредитним коштами, то ТОВ «МІЛОАН» відповідно до умов п. 2.3.1.2., з якими погодився Відповідач, нарахував проценти за користування кредитом за ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6 Кредитного договору) за 60 днів, і таке нарахування відповідає вимогам вищенаведених норм ЦК України та умовам Договору. Крім того, представник позивача послався на те, що Кредитний договір був укладений 06.08.2021, а проценти за договором нараховувалися з 07.08.2021 по 02.11.2021. Згідно Довідки за Формою 5 № 183 від 17.01.2026, Відповідач станом на вказану дату проходить військову службу, тобто після виникнення спірних правовідносин та закінчення періоду нарахування заборгованості. ОСОБА_1 не надано доказів того, що у період нарахування відсотків за Кредитним договором він проходив військову службу за мобілізацією або безпосередньо перебував у зоні бойових дій (що є обов`язковою умовою застосування положень ч. 15 ст. 14 вказаного Закону). Тобто у спірних правовідносинах на Відповідача не поширюються пільги, визначені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції цього закону, яка була чинною на момент укладення кредитного договору. Вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки відповідачем не надано суду доказів виконання своїх обов`язків щодо повернення тіла кредиту та, сплати відсотків за надання кредиту (а.с.136-140).

В судове засідання сторони не з`явились.

В п.3 відповіді на відзив представником позивача зазначено про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с.140).

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься клопотання відповідача про розгляд справи та ухвалення рішення за його відсутності, на підставі поданих ним письмових пояснень щодо позову (а.с.86).

За таких обставин, на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заперечення проти позовних вимог, викладені у відзиві, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 06.08.2021 в особистому кабінеті на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ОСОБА_1 подав анкету-заяву на кредит № 4012521 (а.с.9).

06.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 4012521 (далі - договір) (а.с.22-26).

Відповідно до п. 1.1 Договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно з п. 1.2 Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 6300,00 грн. у валюті: українські гривні.

Кредит надається строком на 10 днів з 06.08.2021 (строк кредитування) (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 16.08.2021.

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 995,40 грн. в грошовому виразі та 21,053,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 7295,40 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема, позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань (п. 1.5 Договору).

Згідно п. 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту: 441,00 грн., яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2. договору, проценти за користування кредитом: 554,40 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Приписами п. 1.6 договору встановлено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Тип процентної ставки за цим договором - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2, 2.3 цього договору (п. 1.7 договору).

Умови пролонгації строку кредитування визначені п. 2.3 договору.

Згідно п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4. договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

За змістом п. 2.4.2 договору у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п. 1.4 договору або у дату завершення періоду пролонгації.

Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно п. 1.3 та п. 2.3 цього договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, п. 3.2.5 договору.

При цьому п. 3.2.5 договору визначає, що у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником умов цього договору, кредитодавець з дотриманням вимог законодавства має право стягнути заборгованість в примусовому порядку та/або звернути стягнення на майно, що належить позичальнику на праві власності.

Згідно п. 4.2 договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Відповідно до п. 5.1 Договору позичальник підтверджує, що до укладення цього Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього Договору, з інформацією передбаченою ч. 2, 3 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування».

Пунктом 6.1 договору встановлено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до п. 6.2 Договору, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS повідомлення для позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.

Відповідно до п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує зокрема, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 7.1 договору цей договір, що складається з правил та індивідуальної частини (з додатками № 1 та № 2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п. 1.4 договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього договору кредитні кошти не будуть відправлені товариством та/або не будуть отримані позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в особистому кабінеті.

У розділі 10 договору «Реквізити сторін» у графі «Позичальник» містяться персональні дані ОСОБА_1 , зокрема: РНОКПП, паспортні дані, адреса місця реєстрації проживання, номер телефону, адреса електронної пошти.

В Графіку платежів за Договором про споживчий кредит № 4012521 від 06.08.2021, що є Додатком №1 до Договору про споживчий кредит № 4012521 від 06.08.2021, міститься розрахунок заборгованості (в тому числі суми кредиту, комісії за надання кредиту і процентів) із зазначенням Дати платежу (повернення кредиту та сплати комісії та процентів) (а.с.26-зворот).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту № 4012521, що є Додатком № 2 до Договору про споживчий кредит № 4012521 від 06.08.2021 ОСОБА_1 був ознайомлений із основними умовами кредитування та інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту та іншими важливими правовими аспектами (а.с.27).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

На виконання умов договору ТОВ «МІЛОАН» 06.08.2021 р. на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 була перерахована сума кредиту в розмірі 6300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 53060873 від 06.08.2021 р., згідно якого отримувачем зазначено відповідача ОСОБА_1 , призначення платежу: Кошти згідно договору №4012521 (а.с.35).

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді відповідачем не надано, навпаки відповідачем у поданому ним відзиві не заперечується факт отримання кредитних коштів (а.с.124-зворот).

11 листопада 2021 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «МІЛОАН» було укладено договір факторингу № 12Т (а.с.14-18), відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступлено ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 4012521 від 06.08.2021 року, що в даному випадку підтверджується витягом з Додатку до Договору факторингу №12Т від 11.11.2021 р. (а.с.11).

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 22 226,87 грн., з яких: 5250,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 16 535,87 грн. - сума заборгованості за відсотками, 441,00 грн. - сума заборгованості за комісією, що підтверджується витягом з Додатку до Договору факторингу №12Т від 11.11.2021 р. (а.с.11).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За таких обставин, відповідно до положень ст. 55 ЦПК України, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статус нового кредитора за Договором про споживчий кредит № 4012521 від 06.08.2021 отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Із дослідженого судом кредитного договору встановлено, що його укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

При укладанні договору, сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приймає до уваги твердження представника позивача, що відповідачем 06.08.2021 р. було укладено Договір про споживчий кредит № 4012521, що також не заперечується відповідачем, за невиконання зобов`язань за яким у останнього виникла заборгованість в загальному розмірі 22 226,87 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 5250,00 грн.; заборгованості за відсотками - 16 535,87 грн.; заборгованості за комісійними винагородами - 441,00 грн..

Виходячи з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 5 250 гривень за укладеним 06.08.2021 відповідачем кредитним договором, що також не заперечується самим відповідачем про отримання ним кредитних коштів.

В даному випадку суд не може не погодитись з твердженнями відповідача викладеними ним у відзиві стосовно завищеного розміру нарахованих процентів, виходячи з наступного.

Щодо заявлених вимоги про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 16 535 гривень 87 копійок, суд зауважує на наступному.

Згідно до п. 1.5.2 Договору від 06.08.2021 сторони погодились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься за визначеною процентною ставкою у 0,88 % від суми кредиту на день. Строк кредитування встановлений пунктами 1.3 і 1.4 та складає 10 днів - до 16.08.2021. Орієнтовна загальна вартість кредиту, відповідно до «Графіку платежів за договором про споживчий кредит 4012521 від 06.08.2021» (Додаток № 1 до Договору) та п. 1.5 Договору становить 7 295 гривень 40 копійок, з яких проценти - 554 гривні 40 копійок., які нараховується виходячи з визначеної договором процентної ставки - 0,88 % на день, строку кредитування - 10 днів та суми позики - 6 300,00 гривень: 6 300 грн. * 0,88 %/день * 10 днів = 554,40 грн.

Ця сума процентів обґрунтована умовами договору № 4012521 від 06 серпня 2021 року та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за цим договором.

Стосовно стягнення процентів в зазначеному розмірі за період після 16 серпня 2021 року, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору строк кредитування встановлений до 16 серпня 2021 року включно. Зі спливом цього строку, тобто - з 17 серпня 2021 року, відповідач був зобов`язаний повернути позивачу всю його заборгованість за договором, оскільки це прямо визначено в самому договорі.

Таким чином, абзац 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку надання цієї позики.

В постанові Великої Палати ВС по справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року в подібній справі було зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Подібний висновок неодноразово повторювався в правових позиціях Верховного Суду і в даному випадку суд вважає необхідним застосувати його в даній справі.

Таким чином, нарахування процентів за договором № 4012521 від 06 серпня 2021 року за період після 17 серпня 2021 року є необґрунтованим, оскільки здійснене поза межами строку кредитування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення процентів підлягають частковому задоволенню - в межах строку кредитування, що становить 554,40 гривень.

Виходячи з вимог п. 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту становить 441 гривню 00 копійок, яка має разовий характер та не передбачає періодичності її сплати, за таких підстав підлягає стягненню з відповідача.

Аналогічна позиція була встановлена Запорізьким районним судом Запорізької області під час ухвалення заочного рішення суду від 25.11.2025 року у вказаній цивільній справі.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 141 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 205, 207, 509, 513, 526, 527, 525- 527, 530, 598, 599, 610-612, 625, 628, 629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 191, 247, 259, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746) суму заборгованості за Договором про споживчий кредит № 4012521 від 06.08.2021 у розмірі 6 245 (шість тисяч двісті сорок п`ять) гривень 40 копійок, з яких: 5 250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок сума заборгованості за тілом кредиту, 554 (п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 40 копійок заборгованість за відсотками та 441 (чотириста сорок одна) гривня 00 копійок заборгованість за комісійними винагородами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746) понесені судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень 66 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 404 (однієї тисячі чотириста чотири) гривні 92 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Суддя: Д.О. Каряка