Рішення № 13576252, 22.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.10                                                                                           справа№ 17/115(10)

за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів

до відповідача фермерське господарство «Птиця»

про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законоавства

ціна позову 112998,02грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Петришин А.Ю., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача –Сенишин Я.Б., Ковч П.С., довіреність в матеріалах справи, Ручковський А.С., - директор

Суть спору:

Державна екологічна інспекція в Львівській області звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до фермерського господарства «Птиця» про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,; ціна позову 112998,02грн.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, претензією №169, розрахунком розміру завданих збитків, актом перевірки Стрийського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії у Львівській області №23/04-186 від 05.05.2010р., актом перевірки №1 від 11.05.2010р., реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції,

Ухвалою господарського суду Львівської області №17/115(10) від 27.07.2010р. (судя Ділай У.І.) порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11год. 10хв. 14.09.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №№17/115(10) від 14.09.2010р. В судовому засіданні 28.09.2010р. оголошено перерву до 10год. 00хв. 12.10.2010р.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 06.10.2010р. у зв’язку із закінченням повноважень судді Ділай У.І. справу №17/115(10) передано для розгляду по суті судді Фартушку Т.Б.

Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах гсоподарського суду Львівської області №№17/15(10) від 12.10.2010р., 25.10.2010р., 15.11.2010р., 30.11.2010р. В судовому засіданні 14.12.2010р. оголошувалась перерва до 10год. 40хв. 22.12.2010р. Строк вирішення спору продовжено на 10 днів до 22.12.2010р. відповідно до ухвали господарського суду Львівської області №17/115(10) від 30.11.2010р.

Представникам Сторін протягом розгляду справи оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №17/115(10), які оголошені чи скеровані Сторонам ( підтвердження чого є дані реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення представників Сторін), зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; копію положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області; листа Стрийського віділення Держенергонагляду у Львівській області №23 від 06.05.2010р.

Представники Відповідача в судове засідання з’явились, проти позову частково заперечили, визнавши позовні вимоги в розмірі 25542,96грн.

Протягом розгляду справи представниками Відповідача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; копію довідки про включення Відповідача в ЄДРПОУ; копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Відповідача; копії довідок про реєстрацію Відповідача як платника фіксованого податку; копію паспорту каптажної споруди №Д0109; копію гідрогеологічного висновку про локальне водопостачання Відповідача; копію листа в ДПІ; заяву про продовження строку вирішення спору.

Також, 17.11.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло пояснення Вівдповідача, в якому, зокрема, зазначалось на розбіжності між показниками та обставинами по справі, які приведенеі в Акті перевірки Держенергонагляду №23/04-186 від 27.04.2010р., та зазначено, що ці розбіжності привели до значного збільшення обрахованих об’ємів води, використаних підприємством Відповідача, та, відповідно, до невірних та завищених розрахунків збитків.

Крім того, протягом розгляду справи представниками Відповідача подано відзиви на позовну заяву, згідно яких Відповідач визнає позовні вимоги в розмірі 25542,96грн., проти решти позовних вимог відмовили з причин та підстав, зазначених у відзивах.

До відзивів додано наступні документи: довідку про використання кормів Відповідачем; копії оборотно-сальдових відомостей; копію звіту за формою №24 (Про стан тваринництва); копію керівництва по утриманню бройлерів; довідку про розміри реалізації продукції.

Ухвалою господарського суду Львівської області №17/15(10) від 12.10.2010р. викликано в судове засідання для дачі пояснень в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України посадову особу Держенергонагляду у Львівській області державного інспектора Кунду М.В., який, з’явившись, надав пояснення з приводу спору, в яких, зокрема, зазначалось про приблизні розрахунки роботи двигуна насосу підприємства Відповідача.

Крім того, на запити суду надано лист за підписом начальника Держенергонагляду у Львівській області №23/02-1167 від 20.12.2010р.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція в Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України.

Згідно п. «Б»ч.1 ст.20, ч.2 ст.35 Закону України «Про охорону навколишьного природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною підземних вод.

Відповідно до п. «З»ч.1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №1 від 11.05.2010р. (далі – Акт перевірки), складеного Позивачем за результатами перевірки підприємства Відповідача, водопостачання Відповідача відбувається за рахунок водоносного горизонту, нисхідне джерело облаштоване каптажною спорудою, наявні збірник, накопичувальний резервуар та розподільчий колодязь. Від накопичувального резервуару вода подається за допомогою насосу PEDROLLO потужністю 2,2 КВт, продуктивністю 9м3/год. (далі –Насос). Далі вода поступає до об’єктів водопостачання Відповідача.

В Акті зазначено, що дозвіл на спецводокористування у Відповідача відсутній з серпня 2007р. по час здійснення перевірки, та Відповідач здійснює самовільний забір води.

Акт перевірки підписано головою господарства Відповідача.

Крім того, здійснення спецводокористування визнається Відповідачем у відзиві, згідно якого Відповідач частково позов визнає.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.13 Конституції України, ч.ч.1, 2 ст.148 Господарського кодексу України, ч.ч.1,3 ст.324 Цивільного кодексу України, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу є об'єктами права власності Українського народу; кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Українського народу виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», води підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України.

Відповідно до ч.4 ст.148 Господарського кодексу України, правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами.

Згідно ч.2 ст.2 Водного кодексу України, ст.2 Закону України про охорону навколишнього природного середовища», водні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.42 Водного кодексу України, водокористувачами в Україні можуть бути підприємства; водокористувачі можуть бути первинними і вторинними; первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води; вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Крім того, згідно ч.1 ст.149 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Отже, Відповідач здійснював спецводокористування.

Згідно ст.151 Господарського кодексу України, суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах); порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 4 ст.49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу; порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 року затверджено «Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування»(далі –Порядок).

Отже, Відповідач повинен був здійснювати спеціальне водокористування на підставі та у відповідності з дозволом на спецводокористування, що, згідно матеріалів справи, було порушеним.

Щодо обсягів незаконно видобутих прісних вод суд зазначає наступне.

Обсяги незаконно видобутих підземних прісних вод Позивач обґрунтовує даними акту перевірки №23/04-186 від 05.05.2010р. (далі – Акт енергонагляду), проведеної Стрийським відділенням Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області Держенергонагляду, відповідно до якого зроблено висновки про кількість використаної енергії електричної Насосом виходячи з даних загального обсягу спожитої електроенергії по лічильнику Відповідачем, потужності Насосу та кількості годин роботи Насосу в день –2 години, за період з 01.08.2007р. по 01.04.2007р.; відповідно до продуктивності насосу визначено кількість видобутої за відповідний період води.

Посадова особа, яка проводила перевірку та склала Акт енергонагляду, Кунда М.В., викликаний в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України, не зміг навести доводи чи вказати на докази в обгрунтування визначення ним кількості годин роботи Насосу, зіславшись виключно на узгодження кількості годин роботи Насосу з керівником господарства Відповідача.

Крім того, посадова особа Кунда М.В. не зміг обгрунтувати визначення ним кількості спожитої електроенергії Насосом та пояснити чи Насос було підключено до окремого лічильника, чи облік електроенергії Відповідача проводився за загальним електролічильником.

Також, незважаючи на вимогу суду, посадовою особою Кундою М.В. письмових пояснень надано не було.

Враховуючи вищенаведене, судом скеровано відповідний запит про надання інформації у Державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області Держенергонагляду (далі –Інспекція Держенергонагляду у Львівській області).

Відповідно до листа №23/02-1167 від 20.12.2010р. за підписом начальника Інспекції Держенергонагляду у Львівській області, облік електроенергії господарства Відповідача за період з 01.08.2007р. по 01.04.2010р. проводився в цілому господарстві одним електролічильником, зазначеним в Акті енергонагляду, електроенергію споживали і інші наявні у Відповідача пристрої; електроенергію, спожиту водяним насосом за вищеперерахований період пораховано теоретично, погодивши години роботи водяного насосу з керівником господарства Відповідача.

Під час розгляду справи представники Відповідача, в тому числі Ручковський А.С., заперечили дані часу роботи насосу поденно та помісячно, обґрунтувавши наведене циклом роботи господарства, при цьому пояснили, що згідно технології вирощування бройлерів та санітарних вимог встановлюються перерви між вирощуваннями в кілька днів і більше, і тому щодня насос не міг працювати однакову кількість годин.

Відповідачем також зазначено у поясненні, що Позивачем взято до уваги максимальну продуктивність та потужність насосу, проте, не враховано віддаленість місця забору води від водонапірної башні.

Крім того, різна кількість реалізованої на забій птиці господарством Відповідача підтверджується даними звітів Державного статистичного спостереження про стан тваринництва за формою №24 (затверджено Наказом Держкомстату України №198 від 05.07.2007р., Наказом Держкомстату України №173 від 03.06.2008р., та Наказом Держкомстату №222 від 30.06.2009р.) за періоди 2007-2009рр.

Будь-які інші докази обсягу видобутих вод в матеріалах справи відсутні та Позивачем не подані та не наведені.

Проте, Відповідачем визнано використання води за зазначений вище період в розмірі 11306м3.

Щодо розміру завданих державі незаконним видобуванням води збитків суд зазначає наступне.

До позовної заяви додано розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного видобування підземної прісної води Відповідачем, виконаний держінспектором з охорони навколишнього природного середовища, відповідно до якого, розмір заподіяних Відповідачем збитків становить 112998,02грн.

Розрахунок проведено відповідно до «Методики розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. №37 та відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389.

Вихідними даними для проведеного розрахунку є, в тому числі, дані обсягу видобутої води Відповідачем, розраховані виходячи з продуктивності та кількості годин роботи Насосу.

Як зазначено вище в мотивувальній частині рішення щодо обсягів видобутих Відповідачем вод, дані щодо наведеної Позивачем кількості видобутих вод, які ґрунтуються на Акті енергонагляду, не підтверджені доказами та, враховуючи лист Держенергонагляду №23/02-1167, розраховані теоретично.

Відповідно, розмір збитків Позивачем не обґрунтовано.

Проте, враховуючи кількість спожитої води, наведену у відзиві Відповідача, Відповідачем визнано завдання ним збитків внаслідок здійснення самовільного спец водокористування в розмірі 25542,96грн.

Згідно ч.1 ст.111 Водного кодексу України, підприємства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1, п.«З»ч.2, ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність; відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Отже, Відповідач зобов’язаний відшкодувати завдану ним шкоду державі незаконним видобуванням прісних підземних вод.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі визнання Відповідачем позову в розмірі 25542,96грн., ненадання, незважаючи на вимогу суду, даних щодо обсягів спожитої господарством Відповідача води (незважаючи на наявність даних щодо кількості наявної у Відповідача протягом 2007-2009рр. птиці та нормативно встановлених вимог щодо норм потреби води для птиці), ненадання Позивачем уточненого розрахунку розмірів завданих збитків, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача завданих державі збитків підлягають до задоволення в розмірі 25542,96грн., позов в частині стягнення з Відповідача 87455,06грн. слід залишити без розгляду.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п.49 ст.6 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; відповідно до п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно, стягнення заподіяних збитків повинно відбуватись у точній відповідності з вимогами чинного законодавства України.

22.12.2010 року, у відповідності до вимог ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників Сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.12.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.ч.1, 2 ст.13, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст.82-87 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1,2,4 ст.148, ч.1 ст.149, ст.151 Господарського кодексу України, ч.ч.1, 3 ст.324 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.2, ч.ч.2,3 ст.25, ч.ч.1-3 ст.42, п.7 ч.1 ст.44, п.9 ст. 44, ч.ч.1,2 ст.48, ч.ч.1, 4 ст.49, ч.1 ст.111, п.4 ч.1 ст.155 Водного кодексу України, ст.2, ч.1 ст.5, ст. 16, п.п. «Б», «З»ч.1 ст.20, ч.2 ст.35, ч.1, п.»З»ч.2 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.49 ст.6 , п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», «Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 року, Методикою розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. №37, «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища», затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, Положенням про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2.          Стягнути з фермерського господарства «Птиця»(81712, Львівська обл., Жидачівський р.-н, с.Репехів, вул.Квітнєва, 2, ідентифікаційний код 33506244) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області (79026, м.Львів, вул.Стрийська, 96) збитки всього в сумі 25542,96грн., які зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду місцевого бюджету.

Стягнути з фермерського господарства «Птиця»(81712, Львівська обл., Жидачівський р.-н, с.Репехів, вул.Квітнєва, 2, ідентифікаційний код 33506244) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22090200) 255грн. 43коп. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22050000) 54грн. 28коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

3.          Позов в частині стягнення 87455,06грн. залишити без розгляду.

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до вимог ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Фартушок Т.Б.